Проєкт Закону про окремі питання по запровадженню ринку землі та внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо викупу державою земельних

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про окремі питання по запровадженню ринку землі та внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо викупу державою земельних часток (паїв), недопущення знищення парків та спортивних об’єктів»

Обґрунтування необхідності прийняття проекту закону

1) 1 січня 2020 року, за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, в Україні спливає термін дії мораторію на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. З цього часу в державі буде легалізовано купівлю – продаж та у інший спосіб перехід власності на 42 млн. га земель сільськогосподарського призначення, які є основою продовольчої безпеки держави та національного багатства.

Разом із тим, до цього часу в Україні не сформовано жодних правових, організаційних або економічних передумов для обігу земель, що в свою чергу не сприяє розвитку виробництва сільськогосподарської продукції. Зокрема:

- законодавчо не врегульоване питання унеможливлення рейдерства;

- не створено умов для одержання фермерськими та сільськими домогосподарствами доступних кредитів під державні гарантії;

- не проведено інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення;

- не сформовано базу Державного земельного кадастру, що обумовлює документальну невизначеність та нечіткість меж значної кількості земельних ділянок;

Крім того, до відміни мораторію досі невідомо, за якими правилами здійснюватиметься відчуження зазначених земель. Відсутні правові механізми захисту дрібних землевласників. Як і раніше, законодавчо не встановлено чітких, прозорих та економічно вигідних для держави та вітчизняного села умов обігу земель сільськогосподарського призначення.

На сьогодні в Україні ціна гектара землі сільськогосподарського призначення у декілька разів нижча від ціни на аналогічні ділянки у країнах ЄС з розвиненим аграрним сектором. В Україні сільськогосподарських угідь оцінюється в середньому в 700 доларів США, у той час як, наприклад, у Польщі середня вартість гектара складає 7,5-8 тис.дол., у Іспанії – 14-15 тис.дол. При цьому в умовах економічної кризи в державі вартість на земельні ділянки продовжує знижуватися, що поглиблює зубожіння їх власників та підвищує їх готовність до продажу належної їм землі за заниженою ціною.

Наслідком відкритого з 2020 року вільного обігу земель сільськогосподарського призначення стане збагачення представників великого капіталу за рахунок землі, яка сьогодні є гарантом продовольчої безпеки країни та залишається ледве не останнім вітчизняним ліквідним ресурсом у держави, а також зубожіння сільського населення, за безцінь позбавленого земельних ділянок – єдиного джерела виживання. А тому відміна у таких умовах мораторію у жодному разі не відповідатиме національним інтересам держави та суспільства і стане кроком для аграрного рабства.

Скасування мораторію на продаж землі-її економічне захоплення іноземцями, призведе до позбавлення українців своєї землі та перетворення їх на батраків без права власності.

Тому, перш ніж знімати мораторій на продаж землі, необхідно створити базові передумови, потужну державну системну стратегію управління земельними ресурсами України та переходу до оптимальної моделі ринку землі з урахуванням усіх внутрішніх і глобальних ризиків.

2) Щодо викупу державою земельних ділянок сільськогосподарського призначення у їх власників

Сьогодні в Україні є чимало землевласників, які в силу похилого віку, через міграцію у місто та з низки інших причин не мають змоги та зацікавленості використовувати отриману земельну ділянку за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За цих умов вбачається справедливим та доцільним надати їм, як власникам землі, право у період дії мораторію звернутися з пропозицією при викуп належних їм земельних ділянок органом місцевого самоврядування чи державою. Від імені держави викуп зазначених ділянок здійснюватиме уповноважений Кабінетом Міністрів України орган у порядку, визначеному законом, та за ціною, яка відповідатиме ринковій вартості зазначених ділянок або за встановленою Кабінетом Міністрів України індикативною ціною.

3) Щодо продовження дії мораторію на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення

У відповідності до положень частини четвертої статті 49 Конституції України, Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

Однією з категорій земель, визначених статтею 19 Земельного Кодексу України є землі рекреаційного призначення. Ці землі можна віднести до більш широкого поняття земель, що підлягають особливій охороні.

Рекреаційний фонд України становить близько 0,3 млн. гектарів, що складає 0,5 % від загального фонду земель в країні.

Згідно статті 50 Земельного Кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Згідно статті 51 Земельного Кодексу України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених  насаджень  міст та  інших  населених  пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Місце розташування земель рекреаційного призначення можливе як в межах населених пунктів, так і поза ними. Це накладає певний відбиток на нормативно - правове регулювання земельних відносин на таких територіях, формування та використання земель рекреаційного потенціалу.

За межами міст та інших населених пунктів до складу земель рекреаційного призначення належать землі, зайняті лісопарками та іншими зеленими насадженнями, що виконують захисні та санітарно-гігієнічні функції і є місцем відпочинку населення.

Земельне законодавство України не обмежує форм власності, в яких можуть перебувати землі рекреаційного призначення. Як і більшість інших категорій земель, вони можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Однак специфіка даної категорії земель покладає на власників додаткові зобов'язання стосовно дотримання охоронного режиму їх використання, який є більш суворим, ніж щодо більшості інших категорій земель, за винятком земель оздоровчого призначення і земель природно - заповідного фонду.

Сьогодні рекреація є однією з високоприбуткових галузей світової економіки, що динамічно розвивається та є одним з найважливіших факторів соціально - культурного розвитку територій.

Розвиток рекреаційної індустрії сприятиме збільшенню зайнятості населення, що є особливо важливим для гірських та інших територій України, забезпечить сталі надходження коштів до місцевих бюджетів, збільшить приплив іноземних туристів та відпочивальників до України, що дасть змогу посилити інтеграційні процеси в державі.

З метою збереження земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, земельних ділянок, зайнятих територіями об’єктів фізичної культури і спорту, що належать до складу земель рекреаційного призначення, унеможливлення їх передачі під забудову житловими та офісними будівлями, в період з 13 квітня 2011 року по 13 квітня 2016 року, відповідно до положень Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах» №3159-VI, діяв мораторій на зміну цільового призначення таких земельних ділянок.

Станом на сьогодні такі земельні ділянки є уразливими та потребують додаткового захисту як з боку Українського парламенту, так і з боку органів виконавчої влади. Але для комплексного вирішення зазначеного питання, одне лише продовження мораторію на зміну цільового не сприятиме розвитку рекреаційного потенціалу України, а тим паче їх повному захисту від знищення (зміни цільового призначення).

Сьогодні значно зростає роль Державного земельного кадастру, оскільки він є інформаційною базою для ефективного управління земельними ресурсами, ведення земельної статистики, землеустрою, регулювання земельних відносин, підтримки податкової та інвестиційної політики держави, розвитку ринку землі і обґрунтування розмірів плати за землю. Виконання ролі державного земельного кадастру залежить від повноти і достовірності його даних, оперативності їх одержання і надання споживачу, а відповідно, й від рівня підготовки фахівців галузі.

Саме тому, в першу чергу, дані земельні ділянки повинні бути проінвентаризовані, їх межі визначені і внесені в Державний земельний кадастр.

Формування ефективного нормативно - правового та технічного забезпечення використання земель рекреаційного призначення потребує встановлення вимог до допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок.

При формуванні рекреаційних територій у межах населених пунктів насамперед потрібно керуватися Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Це Закон встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів.

Планомірний розвиток рекреаційного комплексу сприятиме збільшенню надходжень до бюджету, підвищенню рівня життя місцевого населення та його зайнятості, що стимулюватиме розвиток інших секторів економіки, насамперед, транспорту, зв'язку, торгівлі.

Таким чином, з прийняттям цього законопроекту будуть створені захисні бар’єри для запобігання масовим проявам забудови зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, земельних ділянок, зайнятих територіями об’єктів фізичної культури і спорту, що належать до складу земель рекреаційного призначення, що призводить до негативних наслідків для спортивно-оздоровчих умов життя громадян, а також для фізичного виховання дітей і молоді, формування здорової Української нації, пропаганди здорового способу життя тощо.

Норми законопроекту спрямовані на підкріплення державних гарантій розвитку сфери фізичної культури та спорту, збереження рекреаційного потенціалу України.

Цілі і завдання прийняття законопроекту

Проект закону має за мету захист національних інтересів України, продовольчої безпеки держави.

Завданням проекту закону є також створення передумов для розв’язання ключових організаційних, економічних питань, необхідних для запровадження в Україні повноцінного обігу земель сільськогосподарського призначення, та запобігання прихованому продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення в період дії мораторію.

Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Даний проект закону пропонує:

Мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення застосовується до виконання базових передумов та наступних кроків до 1 січня 2023 року:

1) на базі профільного Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин розпочати широке суспільне обговорення щодо поетапності земельної;

2) проведення аудиту (інвентаризації та ефективності) використання земельних ділянок державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення з оприлюдненням висновків та відповідного наповнення земельного кадастру, а також за підсумками матеріалів інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності провести повний аудит відповідних земельних ділянок, наданих у приватну власність або в користування без аукціону в період з 01.01.2014 по 01.01.2020 року на предмет корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією;

3) тимчасово до прийняття Закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» запровадити мораторій на укладення договору емфітевзису.

Прийняти Закон України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» передбачивши наступне:

- ухвалення стратегії управління земельних ресурсів України спрямовану на забезпечення продовольчої безпеки, збереження родючості сільськогосподарських угідь(земель), раціональне використання земельного фонду та поетапний перехід до оптимальної моделі ринку землі, що забезпечувала б підвищення продуктивності сільського господарства разом із впровадженням технічного прогресу та забезпеченням раціонального розвитку виробництва для забезпечення внутрішнього і зовнішніх ринків збуту сільськогосподарської продукції;

- безпечну систему землеволодіння та відповідальне землекористування;

- визнання першочерговості та пріоритетності фермерства;

- державну підтримку фермерства на селі, зокрема пільгові права на придбання землі дрібним фермерам, які вже мають професійний досвід діяльності у сфері сільського господарства і мешкають у даній місцевості, надання доступного банківського кредитування і розвиток аграрної інфраструктури, підтримання та заохочення розвитку сімейного фермерства;

- впровадження єдиного податку для фермерів за ;

- для застереження спекулятивних операцій з землею або водними ресурсами на цій землі встановити продаж через визначені законом правові інституції;

- обмеження  нерезидентів у правах набуття права власності на земельні ділянки .

Продовження дії мораторію на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення.

Визначення положень щодо викупу державою земельних ділянок сільськогосподарського призначення у їх власників.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють відносини у цій сфері, є Конституція України, Земельний кодекс України, Закон України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах».

5. Фінансово-економічне обґрунтування законопроекту

Реалізація даного законопроекту видатків з державного бюджету не потребує.

Для реалізації положення проекту закону про викуп державою земельних ділянок у їх власників у Прикінцевих та перехідних положеннях доручається Уряду щороку передбачати відповідні кошти у Державному бюджеті України на відповідний рік.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Прийняття даного законопроекту дозволить захистити національні інтереси України та її продовольчу безпеку шляхом запобігання продажу земель сільськогосподарського в умовах несформованого ринку землі та недостатньої захищеності землевласників, а також інших сформованих механізмів, наявність яких є обов’язковою для функціонування належного обігу сільськогосподарських земель.

Дозволить забезпечити належні умови для розвитку рекреаційного потенціалу України, зокрема даних земельних ділянок.