Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо удосконалення механізму забезпечення розумного пристосування

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань цифрової трансформації

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

В И С Н О В О К

до проекту Закону

про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності

осіб з інвалідністю в Україні»

щодо удосконалення механізму забезпечення розумного пристосування

(реєстр. № 14389 від 22.01.2026)

Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації на

своєму засіданні 10 березня 2026 року (Протокол № 166) розглянув проект

Закону про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної

захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо удосконалення механізму

забезпечення розумного пристосування (реєстр. № 14389 від 22.01.2026),

поданий народним депутатом України Третьяковою Г. М. та іншими

народними депутатами України.

Проект Закону розроблений з метою забезпечення реалізації прав осіб з

інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, що гарантовані

Конституцією України, національним законодавством і міжнародними

договорами України, на рівні з іншими особами, недопущення їх дискримінації

шляхом удосконалення механізму здійснення розумного пристосування,

зокрема для забезпечення рівних можливостей для реалізації права на працю,

отримання роботи, просування по роботі (службі).

Розглянувши законопроект в межах предметів відання члени Комітету

зазначають наступне.

Міністерство цифрової трансформації України (далі - Мінцифри) у

своєму висновку до законопроекту висловило наступні зауваження та

пропозиції.

Підпунктом 3 пункту 1 розділу I проекту Закону запропоновано

доповнити Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з

інвалідністю в Україні» новими статтями 172 – 176.

Так, абзаци п’ятдесят другий та п’ятдесят третій пункту 3 розділу І

передбачають, що територіальний орган центрального органу виконавчої

влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості

населення та трудової міграції, за допомогою Єдиної інформаційно-аналітичної

системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику

2

у сфері зайнятості населення та трудової міграції, веде реєстр роботодавців,

осіб з інвалідністю, які зареєстровані як фізичні особи - підприємці або

провадять незалежну професійну діяльність, які скористалися компенсацією,

передбаченою статтею 175 цього Закону, та робочих місць із зазначенням

переліку заходів розумного пристосування, якими облаштовано робоче

місце/місце провадження господарської діяльності/незалежної професійної

діяльності для особи з інвалідністю.

Державна установа, що реалізує заходи соціального захисту та

забезпечення соціальними послугами осіб з інвалідністю, передає

територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує

реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової

міграції, відомості про роботодавців, які отримали фінансування на заходи

розумного пристосування або дотації відповідно до абзацу одинадцятого

частини першої статті 173 цього Закону із зазначенням переліку заходів

розумного пристосування в порядку електронної інформаційної взаємодії (за

наявності технічної можливості) між Єдиною інформаційною системою

соціальної сфери та Єдиною інформаційно-аналітичною системою

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері

зайнятості населення та трудової міграції.

Мінцифри звертає увагу, що абзацами одинадцятим, дванадцятим та

двадцять третім статті 1 Закону України «Про захист інформації в

інформаційно-комунікаційних системах» (далі – Закон про захист інформації в

ІКС) визначено що:

інформаційна (автоматизована) система – організаційно-технічна

система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням

технічних і програмних засобів;

інформаційно-комунікаційна система – сукупність інформаційних та

електронних комунікаційних систем, які у процесі обробки інформації діють як

єдине ціле;

електронна комунікаційна система – сукупність технічних і програмних

засобів, призначених для обміну інформацією шляхом передавання,

випромінювання та/або приймання її у вигляді сигналів, знаків, звуків, рухомих

або нерухомих зображень чи в інший спосіб.

Крім того, згідно зі статтею 3 Закону про захист інформації в ІКС

суб'єктами відносин, пов'язаних із захистом інформації в системах, є:

володільці інформації;

власники системи;

користувачі;

3

спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з

питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації і підпорядковані

йому регіональні органи.

На підставі укладеного договору, або за дорученням, власник системи

може надати право розпоряджатися системою іншій фізичній або юридичній

особі - розпоряднику системи.

Враховуючи зазначене, Мінцифри висловлює позицію про необхідність

доопрацювання проекту Закону визначивши, якою саме є система, з

урахуванням статті 1 Закону про захист інформації в ІКС та визначити суб'єктів

Єдиної інформаційно-аналітичної системи центрального органу виконавчої

влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової

міграції, пов'язаних із захистом інформації в системі.

При цьому, зазначається, що правові, організаційні і фінансові засади

створення та функціонування публічних електронних реєстрів з метою захисту

прав та інтересів фізичних та юридичних осіб під час створення, зберігання,

оброблення та використання інформації у публічних електронних реєстрах

встановлює Закон України «Про публічні електронні реєстри» (далі – Закон).

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 2 Закону: публічний

електронний реєстр (реєстр, кадастр, регістр тощо) (далі – реєстр) –

інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення,

захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних та надання

реєстрової інформації.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону виключно законом або

іншим актом законодавства, згідно з яким створений реєстр, визначаються

відомості, зазначені у частині другій статті 26 цього Закону (крім випадків,

визначених статтями 40 і 41 цього Закону).

Частиною другою статті 26 Закону визначено перелік відомостей, які

мають бути зазначені в нормативно-правовому акті, яким створено реєстр.

Водночас, аналіз запропонованих в проекті Закону норм свідчить про те,

що ведення реєстру роботодавців, осіб з інвалідністю, які зареєстровані як

фізичні особи - підприємці або провадять незалежну професійну діяльність, які

скористалися компенсацією, передбаченою статтею 175 цього Закону, та

робочих місць із зазначенням переліку заходів розумного пристосування, якими

облаштовано робоче місце/місце провадження господарської

діяльності/незалежної професійної діяльності для особи з інвалідністю

засобами Єдиної інформаційноаналітичної системи центрального органу

виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення

4

та трудової міграції є фактично формуванням переліку таких роботодавців, із

застосуванням Єдиної інформаційно-аналітичної системи.

У разі підтвердження достовірності цього твердження, пропонується в

абзаці п’ятдесят другому пункту 3 розділу І слово «реєстр» замінити словом

«перелік», «список» тощо.

В іншому випадку - у разі визначення реєстру роботодавців, осіб з

інвалідністю, які зареєстровані як фізичні особи - підприємці або провадять

незалежну професійну діяльність, які скористалися компенсацією,

передбаченою статтею 175 цього Закону, та робочих місць із зазначенням

переліку заходів розумного пристосування, якими облаштовано робоче

місце/місце провадження господарської діяльності/незалежної професійної

діяльності для особи з інвалідністю – «публічним електронним реєстром» у

розумінні Закону, - проект Закону слід доопрацювати та доповнити його

відомостями, передбаченим частиною другою статті 26 Закону.

Також, пропонується абзац п’ятдесят четвертий пункту 3 розділу І

проекту Закону викласти в такій редакції:

«У разі відсутності технічної можливості надання інформації,

визначеної цією статтею, в порядку електронної інформаційної взаємодії між

суб’єктами електронної взаємодії, зокрема до запровадження такого порядку,

державна установа, що реалізує заходи соціального захисту та забезпечення

соціальними послугами осіб з інвалідністю, на запит територіального органу

центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної

політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом 5 робочих

днів з дня отримання такого запиту надає відповідну інформацію в паперовій

або електронній формі (з накладенням кваліфікованого електронного

підпису).».

Звертаємо увагу, що 31 грудня 2023 року набрав чинності Закон України

від 01 грудня 2022 року № 2801-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих

актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та

Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних

довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері

електронної ідентифікації», яким внесено зміни до Закону України «Про

електронні довірчі послуги», у тому числі і змінено його назву та

запроваджений ним понятійний апарат.

Відносини, пов’язані з використанням удосконалених електронних

підписів, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та

кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про

електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон 1).

5

Відповідно до пунктів 27, 59 частини першої статті 1 Закону 1

кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що

створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і

базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису;

удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому

сертифікаті електронного підпису, - удосконалений електронний підпис, що

створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного

підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та

не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі

кваліфікованого електронного підпису.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 17 Закону 1 органи

державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого

самоврядування, інші юридичні особи публічного права та їх посадові особи

використовують кваліфіковані електронні підписи та печатки, а також

електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах

відкритих ключів.

Народні депутати України – члени Комітету наголошують на

необхідності врахування висловлених зауважень та пропозицій.

Враховуючи зазначене, за результатами обговорення Комітет ухвалив:

1. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної

політики та захисту прав ветеранів врахувати зауваження та пропозиції під час

підготовки та розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України

«Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо

удосконалення механізму забезпечення розумного пристосування (реєстр.

№ 14389 від 22.01.2026), поданого народним депутатом України

Третьяковою Г. М. та іншими народними депутатами України.

2. Направити Висновок про розгляд цього законопроекту до Комітету

Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Голова Комітету М. КРЯЧКО