Проєкт Закону про імплементацію законодавства Європейського Союзу стосовно вдосконалення регулювання сфер санітарних та фітосанітарних заходів

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань бюджету

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

Комітет Верховної Ради України

з питань аграрної та земельної

політики

До законопроекту

за реєстр. № 15058

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні

06 травня 2026 року (протокол № 234) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради

України розглянув проект закону про імплементацію законодавства

Європейського Союзу стосовно вдосконалення регулювання сфер санітарних

та фітосанітарних заходів (реєстр. № 15058 від 09.03.2026), поданий

народними депутатами України Юрчишиним П.В., Гайду О.В. та іншими,

відмітивши таке.

Законопроектом передбачається внесення змін до ряду базових

законів, які визначають правові та організаційні засади здійснення санітарних

та фітосанітарних заходів, з метою приведення їх у відповідність до положень

регламентів і директив ЄС. Зміни стосуються питань гігієни харчових

продуктів, удосконалення механізмів управління ризиками у харчовому

ланцюгу, маркування харчових продуктів, уточнення вимог до інформації про

харчові продукти та забезпечення її достовірності, підвищення рівня захисту

споживачів, поводження з побічними продуктами тваринного походження,

ветеринарного законодавства, та регулювання ГМО, особливостей ввезення

на митну територію України кормів, насіннєвого матеріалу, вантажів з

пластиковим посудом з поліаміду та меламіну, призначеним для контакту з

харчовими продуктами, державного контролю за дотриманням законодавства

у зазначених сферах тощо.

Відповідно до пояснювальної записки, поданої до законопроекту,

реалізація положень законопроекту здійснюватиметься за рахунок та у межах

видатків, які передбачаються у державному бюджеті за бюджетними

програми 0412010 «Керівництво та управління у сфері безпечності харчових

продуктів та захисту споживачів», 0412020 «Протиепізоотичні заходи та

участь у Міжнародному епізоотичному бюро», 0412030 «Організація та

регулювання діяльності установ в системі Державної служби України з

питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів», 1201480

«Організація і регулювання діяльності установ в системі агропромислового

2комплексу» та 2301010 «Керівництво та управління у сфері охорони

здоров'я» /загальний обсяг коштів за цими бюджетними програмами у

державному бюджеті на 2026 рік становить 7,9 млрд грн/ та при

затвердженій чисельності працівників державних органів, які

відповідатимуть за реалізацію положень цього законопроекту.

Проте зауважимо, що реалізація окремих положень законопроекту

може мати вплив на видаткову частину державного бюджету, про що також

зауважує Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму

експертному висновку до законопроекту, а також може вплинути на дохідну

частину державного та місцевих бюджетів.

Так, законопроектом розширено повноваження органів державної

влади у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, зокрема:

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику

у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів

(компетентного органу) – Державної служби України з питань безпечності

харчових продуктів та захисту споживачів /далі – Держпродспоживслужба/

щодо здійснення державного контролю (у т.ч. посиленого) за окремими

видами вантажів, продукції та процесів їх виробництва і обігу; видачі

дозвільних документів операторам ринку; ведення відповідних реєстрів і

обліку операторів та результатів контролю; проведення аудитів, перевірок і

розслідувань; забезпечення контролю у спеціалізованих сферах, зокрема

іонізуючої обробки харчових продуктів, безпечності кормів та ветеринарно-

санітарного стану територій; контролю відповідності процесів переробки із

застосуванням систем забезпечення якості, проведення навчань з

відпрацювання плану дій за надзвичайних обставин тощо;

центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та

реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я – Міністерства охорони

здоров’я України щодо забезпечення відкритого та безоплатного доступу до

державного реєстру харчових добавок, харчових ароматизаторів, харчових

ензимів на своєму офіційному веб-сайті;

центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та

реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини –

Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України щодо

затвердження порядку повідомлення компетентного органу про виявлення

або підозру щодо наявності хвороб тварин, що підлягають повідомленню, про

нетипову загибель сприйнятливих свійських тварин та значне зниження їх

продуктивності з невстановлених причин, а також щодо затвердження вимог

до застосування заходів біобезпеки.

Варто зауважити, що відповідно до статті 25 Закону України «Про

центральні органи виконавчої влади» встановлено, що фінансове і

матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших

центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів

3державного бюджету, крім випадків, визначених законом. Водночас, статтею

2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади»

встановлено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність

виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених

цим Законом) в межах, передбачених законом про державний бюджет на

відповідний рік.

Тому, беручи до уваги положення Законів України «Про центральні

органи виконавчої влади» та «Про джерела фінансування органів державної

влади» відповідне розширення повноважень таких державних органів може

потребувати додаткових коштів державного бюджету на забезпечення їх

діяльності.

Разом з тим, з огляду на те, що законопроектом пропонується

скасувати вимогу щодо державної реєстрації новітніх харчових продуктів та

тверджень про користь для здоров’я, яка на сьогодні здійснюється

безоплатно, ведення відповідних державних реєстрів втратить актуальність,

що, своєю чергою, може сприяти оптимізації видатків державного бюджету,

передбачених на їх утримання та функціонування.

Крім того, реалізація окремих положень законопроекту впливатиме на

надходження до державного та місцевих бюджетів.

Так, законопроектом, передбачається обов’язок операторів ринку

отримувати експлуатаційний дозвіл на кожну окрему потужність до початку

її експлуатації (довідково: на сьогодні видається один експлуатаційний дозвіл

на потужності, що розташовані за однією адресою), а також експлуатаційні

дозволи мають отримувати оператори ринку, що провадять діяльність,

пов’язану з виробництвом паростків /зміни до статті 23 Закону України

«Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових

продуктів»/ та використовують потужності, призначені для виробництва

та/або обігу кормових добавок /зміни до статті 17 Закону України «Про

безпечність та гігієну кормів»/.

Слід зауважити, що відповідно до Порядку видачі, відмови у видачі,

анулювання, тимчасового припинення дії, переоформлення та поновлення дії

експлуатаційного дозволу, затвердженого постановою Уряду від 12.01.2024

№ 27, за видачу експлуатаційного дозволу, поновлення його дії справляється

плата (адміністративний збір), що зараховується до державного бюджету та

становить 0,17 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня

календарного року, в якому подано заяву про видачу або поновлення дії

експлуатаційного дозволу /виходячи з розміру мінімальної заробітної плати,

встановленої на 01.01.2026 – 8 647 грн, плата за видачу експлуатаційного

дозволу становитиме 1 470 грн/.

Крім того, законопроектом пропонується скасувати положення статті

14 Закону України «Про молоко та молочні продукти» щодо заборони

стягнення плати з виробників молока, молочної сировини та молочних

4продуктів за проведення перевірок і здійснення заходів державного

контролю.

Таким чином, розширення підстав для отримання експлуатаційного

дозволу, а також стягнення плати з виробників молока, молочної сировини та

молочних продуктів за проведення заходів державного контролю (тарифи

встановлюються регіональними лабораторіями Держпродспоживслужби і

залежать від складності перевірки) може призвести до збільшення

надходжень державного бюджету /враховуючи положення пункту 24 частини

другої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс)/. Однак

вартісна величина впливу відповідних норм законопроекту на показники

державного бюджету залежатиме від кількості виданих документів та

проведених перевірок у ході практичної реалізації положень законопроекту,

при цьому оцінити такий вплив неможливо через відсутність необхідних для

розрахунку даних.

При цьому варто врахувати, що стягнення відповідної плати з

виробників молока, молочної сировини та молочних продуктів може

призвести до погіршення фінансово-економічного стану відповідних

суб’єктів господарювання, їх податкоспроможності та до відповідного

зменшення надходжень державного і місцевих бюджетів від сплачених ними

податків і зборів. Разом з тим, це може зумовити необхідність передбачення

додаткових коштів державного бюджету для надання державної підтримки

таким суб’єктам господарювання аграрного сектору економіки.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про

державну допомогу суб’єктам господарювання» державна допомога

суб’єктам господарювання – це підтримка у будь-якій формі суб’єктів

господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що

спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи

переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих

видів господарської діяльності. Відповідно до статті 4 Закону така державна

допомога полягає в передачі ресурсів держави чи місцевих ресурсів окремим

суб’єктам господарювання, а також у втратах доходів відповідних бюджетів.

Крім того, законопроектом вносяться зміни до статті 41 Закону

України «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та

державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих

організмів і продукції» в частині визначення відповідальності за порушення

законодавства у сфері поводження з ГМО, якими передбачається, що

юридичні особи і фізичні особи – підприємці несуть відповідальність за

порушення правил співіснування генетично модифікованих та негенетично

модифікованих культур, у т.ч. культур, вирощених відповідно до вимог

органічного виробництва. Розмір штрафу пропонується встановити у розмірі

від 7 до 10 мінімальних заробітних плат – для фізичних осіб – підприємців та

від 15 до 20 мінімальних заробітних плат – для юридичних осіб /виходячи з

5розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2026 –

8 647 грн, розмір штрафів становитиме від 60 529 до 171 940 грн/.

Відтак, беручи до уваги положення пункту 23 частини другої статті 29

Кодексу щодо зарахування до доходів загального фонду державного

бюджету, зокрема коштів від санкцій (штрафів, пені тощо), що накладаються

відповідно до закону, застосування заходів впливу у разі виявлення

запропонованих законопроектом правопорушень може опосередковано

збільшити надходження загального фонду державного бюджету.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27

Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України

суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого

призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-

економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та

пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат

бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення

збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу

також Мінфіном, при чому зауважено, що відсутність відповідних

розрахунків та обґрунтувань унеможливлює визначення вартісної величини

впливу законопроекту на показники державного та/або місцевих бюджетів.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу

України, закони України або їх окремі положення, які впливають на

показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують

витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує

плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного

періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються

після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше

початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно

до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої

статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для

здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

За підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету

ухвалив таке рішення: законопроект за реєстр. № 15058 матиме вплив на

показники бюджетів (потребуватиме додаткових видатків державного

бюджету, а також може вплинути на дохідну частину державного та місцевих

бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої

ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію

згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України

(з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА