Проєкт Закону про національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів

1ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про національну систему торгівлі

квотами на викиди парникових газів»

1.Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Законопроект "Про національну систему торгівлі квотами на викиди

парникових газів " (далі – проєкт акта) розроблений з метою запровадження та

функціонування національної системи торгівлі квотами на викиди парникових

газів (далі – НСТВ). Необхідність розроблення законопроєкту зумовлена:

Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським

Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-

членами, з іншої сторони ("Угода про асоціацію"), згідно із якою поступове

наближення законодавства України до права та політики ЄС у сфері охорони

навколишнього природного середовища здійснюється відповідно до Додатка

ХХХ, який включає Директиву 2003/87/ЄС про створення системи торгівлі

квотами на викиди парникових газів у межах Союзу та внесення змін до

Директиви 96/61/ЄС зі змінами, внесеними Директивою 2004/101/ЄС (далі –

Директива 2003/87/ЄС); висновками Звіту Європейської комісії щодо України за

2025 рік (Розділ 27 "Довкілля та зміна клімату"), відповідно до яких система

моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (далі – МЗВ),

відновлена в Україні у лютому 2025 року, за своїм охопленням залишається

вужчою порівняно з Європейською системою торгівлі квотами на викиди

парникових газів (далі – СТВ Європейського Союзу) і потребує подальшого

розвитку, зокрема, шляхом поширення на сектори авіації, морського

судноплавства, автомобільного транспорту та будівель;

Національним планом з енергетики та клімату на період до 2030 року, який

включає систему торгівлі квотами на викиди парникових газів одним із заходів

до переліку ключових цілей, політик і заходів плану за виміром

"Декарбонізація", метою якого є стимулювання скорочення викидів парникових

газів.

Прийняття проєкту акта створить правові, економічні і організаційні

засади функціонування НСТВ, що забезпечує:

скорочення викидів парникових газів у економічно ефективний спосіб;

досягнення цілей Національно визначеного внеску України до

Паризької угоди; адаптацію до вимог ЄС та імплементацію положень

Директиви 2003/87/ЄС;

запобігання ризикам вуглецевого коригування на кордоні (СВАМ) та

підтримки конкурентноздатності вітчизняної промисловості;

формування ринку квот, включаючи механізм аукціонів та вторинний обіг

квот;

створення умов для залучення інвестицій у декарбонізацію та інновації;

2поетапне запровадження системи, що відповідає стану економіки у

воєнний та повоєнний період.

2.Мета та шляхи її досягнення

Необхідність прийняття Закону України "Про засади функціонування

національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів" зумовлена

міжнародними зобов’язаннями України, взятими в рамках Угоди про асоціацію,

а також статусом України як держави-кандидата на вступ до Європейського

Союзу.

У 2022 році Україна отримала статус держави-кандидата на вступ до

Європейського Союзу, що зумовило перехід до нового етапу виконання

зобов’язань з адаптації національного законодавства до права ЄС. У межах

переговорного процесу щодо членства в ЄС законодавство Європейського

Союзу згруповане у відповідні кластери, виконання яких є необхідною умовою

для вступу України до Європейського Союзу.

Питання кліматичної політики та скорочення викидів парникових газів

належать до Кластеру 4 "Зелений порядок денний та стале з’єднання", зокрема

до розділу 27 "Довкілля та зміна клімату". У межах зазначеного розділу Україна

має забезпечити імплементацію ключових актів кліматичного acquis

Європейського Союзу, включаючи Директиву 2003/87/ЄС.

Запровадження НСТВ є одним із ключових елементів виконання

зазначених умов.

Крім того, проєкт акта враховує виклики, пов’язані з повномасштабною

збройною агресією Російської Федерації проти України, та необхідність

відновлення економіки і довкілля у післявоєнний період. Поетапне

впровадження НСТВ дозволяє поєднати досягнення кліматичних цілей із

збереженням економічної стабільності, мінімізувати надмірне навантаження на

бізнес та створити умови для залучення інвестицій у модернізацію та

декарбонізацію промисловості.

Водночас аналіз відповідності національного законодавства України

положенням Директиви 2003/87/ЄС засвідчив наявність суттєвих прогалин у

правовому регулюванні. На сьогодні в Україні функціонує система МЗВ,

врегульована Законом України "Про засади моніторингу, звітності та верифікації

викидів парникових газів" та пов’язаними підзаконними актами. Проте, питання

випуску, обігу та анулювання квот на викиди парникових газів, а також

функціонування НСТВ, у чинному законодавстві не врегульовані.

Таким чином, для повноцінного транспонування Директиви 2003/87/ЄС та

виконання зобов’язань України в межах розділу 27 "Довкілля та зміна клімату"

Кластеру 4 "Зелений порядок денний та стале з’єднання" необхідним є прийняття

окремого закону, який забезпечить створення правових, інституційних та

економічних засад функціонування НСТВ.

3.Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Проєктом акта пропонується створення в Україні повноцінної НСТВ –

комплексного ринкового механізму, який забезпечує економічно ефективне

3досягнення кліматичних цілей держави та узгодження української кліматичної

політики з вимогами Європейського Союзу.

Проєктом Закону встановлюються правові, інституційні, організаційні та

економічні засади функціонування НСТВ. Положення проєкту акта включють в

себе:

визначення двох фаз НСТВ для поступового запровадження НСТВ, що

дозволяє адаптувати систему до умов воєнного часу, повоєнної відбудови та

подальшої інтеграції до СТВ Європейського Союзу;

визначення видів діяльності, що підпадають під обов’язкову участь у

НСТВ, та парникових газів, на які поширюється регулювання, а також учасників

НСТВ, до яких належать оператори установок, оператори повітряних суден,

судноплавні компанії та інші учасники ринку квот;

визначення порядку випуску квот, їх обігу та анулювання, встановлення

механізму граничних цін на квоти, правил використання сертифікату

декарбонізаційного зарахування та визначення плати за заміщення, а також

врегулювання питань щодо створення та функціонування резерву стабілізації

ринку квот; встановлення загальних положень щодо безкоштовного розподілу

квот;

створення реєстру НСТВ;

забезпечення фінансової підтримки проектів вуглицеємних підприємств

через вже існуючий державних фонд декарбонізації та енергоефективної

трансформації;

встановлення відповідальності за порушення законодавства про НСТВ.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового

регулювання

Проєкт акта розроблений з метою імплементації положень Директиви

2003/87/ЄС та відповідає зобов’язанням України за Угодою про асоціацію між

Україною та Європейським Союзом, розділом 27 "Довкілля та зміна клімату"

Кластеру 4 "Зелений порядок денний та стале з’єднання".

У сфері правового регулювання, на яку спрямований цей проєкт акта,

діють такі нормативно-правові акти:

Бюджетний кодекс України;

Податковий кодекс України;

Повітряний кодекс України;

Кодекс адміністративного судочинства України;

Кодекс торговельного мореплавства України;

Закон України "Про основні засади державної кліматичної політики";

Закон України "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів

парникових газів";

4Закон України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";

Закон України "Про оцінку впливу на довкілля";

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері

господарської діяльності";

Закон України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб

окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань

юридичних осіб";

Закон України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності"

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроекту не потребує фінансування з державного та

місцевих бюджетів.

6. Прогнозовані соціально-економічні та інші наслідки прийняття

Запровадження НСТВ забезпечить системне та поступове скорочення

викидів парникових газів, покращення стану атмосферного повітря та зниження

негативного впливу на навколишнє природне середовище. Поетапний характер

впровадження НСТВ дозволить розпочати формування економічних стимулів до

декарбонізації без різкого зростання навантаження на суб’єктів господарювання

у воєнний та післявоєнний періоди.

У міжнародному контексті прийняття закону забезпечить належне

виконання Україною зобов’язань за Угодою про асоціацію між Україною та

Європейським Союзом, розділом 27 "Довкілля та зміна клімату" Кластеру 4

"Зелений порядок денний та стале з’єднання". Функціонування прозорої та

передбачуваної НСТВ стане ключовим елементом для майбутньої можливості її

приєднання до системи торгівлі квотами на викиди парникових газів

Європейського Союзу після вступу України до Європейського Союзу.

Створення прозорого ринку вуглецю за моделлю Європейського Союзу

зменшить ризики втрати конкурентоспроможності українських виробників,

особливо з огляду на запровадження механізму вуглецевого коригування

імпорту на кордоні (CBAM). Наявність НСТВ, узгодженої зі Директивою

2003/87/ЄС дасть змогу українським підприємствам знижувати витрати на

придбання сертифікатів СВАМ під час експорту продукції та забезпечить рівні

умови торгівлі українських суб’єктів господарювання з державами-членами

Європейського Союзу з одночасним гарантуванням наповнення Фонду

модернізації України.

Реалізація Закону сприятиме формуванню нових робочих місць у сферах

екологічного менеджменту, моніторингу, звітності та верифікації викидів

парникових газів. Поліпшення стану довкілля матиме позитивний вплив на

громадське здоров’я та якість життя населення.

Прийняття Закону забезпечить формування цілісної та прозорої системи

державного регулювання у сфері кліматичної політики, чітке розмежування

5повноважень органів державної влади та впровадження ринкових механізмів

скорочення викидів парникових газів. Закон створить правові передумови для

подальшої інтеграції України до системи торгівлі квотами Європейського

Союзу.

До потенційних ризиків прийняття Закону та впровадження НСТВ

належать фінансове навантаження на окремі сектори економіки, значне

коливання цін на квоти НСТВ та обмежена інституційна спроможність на

початкових етапах впровадження НСТВ. Зазначені ризики мінімізуються

завдяки поетапному запуску НСТВ, застосуванню граничних цін на квоти,

функціонуванню резерву стабілізації ринку, а також використанню доходів

НСТВ для підтримки модернізації, інновацій та секторів, що зазнають ризику

витоків вуглецю, а також для забезпечення функціонування НСТВ, включаючи

впровадження аукціонної платформи, реєстру НСТВ, створення Фонду

модернізації України, розвиток компетенцій працівників компетентного органу

та адміністратора НСТВ.

Вплив реалізації акта на заінтересованих сторін:

Заінтересована

сторонаВплив

реалізації акта на

заінтересовану

сторонуПояснення очікуваного

впливу

Суб’єкти

господарювання, які є

операторами в розумінні

проєкту Закону

(оператори установок,

оператори повітряних

суден та судноплавні

компанії)Регуляторний

та економічнийСтворення економічних

стимулів до скорочення

викидів, модернізації

виробництва та

впровадження

низьковуглецевих технологій

при поетапному та

прогнозованому

навантаженні

Народні депутати України А.В. Мотовиловець

та інші народні

депутати України