Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, та впровадження податкових стимулів для вирішення кризових явищ на ринку пального

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України “Про внесення змін до Податкового

кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові

платформи, та впровадження податкових стимулів для вирішення

кризових явищ на ринку пального”

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

30.03.2026 Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради України

проєкт Закону реєстр. № 15111 від 30.03.2026 про внесення змін до Податкового

кодексу України та Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо

впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи,

отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів. Урядовий

законопроєкт спрямований на імплементацію Модельних правил ОЕСР та

підготовку України до приєднання до Багатосторонньої угоди компетентних

органів про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через

цифрові платформи (DPI MCAA). Разом з тим запропонована урядом модель

податкового регулювання охоплює надто широке коло господарських операцій

через цифрові платформи і не враховує необхідності поетапного, пропорційного

та економічно зваженого запровадження такого інструменту в умовах воєнного

стану.

За своєю суттю урядовий підхід поширює новий режим оподаткування і

звітування фактично на всі господарські операції через цифрові платформи, у

тому числі на масовий сегмент продажу товарів. Це створює ризик надмірного

адміністративного та фіскального навантаження на самозайнятих осіб, мікро- та

малий бізнес, які вже працюють в умовах зниження платоспроможного попиту,

дефіциту кадрів, обмеженого доступу до фінансування та безпекових ризиків.

Альтернативний законопроєкт виходить із більш виваженого підходу. Ним

пропонується на першому етапі поширити спеціальний порядок оподаткування і

звітування не на всі операції через цифрові платформи, а лише на ті види

діяльності, щодо яких ризики тінізації, складності податкового контролю та

міжнародного обміну інформацією є найбільш очевидними, а саме: надання в

оренду нерухомого майна; особисті послуги; надання в оренду транспортних

засобів; послуги зі створення та розповсюдження візуального контенту. Такий

підхід дозволить поступово протестувати ефективність пропонованих

податкових заходів, відпрацювати механізми адміністрування, оцінити

поведінковий ефект та за потреби скоригувати модель до її можливого

подальшого розширення.

Не менш важливою підставою для прийняття альтернативного

законопроєкту є необхідність усунення кризових явищ на ринку пального.

Чинний механізм щомісячних авансових внесків з податку на прибуток для

суб’єктів роздрібної торгівлі пальним не прив’язаний до фактичного фінансового

2

результату діяльності і фактично призводить до попереднього вилучення

обігових коштів у підприємств ще до отримання прибутку.

Як засвідчують аналітичні матеріали, надані Асоціацією "Паливно-

енергетичного бізнесу", а також дані з відкритих джерел, малі та середні

оператори АЗС працюють в умовах зниження попиту, зростання операційних

витрат, безпекових ризиків, скорочення маржинальності та поступової

концентрації ринку. За таких умов авансові платежі посилюють касові розриви,

підвищують ризик закриття об’єктів у віддалених та прифронтових районах,

зменшують конкуренцію і, як наслідок, негативно впливають на стійкість

легального ринку пального.

Отже, необхідність прийняття альтернативного законопроєкту зумовлена

потребою одночасно забезпечити належне впровадження міжнародних

стандартів податкової прозорості у сфері цифрових платформ та усунути

надмірний фіскальний тиск на роздрібну торгівлю пальним шляхом скасування

авансових внесків для АЗС.

2. Мета і завдання законопроекту

Метою розробки проєкту Закону України "Про внесення змін до

Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих через

цифрові платформи, та впровадження податкових стимулів для вирішення

кризових явищ на ринку пального" (далі - проєкт акта) є запровадження

збалансованого та поетапного механізму оподаткування доходів, отриманих

через цифрові платформи, а також зниження надмірного податкового тиску на

суб’єктів роздрібної торгівлі пальним.

Завданнями законопроєкту є: визначення вужчого і більш керованого кола

видів діяльності, на які на першому етапі поширюється спеціальний порядок

звітування й оподаткування через цифрові платформи; створення правових

передумов для тестування ефективності такого механізму без надмірного

втручання у широкий сектор електронної комерції; а також скасування авансових

внесків з податку на прибуток для АЗС з метою підтримки конкуренції,

збереження обігових коштів підприємств і стабілізації роботи ринку пального.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Проєктом акта пропонується внести зміни до Податкового кодексу України,

якими, зокрема, визначити, що для цілей оподаткування доходів, отриманих

через цифрові платформи, звітною діяльністю є лише: надання в оренду

нерухомого майна; особисті послуги; надання в оренду транспортних засобів;

послуги зі створення та розповсюдження візуального контенту. На відміну від

урядового законопроєкту № 15111, альтернативний проєкт не поширює цей

режим на всі господарські операції через платформи.

3

Законопроєктом зберігається загальна логіка виконання Україною

міжнародних зобов’язань у частині автоматичного обміну податковою

інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, у тому числі

положення щодо взяття операторів платформ на облік, здійснення ними належної

комплексної перевірки підзвітних продавців, подання звітів про доходи

підзвітних продавців та виконання функцій податкового агента у випадках,

визначених законом.

Окремо проєктом акта передбачається виключення з Податкового кодексу

України положень, які встановлюють щомісячні авансові внески з податку на

прибуток для суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю

пальним, а також пов’язаних з ними перехідних норм. Такий підхід спрямований

на усунення непропорційного податкового навантаження на АЗС, яке сьогодні

виникає незалежно від фактичної прибутковості діяльності.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

У відповідній сфері суспільних відносин діють: Конституція України,

Податковий кодекс України, Закон України "Про банки і банківську діяльність",

міжнародні договори України про адміністративну допомогу у податкових

справах, а також інші нормативно-правові акти, що регулюють питання

податкового адміністрування, міжнародного обміну податковою інформацією та

функціонування ринку пального.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень проєкту акта не потребуватиме додаткових видатків з

Державного бюджету України або місцевих бюджетів. Запровадження

поетапного підходу до оподаткування доходів, отриманих через цифрові

платформи, дозволить здійснити імплементацію відповідних міжнародних

стандартів у більш керованому режимі без необхідності одномоментного

розширення адміністративного ресурсу на всі без винятку операції через

платформи.

Водночас скасування авансових внесків з податку на прибуток для АЗС

може вплинути на строковість та структуру надходжень до бюджету у

короткостроковому періоді. Разом з тим зазначений механізм не відображає

реального фінансового результату підприємств і має характер попереднього

вилучення обігових коштів незалежно від прибутковості діяльності. Тому його

скасування слід розглядати як корекцію деформованого механізму податкового

адміністрування, що у середньостроковій перспективі може бути компенсовано

за рахунок збереження податкової бази, недопущення закриття АЗС, підтримання

конкуренції на ринку та стабільніших надходжень від податку на прибуток, ПДВ,

акцизного податку та податків із фонду оплати праці.

4

6. Очікувані правові та соціальні наслідки прийняття законопроєкту

Прийняття проєкту акта сприятиме формуванню більш збалансованої,

прогнозованої та поетапної моделі оподаткування доходів, отриманих через

цифрові платформи. Це дозволить державі імплементувати міжнародні стандарти

податкової прозорості без надмірного регуляторного шоку для малого

підприємництва, а також створить кращі умови для оцінки ефективності нового

механізму до його можливого подальшого розширення.

Скасування авансових внесків з податку на прибуток для АЗС матиме

позитивний вплив на ліквідність підприємств паливного ритейлу, зменшить

фіскальний тиск на малих і середніх операторів, сприятиме збереженню

конкуренції та доступності пального, у тому числі у віддалених та прифронтових

регіонах. Очікується, що це також знизить ризики подальшої концентрації ринку

і підтримає безперервність логістичного забезпечення населення, бізнесу та

критичної інфраструктури.

У цілому реалізація положень законопроєкту матиме позитивний вплив на

правову визначеність у сфері оподаткування доходів, отриманих через цифрові

платформи, на умови здійснення господарської діяльності в Україні та на

стійкість ринку пального в умовах воєнного стану.

Народні депутати України