Проєкт Закону про засади функціонування національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України «Про засади функціонування національної

системи торгівлі квотами на викиди парникових газів»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Прийняття проєкту Закону України «Про засади функціонування

національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів» (далі –

Законопроєкт) є необхідним подальшим кроком для належного виконання

Україною міжнародно-правових зобов’язань, зокрема у межах Угоди про

асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом,

Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з

іншої сторони, які лише посилилися у зв’язку з набуттям Україною статусу

держави-кандидата на вступ до ЄС.

Транспонування норм Директиви 2003/87/ЄС Європейського парламенту

та Ради від 13 жовтня 2003 року про створення системи торгівлі квотами на

викиди парникових газів у Європейському Союзі та внесення змін до Директиви

Ради 96/61/ЄС до національного законодавства є імперативною вимогою в

рамках переговорного Кластера 4 (розділ 27 «Довкілля та зміна клімату»).

Чинна архітектоніка української системи моніторингу, звітності та

верифікації викидів парникових газів не забезпечує повноцінного

функціонування Національної системи торгівлі квотами (далі – НСТВ), і

потребує відповідного розширення нормативно-правової бази.

Крім того, Законопроєкт розроблено з урахуванням макроекономічних

реалій періоду повномасштабної військової агресії рф проти України та

повоєнної відбудови, що дозволятиме формувати збалансовану державну

політику у цій сфері протягом складного транзитарного періоду.

2. Мета Законопроєкту

Головна мета Законопроєкту полягає у нормативно-правовому

забезпеченні створення і ефективного функціонування НСТВ. Законодавча

ініціатива безпосередньо випливає з таких програмних та стратегічних

документів, як:

– Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським

Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-

членами, з іншої сторони;

– Висновки до Звіту Європейської комісії щодо України за 2025 рік, які

вказують на необхідність поширення НСТВ на транспортний, авіаційний,

морський і будівельний сектори;

– Національна програма адаптації законодавства України до права ЄС

(acquis ЄС), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2026

№ 438;

– План заходів щодо створення національної системи торгівлі квотами на

викиди парникових газів, схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів

України від 21.02.2025 № 146, що передбачає розробку необхідної нормативно-

правової бази на період 2025-2028 років;

– Національний план з енергетики та клімату до 2030 року (вимір

«Декарбонізація»).

У свою чергу, створення і ефективне функціонування НСТВ забезпечить

економічно рентабельне скорочення викидів, виконання Україною Паризької

угоди та формування вторинного ринку квот і залучення цільових інвестицій.

3.Загальна характеристика і основні положення Законопроєкту

Законопроєктом запроваджується комплексний механізм функціонування

ринку вуглецю в Україні за такими аспектами:

– передбачення трьох фаз для впровадження НСТВ з метою плавної

адаптації економіки до умов інтеграції з європейською системою (СТВ ЄС);

– окреслення переліку парникових газів, видів господарської діяльності та

учасників ринку (таких, як оператори установок, авіакомпанії, судноплавні

компанії та інші учасники на пізніших фазах);

– регламентація порядку емісії, обігу та анулювання квот, встановлення

граничних цін, запровадження резерву стабілізації ринку та правил

використання сертифікатів декарбонізаційного зарахування (на етапі 1-ї та 2-ї

фаз);

– створення Реєстру НСТВ для обліку операцій з квотами та ведення

реєстру операторів;

– запровадження імперативної вимоги щодо отримання дозволу на викиди

для всіх підзвітних установок із регламентованою процедурою його видачі,

зміни чи припинення;

– заснування спеціального цільового Фонду, кошти якого

формуватимуться з доходів НСТВ та спрямовуватимуться на інвестиційно-

інноваційні проєкти у сфері декарбонізації;

– встановлення зобов’язання щодо звітності за процедурами моніторингу

звітності та верифікації парникових газів й запровадження адміністративної

відповідальності за порушення законодавства у сфері НСТВ;

– гнучкість механізму перегляду сфери дії системи.

4. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового

регулювання та місце Законопроєкту в системі законодавства

Правовідносини, що підпадають під сферу регулювання цього

Законопроєкту, врегульовані положеннями таких нормативно-правових актів,

як:

– Бюджетний кодекс України;

– Повітряний кодекс України;

– Кодекс адміністративного судочинства України;

– Кодекс торговельного мореплавства України;

– Закон України «Про основні засади державної кліматичної політики»;

– Закон України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів

парникових газів»;

– Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»;

– Закон України «Про оцінку впливу на довкілля»;

– Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у

сфері господарської діяльності»;

– Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних

осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань

юридичних осіб»;

– Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності»;

– розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.02.2025 № 146 «Про

затвердження плану заходів щодо створення національної системи торгівлі

квотами на викиди парникових газів».

5. Фінансово-економічне обґрунтування Законопроєкту

Реалізація положень Законопроєкту потребуватиме інституційної

розбудови, зокрема визначення компетентного органу і адміністратора НСТВ,

створення спеціального Фонду, аукціонної платформи та функціонування

Реєстру, що включає комплекс заходів технічного, організаційного та кадрового

напряму.

Разом з тим, впровадження Законопроєкту не вимагатиме додаткових

видатків із державного чи місцевих бюджетів. Натомість передбачаються нові

надходження до державного бюджету за рахунок:

– адміністративного збору за видачу дозволу (в розмірі п’яти прожиткових

мінімумів для працездатних осіб на момент подання заяви);

– доходів від реалізації квот на аукціонах та плати за заміщення.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акту

Прийняття Законопроєкту сприятиме поступовому зменшенню

антропогенного навантаження на довкілля без дестабілізаційних наслідків для

економіки. Ключові індикатори успішності реалізації Законопроєкту

включають:

– недопущення зростання викидів з 2028 року, а на другій фазі – їх

стабільне зменшення відповідно до європейських кліматичних цілей до 2050

року;

– поступове зростання ціни на квоти до рівня ЄС, акумулювання коштів у

Фонді для фінансування екомодернізації та створення нових робочих місць;

– нівелювання ризиків подвійного оподаткування експортерів у межах

європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), що

захистить конкурентоспроможність національних виробників на міжнародному

ринку;

– пом’якшення економічних ризиків для суб’єктів господарювання через

поступове збільшення обсягу верифікованих викидів, що підлягають покриттю

квотами (від 8,5% у 2028 році до 100% у 2038 році). Ризики ринкових зловживань

контролюватимуться регулятором, а технологічні виклики компенсуватимуться

дотаціями з Фонду.