Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" щодо ліцензування зберігання пального

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо ліцензування зберігання пального»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

З 1 липня 2019 року запроваджено ліцензування діяльності з виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним.

До 1 липня 2019 року суб'єктам, у яких наявні місця зберігання пального, необхідно було:

1) отримати на кожне місце зберігання пального ліцензію на право зберігання пального, яка коштує 780 гривень на рік та діє протягом 5 років (документи, що слід подати для отримання ліцензії, наведено в додатку).

2) зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, (тобто місця зберігання пального, що підпадають під визначення акцизного складу), розпорядниками яких вони будуть станом на 1 липня 2019 року;

3) внести до Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення, ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, транспортні засоби, що використовуються для переміщення на митній території України власного пального для потреб власного споживання;

3) обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

При цьому не потрібно реєструвати як акцизні склади та обладнувати витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками:

приміщення або території незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

приміщення або території, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Однак виникла законодавча колізія, за якої зазначеним суб'єктам все одно слід отримати ліцензії на зберігання пального. Водночас однією з умов видачі такої ліцензії є наявність дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки, якими є зберігання, транспортування, вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, які визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки". Вказаною постановою горючі рідини віднесено до 2 класу небезпеки у разі їх порогової маси у 5000 тонн. Суб'єкт, який протягом календарного року отримує пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (а тим більше в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів), апріорі не зможе досягти порогової маси у 5000 тонн. Тому не зможе отримати дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки, а відтак – і ліцензії на зберігання пального.

2. Мета та завдання прийняття законопроекту

Метою законопроекту є виправлення ситуації щодо неможливості зберігання без ліцензії (яку неможливо отримати) пального суб'єктами, які використовують його для власних потреб.

3. Загальна характеристика і основні положення акту

Законопроектом пропонується внести зміни до Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо запровадження принципу декларування місць зберігання пального, яке використовується виключно для власних потреб і не реалізується третім особам.

4. Стан нормативно-правової бази

Дана сфера відносин регулюється Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація зазначеного законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акту

Прийняття законопроекту забезпечить можливість зберігання без ліцензії пального суб'єктами, які використовують його для власних потреб.

Народні депутати України: Тарасов О.С.

Сольський М.Т.

Грищенко Т.М.

Халімон П.В.

Бунін С.В.