Тип: Звичайний
№ 15230-1
Дата: 18 травня 2026 р.
Статус: Знято з розгляду
Субʼєкт: Кабінет Міністрів України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України
«Про засади державної антикорупційної політики
на 2026 –2030 роки»
1. Мета
Проект Закону України «Про засади державної антикорупційної політики
на 2026 –2030 роки» (далі – законопроект) розроблений з метою визначення
стратегічних пріоритетів і основних напрямів державної антикорупційної
політики на 2026 –2030 роки, виконання міжнародних зобов’язань України у
сфері запобігання та протидії корупції, а також сприяння набуттю
повноправного членства в Європейськом у Союзі та Організації
Північноатлантичного договору.
2. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Корупція є комплексним і системним негативним явищем, яке гальмує
соціально -економічний розвиток, негативно впливає на ефективність
державного управління, п орушує принципи верховенства прав та суттєво знижує
рівень довіри суспільства до публічних інституцій. Водночас її природа має
динамічний характер, що постійно адаптується до змін у правовому регулюванні.
За даними опитування населення, у 2025 році корупці я третій рік поспіль
залишається на другому місці серед основних проблем, перелік яких
пропонувався респондентам (нагадаємо: у 2021 –2022 роках корупція була на
третьому місці, а в 2023 – посіла друге місце). Актуальність корупції як проблеми
залишається ви сокою: 72,2% громадян назвали її «дуже серйозною» проблемою.
Однак зауважимо, що цей показник знизився , порівняно з 2024 роком (79,4%) , і
фактично опустився до рівня 2023 року (71,6%), динаміка є статистично
значущою. Таким чином, тренд на зростання важлив ості корупції як проблеми,
який спостерігався у 2023 –2024 роках, було зламано. Утім, варто також
зауважити, що 2025 рік загалом характеризується статистично значущим
зниженням важливості усіх запропонованих респондентам основних проблем (за
винятком збройн ої агресії рф) з одночасним збереженням ранжування їх
важливості. Зниження актуальності проблеми корупції для населення може бути
ознакою загальної переоцінки значущості усіх проблем, крім війни, у бік
зменшення їх важливості.
У середовищі бізнесу оцінка к орупції як «дуже серйозної» проблеми також
значуще знизилася – з 76,0% у 2024 році до 65,0% у 2025 році і опустилася навіть
нижче від рівня 2023 року. У 2025 році корупція поділила друге місце в рейтингу
найбільш болючих проблем з проблемою міграції населення з України, що дуже
непокоїть бізнес в умовах дефіциту персоналу. У середовищі бізнесу також
спостерігається зміна сприйняття всіх запропонованих до оцінки проблем (окрім
збройної агресії рф проти України і уже згаданої міграції населення з України) у Національне агентство з питань запобігання корупції
Підписувач Корнелюк Микола Васильович
Сертифікат 04AF212836405D9904000000D80F39004272F000
Дата підписання 14.05.2026№10-05/33433-26 від 14.05.2026
2
бік зменшення їх серйозності. Тож зниження градусу проблематики корупції не
може бути віднесене лише на рахунок антикорупційних заходів, а є частиною
ширшого тренду1.
Незважаючи на чисельні законодавчі ініціативи, функціонування
спеціалізованих антикорупційних органів та реалізацію відповідних
антикорупційних заходів, визначених ключовими документами у цій сфері,
корупційні ризики продовжують мати значний негативний вплив на державні
інституції та громадянське суспільство.
Це зумовлює необхідність подальшого вдосконалення механізмів
формування та реалізації державної антикорупційної політики, насамперед на
стратегічному рівні.
Водночас соціологічні та анал ітичні дослідження фіксують стійку
позитивну динаміку зниження рівня корупційного досвіду серед населення.
Частка громадян України, які стикалися з корупційними практиками,
скоротилась із 67% у 2007 році до 41,5% у 2018 році, а впродовж 2020 –
2025 років – із 27% до 18, 2%. Таким чином, за період 2007 –2025 років масштаб
корупційного досвіду серед населення скоротився утричі.
Суттєве зниження загального корупційного досвіду населення значною
мірою пов’язане з відчутним скороченням його показників у сферах, з як ими
населення взаємодіє найчастіше. Зокрема, упродовж 2015 –2025 років суттєво
зменшилася частка населення, яка стикалася з корупцією у сфері медичних
послуг (із 76 % до 24%), шкільної освіти (із 67 % до 13%), у взаємодії з
представниками правоохоронних органів (із 62 % до 26%), у сфері послуг
енергетичних компаній, зокрема підключення та обслуговування систем
електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення ( із 30%
до 18%).
Разом із тим спостерігається поступове зростання готовності гро мадян
реагувати на факти корупції. Важливим свідченням цього поступу є збільшення
частки населення, що повідомляє компетентні органи про відомі їй факти
корупції (лише у 2020 –2025 роках серед населення цей показник зріс більш ніж
удвічі – із 3,3 % до 7,3 %), що свідчить про підвищення нетерпимості до цього
явища та усвідомлення його негативних наслідків.
Зазначена позитивна тенденція не є випадковою, оскільки рівень
корупційного досвіду громадян та його сприйняття безпосередньо залежить від
наявності послідов ної, безперервної державної антикорупційної політики, а
також інституційної спроможності органів державної влади та місцевого
самоврядування у цій сфері.
За даними міжнародної організації «Transparency International» показник
України у Світовому Індексі сп рийняття корупції (Corruption Perceptions Index) з
1 Корупція в Україні 2025: розуміння, сприйняття, поширеність. Аналітичний звіт за результатами опитування
населення та бізнесу / НАЗК; Info Sapiens [Електронний ресурс] – Київ, 202 6. URL: https://surl.lu/uvzhnf .
3
2014 року зріс на 10 балів і у 2025 році становив 36 балів, що трохи вище
середнього рівня для регіону Східної Європи та Центральної Азії (34 бали)2. При
цьому динаміка України є однією з найкращих у регіо ні та порівнювана за
масштабом з прогресом окремих країн -кандидатів до Європейського Союзу,
зокрема Молдови (+7 балів) та Албанії (+6 балів), хоча показник Індексу
сприйняття корупції для України поки що нижчий (36 балів проти 42 і 39 балів
відповідно) .
Результати міжнародних досліджень, зокрема в рамках проекту Світового
банку «Світові індикатори управління» (Worldwide Governance Indicators, WGI),
демонструють зростання інституційної спроможності держави. За одним з
вимірів цього проекту – Індикатором конт ролю за корупцією (World Bank Control
of Corruption Indicator, ССI) – показник України (абсолютний бал) у 2014 –
2024 роках суттєво зріс із 26,2 до 34,2 бала3, що свідчить про поступове
підвищення інституційної спроможності держави у сфері запобігання та про тидії
корупції. Також ці дані підтверджують, що Україна все ще перебуває на етапі
трансформації та потребує подальших узгоджених і системних зусиль для
досягнення стабільних та незворотних результатів.
Показники правозастосування (судової практики) свідчат ь про посилення
спроможності держави реагувати на корупційні кримінальні правопорушення4:
кількість засуджених осіб, щодо яких судові рішення набрали законної сили за
статтями 210, 354, 364, 3641, 3652, 368 –3692 Кримінального кодексу України у
2018 –2025 роках, зросла із 610 до 1676 , тобто у 2, 7 раза. Водночас лише
невідворотність відповідальності та покарання не здатна самостійно суттєво
знизити рівень корупційних ризиків. Тому реагування на корупційні
правопорушення має поєднуватися з ефективними превен тивними механізмами,
що можливе лише за умови наявності актуальної, узгодженої та комплексної
антикорупційної стратегії.
Окремої уваги потребують антикорупційні виклики в умовах правового
режиму воєнного стану. Повномасштабна збройна агресія російської федерації
обумовила суттєве розширення сфер публічного управління, пов’язаних із
сектором безпеки і оборони, відновленням зр уйнованої та пошкодженої
інфраструктури, публічними закупівлями в період дії особливого режиму, а
також управлінням значними обсягами міжнародної фінансової та матеріальної
допомоги. Зазначені обставини об’єктивно підвищують корупційні ризики та
2 Індекс сприйняття корупції 202 5: Україна [Електронний ресурс] / Transparency International Ukraine. – 2025.
URL: https://cpi.ti -ukraine.org/
3 Worldwide Governance Indicators: 2024 Update [Електронний ресурс] / The World Bank. – 2024.
URL: https://www.govindicators.org
4 Для корек тного порівняння наведено дані лише щодо кримінальних корупційних правопорушень,
передбачених статтями 210, 354, 364, 364 -1, 365 -2, 368 –369-2 Кримінального кодексу України, які відповідно до
примітки до статті 45 цього Кодексу визначаються як корупційні кримінальні правопорушення (без умови
вчинення правопорушення шляхом зловживання службовим становищем), оскільки до 2024 року судова
статистика не виокремлювала корупційні кримінальні правопорушення, які вчинені шляхом зловживання
службовим становищем).
4
потребують подальшої адаптації інструментів державної антикорупційної
політики, удосконалення механізмів превенції, контролю та відповідальності з
урахуванням умов воєнного часу та завдань післявоєнного відновлення.
Водночас результати соціологічних опитувань свідча ть, що ці ризики мають
не лише об’єктивний, а й суттєвий суспільний вимір: 71% громадян вважають,
що за час повномасштабного вторгнення рівень корупції в Україні зріс, ще 20% –
що він не змінився, і лише 5% – що знизився5. Така динаміка сприйняття
підкресл ює необхідність посилення комплексних антикорупційних заходів та
підвищення довіри суспільства до дій держави у цій сфері.
З огляду на зазначені виклики та суспільні очікування виникає об’єктивна
потреба у системному, узгодженому та законодавчо закріпленом у підході до
формування державної антикорупційної політики. Законопроект розроблено на
виконання вимог національного законодавства, міжнародних зобов’язань
України у сфері запобігання та протидії корупції, а також програмних
документів Кабінету Міністрів У країни.
Відповідно до Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції
Україна зобов’язана формувати та реалізовувати ефективну скоординовану
антикорупційну політику, а також періодично оцінювати її результативність.
Аналогічні зобов’язання містяться у Кримінальній конвенції про боротьбу з
корупцією та рекомендаціях Групи держав проти корупції (GRECO).
Відповідно до статті 18 Закону України «Про запобігання корупції»
формування та реалізація державної антикорупційної політики здійснюється на
основі Ант икорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми на
відповідний період. З огляду на завершення строку дії попереднього
стратегічного документа виникає необхідність формування нового циклу
державної антикорупційної політики на 2026 –2030 роки.
Крім того, законопроект спрямований на виконання заходу № 2
стратегічного результату № 1 підрозділу 2.1 розділу ІІ «Боротьба з корупцією»
Дорожньої карти у сфері верховенства права, схвал еної розпорядженням
Кабінету Міністрів України від 14 .05.2025 № 475-р, яка визначає необхідність
подальшого розвитку та систематизації антикорупційної політики України в
межах переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу.
Прийняття законопроекту забезпечить виконання заходів, передбачених
Планом заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених
у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу
2024 року, а також положень відповідного Пакета розширення Європейського
Союзу за 2025 рік, які передбачають подальше поси лення стратегічного підходу
до запобігання корупції та ухвалення антикорупційної стратегії як базового
документа державної антикорупційної політики.
5 Київський міжнародний інститут соціології. Сприйняття зміни рівня корупції в Україні за час
повномасштабного вторгнення [Електронний ресурс] – Київ: КМІС, 2024.
URL: https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1556&page=1
5
Ухвалення антикорупційної стратегії на наступний період також
передбачено кроком № 4.5 реформи № 2 розділу «Боротьба з корупцією та
відмиванням грошей» Плану України, схвал еного розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 18.03.2024 № 244-р, що безпосередньо пов’язує прийняття
цього законопроекту з виконанням міжнародних зобов’язань України у сфері
європейськ ої інтеграції та фінансової підтримки.
Також прийняття законопроекту забезпечить виконання пункту 9.1 Плану
заходів у сфері верховенства права, які визначені Україною та ЄС пріоритетними
для впровадження у 2026 році .
Отже, прийняття законопроекту зумовлене як високим рівнем корупційних
ризиків у ключових сферах публічного управління, так і необхідністю виконання
міжнародних зобов’язань держави у сфері запобігання та протидії корупції.
Прийняття нового стратегічного документа забезпечить системність,
наступн ість і комплексність державної антикорупційної політики та сприятиме
підвищенню інституційної спроможності України у цій сфері.
Варто зазначити, що народним депутатом України Радіною А.О. до
Верховної Ради України внесено проект Закону України «Про засади державної
антикорупційної політики на 2026 –2030 роки» (реєстр. № 15230 від 13.05.2026).
3. Основні положення проекту акта
Законопроектом пропонується затвердити Антикорупційну стратегію на
2026 –2030 роки (далі – Стратегія) як рамковий документ державної політики у
сфері запобігання та протидії корупції. Стратегія визначає основоположні цілі,
пріоритетні напрями та очікувані результати формування і реалізації цілісної та
взаємопов’язаної системи запобігання корупції. Вона також визначає механізми
координац ії діяльності суб’єктів формування та реалізації антикорупційної
політики, а також підходи до моніторингу та оцінювання результатів її
виконання.
Стратегія поєднує системний підхід до розвитку загальної системи
запобігання та протидії корупції з галузевим підходом, спрямованим на
зниження корупційних ризиків у пріоритетних сферах суспільних відносин.
У розділі І Стратегії визначено ключові проблеми та очікувані стратегічні
результати у сферах:
- забезпечення формування, координації, моніторингу та оцінки д ержавної
антикорупційної політики;
- антикорупційної освіти, просвітницької роботи та інформаційної
політики;
- функціонування антикорупційних програм, уповноважених підрозділів
(уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції, а також
забезпечення доброчесності у приватному секторі;
- стратегічного аналізу корупційних ризиків, антикорупційної експертизи
проектів та чинних нормативно -правових актів;
6
- конфлікту інтересів, пов’язаних з ним правил, заборон та обмежень, а
також лобіювання;
- фінансового контролю стосовно суб’єктів декларування;
- захисту викривачів;
- законності та прозорості політичних фінансів;
- протидії корупційним і пов’язаним з корупцією правопорушенням;
- незалежності, інституційної стійкості та ефективності антико рупційних
інституцій.
У розділі ІІ Стратегії за результатами ранжування всіх сфер публічної
політики України за рівнем ураженості корупцією визначено 16 пріоритетних
сфер, у яких зосереджено найбільші корупційні ризики, зокрема:
- судоустрій і статус судд ів;
- прокуратура, правопорядок і протидія кримінальним правопорушенням;
- адвокатура та правнича допомога;
- оборона;
- будівництво та інфраструктура;
- відновлення;
- енергетика;
- публічні закупівлі;
- державне регулювання та контроль у сфері економіки;
- оподаткування;
- митна справа;
- надрокористування;
- земельна сфера;
- аграрна сфера;
- охорона здоров’я;
- освіта та наука.
Окремо окреслено ключові проблеми та очікувані результати запобігання
корупції в цих сферах.
Стратегія передбачає широке впровадження цифрових інструментів,
автоматизацію процедур та застосування ризик -орієнтованих підходів, що
мінімізують людський фактор і дискреційні управлінські рішення, забезпечують
прозорість процесів та підзвітність органів публічної влади.
Реалізація Стратегії забезпечуватиметься шляхом:
- розроблення та виконання державної антикорупційної програми, де
конкретизуються завдання, очікувані стратегічні результати, показники та
відповідальні виконавці заходів Стратегії;
- чіткого розмежування повноважень м іж органами, що формують державну
політику у відповідних сферах, здійснюють її реалізацію та контроль, усунення
дублювання функцій і запровадження прозорих механізмів відповідальності за
результати діяльності;
7
- забезпечення належної координації та взаємод ії органів, що формують і
реалізують державну політику у відповідних сферах, а також органів,
відповідальних за запобігання та протидію корупції;
- запровадження дієвих механізмів моніторингу стану виконання заходів та
оцінки ефективності реалізації держав ної антикорупційної політики;
- визначення показників (індикаторів) виконання заходів Стратегії та
запровадження регулярного публічного звітування про їх досягнення;
- забезпечення належного рівня прозорості та публічного інформування про
хід реалізації Ст ратегії і результати вжитих заходів;
- поступової мінімізації дискреційних та «ручних» управлінських рішень
шляхом цифровізації адміністративних процедур, запровадження
автоматизованих механізмів фіксації та аудиту рішень, а також застосування
ризик -орієнт ованих підходів у різних сферах публічної політики;
- посилення інституційної спроможності органів державної влади,
відповідальних за формування та реалізацію антикорупційної політики і заходів
у пріоритетних сферах, зокрема шляхом удосконалення організаці йних
процедур, підвищення кваліфікації персоналу та належного ресурсного
забезпечення;
- забезпечення відкритості процесу реалізації Стратегії, залучення
громадськості та експертного середовища до підготовки рішень, моніторингу їх
виконання та оцінки результатів.
Виконання Стратегії сприятиме мінімізації можливостей для корупційних
зловживань, підвищенню прозорості та підзвітності діяльності публічних
інституцій, зміцненню довіри суспільства до органів державної влади та
створенню передумов для сталого соціально -економічного розвитку держави.
4. Правові аспекти
У цій сфері правового регулювання діє Конституція України, а також
Закони України «Про запобігання корупції», «Про Кабінет Міністрів України»,
«Про центральні органи виконавчої влади».
5. Фінан сово -економічне обґрунтування
Антикорупційна стратегія на 2026 –2030 роки реалізується шляхом
розробки, затвердження та належного виконання Державної антикорупційної
програми на відповідний період.
Фінансування реалізації заходів Державної антикорупційної п рограми з
виконання Антикорупційної стратегії на 2026 –2030 роки здійснюється за
рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, затверджених на відповідний
рік, а також інших джерел, не заборонених законом, зокрема коштів міжнародної
технічної допомоги.
Якщо реалізація заходів Державної антикорупційної програми з виконання
Антикорупційної стратегії на 2026 –2030 роки потребуватиме додаткового
8
фінансування з державного чи місцевого бюджетів, Національне агентство з
питань запобігання корупції (далі – Націонал ьне агентство) має забезпечити
проведення необхідних фінансово -економічних розрахунків.
Фінансово -економічні розрахунки під час підготовки проекту Державної
антикорупційної програми з виконання Антикорупційної стратегії на 2026 –
2030 роки проводяться за мет одикою, що розробляється та затверджується
Міністерством фінансів України.
6. Позиція заінтересованих сторін
З метою забезпечення відкритості, інклюзивності та високої якості
підготовки проекту Антикорупційної стратегії на 2026 –2030 роки Національне
агентство організувало системну роботу із залучення широкого кола
заінтересованих сторін.
Протягом січня – квітня 2025 року Національне агентство утворило 10
кома нд експертів, відповідальних за підготовку підрозділів розділу І Стратегії,
та 16 команд, відповідальних за проведення комплексних досліджень
пріоритетних сфер і розробку підрозділів розділу ІІ Стратегії. До складу цих
команд увійшло понад 130 осіб, серед яких представники Національного
агентства, громадських організацій, юридичних компаній, наукових та освітніх
установ, експерти проектів міжнародної технічної допомоги6.
Протягом жовтня – грудня 2025 року проведено 26 публічних громадських
обговорень, за р езультатами яких на вебсайті Національного агентства
оприлюднено відповідні звіти.
Зокрема, публічні громадські обговорення щодо 10 підрозділів розділу І
проекту Стратегії:
- 03.10.2025 – підрозділів 1.1 «Забезпечення формування, координація
виконання, моніторинг та оцінка ефективності державної антикорупційної
6 До участі в роботі були залучені, зокрема, представники та експерти таких організацій, устано в і проектів:
Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні (за підтримки Уряду та народу Японії);
проект «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості (UK DIGIT)» / Фонд Євразія / UK Dev.;
Антикорупційна ініціатива Європейськ ого Союзу в Україні (EUACI); Базельський інститут управління;
фінансова підтримка Європейського Союзу; Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ);
Transparency International Ukraine; Офіс ефективного регулювання (BRDO); Центр економічної страт егії;
Технології прогресу (включно з проєктом BRP); Фундація інституційного розвитку; Центр політико -правових
реформ (ЦППР); Центр оцінки ризиків; Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ); Адвокат майбутнього;
Центр дослідження суспільства (CEDOS); Лабора торія законодавчих ініціатив; Вестмінстерська фундація за
демократію; Незалежна антикорупційна комісія (НАКО); Енергетичний Клуб України (Energy Club); We Build
Ukraine; Ліга сильних; Разом проти корупції; Офіс реформ Кабінету Міністрів України; виконувач обов’язків
Голови Національної соціальної сервісної служби України; Altelaw&Sempra; iC consulenten; Arzinger; проєктно -
будівельна компанія B PRO CONSULT; Аксьонова та партнери; Delta International Law; група компаній «Велта»;
Віталій Ткачук і партнери; Льв івський державний університет внутрішніх справ; Харківський національний
університет імені В. Н. Каразіна; Університет Короля Данила; Національний університет «Києво -Могилянська
академія» / НаУКМА; Київський національний університет технологій та дизайну; Національний університет
біоресурсів і природокористування України; програма «Майбутнє України» Центру геополітики
Кембриджського університету; а також незалежні експерти та адвокати.
9
політики» та 1.2 «Антикорупційна освіта, просвітницька робота та інформаційна
політика» (детальніше за посиланням: https://surl.li/apdsvq );
- 10.10.2025 – підрозділів 1.3 «Антикорупційні програми, уповноважені
підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції,
доброчесність у приватному секторі» та 1.4 «Стратегі чний аналіз корупційних
ризиків у пріоритетних сферах, антикорупційна експертиза проектів та чинних
нормативно -правових актів» (детальніше за посиланням: https://surl.li/hnbrfp );
- 24.10.2025 – підрозділів 1.5 «Кон флікт інтересів, пов’язані з ним правила,
заборони та обмеження, лобіювання» та 1.6 «Фінансовий контроль суб’єктів
декларування» (детальніше за посиланням: https://surl.lt/ejryur );
- 07.11.2025 – підрозділів 1.9 «П ротидія корупційним і пов’язаним з
корупцією правопорушенням» та 1.10 «Незалежність, інституційна стійкість та
ефективність антикорупційних інституцій» (детальніше за посиланням:
https://surl.li/tyclet );
- 08.12.2025 – підрозділу 1.7 «Захист викривачів» (детальніше за
посиланням: https://surl.li/ubzugt );
- 12.12.2025 – підрозділу 1.8 «Законність і прозорість політичних фінансів»
(детальніше за посиланням: https://surl.li/tisptr ).
Також проведено громадські обговорення щодо 16 підрозділів розділу ІІ
проекту Стратегії:
- 22.10.2025 – підрозділу 2.1 «Судоустрій і статус суддів» (детальніше за
посиланням: https://surl.li/cpxkim );
- 30.10.2025 – підрозділу 2.9 «Державне регулювання та контроль у сфері
економіки» (детальніше за посиланням: https://surl.li/trpezw );
- 31.10.2025 – підрозділу 2.11 «Митна справа» (детальніше за посиланням:
https://surl.li/mswhyd );
- 26.11.2025 – підрозділів 2.13 «Земельна сфера» та 2.14. «Аграрна сфера»
(детальніше за посиланням: https://surl.li/ritnfq );
- 05.12.2025 – підрозділу 2.10 «Оподаткування» (детальніше за посиланням:
https://surl.li/egepbt );
- 16.12.2025 – підрозділу 2.7 «Енергетика» (детальніше за посиланням:
https://surl.lu/tkrjpe );
- 18.12.2025 – підрозділів 2.2 «Прокуратура, правопорядок і протидія
кримінальним правопорушенням» та 2.8. «Публічні закупівлі» (детальніше за
посиланнями: https://surl.lt/fsbilm , https://surl.li/txdgmn );
- 19.12.2025 – підрозділу 2.16 «Освіта та наука» (детальніше за посиланням:
https://surl.li/ksomyi );
- 24.12.2025 – підрозділу 2.4 «Оборона» (детальніше за посиланням:
https://surli.cc/klures );
- 26.12.2025 – підрозділів 2.15 «Охорона здоров’я» та 2.12
«Надрокористування» (детальніше за посиланням: https://surl.li/qogjhc ;
https://surl.li/efljmf );
10
- 29.12.2025 – підрозділів 2.5 «Будівництво та інфраструктура » та
2.6 «Відновлення» (детальніше за посиланнями: https://surl.li/yfzjxx;
https://s url.li/cnctdp );
- 30.12.2025 – підрозділу 2.3 «Адвокатура та правнича допомога»
(детальніше за посиланням : https://surl.li/aprsur ).
У громадських обговореннях взяли участь понад 700 осіб, серед яких
представники наукових та експертних кіл, громадських організацій, адвокатури
тощо.
Пропозиції та зауваження, отримані під час громадських обговорень, були
опрацьовані: частину з них враховано при доопрацюванні положень проекту
Стратегії, окремі пропозиції не враховано з огляду на вихід за межі предмета
право вого регулювання або необхідність подальшого опрацювання відповідних
питань в межах інших нормативно -правових актів.
Підсумовуючи результати проведених громадських обговорень, слід
зазначити, що участь заінтересованих сторін дала можливість підвищити якіст ь
проекту Стратегії, уточнити окремі положення та забезпечити їх практичну
спрямованість.
Національне агентство направляло проект Стратегії для висловлення
позиції до Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і
технологій (лист від 11.02 .2026 № 10-05/7885 -26). Науковий комітет
Національної ради України з питань розвитку науки і технологій у листі
від 18.02.2026 № 007-07/1405 висловив пропозиції до положень проекту , що
враховані частково під час його доопрацювання .
7. Оцінка відповідності
Законопроект розроблений для забезпечення виконання:
- заходу № 2 стратегічного результату № 1 підрозділу 2.1 розділу ІІ
«Боротьба з корупцією» Дорожньої карти у сфері верховенства права, схвал еної
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2025 № 475-р «Деякі
питання забезпечення переговорного процесу про вступ України до
Європейського Союзу за кластером 1 «Основи процесу вступу до ЄС»;
- кроку № 4.5 реформи № 2 розділу «Боротьба з корупцією та відмиванням
грошей» Плану України, схвал еного розпорядженням Кабінету Міністрів
України від 18.03.2024 № 244-р, з метою реалізації ініціативи Європейського
Союзу «Ukraine Facility», запровадженої Регламентом (ЄС) Європейського
Парламенту та Ради (ЄС) від 29 .02.2024 № 2024/792;
- заходу, передбаченого на виконання рекомендації № 29 Європейської
Комісії у Плані заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії,
представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення
Європейського Союзу 2024 року, затвердженому розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 28.03.2025 № 300-р;
11
- рекомендації Європейської Комісії, наведеної у Звіті про прогрес України
в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2025 року;
- пункту 9 Спільної заяви Комісара з питань розширення М. Кос та
Віце -прем’єр -міністра України з питань європейської та євроатлантичної
інтеграції Т. Качки, зробленої 11 .12.2025 у м. Львів.
Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції
листом від 06.02.2026 № 3280/0/2 -26 направив рекомендації Європейської
Комісії щодо проекту Стратегії. Деякі рекомендації Європейської Комісії
Національним агентством вважалися вже впровадженими у межах передбачених
у проекті Стратегії проблем та очікуваних стратегічних результатів, тоді як інша
частина рекомендацій була врахована шляхом внесення відповідних змін до
проекту .
Відповідно, з метою належної комунікації, використання у роботі та
врахування під час подальшого забезпечення ефективної взаємодії з
Європейською Стороною , Національне агентство листом від 27.03.2026 № 10 -
05/20106 -26 направило до Урядового офісу координації європейської та
євроатлантичної інтеграції доопрацьований законопроект (в редакції
від 23.03.2026, поданій до Міністерств а юстиції України) , а також узагальнену
інформацію щодо врахування рекомендацій та забезпечення відповідності
критеріям, що зазначені у листі Європейської Комісії щодо проекту Стратегії.
У законопроекті немає положень, що:
- стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав
людини і основопол ожних свобод;
- впливають на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
- містять ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень,
пов’язаних з корупцією;
- створюють підстави для дискримінації.
Національне агентство направляло проект Стратегії для висловлення
позиції до всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування (лист
від 11.02.2026 № 10-05/7885 -26). Всеукраїнська асоціація органів місцевого
самоврядування «Українська асоціація рай онних та обласних рад» підтримала
проект Стратегії, Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування
«Асоціація об’єднаних територіальних громад» висловила позицію про
відсутність зауважень та пропозицій до проекту Стратегії. Всеукраїнська
асоціаці я органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» та
Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Всеукраїнська
асоціація громад» відповіді не надали.
8. Прогноз результатів
Реалізація Стратегії сприятиме подальшому зниженню корупці йних ризиків
у найбільш вразливих сферах, підвищенню прозорості та підзвітності діяльності
12
органів державної влади і місцевого самоврядування, а також зменшенню
толерантності суспільства до корупції.
Очікується, що це матиме позитивний опосередкований впли в на захист
прав та інтересів громадян і суб’єктів господарювання, покращення якості
надання публічних послуг, формування сприятливого бізнес -клімату та
зміцнення довіри до інститутів влади.
У середньостроковій перспективі реалізація Стратегії створить додаткові
передумови для економічної стабільності та сталого розвитку держави, зокрема
в контексті повоєнного відновлення та інтеграції України до Європейського
Союзу.
В.о. Голов и Національного агентства
з питань запобігання корупції Микола КОРНЕЛЮК