Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо уточнення обставин виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що виключають кримінальну протиправність діяння

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів

України щодо уточнення обставин виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної

цілісності України, що виключають кримінальну протиправність діяння»

Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного положення проекту акта

1. Кримінальний кодекс України

(Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131 із наступними змінами)

Стаття 43-1. Виконання обов’язку щодо захисту

Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності

України

1. Не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або

бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в

період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та

стримування збройної агресії Російської Федерації або

агресії іншої країни, якщо це заподіяло шкоду життю або

здоров’ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяло

шкоду правоохоронюваним інтересам, за відсутності

ознак катування чи застосування засобів ведення війни,

заборонених міжнародним правом, інших порушень законів

та звичаїв війни, що передбачені міжнародними

договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною

Радою України.

Положення відсутнє

2. Кожна особа має право на захист Вітчизни,

незалежності та територіальної цілісності України Стаття 43-1. Виконання обов’язку щодо захисту

Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності

України

1. Не є кримінальним правопорушенням діяння (дія

або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в

період збройного конфлікту з метою виконання

обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та

територіальної цілісності України, якщо воно

заподіяло шкоду життю чи здоров’ю особи, яка бере

безпосередню участь у збройній агресії проти України,

або іншим правоохоронюваним інтересам, та було

необхідним у конкретній бойовій обстановці для

відсічі чи стримування збройної агресії проти України

або було вчинене в умовах виправданого бойового

ризику для досягнення законної військової мети.

2. Положення частини першої цієї статті не

застосовуються до випадків вчинення кримінальних

правопорушень, передбачених статтями 127, 437–442-

1 цього Кодексу.

3. Кожна особа має право на захист Вітчизни,

незалежності та територіальної цілісності України

2

Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного положення проекту акта

незалежно від можливості уникнення зіткнення, заподіяння

шкоди або звернення за допомогою до інших осіб чи

органів державної влади, Збройних Сил України.

3. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за

застосування зброї (озброєння), бойових припасів або

вибухових речовин проти осіб, які здійснюють збройну

агресію проти України, та за пошкодження чи знищення у

зв’язку з цим майна.

4. Не вважається виконанням обов’язку щодо захисту

Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності

України діяння (дія або бездіяльність), спрямоване на відсіч

та стримування збройної агресії Російської Федерації або

агресії іншої країни, яке явно не відповідає небезпечності

агресії або обстановці відсічі та стримування, не було

необхідним для досягнення значної суспільно корисної мети

у конкретній ситуації та створило загрозу для життя

інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи

настання інших надзвичайних подій більшого масштабу.

Положення відсутнінезалежно від можливості уникнення зіткнення,

заподіяння шкоди або звернення за допомогою до інших

осіб чи органів державної влади, Збройних Сил України.

4. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за

застосування зброї (озброєння), бойових припасів або

вибухових речовин для відсічі та стримування збройної

агресії проти України, а також за пов’язані з цим їх

носіння, зберігання, перевезення, якщо після

відпадіння необхідності їх використання особа

виконала передбачені законом вимоги щодо

подальшого поводження зі зброєю (озброєнням),

бойовими припасами чи вибуховими речовинами.

5. Перевищенням меж виконання обов’язку щодо

захисту Вітчизни, незалежності та територіальної

цілісності України визнається умисне заподіяння

шкоди, яка явно не відповідала конкретній бойовій

обстановці або не була необхідною для відсічі чи

стримування збройної агресії проти України.

Перевищення меж виконання обов’язку щодо захисту

Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності

України тягне кримінальну відповідальність на

загальних підставах.

6. Бойовий ризик під час виконання обов’язку

щодо захисту Вітчизни, незалежності та

територіальної цілісності України визнається

виправданим, якщо законну військову мету не можна

було досягти в конкретній бойовій обстановці дією

(бездіяльністю), не поєднаною із заподіянням шкоди

3

Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного положення проекту акта

правоохоронюваним інтересам, і особа, яка допустила

такий ризик, обґрунтовано розраховувала, що вжиті

нею заходи є достатніми для відвернення такої шкоди.

7. Бойовий ризик не визнається виправданим,

якщо за конкретної бойової обстановки він завідомо

не міг забезпечити досягнення законної військової

мети або завідомо створював загрозу для життя осіб,

які не беруть безпосередньої участі у збройній агресії

проти України, загрозу екологічної катастрофи чи

спричинення інших тяжких наслідків, або завідомо

створював загрозу невиправданих втрат особового

складу за відсутності реальної можливості досягнення

законної військової мети.

Примітка. Для цілей цієї статті законною

військовою метою є відсіч та стримування збройної

агресії проти України, ліквідація (нейтралізація)

збройного конфлікту, захист суверенітету, державної

незалежності, територіальної цілісності та

недоторканності України або виконання інших

бойових (спеціальних) завдань з оборони України, за

умови, що їх виконання не суперечить законам та

звичаям війни.

2. Закон України “Про оборону України” від 06.12.1991 № 1932-XII

(Відомості Верховної Ради України, 1992, № 9, ст. 106)

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

…Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому

значенні:

…

4

Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного положення проекту акта

бойовий імунітет - звільнення військового

командування, військовослужбовців, поліцейських поліції

особливого призначення Національної поліції України,

добровольців територіальної оборони, працівників

правоохоронних органів, які відповідно до своїх

повноважень беруть участь в обороні України, осіб,

визначених Законом України "Про забезпечення участі

цивільних осіб у захисті України", від відповідальності, у

тому числі кримінальної, за втрати особового складу,

бойової техніки чи іншого військового майна, наслідки

застосування збройної та іншої сили під час відсічі

збройної агресії проти України або ліквідації

(нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших

завдань з оборони України із застосуванням будь-яких видів

зброї (озброєння), настання яких з урахуванням розумної

обачності неможливо було передбачити при плануванні та

виконанні таких дій (завдань) або які охоплюються

виправданим ризиком, крім випадків порушення законів та

звичаїв війни або застосування збройної сили, визначених

міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких

надана Верховною Радою України;бойовий імунітет - звільнення військового

командування, військовослужбовців, поліцейських

поліції особливого призначення Національної поліції

України, добровольців територіальної оборони,

працівників правоохоронних органів, які відповідно до

своїх повноважень беруть участь в обороні України, осіб,

визначених Законом України "Про забезпечення участі

цивільних осіб у захисті України", від відповідальності, у

тому числі кримінальної, за шкоду, заподіяну під час

виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни,

незалежності та територіальної цілісності України,

якщо заподіяння такої шкоди було необхідним у

конкретній бойовій обстановці для відсічі чи

стримування збройної агресії проти України або було

вчинене в умовах виправданого бойового ризику для

досягнення законної військової мети, крім випадків

порушення законів та звичаїв війни, визначених

міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких

надана Верховною Радою України, а також інших

порушень міжнародного гуманітарного права;

Стаття 20. Відповідальність за порушення

законодавства про оборону України

Посадові особи і громадяни, винні у порушенні

законодавства та інших нормативно-правових актів у сфері

оборони України, несуть визначену законом

відповідальність з урахуванням бойового імунітету.Стаття 20. Відповідальність за порушення

законодавства про оборону України

Посадові особи і громадяни, винні у порушенні

законодавства та інших нормативно-правових актів у

сфері оборони України, несуть відповідальність згідно

із законом.

3. Статут внутрішньої служби Збройних Сил України,

5

Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного положення проекту акта

затверджений Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"

(Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 194 із наступними змінами):

Відповідальність військовослужбовців

26. Військовослужбовці залежно від характеру

вчиненого правопорушення та провини несуть з

урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом

України "Про оборону України" дисциплінарну,

адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та

кримінальну відповідальність згідно із законом.Відповідальність військовослужбовців

26. Військовослужбовці залежно від характеру

вчиненого правопорушення та провини несуть

дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-

правову та кримінальну відповідальність згідно із

законом.

4. Дисциплінарний статут Збройних Сил України,

затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"

(Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 197 із наступними змінами)

5. За стан військової дисципліни у з’єднанні, військовій

частині (підрозділі), закладі та установі відповідає

командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов’язують

командира постійно підтримувати військову дисципліну,

вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза

увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

…

Стосовно кожного випадку правопорушення командир

зобов’язаний прийняти рішення щодо необхідності

притягнення винного до відповідальності залежно від

обставин скоєння правопорушення, ступеня вини,

попередньої поведінки порушника та розміру завданих

державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням

бойового імунітету, визначеного Законом України "Про

оборону України".5. За стан військової дисципліни у з’єднанні,

військовій частині (підрозділі), закладі та установі

відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни

зобов’язують командира постійно підтримувати

військову дисципліну, вимагати її додержання від

підлеглих, не залишати поза увагою жодного

дисциплінарного правопорушення.

…

Стосовно кожного випадку правопорушення

командир зобов’язаний прийняти рішення щодо

необхідності притягнення винного до відповідальності

залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня

вини, попередньої поведінки порушника та розміру

завданих державі та іншим особам збитків.

5. Закон України "Про правовий режим воєнного стану"

6

Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного положення проекту акта

(Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 28, ст. 250)

Стаття 9. Здійснення органами державної влади та

органами місцевого самоврядування повноважень в умовах

воєнного стану

…

3. В умовах воєнного стану особа, уповноважена на

виконання функцій держави або місцевого самоврядування,

не несе відповідальність, у тому числі кримінальну, за

рішення, дії чи бездіяльність, негативні наслідки яких

неможливо було передбачити або які охоплюються

виправданим ризиком, за умови, що такі дії (бездіяльність)

були необхідні для відсічі збройної агресії проти України

або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту.Стаття 9. Здійснення органами державної влади та

органами місцевого самоврядування повноважень в

умовах воєнного стану

…

3. В умовах воєнного стану особа, уповноважена на

виконання функцій держави або місцевого

самоврядування, не несе відповідальності, у тому числі

кримінальної, за шкоду, заподіяну рішеннями, діями чи

бездіяльністю, вчиненими з метою відсічі та

стримування збройної агресії проти України або

ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, якщо

заподіяння такої шкоди було необхідним у конкретній

обстановці або якщо відповідні рішення, дії чи

бездіяльність були вчинені в умовах виправданого

ризику, крім випадків порушення законів та звичаїв

війни, визначених міжнародними договорами, згода

на обов’язковість яких надана Верховною Радою

України, а також інших порушень міжнародного

гуманітарного права.

Народний депутат України Мар’яна БЕЗУГЛА