Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки та паркування на місцях для осіб з інвалідністю

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за

порушення правил зупинки, стоянки та паркування на місцях для

осіб з інвалідністю»

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Проєкт Закону України розроблено з метою забезпечення належної

реалізації права осіб з інвалідністю на безперешкодне користування

спеціально облаштованими місцями для зупинки, стоянки та паркування

транспортних засобів.

Актуальність законопроєкту суттєво зросла в умовах триваючої

збройної агресії Російської Федерації проти України та необхідності

посилення соціального захисту осіб з інвалідністю, зокрема

військовослужбовців, ветеранів і ветеранок, які зазнали поранень або

ушкоджень здоров’я внаслідок війни, а також цивільних осіб.

За наявними офіційними оцінками, станом на 2026 рік кількість осіб

з інвалідністю в Україні за період повномасштабної збройної агресії зросла

приблизно на 600 тисяч осіб. Водночас значна кількість громадян, зокрема

ветеранів і ветеранок, перебуває у процесі встановлення інвалідності. За

таких умов забезпечення доступності транспортної інфраструктури та

можливості безперешкодного користування спеціально відведеними

паркувальними місцями набуває особливого суспільного значення.

Частиною шостою статті 122 та частиною шостою статті 152-1

Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено

відповідальність за неправомірну зупинку, стоянку або паркування

транспортних засобів на місцях, призначених для транспортних засобів,

якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з

інвалідністю. У 2023 році було зафіксовано 5756 таких правопорушень, а у

2024 році — 7259. Зростання їх кількості свідчить про недостатній

превентивний ефект чинних санкцій та наявних механізмів виявлення

відповідних порушень.

Чинний механізм контролю значною мірою залежить від

безпосереднього виявлення правопорушення працівником Національної

поліції або інспектором з паркування. Це обмежує оперативність

реагування, особливо у випадках, коли порушення є короткотривалим або

вчиняється поза зоною постійного контролю уповноважених посадових

осіб.

Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів

України щодо користування перевагами, що надаються особам з

інвалідністю» (реєстр. № 14411 від 29 січня 2026 року) передбачав

уточнення порядку користування перевагами, наданими водіям з

інвалідністю та водіям, які перевозять осіб з інвалідністю. Водночас 16

липня 2026 року цей законопроєкт було відкликано та знято з розгляду.

Проєкти законів України реєстр. № 15403 від 13 липня 2026 року та

№ 15403-1 від 27 липня 2026 року передбачають посилення

адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки

та паркування транспортних засобів на місцях для осіб з інвалідністю.

Водночас саме по собі підвищення розміру штрафів не забезпечить

невідворотності відповідальності без удосконалення механізмів виявлення

і належної фіксації правопорушень, а також процесуального опрацювання

отриманих матеріалів.

У зв’язку із цим законопроєктом пропонується поєднати посилення

адміністративної відповідальності із запровадженням цифрового механізму

фото- та відеофіксації відповідних правопорушень громадянами з

використанням програмного забезпечення мобільного додатка Єдиного

державного вебпорталу електронних послуг. Такий механізм

забезпечуватиме електронну ідентифікацію користувача, фіксацію дати,

часу, місця та географічних координат правопорушення, а також цілісність

і автентичність отриманих матеріалів, що сприятиме їх належній перевірці

та зменшенню ризику подання недостовірної або зміненої інформації.

2. Цілі та завдання законопроекту

Метою законопроєкту є підвищення ефективності захисту прав осіб з

інвалідністю у сфері дорожнього руху та забезпечення невідворотності

адміністративної відповідальності за неправомірне використання місць,

призначених для їх зупинки, стоянки і паркування.

Основними завданнями законопроєкту є:

– удосконалення порядку фіксації та розгляду адміністративних

правопорушень, передбачених частиною шостою статті 122 і частиною

шостою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні

правопорушення;

– запровадження перевірюваного механізму фото- та відеофіксації

відповідних порушень свідками через програмне забезпечення мобільного

додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;

– підвищення розміру адміністративних стягнень за неправомірне

використання місць для осіб з інвалідністю та за неналежне облаштування

таких місць;

– уточнення порядку використання переваг для осіб з інвалідністю.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроєктом пропонується внести зміни до Кодексу України про

адміністративні правопорушення.

Проєктом Закону передбачається:

– закріпити можливість фіксації свідком порушень правил зупинки,

стоянки та паркування транспортних засобів у режимі фотозйомки

(відеозапису) з використанням програмного забезпечення мобільного

додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;

– визначити обов’язкові технологічні вимоги до такої фіксації,

зокрема фіксацію дати, часу, місця та географічних координат, електронну

ідентифікацію користувача, цілісність і автентичність інформації;

– підвищити штраф за порушення, передбачені частиною шостою

статті 122 та частиною шостою статті 152-1 КУпАП, до трьохсот

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за порушення вимог

щодо облаштування місць для осіб з інвалідністю — встановити штраф у

межах від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– передбачити можливість складення протоколу та постанови у справі

про адміністративне правопорушення у формі електронного документа;

– уточнити умови використання переваг у дорожньому русі для осіб з

інвалідністю шляхом використання розпізнавального знака «Особа з

інвалідністю» або внесення інформації про використання транспортного

засобу водієм з інвалідністю або для перевезення особи з інвалідністю до

Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

4. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового

регулювання

Правовідносини у зазначеній сфері регулюються Конституцією

України, Кодексом України про адміністративні правопорушення,

законами України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю

в Україні», «Про дорожній рух», а також іншими нормативно-правовими

актами.

До підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють

відповідні питання, належать:

– постанова Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №

1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації),

зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин,

сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і

моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них

транспортних засобів та мопедів»;

– постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №

1306 «Про Правила дорожнього руху»;

– постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №

1342 «Про затвердження Правил паркування транспортних засобів»;

– постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №

585 «Про затвердження Порядку надання пільг водіям з інвалідністю,

водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними

засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю,

підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері

соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання

транспортних засобів».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту акта не потребуватиме додаткових видатків із

державного чи місцевих бюджетів, оскільки підвищення штрафів буде

здійснено в рамках існуючого законодавства, а їх застосування буде

відбуватись з урахуванням наявних механізмів та цифрових інструментів.

При цьому, реалізація положень проекту акта у разі виявлення

вищезазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної

частини державного бюджету в середньому в 5 разів за рахунок надходжень

від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29

Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного

бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи,

пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону), а також залежно від

кількості вчинених адміністративних правопорушень.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

Закону

Прийняття Закону сприятиме підвищенню рівня соціальної

захищеності осіб з інвалідністю, у тому числі осіб з інвалідністю внаслідок

війни, а також підвищенню суспільної відповідальності та свідомості. Це

дозволить забезпечити ефективне використання місць для паркування,

призначених для осіб з інвалідністю, зменшити кількість порушень у цій

сфері та збільшити обсяг надходжень до бюджету в умовах дефіциту

бюджету.

Народний депутат України Роман ГРИЩУК