Проєкт Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки розвитку ефективного та сталого централізованого теплопостачання" (реєстр. № 14067 від 22.09.2025)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Постанови Верховної Ради України

«Про скасування рішення Верховної Ради України

про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону

«Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки розвитку

ефективного та сталого централізованого теплопостачання»»

(реєстр. № 14067 від 22.09.2025)

1. Обґрунтування необхідності, цілі та завдання прийняття проекту

Постанови

15.07.2026 Верховна Рада України ухвалила рішення про прийняття у

другому читанні та в цілому проекту Закону «Про внесення змін до деяких

законів України щодо підтримки розвитку ефективного та сталого

централізованого теплопостачання» (реєстр.№ 14067 від 22.09.2025).

Розгляд цього законопроекту та ухвалення щодо нього рішення відбувся із

порушенням положень Регламенту Верховної Ради України, а тому воно не може

вважатися прийнятим відповідно до закону і підлягає скасуванню у

передбачений Регламентом спосіб (стаття 48).

По-перше, відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної

Ради України пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого

читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав,

статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий

Верховною Радою за основу.

Головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування

внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок

та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин

законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду

в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у

висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату

Верховної Ради і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час

розгляду такого законопроекту у першому читанні. Такі пропозиції і поправки

повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту.

При цьому рішення про необхідність усунення суперечностей у тексті

законопроекту № 14067, інших структурних частин законопроекту та/або інших

законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні,

стосовно законопроекту № 14067 не приймалося, та не було відповідного

оголошення головуючим на пленарному засіданні під час розгляду

законопроекту у першому читанні.

Натомість, у порушення зазначеної норми частини першої статті 116

Регламенту, до редакції законопроекту до другого читання були включені

норми, що прямо не стосуються змісту і тексту законопроекту, який

2

прийнятий Верховною Радою за основу, а також вносять зміни до

Законів України, що не є предметом його регулювання.

Зокрема, за особистим наполяганням голови Комітету, до редакції другого

читання було включено ряд неоднозначних положень (правки 1687, 1688, 1690),

що взагалі не стосуються його предмету, але вносять суттєві зміни до інших

законодавчих актів України:

Поправка №1687 не має безпосереднього зв’язку з предметом

законопроєкту №14067, який стосується розвитку ефективного та сталого

централізованого теплопостачання. Нею пропонується комплексно змінити

правила функціонування ринку електричної енергії: повноваження Регулятора,

взаємодію операторів ринку та оператора системи передачі, аудит сегментів

ринку, комерційний облік, порядок викупу електроенергії за «зеленим» тарифом,

діяльність гарантованого покупця та виконання спеціальних обов’язків. Ці

питання не є виправленням, уточненням або усуненням суперечностей у тексті

законопроєкту про теплопостачання, а становлять самостійний предмет

правового регулювання, який не розглядався Верховною Радою під час

прийняття законопроєкту за основу.

З огляду на системний характер запропонованих змін до профільного

Закону України «Про ринок електричної енергії», вони мали б розглядатися в

межах окремого законопроєкту з повноцінною оцінкою їх економічних і

регуляторних наслідків, отриманням висновку профільного комітету та

перевіркою на відповідність праву Європейського Союзу. Оскільки регулювання

ринку електроенергії належить до сфери енергетичного acquis, імплементацію

якого Україна зобов’язалася забезпечувати в межах Енергетичного

Співтовариства, такі зміни також потребують належних консультацій із його

Секретаріатом, а не поспішного включення до другого читання законопроєкту з

іншого предмета регулювання.

Поправка №1688 також не стосується предмета законопроєкту №14067

про централізоване теплопостачання. Вона вносить зміни до окремого Закону

№4834-IX, присвяченого імплементації європейського законодавства щодо

інтеграції енергетичних ринків, безпеки постачання та конкуренції, і змінює

норми, що регулюють діяльність оператора системи передачі та функціонування

ринку електричної енергії. Навіть якщо частина положень має техніко-

юридичний характер, це не є виправленням тексту законопроєкту про

теплопостачання, прийнятого за основу, а фактичним коригуванням інших

законодавчих змін, які не була предметом першого читання.

Крім того, Закон № 4834-IX також безпосередньо пов’язаний з

імплементацією енергетичного acquis ЄС. Тому будь-яка зміна його положень,

зокрема щодо повноважень оператора системи передачі та правил

функціонування електроенергетичного ринку, повинна проходити окрему

оцінку на відповідність праву ЄС, розгляд профільним комітетом і, за потреби,

консультації із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Внесення таких

3

змін прихованою поправкою до законопроєкту про теплопостачання

позбавляє можливості належно оцінити їх зміст і наслідки.

Поправка №1690 теж не стосується предмета законопроєкту №14067 про

централізоване теплопостачання. Нею змінюється порядок приєднання

електроустановок до системи передачі, запроваджується право замовника

самостійно обирати підрядника та встановлюється обов’язок оператора системи

передачі укладати з ним договір без проведення процедур публічних закупівель.

Одночасно пропонується новий виняток із Закону України «Про публічні

закупівлі». Це не уточнення і не усунення суперечностей у законопроєкті про

теплопостачання, а окреме системне регулювання електроенергетики,

конкурентного відбору підрядників та використання коштів оператора системи

передачі.

Такі зміни мають вноситися окремим законопроєктом і проходити

повноцінний розгляд не лише комітетом з питань енергетики, а й комітетом, до

предмета відання якого належать публічні закупівлі та економічна політика.

Запропонований виняток із конкурентних процедур потребує оцінки його

впливу на конкуренцію, прозорість закупівель і корупційні ризики, а також

перевірки на відповідність енергетичному та закупівельному acquis ЄС. З огляду

на те, що норма безпосередньо стосується діяльності оператора системи

передачі, недискримінаційного доступу до мереж та правил

електроенергетичного ринку, вона також має бути належно опрацьована із

Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, а не включена до другого читання

непрофільного законопроєкту.

Антимонопольний комітет України підтердив наведені застереження і

заперечив проти прийняття цієї правки, зазначивши що:

«запропонованою редакцією пропонується вивести з-під дії Закону

України «Про публічні закупівлі» закупівлі товарів, робіт і послуг з

будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення об’єктів

електроенергетики, які здійснюються оператором системи передачі та

операторами систем розподілу під час надання послуг з приєднання. …

вважаємо за потрібне до прийняття відповідних змін отримати та

врахувати позицію Європейської комісії щодо відповідності

запропонованого виключення вимогам директив ЄС у сфері публічних

закупівель,…

… Комітет вважає за потрібне виключити з проєкту Закону

положення … які встановлюють випадки, у яких оператор системи

передачі не застосовує процедуру закупівлі в порядку, визначеному Законом

України «Про публічні закупівлі».»

Зазначене свідчить про порушення частини першої статті 116

Регламенту Верховної Ради України.

По-друге, відповідно до частини другої статті 84, статті 91 Конституції

України, частини першої статті 47 Регламенту Верховної Ради України,

4

Верховна Рада приймає рішення на її пленарних засіданнях більшістю

голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 17 жовтня 2002

року № 17-рп/2002 у справі № 1-6/2002, Верховна Рада правомочна приймати

закони, реалізовувати свої інші визначені Конституцією повноваження за умови

присутності на її пленарних засіданнях не менше як 226 народних депутатів.

Разом з тим, 14.07.2026, в день початку розгляду проекту закону

№ 14067 за процедурою другого читання, на пленарному засіданні

Верховної Ради України не були присутніми народні депутати України в

кількості, яка згідно з Конституцією та Регламентом Верховної Ради

України необхідна для прийняття рішень парламентом.

При цьому, головуючий на пленарному засіданні не скористався наданим

йому пунктом 11 частини першої статті 28 Регламенту Верховної Ради України

правом провести сигнальне голосування для встановлення кількості присутніх у

сесійній залі народних депутатів України.

Наприклад:

- о 16:04 14.07.2026 при поіменному голосуванні про поправку № 96 до

проекту Закону № 14067, проголосувало лише 11 народних депутатів (За:9

Проти:0 Утрималися:2);

- о 16:19 14.07.2026 при поіменному голосуванні про поправку № 299 до

проекту Закону № 14067, проголосувало лише 11 народних депутатів (За:11

Проти:0 Утрималися:0);

- о 16:48 14.07.2026 при поіменному голосуванні про поправку № 1679 до

проекту Закону № 14067, проголосувало лише 10 народних депутатів (За:10

Проти:0 Утрималися:0).

Відтак, Верховна Рада під час розгляду цього закону 14.07.2026 року не

володіла здатністю приймати закони і реалізовувати інші свої конституційно

визначені повноваження, і відповідно – не мала правомочності розглядати

зазначений проект закону.

Зазначене свідчить про порушення частини першої статті 47

Регламенту Верховної Ради України.

По-третє, відповідно до частини першої статті 120 Регламенту Верховної

Ради України під час розгляду законопроекту в другому читанні проводиться

обговорення кожної статті в порядку її нумерації в запропонованій головним

комітетом редакції, якщо не прийнято рішення про розгляд законопроекту в

іншому порядку відповідно до статті 119 цього Регламенту.

Рішення про розгляд законопроекту в іншому порядку, відповідно до

статті 119 цього Регламенту не приймалося.

Натомість, зазначена вимога частина першої статті 120 Регламенту була

неодноразово порушена:

5

- о 16:04 – 16:29 14.07.2026 були почергово розглянуті поправки 96, 162,

163, 273, 274, 275, 276, 277, 278, 299, 310, 351, 361, 617, 637;

- о 16:39 – 16:48 14.07.2026 були почергово розглянуті поправки 68, 72, 81,

84, 86, 107, 198, 200, 202, 206, 210, 211, 213, 272, 295, 303, 409, 515, 519, 532,

1670, 1672, 1677, 1679

Таким чином, 14.07.2026 мало місце порушення вимоги Регламенту щодо

розгляду кожної статті в порядку її нумерації.

Зазначене свідчить про порушення частини першої статті 120

Регламенту Верховної Ради України.

Варто також зауважити, що проект було прийнято попри суттєві

зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради

України, зокрема щодо співставності окремих положень із Конституцією

України.

Враховуючи викладене, керуючись положеннями статті 48 Регламенту

Верховної Ради України, відповідно до яких рішення Верховної Ради можуть

бути скасовані Верховною Радою до підписання відповідного акту Верховної

Ради Головою Верховної Ради України, з огляду на викладені порушення

Регламенту Верховної Ради України,

пропонується скасувати рішення Верховної Ради України від 15 липня

2026 року про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону «Про

внесення змін до деяких законів України щодо підтримки розвитку ефективного

та сталого централізованого теплопостачання» (реєстр. № 14067 від 22.09.2025),

як таке, що прийняте з порушенням Регламенту Верховної Ради України.

2. Мета і завдання прийняття акта

Метою прийняття проєкту Постанови є скасування рішення Верховної

Ради України від 15 липня 2026 року про прийняття у другому читанні та в

цілому проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо

підтримки розвитку ефективного та сталого централізованого теплопостачання»

(реєстр. № 14067 від 22.09.2025), як такого, що прийняте з порушенням

Регламенту Верховної Ради України.

Завданням проєкту Постанови є відновлення належної парламентської

процедури, забезпечення дотримання принципів законності та верховенства

права, а також недопущення набрання чинності законодавчим актом, прийнятим

із порушенням вимог Регламенту Верховної Ради України.

3. Загальна характеристика і основні положення

Проектом пропонується скасувати рішення Верховної Ради України від 15

липня 2026 року про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону

«Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки розвитку

ефективного та сталого централізованого теплопостачання» (реєстр. № 14067 від

6

22.09.2025), як таке, що прийняте з порушенням Регламенту Верховної

Ради України.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового

регулювання

Нормативно-правовими актами в даній сфері правового регулювання є

Конституція України, Регламент Верховної Ради України.

Реалізація проекту Постанови не потребує внесення змін до інших

нормативно-правових актів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проекту Постанови та її реалізація не потребує додаткових

витрат із Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

проекту акта

Прийняття Постанови дозволить скасувати рішення Верховної Ради

України від 15 липня 2026 року про прийняття у другому читанні та в цілому

проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки

розвитку ефективного та сталого централізованого теплопостачання» (реєстр.

№ 14067 від 22.09.2025), що матиме своїм наслідком забезпечення належного

дотримання Регламенту Верховної Ради України.

Ухвалення Постанови стане підтвердженням того, що Верховна Рада

України у своїй діяльності керується не політичним впливом та приватними

інтересами, а принципами верховенства права, законності та додержання

парламентської процедури. Неухильне дотримання Регламенту є необхідною

умовою легітимності рішень парламенту, зміцнення довіри громадян до

законодавчої влади та належного функціонування України як демократичної

правової держави.

Народний депутат України Олексій Кучеренко