Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення інституційної спроможності у сфері зовнішньоекономічної діяльності та забезпечення захисту національного товаровиробника

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань бюджету

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

Комітет Верховної Ради України

з питань економічного розвитку

До законопроекту за реєстр. № 14270-1

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні

16 лютого 2026 року (протокол № 233) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України

розглянув проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів

України щодо посилення інституційної спроможності у сфері

зовнішньоекономічної діяльності та забезпечення захисту національного

товаровиробника» (реєстр. № 14270-1 від 17.12.2025), поданий народним

депутатом України Буймістер Л.А.

У пояснювальній записці до законопроекту (який є альтернативним до

законопроекту за реєстр. № 14270) вказано, що:

метою прийняття законопроекту є вдосконалення законодавства у сфері

зовнішньоекономічної діяльності для підвищення ефективності державного

регулювання та захисту національних інтересів і товаровиробників,

законопроект спрямований на створення умов, за яких Україна матиме дієві

інструменти протидії недобросовісній конкуренції з боку іноземних компаній,

зможе оперативно реагувати на загрози економічній безпеці, а також

забезпечить належне представництво національних інтересів у міжнародних

торговельних спорах, запроваджує нормативне підґрунтя для захисту прав та

інтересів України у торговельно-економічній сфері під час вирішення спорів у

рамках СОТ та інших міжнародних домовленостей;

у законопроекті (на відміну від основного законопроекту)

не передбачено передачу додаткових повноважень Торговельному

представнику України та не вводиться поняття нового «уповноваженого

органу» замість Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства

України /далі –Мінекономіки/, усі функції з реалізації державної політики у

сфері зовнішньоекономічної діяльності та торговельного захисту залишаються

закріпленими за профільним центральним органом виконавчої влади –

Мінекономіки (центральним органом, що забезпечує формування та

реалізацію державної політики у сфері економічного розвитку);

реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з

державного бюджету.

Законопроектом, серед іншого, пропонується:

2встановити повноваження Мінекономіки щодо забезпечення

представництва та самопредставництва інтересів Міжвідомчої комісії з

міжнародної торгівлі в судах України;

визначити, що Мінекономіки здійснює захист прав та інтересів суб’єктів

зовнішньоекономічної діяльності України під час проведення іноземними

державами або іншими суб’єктами міжнародного права антидемпінгових,

антисубсидиційних або захисних розслідувань щодо імпорту товарів

українського походження, а також представлення прав та інтересів України в

торговельно-економічній сфері під час вирішення спорів у рамках Світової

організації торгівлі та міжнародних договорів України;

уточнити статус і повноваження Бюро економічної безпеки /далі – БЕБ/

та інші питання щодо діяльності БЕБ, зокрема передбачити: визначення БЕБ

центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом;

встановлення нових повноважень БЕБ щодо здійснення контррозвідувальних

заходів у сфері забезпечення контррозвідувального захисту економічної

безпеки України та її економічного потенціалу, контррозвідувального

забезпечення інтересів України у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

включення до системи БЕБ спеціальних підрозділів, закладів освіти та

наукових установ; підвищення максимального показника граничної

чисельності працівників БЕБ з 4 тис. осіб до 5 тис. осіб; атестування осіб, які

мають спеціальні звання БЕБ; утворення тренінгового центру БЕБ – державної

установи зі спеціальним статусом, що забезпечуватиме підготовку,

перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників та державних

службовців БЕБ.

Щодо деяких порушених законопроектом питань слід зазначити, що

згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2025 № 1209 «Деякі

питання діяльності Торгового представника України»:

утворено у структурі Секретаріату Кабінету Міністрів України в межах

граничної чисельності працівників Секретаріату Департамент міжнародної

торговельної політики, водночас збільшено граничну чисельність працівників

Секретаріату з 783 до 823 одиниць (на 40 одиниць);

покладено повноваження Торгового представника України на Віце-

прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України;

виключено завдання Мінекономіки щодо забезпечення формування та

реалізації державної політики з питань співробітництва України з ЄС у сфері

торгівлі, а також функції Мінекономіки щодо забезпечення реалізації єдиної

митно-тарифної політики, водночас зменшено граничну чисельність

працівників Мінекономіки з 1399 до 1359 одиниць (на 40 одиниць).

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному

висновку до законопроекту зазначає, що:

з огляду на створення в структурі Секретаріату Кабінету Міністрів

України Департаменту міжнародної торговельної політики з відповідним

перерозподілом функцій і штатної чисельності між Секретаріатом Кабінету

Міністрів України та Мінекономіки (згідно з постановою Кабінету Міністрів

3України від 25.09.2025 № 1209), покладення на Мінекономіки запропонованих

законопроектом повноважень може потребувати додаткових видатків

державного бюджету, зокрема на утримання діяльності апарату

Мінекономіки;

реалізація положень законопроекту у 2026 р. потребуватиме додаткових

видатків державного бюджету для БЕБ, зокрема на: виконання БЕБ нових

функцій щодо здійснення контррозвідувальних заходів у сфері забезпечення

контррозвідувального захисту економічної безпеки України та її економічного

потенціалу, контррозвідувального забезпечення інтересів України у сфері

зовнішньоекономічної діяльності; створення у системі БЕБ спеціальних

підрозділів, закладів освіти, наукових установ, підприємств, установ та

організацій; надання особам, які мають спеціальні звання БЕБ, матеріальних

допомог для оздоровлення у розмірі не менше їх посадового окладу та не

більше місячного грошового забезпечення і для вирішення соціально-

побутових питань у розмірі не більше місячного грошового забезпечення

таких осіб; створення та функціонування Тренінгового центру БЕБ,

поширення на його працівників умов, розмірів та складових зарплати

(грошового забезпечення) працівників БЕБ; застосування співробітниками

БЕБ, які здійснюють контррозвідувальну діяльність, фото-, кіно і відеозйомки,

оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів для візуального

спостереження у громадських місцях; здійснення відбору, зберігання

біологічного матеріалу, обробку геномної інформації людини під час

здійснення контррозвідувальної діяльності, проведення молекулярно-

генетичної експертизи (дослідження), створення, ведення та адміністрування

бази даних геномної інформації людини;

вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів

неможливо оцінити у зв’язку з ненаданням необхідних фінансово-

економічних розрахунків.

Загалом Мінфін надає зауваження і пропозиції до законопроекту та його

не підтримує (копія висновку додається).

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування

(включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат

бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення

збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27

Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту

Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним

законом (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої

статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів,

які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1

пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27

цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення

згідно із законом заходів загальної мобілізації.

4Слід зауважити, що окремі положення законопроекту не відповідають

бюджетному законодавству, насамперед:

зміни до частини 1 статті 32 Закону України «Про Бюро економічної

безпеки» (передбачені у підпункті 1 розділу V законопроекту), згідно з якими

фінансове та матеріально-технічне забезпечення БЕБ та Тренінгового центру

БЕБ здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів,

передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної

технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку, а також інших

джерел, не заборонених законом, при цьому гарантується повне і своєчасне

фінансування БЕБ в обсязі, достатньому для його належної діяльності;

пункт 12 розділу V законопроекту, згідно з яким доручається Кабінету

Міністрів України, Мінфіну, Мінекономіки у зв’язку з наданням виключних

повноважень БЕБ здійснення заходів контррозвідувального забезпечення

інтересів України у сфері зовнішньоекономічної діяльності та здійснення

контррозвідувальної діяльності у сфері забезпечення економічної безпеки

України та її економічного потенціалу, переглянути фінансування Служби

безпеки України та БЕБ і у місячний строк надати до Верховної Ради України

відповідний законопроект щодо внесення змін до Закону України «Про

Державний бюджет України на 2026 рік»;

пункт 13 розділу V законопроекту, згідно з яким доручається Кабінету

Міністрів України, Мінфіну, Фонду державного майна України здійснити

матеріальне та технічне забезпечення ефективного функціонування та

діяльності Тренінгового центру БЕБ, підрозділів контррозвідувального

забезпечення інтересів України у сфері зовнішньоекономічної діяльності та

контррозвідувального забезпечення економічної безпеки України та її

економічного потенціалу БЕБ.

Такі положення законопроекту не відповідають нормам Бюджетного

кодексу України (про що теж зазначає Мінфін), насамперед:

частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про державний

бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету,

якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються

інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього

Кодексу/;

частині п’ятій статті 22 /згідно з якою головні розпорядники бюджетних

коштів здійснюють управління бюджетними коштами у межах

встановлених їм повноважень, розподіляють бюджетні асигнування між

підпорядкованими підрозділами та установами/;

частині першій статті 23 /згідно з якою будь-які бюджетні зобов'язання

та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного

бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про державний

бюджет/;

статті 52 /якою визначено порядок внесення змін до закону про

державний бюджет/.

5Крім того, передбачені законопроектом зміни до частини 1 статті 32

Закону України «Про Бюро економічної Безпеки» не узгоджуються з

статтями 2 і 3 Закону України «Про джерела фінансування органів державної

влади», якими передбачено, що:

органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за

рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених законом про

державний бюджет на відповідний рік;

органам державної влади забороняється створювати позабюджетні

фонди, мати позабюджетні спеціальні рахунки та використовувати кошти,

одержані за здійснення функцій держави, що передбачають видачу дозволів

(ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрацій та інших дій на

платній основі, в будь-який інший спосіб, крім зарахування таких коштів до

державного бюджету.

За підсумками розгляду даного питання Комітет прийняв рішення, що:

1) законопроект матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме

додаткових видатків державного бюджету на функціонування БЕБ та може

потребувати збільшення видатків державного бюджету на функціонування

Мінекономіки). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію

відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з

урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу);

2) рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при

доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до

Бюджетного кодексу України (передусім до статей 4, 22, 23, 52), зокрема:

виключити зміни до частини 1 статті 32 Закону України «Про Бюро

економічної безпеки», передбачені у пункті 1 розділу V законопроекту;

виключити пункти 12 і 13 розділу V законопроекту.

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА