Тип: Звичайний
№ 15150-1
Дата: 23 квітня 2026 р.
Статус: Заслухано та знято з розгляду
Субʼєкт: Народний депутат України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проєкту Закону України
«Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо особливостей
оновлення (рекодифікації) Цивільного кодексу України»
1. Цілі та завдання законопроєкту
Законопроєкт має на меті реалізацію інструментів народовладдя при
вдосконаленні Цивільного кодексу України через референдуми та інші форми
безпосередньої демократії.
Крім того, законопроєктом пропонується встановити запобіжники від
ухвалення без належного обговорення з українським народом змін до цивільного
законодавства, які можуть становити ризики для сталості системи цивільного
права України, сформованої судової практики Верховного Суду та Великої
палати Верховного Суду.
Завданням законопроєкту є мінімізація ризиків для стабільності правової
системи Української держави в умовах Війни за Незалежність України та
недопущення можливих впливів, повʼязаних з державою-агресором.
2. Обґрунтування необхідності прийняття законопроєкту
Законопроєкт є альтернативним до Проєкту Цивільного кодексу України
(р.н. 15150 від 09.04.2026) і представляє інакше бачення організації процесу змін
до Цивільного кодексу України.
В жовтні-листопаді 2025 року Верховна Рада України прийняла за основу
проєкти законів України про внесення змін до Цивільного кодексу України у
зв’язку із оновленням (рекодифікацією) положень книги першої (р.н. №14056) та
про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку із оновленням
(рекодифікацією) положень книги другої (р.н. №14057).
Доцільність такого масштабного оновлення Цивільного кодексу України,
особливо під час воєнного стану, викликала багато дискусій серед правників.
Втім вже за кілька місяців концепція змінилась — і замість оновлення поетапно,
книга за книгою, пропонується схвалити масштабне оновлення Цивільного
кодексу України, яке є викладенням кодексу в новій редакції.
Досвід реалізації Закону України 4196-IX “Про особливості регулювання
діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний
період та об’єднань юридичних осіб”, яким визнано Господарський кодекс
України таким, що втратив чинність, показав прогалини в правовому регулюванні
і змусив тисячі юридичних осіб змінювати організаційно-правову форму без
критичної необхідності здійснювати таку перереєстрацію. І це лише один з
прикладів, як законодавство, схвалене без належного обговорення із
зацікавленими сторонами, публічних консультацій тощо, на практиці ускладнює
життя державним та комунальним структурами, а також громадянам, які
звертаються до таких структур.
2Цивільний кодекс України стосується буквально кожного громадянина
України і регулює правовідносини з моменту зачаття до смерті людини.
Одномоментна зміна кодексу (оновлена редакція передбачає 1949 статей,
прикінцеві та перехідні положення, 803 сторінки тексту) становить суттєвий
ризик для стабільності правової системи України, сталості та передбачуваності
судової практики.
Відтак альтернативний законопроєкт передбачає норми, які гарантують
належне залучення громадськості, зацікавлених сторін, науковців, експертів до
відкритого та інклюзивного обговорення запропонованих змін до Цивільного
кодексу України.
Крім того, книга девʼята “ПУБЛІЧНІСТЬ ПРАВ ЦИВІЛЬНИХ” в редакції
Проєкту Цивільного кодексу України (р.н. 15150 від 09.04.2026) змістовно
відтворює та логічно продовжує положення закону України 4292-IX “Про
внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав
добросовісного набувача”.
В резолюції Європарламенту від вересня 2025 року в контексті цього закону
зазначається: «Проєкт №12089 дозволяє легалізувати у приватній власності
земельні ділянки, які незаконно були виведені у приватну власність з державної
власності, включаючи ліси та водні об’єкти. Такий підхід не належить до правової
системи ЄС і у наявному формулюванні містить юридичну невизначеність, яка
зробить повернення такої землі у власність держави неможливим».
Відтак, наявність в проєкті Кодексу книги девʼятої і запропоновані норми
зберігають згадані ризики та не узгоджуються з положенням Конституції
України, про що свідчить висновок Головного юридичного управління Верховної
Ради України до законопроєкту 12089 (закон 4292-IX).
3. Основні положення законопроєкту
Законопроєкт пропонує посилити механізми залучення громадськості та
зацікавлених сторін у разі масштабного оновлення Цивільного кодексу України
— такого, як оновлення однієї або декількох книг Цивільного кодексу України,
або викладення його в новій редакції. В таких випадках передбачається
обовʼязковість винесення проєкту змін до Цивільного кодексу України на
всеукраїнський референдум.
У випадку значного оновлення Цивільного кодексу України (якщо
змінюється понад 10 статей), такі зміни підлягають винесенню на всенародне
обговорення.
Крім того, передбачається, що в таких випадках головний комітет
звертається до Верховного Суду, центральних органів виконавчої влади,
комітетів Верховної Ради України, наукових установ, вищих навчальних закладів,
експертних організацій щодо надання висновків та пропозицій. Висновки та
пропозиції підлягають, а також текст остаточної редакції законопроєкту, та
постатейна таблиця пропозицій невідкладному оприлюдненню на офіційному
веб-сайті Верховної Ради України в картці відповідного законопроєкту.
34. Стан нормативно-правової бази
Конституція України, Цивільний кодекс України, інші нормативно-правові
акти.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація положень проекту Закону не потребує додаткових видатків з
Державного бюджету України або місцевих бюджетів
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків
Ухвалення цього законопроєкту дозволить зберегти стабільність правової
системи України, мінімізує ризики обнулення судової практики цивільного права,
та дозволить покращити якість законодавчого процесу при оновленні цивільного
законодавства України.
Народні депутати України