Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та протидії торгівлі людьми

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та протидії торгівлі людьми"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Групою народних депутатів України подано на розгляд Парламенту проект Закону України "Про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордон" (реєстр. № 2365). Цим законопроектом реєстр. № 2365 пропонується прибрати ліцензування діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та замінити його поданням декларації про початок діяльності суб'єкта господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, та подальше включення інформації про такого суб’єкта господарювання до переліку суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Такий підхід - зменшення державного регулювання та контролю в сфері послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, несе в собі загрози щодо можливого погіршення ситуації стосовно торгівлі людьми.

Конституція України проголошує, що найвищою соціальною цінністю в Україні визнаються людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Проте людина, яка стає об’єктом торгівлі, втрачає усі свої права і свободи. Вона вже не власна над своїми життям і здоров'ям, не може захистити честь і гідність, втрачає гарантії недоторканності і безпеки. Отже, держава зобов’язана захисти громадянина від потрапляння в безправний стан невільника; вона повинна постійно вживати заходів щодо викоренення такого ганебного явища як торгівля людьми.

На жаль, це ганебне явище існує і в Україні. Відповідно до інформації Міністерства соціальної політики України щодо торгівлі людьми (https://www.msp.gov.ua/news/17404.html): наша країна є країною походження (звідки вивозять постраждалих від торгівлі людьми), транзиту (через Україну везуть постраждалих в інші країни) та призначення (постраждалих експлуатують в Україні). За оціночними даними Міжнародної організації з міграції, за роки незалежності України від торгівлі людьми постраждали понад 230 тисяч осіб. Українці потерпають сучасного рабства як усередині країни, так і за кордоном.

Із загостренням політичної та економічної ситуації у 2013–2015 рр. та розгортанням збройного конфлікту на сході України, міграційні настрої, а з ними і вразливість до торгівлі людьми, посилилися. Зростає кількість людей, готових прийняти ризиковані пропозиції працевлаштування за кордоном. У відповідь на бажання громадян втекти від збройного протистояння до інших країн активність торговців людьми посилюється, з’являються нові шахрайські схеми.

Проблема торгівлі людьми є глобальною й потребує комплексного підходу та злагоджених дій усіх причетних відомств до її вирішення.

Національним координатором у сфері протидії торгівлі людьми в Україні є Міністерство соціальної політики, яке взяло на себе обов’язки формування та реалізації державної політики у цій сфері. Міністерство вже досягнуло значних результатів у посиленні співпраці всіх причетних до цієї проблеми міністерств, відомств, міжнародних та громадських організацій.

У 2018 році органами соціального захисту виявлено 286 осіб, які постраждали від торгівлі людьми, з них Мінсоцполітики встановило статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 221 громадянину, що на 11,6% перевищує показник 2017 року (198 осіб) та вдвічі більше за показник 2016 року (110 осіб).

Протягом 2012–2019 років Міністерством було встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 818 громадянам (811 громадянам України і 7 іноземцям). З них 316 — це жінки, 420 — чоловіки, 82 — діти (30 хлопчиків та 51 дівчинка).

Органами Національної поліції вже у 2019 році виявлено 189 кримінальних правопорушень (проти 163 за аналогічний період 2018 року), передбачених статтею 149 (Торгівля людьми) КК України.

Основними країнами, в яких експлуатують громадян України залишаються Російська Федерація, Україна, Республіка Польща, Республіка Туреччина, ОАЕ тощо.

Щороку весь світ прикутий до проблеми сучасного рабства та докладає значних зусиль для того, що люди не потрапляли в тенета торгівлі людьми.

У 2013 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила 30 липня Всесвітнім днем протидії торгівлі людьми, зазначивши, що в цей день необхідно підвищувати рівень поінформованості громадян стосовно глобальної проблеми торгівлі людьми і привертати увагу до важкого становища жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами цього злочину, а також заохочувати людей активно допомагати постраждалим і протидіяти торгівлі людьми.

Так, в Міжнародних рекомендаціях Україні у сфері протидії торгівлі людьми (2016р.), підготовлених, зокрема, експертами моніторингового механізму Конвенції Ради Європи про протидію торгівлі людьми (GRETA), зазначається про необхідність посилення контролю в Україні за суб’єктами господарської діяльності, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, та робиться застереження про те, що у разі ігнорування Україною зазначених рекомендацій відношення до неї з боку міжнародних партнерів погіршиться. Отже, не приведення Україною свого законодавства у відповідність до міжнародних стандартів негативно позначиться на її іміджі та авторитеті як активного учасника міжнародних конвенцій у сфері протидії торгівлі людьми.

Таким чином відміна ліцензування діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном є передчасною та навпаки, на сьогодні є нагальна потреба посилення контролю та внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання господарської діяльності суб’єктів, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, або здійснюють іншу діяльність, зокрема здійснюють фактично діяльність з працевлаштування громадян за кордоном, без отримання ліцензії, задля унеможливлення торгівлею людьми.

2. Мета і завдання прийняття акта

Метою законопроекту є посилення контролю за діяльністю суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, та підвищення відповідальності за порушення законодавства в цій сфері задля унеможливлення торгівлею людьми.

3. Загальна характеристика та основні положення проекту акта

На відміну від законопроекту реєстр. № 2365, цим альтернативним проектом для реалізації зазначеної мети пропонується:

наділити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (Міністерство соціальної політики України), як це передбачає Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності», повноваженнями здійснювати контроль за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов;

встановити адміністративну відповідальність за порушення ліцензіатом ліцензійних умов та за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (Міністерства соціальної політики України) щодо усунення порушень законодавства про ліцензування посередництва у працевлаштуванні за кордоном;

наділити повноваженнями центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (Міністерство соціальної політики України) складати протоколи про адміністративні правопорушення;

встановити фінансову відповідальність за порушення ліцензіатом ліцензійних умов;

надати право Міністерству соціальної політики України та Державній службі України з питань праці звертатися до суду для зупинення господарської діяльності, у разі виявлення фактів надання суб'єктом господарювання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без ліцензії;

встановити, що спеціально уповноважений орган з питань ліцензування при здійсненні методичного керівництва та інформаційного забезпечення діяльності органів ліцензування враховує та попереджує ризики потрапляння осіб в ситуації, пов’язані з торгівлею людьми;

встановити обов’язок органів ліцензування, за відповідним видом господарської діяльності, здійснювати перевірку документів, подання яких до органу ліцензування передбачено законом, на відсутність ризиків потрапляння осіб в ситуації, пов’язані з торгівлею людьми.

Крім зазначеного, аналогічно до законопроекту реєстр. № 2365, пропонується заборонити компаніям, що працюють y сфері міжнародного працевлаштування, отримувати кошти з потенційного шукача роботи за працевлаштування за кордоном. Таким чином, суб'єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном зобов’язаний безоплатно надавати громадянам України інформацію та консультації щодо переваг легального працевлаштування за кордоном, про характер майбутньої роботи, умови та розмір оплати праці, умови проживання в державі перебування, наявність міжнародних договорів (угод) у сфері працевлаштування та соціального забезпечення, укладених між Україною та державою перебування. Суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, забороняється отримувати від громадян, яким надано зазначені послуги, гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата послуг з працевлаштування повинна здійснюватися виключно роботодавцем, якому надано такі послуги.

4. Стан нормативно-правової бази в даній сфері державного регулювання

Нормативно-правова база для прийняття цього проекту складається з Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України "Про зайнятість населення", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про зовнішню трудову міграцію", "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та "Про протидію торгівлі людьми".

Реалізація положень законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до інших законодавчих актів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень законопроекту не потребує видатків із Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

6. Прогноз соціально-економічних, правових та інших наслідків прийняття акта

Прийняття зазначеного закону є одним із кроків для упередження негативних наслідків масової трудової міграції українців за кордон для громадян України.

Очікується, що у зв’язку із прийняттям закону буде створена стабільна система моніторингу суб’єктів господарської діяльності, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, або здійснюють іншу діяльність, що може призвести до торгівлі людьми. В свою чергу, зазначена система слугуватиме дієвим засобом у протидії торгівлі людьми. Крім того, посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері працевлаштування громадян України за кордоном також поліпшить стан справ у зазначеній сфері, оскільки порушення законодавства стане для суб’єкта господарювання витратною справою.

Народний депутат України Королевська Н.Ю.