Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та деяких інших законодавчих актів України щодо зарахування до страхового стажу періоду перебування працівників у відпустці без збереження заробітної плати у зв’язку з евакуацією із територій бойових дій

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань бюджету

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

Комітет Верховної Ради України

з питань соціальної політики та

захисту прав ветеранів

До законопроекту

за реєстр. № 15417

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні

22 вересня 2026 року (протокол № 241) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України

розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про

загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та деяких інших

законодавчих актів України щодо зарахування до страхового стажу періоду

перебування працівників у відпустці без збереження заробітної плати у зв’язку з

евакуацією із територій бойових дій (реєстр. № 15417 від 16.07.2026), поданий

народним депутатом України Гнатенком В.С., відмітивши таке.

Законопроектом пропонується встановити, що до страхового стажу

зараховується період перебування працівника у відпустці без збереження

заробітної плати, наданій у зв’язку з евакуацією особи з території ведення

бойових дій, тимчасової окупації та набуттям статусу внутрішньо переміщеної

особи, незалежно від факту сплати страхових внесків за умови підтвердження

вказаних обставин, але не більше 36 місяців перебування у такій відпустці.

Слід відмітити, що відповідно до Закону України "Про

загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" загальнообов’язкове

державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема,

рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та

виконання обов’язків зі сплати страхових внесків; диференціації розмірів пенсій

залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Оскільки страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає

загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який

щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій ніж мінімальний страховий

внесок, запропоноване законодавчою ініціативою зарахування до страхового

стажу періоду перебування у відпустці без збереження заробітної плати можливе

лише у разі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне

страхування (далі – єдиний внесок) за цей період. Однак механізму та джерел

сплати єдиного внеску законопроектом не визначено.

Реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових коштів

державного бюджету на пенсійне забезпечення, а також додаткових коштів з

бюджету Пенсійного фонду України /далі – Фонд/ для забезпечення виплати

пенсії запропонованим законопроектом особам. При цьому, у разі, якщо Фонд не

2матиме достатнього власного фінансового ресурсу для забезпечення виплати

пенсій таким особам в межах солідарної системи, то це вимагатиме виділення

додаткового ресурсу з державного бюджету для покриття дефіциту Фонду (який

відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів

державного бюджету).

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному

висновку до цього законопроекту також зазначає, що реалізація законодавчої

ініціативи потребуватиме вишукання додаткових видатків державного бюджету,

визначити обсяг яких неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних, та

відмічає, що внесення запропонованих змін створить умови, які дозволять

працездатним особам протягом 3-х років не працювати для розвитку економіки

країни, та може призвести до виникнення штучного безробіття.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного

кодексу України /далі – Кодекс/ та частини третьої статті 91 Регламенту

Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до

законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано

фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та

пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат

бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення

збалансованості бюджету, про що також зазначає Мінфін у своєму експертному

висновку до цього законопроекту.

Водночас необхідно зауважити, що згідно із статтею 95 Конституції

України виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які

видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих

видатків та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного

бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2,

частин першої і другої статті 23, частини першої статті 30 та пункту 20 частини

першої статті 116 Кодексу визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та

платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного

призначення, яке встановлюється законом про державний бюджет, а взяття

зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням

повноважень, встановлених Кодексом та законом про державний бюджет,

визнається бюджетним правопорушенням.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу

України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники

бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати

бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому,

вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці

Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що

передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що

настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI

цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються

в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної

мобілізації.

3За підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету

ухвалив таке рішення: законопроект за реєстр. № 15417 матиме вплив на

показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету

на пенсійне забезпечення та бюджету Пенсійного фонду України, а також може

зумовити додаткові витрати державного бюджету для надання фінансової

допомоги цьому Фонду у зв’язку із незабезпеченням ним відповідних витрат). У

разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами

частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту

1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА