Проєкт Закону про національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань бюджету

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

Комітет Верховної Ради України

з питань екологічної політики та

природокористування

До законопроекту

за реєстр. № 15386

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні

22 вересня 2026 року (протокол № 241) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України

розглянув проект Закону України «Про національну систему торгівлі квотами

на викиди парникових газів» (реєстр. № 15386 від 07.07.2026), поданий

народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Бондаренком О.В. та

іншими, відмітивши таке.

Згідно з преамбулою законопроект визначає правові, економічні та

організаційні засади функціонування національної системи торгівлі квотами на

викиди парникових газів в Україні /далі – НСТВ/ з метою сприяння скороченню

викидів парникових газів в економічно ефективний спосіб та приєднання

України до системи торгівлі квотами на викиди парникових газів у межах

Європейського Союзу.

Законопроектом з 1 січня 2028 року, серед іншого, пропонується:

визначити повноваження державних органів у сфері НСТВ (Кабінет

Міністрів України, компетентний орган /центральний орган виконавчої влади,

що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної

ефективності – Держенергоефективності/, центральний орган виконавчої

влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду

(контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища,

раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів

/Держекоінспекція/, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку)

та оператора ринку квот /юридична особа, що має ліцензію, видану

Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, та визначена

компетентним органом для організації і проведення аукціонів з продажу квот

на викиди парникових газів, забезпечення функціонування організованого ринку

квот/;

встановити перелік видів діяльності, що входять до сфери НСТВ, а також

визначити, що для здійснення таких видів діяльності необхідно отримати дозвіл

на викиди парникових газів /далі – дозвіл на викиди/;

доповнити перелік документів дозвільного характеру у сфері

господарської діяльності дозволом на викиди та визначити порядок видачі,

анулювання і внесення змін до такого дозволу;

2запровадити плату за видачу дозволу на викиди (або внесення змін до

нього) у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб,

встановлених законом про державний бюджет на 1 січня календарного року, в

якому відповідна заява про отримання дозволу на викиди (внесення змін до

нього) подана до компетентного органу;

передбачити три фази функціонування НСТВ і визначити порядок

випуску та продажу квот /квота – цінний папір, що підтверджує право на

викиди однієї тонни еквівалента двоокису вуглецю/, встановлення сукупного

обмеження на викиди та граничних цін квот, розподілу безоплатних квот,

анулювання та передачі квот у період кожної фази;

визначити порядок організації аукціонів для продажу квот;

запровадити плату за заміщення /розмір грошових коштів, які на першій

та другій фазах НСТВ оператори установок, які не в повному обсязі виконали

зобов'язання з придбання квот на аукціонах, сплачують з метою виконання

зобов'язання щодо подання квот для анулювання/, яка встановлюється щороку

компетентним органом на рівні 110% від максимальної граничної ціни квоти;

запровадити Єдину державну систему управління викидами парникових

газів (державна інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збір,

обробку, зберігання, обмін, аналіз та оприлюднення інформації у сфері

моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів,

функціонування НСТВ ведення реєстру установок, реєстру квот на викиди

парникових газів, реєстру проєктів декарбонізації, механізмів міжнародного

співробітництва відповідно до статті 6 Паризької угоди, інших реєстрів та

модулів відповідно до законодавства);

встановити відповідальність суб’єктів господарювання шляхом

накладення штрафів за порушення законодавства, що регулює НСТВ, у розмірі

від 200 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян залежно від

виду порушення, передбачивши зарахування сум накладених штрафів і пені до

державного бюджету.

Законопроектом також передбачається внесення пов’язаних змін до

8 законодавчих актів.

Крім того, законопроектом доручається Кабінету Міністрів України

одночасно з поданням до Верховної Ради України проекту закону про

Державний бюджет України на 2028 рік подати проект закону щодо внесення

змін до Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ з метою зарахування

доходів НСТВ до державного фонду декарбонізації та енергоефективної

трансформації із спрямуванням таких коштів на фінансування заходів,

визначених частиною третьою статті 26 відповідного закону /даної

законодавчої ініціативи/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не

потребує фінансового забезпечення з державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму

експертному висновку відмічає, що:

реалізація законопроекту може мати вплив на:

3- видаткову частину державного бюджету в частині ведення

Держенергоефективності Єдиної державної системи управління викидами

парникових газів, а також покладання на нього повноваження щодо

формування та реалізації державної політики в сфері НСТВ, здійснення

нормативно-правового регулювання у сфері НСТВ;

- дохідну частину державного бюджету в частині встановлення плати за

видачу дозволу на викиди (або внесення змін до нього) у розмірі

10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом про

державний бюджет на 1 січня календарного року;

законопроект є фінансово незабезпеченим та створює загрозу

фінансування державного фонду декарбонізації та енергоефективної

трансформації /далі – держфонд декарбонізації/, що може призвести до ризиків

невиконання енергоефективних заходів, вимог Директив ЄС (RED II/III, EED,

EPBD) та міжнародних зобов’язань України.

Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та вважає,

що законопроект потребує доопрацювання, в тому числі надання фінансово-

економічних розрахунків та обґрунтувань, а також пропозиціями щодо

збалансованості бюджету (копія експертного висновку Мінфіну додається).

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування

(включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат

бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення

збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27

Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Мінфін теж зауважує про зазначене, а також звертає увагу, що визначити

вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо,

оскільки до законопроекту не надано відповідних фінансово-економічних

обґрунтувань та розрахунків.

Окремо необхідно зауважити про невідповідність деяких положень

законопроекту вимогам бюджетного законодавства, зокрема йдеться про

положення:

другого речення частини другої статті 11 законопроекту, згідно з яким

кошти за видачу дозволу на викиди (внесення змін до нього) є доходами

держфонду декарбонізації, створеного у складі спеціального фонду державного

бюджету відповідно до статті 24-6 Кодексу, які спрямовуються на фінансування

діяльності компетентного органу;

частини п’ятої статті 20 законопроекту, згідно з яким доходи від сплати

плати за заміщення є доходом держфонду декарбонізації у складі спеціального

фонду державного бюджету відповідно до статті 24-6 Кодексу;

частин першої, другої і третьої статті 25 законопроекту, згідно з якими

доходи від продажу квот на аукціонах та плати за заміщення є доходами

держфонду декарбонізації, які спрямовуються на фінансове забезпечення

заходів з декарбонізації, енергоефективності, модернізації економіки,

підтримки суб’єктів господарювання.

Вищевказані положення законопроекту суперечать нормам Кодексу,

передусім:

4частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про державний

бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету/;

пункту 4 частини першої статті 7 /яким визначено принцип повноти

бюджетної системи України: до складу бюджетів підлягають включенню всі

надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно

до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади

Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування/;

частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та

спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Кодексом та

законом про державний бюджет/;

частині другій статті 23 /згідно з якою бюджетні призначення

встановлюються законом про державний бюджет (рішенням про місцевий

бюджет)/;

частинам другій і третій статті 29 /якими визначено склад доходів

загального і спеціального фондів державного бюджету/;

частині четвертій статті 29 /згідно з якою якщо законом встановлено

новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального чи

спеціального фонду визначається законом про державний бюджет на період

до внесення відповідних змін до Кодексу/.

Загалом порушені у вищевказаних положеннях законопроекту питання є

предметом регулювання виключно бюджетного законодавства, на що також

звертає увагу у своєму висновку Мінфін.

За підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету

ухвалив таке рішення:

1) законопроект за реєстр. № 15386 матиме вплив на показники бюджету

(з 2028 року може потребувати додаткових видатків державного бюджету на

реалізацію передбачених законопроектом заходів, включаючи виконання

повноважень відповідними органами, призведе до збільшення доходів

державного бюджету від запровадження плати за видачу дозволу на викиди і

плати за заміщення, а також може призвести до збільшення доходів державного

бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття

відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої

статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22

розділу VI цього Кодексу);

2) рекомендувати Комітету з питань екологічної політики та

природокористування при доопрацюванні законопроекту за реєстр. № 15386

привести його окремі положення (зокрема статті 11, 20 і 25) у відповідність до

вимог Бюджетного кодексу України (насамперед, статей 4, 7, 13, 23 і 29).

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА