Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про прожитковий мінімум" щодо застосування фактичного прожиткового мінімуму при визначенні розміру мінімальної пенсії та інших виплат для непрацездатних осіб

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань бюджету

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

Комітет Верховної Ради України

з питань соціальної політики та

захисту прав ветеранів

До законопроекту

за реєстр. № 15166

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні

22 вересня 2026 року (протокол № 241) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України

розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про

прожитковий мінімум" щодо застосування фактичного прожиткового мінімуму

при визначенні розміру мінімальної пенсії та інших виплат для непрацездатних

осіб (реєстр. № 15166 від 10.04.2026), поданий народними депутатами України

Тищенком М.М. та іншими, відмітивши таке.

Законопроектом пропонується визначати прожитковий мінімум для

непрацездатних осіб, який затверджується в законі про державний бюджет на

відповідний рік, на рівні фактичного його розміру та встановити, що мінімальна

пенсія не може бути нижчою за нього.

Насамперед слід відмітити, що відповідно до Закону України "Про

прожитковий мінімум" /далі – Закон/ прожитковий мінімум визначається як

вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування

організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а

також мінімального набору непродовольчих товарів, набору послуг, необхідних

для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості

(стаття 1), та застосовується, зокрема, для встановлення розмірів державних

соціальних гарантій, мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної

допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій

та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів

України, а також для формування державного та місцевих бюджетів (стаття 2).

Згідно із статтею 40 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ саме

законом про державний бюджет, зокрема, визначається розмір прожиткового

мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну

особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення

та рівень забезпечення прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний

період, про що також відмічено у частині третій статті 4 вищевказаного Закону.

При цьому, вимоги щодо затвердження у законі про державний бюджет

фактичного розміру прожиткового мінімуму вказані законодавчі акти не

передбачають.

Довідково зазначаємо, що статтею 7 Закону України "Про Державний

2бюджет України на 2026 рік" установлено з 1 січня 2026 року прожитковий

мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 209 гривень, а для осіб,

які втратили працездатність, - 2 595 гривень.

З огляду на вищевказані вимоги Кодексу та Законів, реалізація

законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових коштів державного та

місцевих бюджетів для забезпечення здійснення соціальних виплат, розмір яких

залежить від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, а також

додаткових коштів з бюджету Пенсійного фонду України /далі – Фонд/ у зв’язку

із підвищенням мінімального розміру пенсій. При цьому, у разі, якщо Фонд не

матиме достатнього власного фінансового ресурсу для забезпечення виплати

пенсій у підвищених розмірах в межах солідарної системи, то це вимагатиме

виділення додаткового ресурсу з державного бюджету для покриття дефіциту

Фонду (який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок

коштів державного бюджету).

Аналогічну думку висловлює Міністерство фінансів України /далі –

Мінфін/ у своєму експертному висновку до цього законопроекту та відмічає, що

реалізація передбачених законопроектом положень потребуватиме значних

фінансових витрат, джерела покриття яких відсутні. Так, за орієнтовними

розрахунками Мінфіну, потреба у додаткових видатках з державного бюджету на

2027 рік становитиме щонайменше 280 млрд грн, з них близько 150 млрд грн для

підвищення мінімального розміру пенсії та 130 млрд грн для виплати соціальних

допомог. Водночас реалізація запропонованих змін призведе до необхідності

перегляду співвідношення розмірів пенсій та відновлення їх диференціації

залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу),

що потребуватиме додаткових видатків (близько 1 трлн гривень).

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої

статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої

ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників

бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи

відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо

скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для

досягнення збалансованості бюджету, про що також зазначає Мінфін у своєму

експертному висновку до цього законопроекту.

Необхідно зауважити, що згідно із статтею 95 Конституції України

виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки

держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих

видатків та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного

бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2,

частин першої і другої статті 23, частини першої статті 30 та пункту 20 частини

першої статті 116 Кодексу визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та

платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного

призначення, яке встановлюється законом про державний бюджет, а взяття

зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням

повноважень, встановлених Кодексом та законом про державний бюджет,

3визнається бюджетним правопорушенням.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або

їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують

надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не

пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку

планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі

положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться

в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з

тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми

частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного

стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

За підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету

ухвалив таке рішення: законопроект за реєстр. № 15166 матиме вплив на

показники бюджетів (потребуватиме додаткових видатків державного та

місцевих бюджетів, а також з бюджету Пенсійного фонду України). У разі

прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини

третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1

пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА