Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про ветеранське підприємництво"

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань бюджету

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

Комітет Верховної Ради України з

питань соціальної політики та

захисту прав ветеранів

До розгляду законопроекту

за реєстр. № 14393

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні

06 травня 2026 року (протокол № 234) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув

проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про ветеранське

підприємництво" (реєстр. № 14393 від 22.01.2026), поданий народними

депутатами України Остапенком А.Д. та іншими, відмітивши таке.

Змінами до Закону України "Про ветеранське підприємництво"

пропонується:

зменшення частки власності ветерана війни у структурі ветеранського

підприємства зі 100 % до 60 %;

надання суб'єктам ветеранського підприємництва права отримувати

одночасно декілька видів фінансової державної підтримки та збільшення обсягу

такої підтримки з 10 % до не менш ніж 25 % бюджету відповідних програм

підтримки підприємництва;

скасування вимоги про перебування особи у статусі суб'єкта

ветеранського підприємництва протягом п'яти років з дня набуття такого статусу;

збільшення частки зарезервованих контрактів з 5 % до 15 % відповідних

бюджетних програм для пріоритетного залучення суб’єктів ветеранського

підприємництва до вироблення продукції (товарів, робіт, послуг);

запровадження механізму спадкування права на набуття статусу суб'єкта

ветеранського підприємництва у разі смерті, оголошення судом безвісно

відсутнім або померлим ветерана війни;

створення Національної Ради ветеранського підприємництва /далі – Рада/

як недержавної неприбуткової самоврядної організації шляхом об’єднання

суб’єктів ветеранського підприємництва, одним із джерел формування коштів

якого є членські внески таких суб’єктів, а також покладення на Міністерство у

справах ветеранів України /далі – Мінветеранів/ обов’язку організації першого

з’їзду суб’єктів ветеранського підприємництва, на якому прийматиметься

рішення про утворення вказаної Ради.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, реалізація його

положень не потребує додаткових видатків державного бюджету.

Водночас, Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму

експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту, у разі його

2прийняття, потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих

бюджетів, обсяг яких визначити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних

даних. Зокрема, запропоновані законодавчою ініціативою положення щодо

зменшення частки корпоративних прав ветеранів як критерію для набуття

статусу ветеранського підприємництва, запровадження механізму спадкування

такого статусу зумовить збільшення кількості відповідних суб’єктів, а

розширення обсягів та інструментів державної фінансової підтримки суб’єктів

ветеранського підприємництва призведе до необхідності залучення додаткових

фінансових ресурсів для їх реалізації, джерела покриття яких не визначені.

Водночас слід відмітити, що відповідно до пункту 1 частини першої

статті 1 Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання"

державна допомога суб’єктам господарювання – це підтримка у будь-якій формі

суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що

спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи

переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів

господарської діяльності. Відповідно до статті 4 цього Закону така державна

допомога полягає в передачі ресурсів держави чи місцевих ресурсів окремим

суб’єктам господарювання, а також у втратах доходів відповідних бюджетів.

Отже, реалізація вищевказаних положень законодавчої ініціативи щодо

збільшення кількості відповідних суб’єктів може призвести до покращення

фінансово-економічного стану (за рахунок розширення переліку об’єктів аудиту)

та податкоспроможності суб’єктів аудиторської діяльності та до відповідного

збільшення надходжень державного і місцевих бюджетів від сплачених ними

податків і зборів.

При цьому, Мінфін зазначає, що запропоновані законопроектом

зменшення частки власності ветеранів війни у структурі ветеранського

підприємництва та механізм спадкування статусу суб’єкта ветеранського

підприємництва суперечать самій ідеї ветеранського підприємництва як форми

їх самореалізації, що ставить під сумнів відповідність таких змін первинній меті

правового регулювання у цій сфері. Крім того, зменшення частки корпоративних

прав ветерана війни у статутному капіталі юридичної особи створює ризик

формального використання статусу ветеранського підприємництва для

отримання пільг, преференцій або фінансової підтримки за відсутності

фактичного впливу ветерана на діяльність такого суб’єкта господарювання.

Також Мінфін відмічає про необхідність доопрацювання або уточнення

окремих положень законопроекту, які, зокрема, стосуються надання декількох

видів фінансової державної підтримки суб’єктам ветеранського підприємництва,

скасування терміну дії набутого статусу суб’єкта ветеранського підприємництва,

впровадження зарезервованих контрактів для залучення суб’єктів ветеранського

підприємництва до вироблення продукції (товарів, робіт, послуг) на рівні до 15 %

відповідних бюджетних програм, створення Ради із системою органів та власним

бюджетом, що формується також за рахунок сплати відповідними суб’єктами

членських внесків.

З огляду на вказане, за узагальнюючим висновком Мінфіном даний

3законопроект не підтримується.

Окремо варто відмітити пропозицію щодо сплати суб’єктами

ветеранського підприємництва членських внесків для формування бюджету Ради

і зазначити, що законодавча ініціатива не визначає відповідного чіткого

механізму сплати таких внесків, з урахуванням чого є вірогідність, що суб’єкти

ветеранського підприємництва спрямовуватимуть кошти фінансової підтримки з

державного та місцевих бюджетів не за призначенням, що, в свою чергу, не

узгоджуватиметься з одними із основних принципів бюджетної системи, а саме:

принципами ефективності і результативності та цільового використання

бюджетних коштів (стаття 7 Бюджетного кодексу України). При цьому, таке

положення суперечитиме Заходам щодо ефективного та раціонального

використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної

влади та інших державних органів, утворених органами державної влади

підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного

бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2016

№ 710, зокрема пункту 22, яким регламентовано здійснення управління

бюджетними коштами в межах встановлених бюджетних повноважень із

забезпеченням ефективного та раціонального використання бюджетних коштів,

належної організації та координації роботи розпорядників бюджетних коштів

нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів.

Крім того, запропоноване положення законодавчої ініціативи про

наділення Ради повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням

суб’єктами ветеранського підприємництва умов відповідності статусу дублює

повноваження Мінветеранів та є нетиповим для недержавної організації. Так,

згідно із пунктом 2 частини першої статті 6 Закону України "Про ветеранське

підприємництво" Мінветеранів приймає рішення про позбавлення або

припинення статусу суб’єкта ветеранського підприємництва, зокрема, у разі

невідповідності такого суб’єкта критеріям, визначеним статтею 2 цього Закону,

яку виявлено на підставі інформації, отриманої від державних органів, органів

місцевого самоврядування, з державних реєстрів, баз даних, інформаційних

систем, держателями яких є органи державної влади.

При цьому, реалізація положення щодо покладення на Мінветеранів

обов’язку організувати перший з’їзд суб’єктів ветеранського підприємництва

може поставити під загрозу своєчасне виконання вже покладених на

Міністерство функцій, а також призвести до потреби в додаткових ресурсах, які

можуть бути забезпечені, зокрема, шляхом скорочення видатків на заходи з

підтримки ветеранського підприємництва, що, у свою чергу, негативно вплине

на рівень такої підтримки.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України

та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами

права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до

змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування

(включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів

України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень

4бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких

законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього

законопроекту.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу

України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники

бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати

бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому,

вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці

Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що

передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що

настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI

цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються

в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної

мобілізації.

За підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету

ухвалив таке рішення: законопроект за реєстр. № 14393 матиме вплив на

показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та

місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в

дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з

урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА