Тип: Звичайний
№ 15447
Дата: 27 липня 2026 р.
Статус: Опрацьовується в комітеті
Субʼєкт: Народний депутат України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до частини першої статті 376-1
Кримінального кодексу України (щодо Єдиної судової інформаційно-комунікаційної
системи та/або її окремих підсистем (модулів)»
1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроєкту
З 31.12.2022 року і до цього часу на розгляд Верховної Ради України не внесені
проєкти Законів України про внесення змін до Законів України «Про Вищу раду
правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів» змін щодо права Вищої ради правосуддя
затверджувати Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему
та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем
(модулів) та Кримінального кодексу України - щодо кримінальної відповідальності за
умисне внесення неправдивих відомостей чи несвоєчасне внесення відомостей до Єдиної
судової інформаційно-комунікаційної системи та її окремих підсистем (модулів)
Внаслідок цього, практично усі судові рішення, в т.ч. і у кримінальному
судочинстві, склад яких після 01.01.2024 року був визначений на підставі ст.35 КПКУ,
були ухвалені судами, склад яких був визначений з порушенням ст.30 та 35 КПКУ.
А це означає, що відповідно до ст.30 та п.2 ч.2 ст.412 КПКУ, такі рішення
ухвалені незаконним складом суду, і підлягають безумовному скасуванню. В т.ч., і
практично усі судові рішення Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати
Вищого антикорупційного суду. Як і зібрані на підставі таких незаконних судових
рішень, в тому числі і щодо проведення НСРД, отримання дозволів про тимчасовий
доступ, обшуки тощо докази є недопустимими, кримінальні провадження на етапі
досудового розслідування повинні бути закриті постановою прокурора, слідчого чи
детектива. Як і на етапі підготовчого засідання. А за результатами судового розгляду
по суті - суд повинен ухвалити виправдувальний вирок на підставі п. 2 або п. 3 ч. 1 ст.
373 КПК України (у зв'язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення
вчинено обвинуваченим, або що в діянні обвинуваченого є склад кримінального
правопорушення).
Для припинення цього, Верховна Рада України, повинна у всіх необхідних законах
України слово інформаційно-телекомунікаційної" замінити словом "інформаційно-
комунікаційної", та застосувати однакову назву Положення Вищої ради правосуддя,
передбачену в 4 процесуальних кодексах для визначення законного складу суду:
«Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або
положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)».
Верховна Рада України Законом України №2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення
змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального
кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих
актів» постановила у частини 7 ст. 15-1 «Про судоустрій і статус суддів», що «Положення
про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою
радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після
консультацій з Радою суддів України».
Відповідно до частини сьомої статті 15-1 Закону України "Про судоустрій і статус
суддів" Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему
затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації
України та після консультацій з Радою суддів України.
01.12.2018 року в газеті "Голос України" та на офіційному веб-порталі "Судова
влада України" Державна судова адміністрація України оголосила про створення та
забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
27.04.2021 було прийнято Закон України №1416-IX "Про внесення змін до деяких
законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової
інформаційно-телекомунікаційної системи" (законопроект №3985 від 13.08.2020, суб'єкти
права законодавчої ініціативи: Народний депутат України Ініціатор(и) законопроекту:
Бабій Роман Вячеславович, Федієнко Олександр Павлович, Ватрас Володимир Антонович,
Тарасенко Тарас Петрович, Демченко Сергій Олексійович), яким було внесено зміни до
Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу
України та Цивільного процесуального кодексу України, в тому числі щодо заміни слів
«Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему" на
"Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або
положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)".
Вища рада правосуддя, згідно з пунктом 13 частини першої статті 3 Закону України
"Про Вищу раду правосуддя", Вища рада правосуддя прийняла рішення від 17.08.2021
№1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих
підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Верховна Рада України Законом України №2801-IX від 01.12.2022 «Про внесення
змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між
Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних
довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної
ідентифікації» (законопроєкт №6173 від 12.10.2021, суб'єкт права законодавчої ініціативи:
Шмигаль Денис Анатолійович), постановила, що у Господарському процесуальному
кодексі України, Цивільному процесуальному кодексі України, Кодексі адміністративного
судочинства України, слово інформаційно-телекомунікаційної" слід замінити словом
"інформаційно- комунікаційної" .
І це при тому, що зміни були внесені до нечинної редакції ст.35 КПКУ, яка
складалася з 12 частин, у той час, коли за прийнятими перед цим законом, чинною є ст.35
КПКУ з 6 частин, у редакції від 08.08.2021 року.
У базі даних «Законодавство України» на сайті Верховної Ради України розміщена
нечинна редакція статті 35 із 12 частинами https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/4651-
17/conv#n606 від 04.10.2021 року https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/4651-
17/ed20211004#n606 , а не чинна із 6 частинами - в редакції від 08.08.2021
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651- 17/ed20210808.
У статті 35 КПКУ о 12 частинах, яка зараз розміщена у базі даних «Законодавство
України» на сайті Верховної Ради України зазначено Положення про Єдину судову
інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок
функціонування її окремих підсистем (модулів), в т.ч. у ч.12: «12. Особливості
розподілу кримінальних проваджень та інших передбачених законом процесуальних
документів, що подаються до суду, встановлюються Положенням про Єдину судову
інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок
функціонування її окремих підсистем (модулів)». https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/4651-
17/conv#n606.
У той же час в Україні і досі не Вища рада правосуддя не заьвердила Положення
про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що
визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Причина проста. Вища рада правосуддя до цього часу немає права затвердити
Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або
положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем
(модулів).
Потрібні висновки комітетів Верховної Ради України для внесення на розгляд
Верховної Ради України законопроектів №11471 від 12.08.2024 «Про внесення змін до
Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (щодо Єдиної судової інформаційно-
комунікаційної системи та/або положень, що визначають порядок функціонування її
окремих підсистем (модулів) та №12183 від 06.11.2024 «Про внесення змін до частини
першої статті 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" щодо Єдиної судової
інформаційно-комунікаційної системи та/або положень, що визначають порядок
функціонування її окремих підсистем (модулів)».
Без цього, усі без виключення судові рішення, прийняті судами, склад яких був
визначений із посиланням на таку редакцію ст.35 КПКУ, в т.ч. і в усіх резонансних
справах Вищого антикорупційного суду, Апеляційної палати Вищого антикорупційного
суду, є ухвалені незаконним складом суду, а тому підлягають безумовному скасуванню
відповідно до п.2 ч.2 ст.412 КПКУ.
За різними оцінками, в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР)
зазначено, більше 26 млн. судових рішень, що ухвалені незаконним складом суду і
підлягають безумовному скасуванню.
І посилання на ці порушення, що тягнуть за собою рішення, ухвалені незаконним
складом суду, можуть бути використані в апеляційних і касаційних скаргах,
дисциплінарних скаргах до ВРП, заявах до ЄСПЛ тощо.
Бо на сьогодні, існує лише «Положення про порядок функціонування окремих
підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи»
https://zakon.rada.gov.Ua/rada/show/v1845910-21#Text
Саме через відсутність, передбаченого в ст.35 КПКУ (в редакції, що розміщена на
сайті Верховної Ради України) Положення ВРП про Єдину судову інформаційно-
комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її
окремих підсистем (модулів), суди, прокуратури і органи досудового розслідування часто
відмовляються використовувати Положення «Про порядок функціонування окремих
підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи». Оскільки в КПКУ
записано інший нормативно-правовий акт.
Текст якого відсутній, бо його не затвердила Вища рада правосуддя, із посиланням
на те, що Верховна Рада України і досі не внесла зміни до частини сьомої статті 15-1
Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та пункту 13 частини першої статті 3
Закону України "Про Вищу раду правосуддя" щодо права Вищої ради правосуддя
затверджувати Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або
положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Крім того, через те, що з 2021 року всі судові рішення, в першу чергу, у
кримінальному судочинстві, де вони ухвалені незаконним складом суду, визначеному в
порушення правил ст.35 КПКУ є незаконними і підлягають безумовному скасуванню. В
тому числі і судові рішення щодо надання дозволу про НСРД, як і докази, які були зібрані
на підставі рішень суду у складі слідчого судді, де склад суду був визначений незаконно.
На що, як показує статистика ЄДРСР, чомусь, практично не звертають увагу більшість
адвокатів.
І це вже серйозна проблема, рівня загрози національній безпеці України, бо
відповідно до п. ч.2 ст.412 КПКУ: «2. Судове рішення у будь-якому разі підлягає
скасуванню, якщо:... 2) судове рішення ухвалено незаконним складом суду;»
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n606 Більшість резонансних справ, що в
останні роки розглядає Вищий антикорупційний суд, через визначення незаконного складу
суду, повинні бути скасовані, бо ухвалені незаконним складом суду, а докази, які зібрані
на підставі таких незаконних рішень, повинні бути визначені недопустимими.
Тим більше, що розміщена у базі даних «Законодавство України» на сайті Верховної
Ради України редакція статті 35 із 12 частинами, є нечинна. Бо не введена в дію, оскільки,
існує підпункт 5 пункту 7 Розділу 4, § 1. Внести зміни до таких законодавчих актів
України:
https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2147а-19/ed20200102#n7 визначає, у §2 «§2.
Прикінцеві положення»
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2147%D0%B0-19/ed20200102#n711 , де є п.2 «2.
Підпункт 1 пункту 3, підпункт 5 пункту 7, підпункти 1, 2, 4 пункту 13, підпункт "б"
підпункту 1, підпункт "а" підпункту 3 пункту 17, пункт 19, підпункт "б" підпункту 13
пункту 24, підпункт 1 пункту 25 § 1 цього розділу1 вводяться в дію з дня початку
функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Крім того, відповідно до абз.2 п.2 §2 розд. 4 в редакції Закону № 3200- IX від
29.06.2023, ст.35 КПКУ, тобто «Підпункт 5 пункту 7 § 1 цього розділу вводиться в дію з
дня початку функціонування підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-
телекомунікаційної системи, що забезпечують автоматизований розподіл справ, добір осіб
для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних, можливість брати участь
у судовому засіданні в режимі відеоконференції, функціонування електронного кабінету
особи та процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих
підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи
(Електронний кабінет Електронного суду (ЕКЕС))».
До того ж через те, що Вища рада правосуддя, і досі назву «Положення про порядок
функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної
системи» не замінила на «Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну
систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем
(модулів)», усі склади судів, визначені з порушенням процесуальних кодексів не в порядку
Положення, визначного відповідним процесуальним кодексом, що на думку апарату
Верховної Ради України, який розмістив ці тексти процесуальних кодексів на сайті
Верховної Ради України, є чинним на сьогодні, є незаконним складом суду, а відповідно
до вимог кодексів, будь-яке рішення, прийняте незаконним складом суду підлягає
безумовному скасуванню.
Як видно із листа №15-9791/24 від 18.04.2024 заступника Голови ДСА України з
питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Леоніда
Сапельникова Постійній комісії Вищої ради правосуддя з питань Єдиної судової
інформаційно-телекомунікаційної системи «Про внесення змін до Положення про порядок
функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-
телекомунікаційної системи ДСА України надіслала пропозиції про внесення змін до
Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової
інформаційно- телекомунікаційної системи.
І у цих пропозиціях Державне підприємство «Інформаційні судові системи»
(в.о.генерального директора В.Пономаренко) видав пропозицію: «Наразі не доцільно
вносити зміни до Положення, в частині зміни назви ЄСІТС на ЄСІКС, оскільки
словосполучення «Єдина судова інформаційно- комунікаційна система» на сьогодні
фігурує лише в 4 процесуальних кодексах - ЦПК, ГПК, КАСУ (відповідно до З.У. від
01.12.2022 № 2801-IX, який набрав чинності 01.12.2023) та КПК (відповідно до З.У. від
23.02.2024 № 3604-ІХ, який набрав чинності 16.03.2024). Разом з тим, згаданими Законами
не були внесені аналогічні зміни до Законів України «Про Вишу раду правосудця», «Про
судоустрій і статус суддів».».
А отримавши цього листа, голова Постійної комісії Вищої ради правосуддя з питань
Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Р.Маселко, обраний до Вищої
ради правосуддя від Верховної Ради України, і дотепер не вніс до Вищої ради правосуддя
проєкт про зміну назви Положення.
Тому, аби Вища рада правосуддя таки виконала вимоги процесуальних кодексів
щодо зміни назви «Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної
судової інформаційно-телекомунікаційної системи» на «Положення про Єдину судову
інформаційно-комунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок
функціонування її окремих підсистем (модулів)», слід невідкладно внести зміни до
частини сьомої статті 15-1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та пункту 13
частини першої статті 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" щодо права Вищої
ради правосуддя затверджувати Положення про Єдину судову інформаційно-
комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її
окремих підсистем (модулів).
А також, Законом встановити строки виконання вимог Закону щодо цього, бо
через відсутність цього обов’язку, вже біля 2 років Вища рада правосуддя не
затверджує визначене Законом «Положення про Єдину судову інформаційно-
комунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її
окремих підсистем (модулів)».
Внаслідок чого, мільйони судових рішень, прийняті судом, склад якого був
сформований не відповідно до «Положення про Єдину судову інформаційно-
комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її
окремих підсистем (модулів)».
Окрім того, одним із головних чинників визначення незаконного складу суду є
порушення, які вчиняють при реєстрації звернень до суду та умисному внесенні
неправдивих відомостей чи несвоєчасне внесення відомостей до Єдиної судової
інформаційно-телекомунікаційної системи, яка функціонує не на підставі (оскільки вони
відсутні), передбаченого раніше процесуальними кодексами Положення про Єдину судову
інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок
функціонування її окремих підсистем (модулів), і нині відсутнього
1.Частина перша статті 376-1 Кримінального кодексу України передбачає: «1.
Умисне внесення неправдивих відомостей чи несвоєчасне внесення відомостей до Єдиної
судової інформаційно-телекомунікаційної системи, іншої автоматизованої системи, що
функціонує в суді, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів,
Державній судовій адміністрації України, їх органах, несанкціоновані дії з інформацією,
що міститься в таких системах, чи інше втручання в роботу таких систем, вчинене
службовою особою, яка має право доступу до цієї системи, або іншою особою шляхом
несанкціонованого доступу до таких систем: караються штрафом від шестисот до тисячі
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до
п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати
певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені за попередньою змовою
групою осіб, -
караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі
на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади або
займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.».
Але, крім нечинної на сьогодні Єдиної судової інформаційно-комунікаційної
системи та/або її окремих підсистем (модулів), існують і інші 4 автоматизовані системи,
що функціонують в суді:
1. КП «ДСС» (Діловодство спеціалізованих судів») у судах адміністративної та
господарської юрисдикції – судах першої інстанції, апеляційної та касаційної інстанції,
Вищій кваліфікаційній комісії суддів.
2. КП «Д-3» («Діловодство-3») у Вищій раді правосуддя, Державній судовій
адміністрації України, судах загальної юрисдикції-судах першої інстанції і апеляційних
судах, Вищому антикорупційному суді, Апеляційній палаті Вищого антикорупційного
суду, крім Київського апеляційного суду, де встановлена АСЕД «Апеляція» на базі
«Megapolis 2. Версія 2.3.2.800».
3. АСЕД «Апеляція» на базі «Megapolis 2. Версія 2.3.2.800». Замість встановити у
Київському апеляційному суді КП «Д-3» («Діловодство-3»), і забезпечити єдиний
документообіг для усіх судів загальної юрисдикції - першої інстанції, апеляційної та
касаційної інстанцій. І тим самим зекономити значні кошти не лише за рахунок
автоматизованого документообігу між усіма інстанціями, а й на експлуатацію цих АСДС.
За даними ВРП, лише для Київського апеляційного суду передбачено виділення 2 млн.грн
на розширення серверів для зберігання там історичних даних. Хоча, особливо при дефіциті
коштів, ці історичні дані, могли б за короткий час бути просто перенесені на сервера ЦБД
АС («Центральної бази даних автоматизованої системи») ДПІСС.
4. АСД ВС («Автоматизована система діловодства Верховного Суду» на базі
«Автоматизованої системи управління документами «ДОК ПРОФ3» - у Верховному Суді,
Великій Палаті Верховного Суду, Касаційному кримінальному суді у складі Верховного
Суду, Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду. На створення і утримання
якої вже пішло біля 5 млн.грн. І для подальшого розвитку цієї непристосованої для судів
бізнес-орієнтованої системи , постійно вимагається велика сума коштів.
Фактично, якби існувала необхідність економити кошти, то на 1 етапі можна було б
за короткий строк встановити КП «Д-3» («Діловодство-3») у Київському апеляційному
суді, Верховному Суді, Великій Палаті Верховного Суду, Касаційному кримінальному суді
у складі Верховного Суду, Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду, як у
спеціалізованих судах встановлено КП «ДСС» (Діловодство спеціалізованих судів»). А на
2 етапі встановити в усіх органах правосуддя єдину КП, та зобов’язати усі суди вести
єдиний електронний документообмін , виключно через ЕКЕС, а не через електронну
пошту та паперовий обмін, для чого існують усі передумови. Наприклад, відкриті шаблони
для відправлення звернень через розділ ЕКЕС «Заяви» до КП «Д-3» («Діловодство-3»)
Вищої ради правосуддя. Але не відкриті шаблони для відправлення звернень через розділ
ЕКЕС «Заяви» до Державної судової адміністрації України. Як не відкриті шаблони для
відправлення звернень через розділ ЕКЕС «Заяви» до КП «ДСС» (Діловодство
спеціалізованих судів») Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Так і для електронного
документообміну через ЕКЕС між усім судами усіх юрисдикцій та інстанцій. А це
економія десятків мільйонів гривень, які б можна було перенаправити на встановлення
адекватної оплати апарату судів першої та апеляційної інстанцій, і зменшення в рази
навантаження на суди, прискорення розгляду звернень до судів.
2. Мета і шляхи її досягнення
Основною метою прийняття проєкту Закону України «Про внесення змін до частини
першої статті 376-1 Кримінального кодексу України (щодо Єдиної судової інформаційно-
комунікаційної системи та/або положень, що визначають порядок функціонування її
окремих підсистем (модулів))» стосовно зміни слів «Єдиної судової інформаційно-
телекомунікаційної системи» на «Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи
та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем
(модулів))», є забезпечення безумовного виконання Законів, прийнятих Верховною Радою
України, і тим самим, захист конституційних прав громадян України, істотного зменшення
навантаження на суди, шляхом більшої правової визначеності для забезпечення принципу
верховенства права, більш ефективних реалізації та захисту прав людини та вдосконалення
механізму держави.
3. Загальна характеристика та основні положення законопроєкту
3.Законопроєктом передбачено внесення змін до частини першої статті 376-1
Кримінального кодексу України (щодо Єдиної судової інформаційно-комунікаційної
системи та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем
(модулів))» з метою зміни слів «Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної
системи» на «Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих
підсистем (модулів))».
4. Правові аспекти
У даній сфері правового регулювання діють Господарський процесуальний кодекс
України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного
судочинства України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кримінальний кодекс
України, Закони України «Про Вищу раду правосуддя», «Про судоустрій та статус суддів»,
Рішення Вищої ради правосуддя від № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про
порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-
телекомунікаційної системи» затверджене https://zakon.rada.gov.Ua/rada/show/vl845910-
21#Text.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Прийняття проєкту Закону України «Про внесення змін до частини першої статті
376-1 Кримінального кодексу України (щодо Єдиної судової інформаційно-комунікаційної
системи та/або її окремих підсистем (модулів))», не потребуватиме додаткових витрат з
Державного бюджету України.
4.Навпаки, буде отримана суттєва економія. Оскільки зміни до Кримінального
кодексу України дадуть можливість розпочати активне використання ст.376-1 КПКУ, що
зменшить порушення під час кримінального провадження, матиме позитивні наслідки, у
вигляді економії бюджетних коштів та коштів сторін, змоги прискорити перехід до
електронного судочинства, відмови від паперового формату подання справ, зменшення
часу на обробку звернень до суду та часу розгляду звернень до суду.
5.А прискорення розгляду судових справ та забезпечення безумовного
виконання судових рішень, своєю чергою, в рази підвищить рівень правосвідомості
громадян та уповноважених осіб уповноважених органів, і істотно зменшить витрати
громадян та Державного бюджету України на забезпечення доступу до правосуддя,
фінансування правоохоронної та пенітенціарної систем.
6. Прогноз результатів.
Прийняття Закону України «Про внесення змін до частини першої статті 376-1
Кримінального кодексу України (щодо Єдиної судової інформаційно-комунікаційної
системи та/або її окремих підсистем (модулів))», в рази зменшить кількість первинних і
повторних звернень до суду, суттєво зменшить кількість оскаржень судових рішень, в
тому числі і із посиланням на незаконний склад суду.
Народний депутат України Камельчук Юрій Олександрович