Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення інституційної спроможності Фонду державного майна України

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань бюджету

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

Комітет Верховної Ради України

з питань економічного розвитку

До законопроекту за реєстр. № 14376 від 13.01.2026

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні

16 лютого 2026 року (протокол № 233) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України

розглянув проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів

України щодо посилення інституційної спроможності Фонду державного майна

України" (реєстр. № 14376 від 13.01.2026), внесений народними депутатами

України Мовчаном О.В., Лічман Г.В. та іншими.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України "Про

приватизацію державного і комунального майна" і "Про Фонд державного

майна України" передусім пропонується:

надати право Фонду державного майна України /далі – Фонд

держмайна/ залучати юридичну особу, визначену Кабінетом Міністрів

України за поданням Фонду держмайна, до здійснення заходів, пов’язаних з

підготовкою до приватизації (продажу) об’єктів державної власності /далі –

уповноважена особа/, передбачивши укладання державними органами

приватизації з уповноваженою особою договорів про здійснення заходів,

пов'язаних з підготовкою до приватизації (продажу) об'єктів державної

власності, за формою примірного договору, затвердженого Фондом

держмайна;

запровадити плату за підготовку об'єкта до приватизації як суму коштів

у розмірі 5% ціни продажу об’єкта приватизації, що сплачується покупцем

об'єкта приватизації у спеціалізований фонд приватизації або на рахунок

уповноваженої особи;

створити спеціалізований фонд приватизації, який формується на

банківському рахунку Фонду держмайна за рахунок плати за підготовку

об'єктів державної власності до приватизації, встановивши, що кошти цього

фонду використовуються для фінансування витрат, пов'язаних із здійсненням

заходів, спрямованих на ефективне управління та приватизацію об'єктів

державної власності, а також виплати винагороди працівникам Фонду

держмайна;

передбачити можливість встановлення винагороди працівникам Фонду

держмайна, регіональних відділень (представництв) з метою заохочення

результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи таких

2

працівників, визначивши, що порядок виплати та розмір зазначеної

винагороди затверджуються Фондом держмайна.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного

бюджету;

фінансування заходів, передбачених законопроектом, здійснюється за

рахунок плати за підготовку об’єктів державної власності до приватизації, при

цьому: у разі здійснення підготовки об’єктів державної власності до

приватизації Фондом держмайна відповідна плата зараховується до

спеціалізованого фонду приватизації та використовується для фінансування

інституційного розвитку Фонду держмайна, у разі делегування здійснення

таких заходів уповноваженій особі відповідна плата сплачується

безпосередньо такій уповноваженій особі;

запроваджений механізм не впливає на обсяг коштів, що зараховуються

до державного бюджету від продажу об’єктів приватизації.

У Законі України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" план

надходжень від приватизації державного майна визначено у сумі 3,2 млрд грн,

видатки для Фонду держмайна за бюджетною програмою "Заходи, пов'язані з

проведенням приватизації державного майна" (код 6611020) – у сумі

82,98 млн грн. При цьому фактично за 2025 рік такі надходження становили

3,38 млрд грн (або 105,7% річного плану), видатки за кодом 6611020 –

9,03 млн грн (або 10,9% бюджетних призначень).

У Законі України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" план

надходжень від приватизації державного майна визначено у сумі 2 млрд грн

(що на 1,2 млрд грн менше, ніж планувалося на 2025 р.), а видатки для Фонду

держмайна за бюджетною програмою "Заходи, пов'язані з проведенням

приватизації державного майна" (код 6611020) – у сумі 82,98 млн грн (тобто у

такому ж обсязі, як і на 2025 р.).

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному

висновку до законопроекту зазначає, що:

запровадження додаткової сплати переможцем аукціону 5% від ціни

продажу об'єкта приватизації може призвести до додаткового навантаження

на покупця, і як наслідок, може вплинути на зменшення запропонованої ним

ціни при купівлі об'єкта приватизації, та недонадходження коштів до

державного або місцевих бюджетів;

законом про державний бюджет на відповідний рік Фонду держмайна

щорічно за рахунок загального фонду державного бюджету виділяються

бюджетні кошти на заходи, пов’язані з проведенням приватизації державного

майна;

Фонд держмайна має достатній фінансовий ресурс для здійснення

заходів, пов’язаних з проведенням приватизації державного майна, та

не потребує залучення додаткових коштів, відтак Мінфіном не підтримується

створення системи подвійного фінансування Фонду держмайна.

3

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його

не підтримує (висновок Мінфіну додається).

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування

(включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм

частини 1 статті 27 Бюджетного кодексу України та частини 3 статті 91

Регламенту Верховної Ради України.

Окремо належить зауважити, що положення законопроекту щодо

сплати плати за підготовку об'єкта до приватизації у спеціалізований фонд

приватизації або на рахунок уповноваженої особи /абзац 3 підпункту 1,

підпункти 5 і 6 пункту 1 розділу І законопроекту щодо змін до статей 1, 24 і

25 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"/ та

щодо створення спеціалізованого фонду приватизації і щодо виплати

працівникам Фонду держмайна винагороди з цього фонду /підпункт 3 і

абзац 7 підпункту 4 пункту 2 розділу І законопроекту щодо нової

статті 14-1 і змін до статті 15 Закону України "Про Фонд державного

майна України"/ не відповідають нормам Бюджетного кодексу України (на що

також звертає увагу Мінфін), насамперед:

частині 2 статті 4 /згідно з якою виключно законом про державний

бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету,

якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються

інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього

Кодексу/;

пункту 4 частини 1 статті 7 /яким визначено принцип повноти

бюджетної системи України до складу бюджетів підлягають включенню

всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються

відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів

влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування/;

частині 5 статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та

спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим

Кодексом та законом про державний бюджет/;

частині 9 статті 13 /згідно з якою створення позабюджетних фондів

органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим,

органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами

не допускається, відкриття позабюджетних рахунків для розміщення

бюджетних коштів зазначеними органами і установами забороняється /;

пункту 2 частини 1 статті 15 /згідно з якою джерелами фінансування

державного бюджету є кошти від приватизації державного майна

(включаючи інші надходження, безпосередньо пов’язані з процесом

приватизації)/;

частинам 1 і 2 статті 23 /згідно з якими бюджетні зобов’язання та

платежі з бюджету здійснюються за наявності відповідного бюджетного

призначення, яке встановлюється законом про державний бюджет у порядку,

визначеному цим Кодексом/;

4

частині 1 статті 43 /згідно з якою при виконанні державного і місцевих

бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів,

в органах Казначейства України бюджетним установам відкриваються

рахунки у встановленому законодавством порядку/.

Крім того, такі положення законопроекту не узгоджуються з статтями 2

і 3 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" (про

що теж зауважує Мінфін), якими передбачено, що:

органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за

рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених законом про

державний бюджет на відповідний рік;

органам державної влади забороняється створювати позабюджетні

фонди, мати позабюджетні спеціальні рахунки та використовувати кошти,

одержані за здійснення функцій держави, що передбачають видачу дозволів

(ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрацій та інших дій на

платній основі, в будь-який інший спосіб, крім зарахування таких коштів до

державного бюджету.

За підсумками розгляду даного питання прийнято рішення:

1) законопроект матиме опосередкований вплив на показники бюджету

(може призвести до недоотримання надходжень державного бюджету від

приватизації державного майна залежно від практики застосування даної

законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може

набирати чинності згідно із законодавством;

2) рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при

доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до

Бюджетного кодексу України (насамперед до статей 4, 7, 13, 15, 23, 43),

зокрема: в абзаці 3 підпункту 1 і підпункті 5 пункту 1 розділу І слова "у

спеціалізований фонд приватизації або на рахунок уповноваженої особи" і "у

спеціальний приватизаційний фонд або на рахунок уповноваженої особи"

замінити словами "до державного бюджету"; підпункт 6 пункту 1 та

підпункт 3 пункту 2 розділу І виключити; в абзаці 7 підпункту 4 пункту 2

розділу І слова "спеціалізований фонд приватизації" замінити словами

"державний бюджет".

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА