Проєкт Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо особливостей розгляду окремих категорій судових справ

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань бюджету

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

Комітет Верховної Ради України

з питань правової політики

До законопроекту

за реєстр. № 14305

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні

06 травня 2026 року (протокол № 234) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув

проект Закону України про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу

України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо особливостей

розгляду окремих категорій судових справ (реєстр. № 14305 від 15.12.2025),

поданий народними депутатами України Тимошенко Ю. В.,

Наливайченком В. О. та іншими, відмітивши таке.

Законопроектом, зокрема, пропонується визначити особливості:

провадження у справах про встановлення факту перебування особи у

трудових відносинах у разі неможливості документального підтвердження

такого факту;

розгляду справ щодо оскарження рішень військово-лікарських комісій

/далі – ВЛК/, зокрема, призначення експертизи з метою визначення ступеня

придатності військовослужбовця до військової служби.

Водночас, варто зауважити, що відповідно до норм Цивільного

процесуального кодексу України /далі – ЦПКУ/ (стаття 133) та Кодексу

адміністративного судочинства України /далі – КАСУ/ (стаття 132) судові

витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних із розглядом справи

до складу яких входять, у тому числі і витрати із проведення експертиз.

При цьому нормами зазначених Кодексів /статтею 141 ЦПКУ та

статтею 139 КАСУ/ щодо розподілу судових витрат між сторонами судового

процесу, зокрема встановлено, що:

судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі

задоволення позову – на відповідача, у разі відмови в позові – на позивача; у разі

часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру

задоволених позовних вимог;

при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень,

всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за

2рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав

відповідачем у справі;

у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі

або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових

витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок

держави;

у випадку, коли обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони

компенсуються за рахунок держави;

якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати

судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що

їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша

частина компенсується за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом.

З огляду на вищезазначене, реалізація положень законопроекту, якими суд

зобов’язують одночасно з відкриттям провадження у справі щодо оскарження

рішень ВЛК призначати експертизу, що має проводиться експертною установою

позачергово, може мати наслідком збільшення розміру судових витрат та може

потребувати додаткового бюджетного забезпечення на їх сплату у разі коли

позов задоволено не на користь суб’єкта владних повноважень або ж на

компенсацію судових витрат у разі звільнення сторони (обох сторін) від їх

сплати.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до

законопроекту в межах компетенції зазначає про відсутність зауважень до нього.

За підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету

ухвалив таке рішення: законопроект за реєстр. № 14305 матиме опосередкований

вплив на показники бюджетів (може потребувати додаткових витрат державного

та місцевих бюджетів для покриття судових витрат, залежно від практики

застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття

відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА