Проєкт Закону про гідрометеорологічну діяльність

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань екологічної політики та

природокористування

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

ВИСНОВОК

на проєкт Закону про гідрометеорологічну діяльність

(реєстр. № 15347 від 23.06.2026), поданий народним депутатом України

Бондаренком О.В. та іншими народними депутатами України

За дорученням Голови Верховної Ради України Комітет з питань екологічної

політики та природокористування на своєму засіданні 30.07.2026 (протокол № 268)

розглянув законопроєкт про гідрометеорологічну діяльність (реєстр. № 15347

від 23.06.2026), поданий народним депутатом України Бондаренком О.В. та

іншими народними депутатами України.

Метою законопроєкту є визначення загальних правових, економічних та

організаційних засад провадження гідрометеорологічної діяльності в Україні, а

також суттєве підвищення спроможності держави до реагування на можливе

застосування зброї масового знищення.

Законопроєктом передбачається викладення у новій редакції Закону України

«Про гідрометеорологічну діяльність» та внесення змін до Водного кодексу

України, Кодексу цивільного захисту України та Закону України «Про Товариство

Червоного Хреста України».

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

(далі – ГНЕУ) у своєму висновку надало ряд зауважень до законопроєкту.

На думку ГНЕУ потребує доопрацювання термінологічний апарат

законопроєкту, зокрема:

потребує уточнення термін «державна система гідрометеорологічних

спостережень»;

потребує приведення у відповідність до Закону України «Про основні засади

державної кліматичної політики» поняття «кліматичне обслуговування»;

потребує визначення у законопроєкті поняття «кліматичні показники».

Суттєве скорочення у статті 21 законопроєкту переліку порушень у сфері

гідрометеорологічної діяльності не обгрунтовано у пояснювальній записці, що не

відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 91 Регламенту Верховної Ради

України.

У змінах до статті 9 Закону України «Про Товариство Червоного Хреста

України» пропонується передбачити сприяння Товариством обізнаності громадян

щодо поводження з вибухонебезпечними предметами та їх залишками, що може

розглядатись як один із заходів у сфері протимінної діяльності. Пропонується

2

привести зазначений пункт у відповідність до вимог Закону України «Про

протимінну діяльність».

Крім того, ГНЕУ надало зауваження, які також висловило Міністерство

юстиції України, а саме.

Потребує приведення у відповідність до частини першої статті 16 Закону

України «Про центральні органи виконавчої влади» поняття «національна

гідрометеорологічна служба».

Законом України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб

окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань

юридичних осіб» від 28.08.2025 № 4196-IX передбачається вилучення з правового

поля України низки застарілих організаційно-правових форм юридичних осіб, у

тому числі таких як «підприємство». Враховуючи зазначене, потребує

доопрацювання положення статей 5, 10, 13, 17 законопроєкту в частині

формулювання «підприємства, установи та організації, що належать до сфери його

управління».

У статті 9 законопроєкту пропонується застосувати поняття «екологічний

фонд», як джерело фінансування, що потребує узгодження з Бюджетним кодексом,

статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного

середовища», статтею 48 Закону України «Про природно-заповідний фонд

України».

Пропонується нову редакцію статті 26 «Державний облік поверхневих вод»

Водного кодексу України в частині проведення моніторингу масивів поверхневих

вод за біологічними, хімічними, фізико-хімічними та гідрохімічними показниками

узгодити зі статтею 21 Водного кодексу України.

Також ГНЕУ зауважило, що потребують доопрацювання положення

законопроєкту щодо створення та ведення Реєстру суб’єктів господарювання, які

здійснюють гідрометеорологічну діяльність, та фахівців у сфері

гідрометеорологічної діяльності з урахуванням вимог частини другої статті 26

Закону України «Про публічні електронні реєстри». Таке ж зауваження було

висловлено Міністерством цифрової трансформації України та Міністерством

юстиції України.

На думку ГНЕУ, стаття 19 законопроєкту стосовно розміру посадових окладів

працівників національної гідрометеорологічної служби, надбавок за шкідливі

умови оплати праці, за вислугу років у системі національної гідрометеорологічної

служби, інших умов оплати праці, а також розміру матеріальної допомоги потребує

доопрацювання в частині узгодження її положень із законами України «Про

державну службу», «Про оплату праці» та «Про Кабінет Міністрів України».

Аналогічне зауваження надало Міністерство фінансів України.

Крім того, Міністерство юстиції України надало ряд зауважень до

законопроєкту, а саме запропонувало:

у законопроєкті навести визначення поняття «гідрометеорологічне

забезпечення»;

3

врегулювати у законопроєкті питання наповнення та функціонування

кліматичного кадастру;

привести у відповідність до Закону України «Про охорону навколишнього

природного середовища» визначення «хімічно небезпечний об’єкт».

Також Мін’юст зауважує, що статтею 9 законопроєкту визначається

компетенція місцевих державних адміністрацій та органів місцевого

самоврядування у сфері гідрометеорологічної діяльності. Проте у статті 5

законопроєкту такі суб’єкти гідрометеорологічної діяльності, як місцеві державні

адміністрації та органи місцевого самоврядування не зазначені.

Абзацом восьмим частини першої статті 8 законопроєкту пропонується

передбачити, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що

реалізує державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності, належить,

зокрема, ведення інформаційної бази гідрометеорологічних даних та даних про

стан навколишнього природного середовища, державного водного (у розділі

поверхневі води суші) та кліматичного кадастрів, що потребує узгодження з

частиною другою статті 28 Водного кодексу України.

У статті 10 використовуються формулювання «особи, які пройшли

сертифікацію» та «фахівці у сфері гідрометеорологічної діяльності, які

сертифіковані», що, на думку Мін’юсту, потребує уніфікації, враховуючи, що

«особами» є як фізичні, так і юридичні особи.

Частинами першою та другою статті 14 законопроєкту пропонується

передбачити, що державна система гідрометеорологічних спостережень

національної гідрометеорологічної служби складається із стаціонарних і

пересувних пунктів та технічних засобів спостережень. Потребують визначення

критерії розмежування пунктів спостережень на стаціонарні та пересувні.

Мін’юстом запропоновано надати визначення терміну «технічні засоби

спостережень» або застосувати відсильну норму до нормативно-правового акта,

яким визначатимуться їх перелік чи критерії віднесення до таких засобів.

Частину першу статті 15 законопроєкту в частині встановлення охоронних зон

пропонується привести у відповідність до статті 112 Земельного кодексу України.

Запропоновані законопроєктом зміни, які вносяться підпунктом 3 пункту 4

розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» до Закону України «Про

Товариство Червоного Хреста України» потребують приведення у відповідність до

Кодексу цивільного захисту України.

Міністерство цифрової трансформації України зауважило, що у законопроєкті

використовуються дві назви одного й того самого реєстру, а саме: «державний

реєстр суб’єктів господарювання, що провадять гідрометеорологічну діяльність»

та «Реєстр суб’єктів господарювання, які здійснюють гідрометеорологічну

діяльність, та фахівців у сфері гідрометеорологічної діяльності». З метою

однозначного розуміння і трактування положень законопроєкту, пропонується

використовувати єдину назву, а саме «Реєстр суб’єктів господарювання, які

4

здійснюють гідрометеорологічну діяльність, та фахівців у сфері

гідрометеорологічної діяльності». Аналогічне зауваження надало Міністерство

юстиції України.

Міністерство фінансів України зауважило, що видатки на створення та

функціонування державного реєстру суб’єктів господарювання, які провадять

гідрометеорологічну діяльність, не передбачені у Державному бюджеті України.

Тому законопроєкт потребує надання фінансово-економічних розрахунків та

обґрунтувань необхідних видатків з державного бюджету відповідно до статті 27

Бюджетного кодексу України.

Міністерство внутрішніх справ України та Державна служба України з

надзвичайних ситуацій підтримують законопроєкт.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та

Український гідрометеорологічний центр Державної служби України з

надзвичайних ситуацій повідомили про відсутність зауважень та пропозицій до

законопроєкту.

Також Товариство Червоного Хреста України надало пропозиції щодо викладу

у іншій редакції статей 1, 9, 12 та доповнення новою статтею 20-1 Закону України

«Про Товариство Червоного Хреста України».

На думку Комітету, наведені зауваження можуть бути розглянуті під час

підготовки законопроєкту до другого читання.

Враховуючи викладене, Комітет ухвалив висновок та прийняв рішення

рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного п’ятнадцятої

сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання проєкт Закону про

гідрометеорологічну діяльність (реєстр. № 15347 від 23.06.2026), внесений

народним депутатом України Бондаренком О.В. та іншими народними депутатами

України, і за результатами його розгляду у першому читанні прийняти за основу.

Відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України

просити головуючого на пленарному засіданні під час розгляду законопроєкту у

першому читанні оголосити про необхідність внесення до тексту законопроєкту

змін, які не є предметом розгляду в першому читанні.

Співдоповідачем на пленарному засіданні із зазначеного питання визначено

народного депутата України Мандзія Сергія Володимировича.

Голова Комітету Олег БОНДАРЕНКО