Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель

Проект

(прийнятий за основу 19.04.2016 р.)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо

розширення повноважень органів місцевого самоврядування

з управління земельними ресурсами та посилення державного

контролю за використанням і охороною земель

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України,

2002 р., № 3-4, ст.27):

1) пункти «е» та «є» статті 7 виключити;

2) пункти «д» та «з» статті 8 виключити;

3) у статті 9:

в абзаці першому слова «на їх території» виключити;

у пункті «г» слова «із земель комунальної власності» замінити словами

«із постійного користування»;

у пункті «ґ» після слова «ділянок» доповнити словами «приватної

власності»;

у пункті «д» після слова «ділянками» доповнити словами «комунальної

власності»;

пункти «и» та «і» виключити;

доповнити новою частиною такого змісту:

«До повноважень виконавчих органів Київської і Севастопольської

міських рад належить:

а) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до

закону;

2

б) здійснення державного контролю за використанням і охороною

земель, в межах та порядку встановленому законом, додержанням

екологічного законодавства відповідно до закону;

в) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до

закону»;

4) у статті 10:

в абзаці першому слова «на території району» виключити;

в пункті «а» слова «територіальних громад» замінити словами «сіл,

селищ, міст району»;

пункти «в» та «е» виключити;

5) у статті 12:

у частині першій:

в слова «на території сіл, селищ» виключити;

доповнити пунктом «а-1» такого змісту:

«а-1) розпорядження землями державної власності в межах, визначених

цим Кодексом»;

доповнити пунктом «б-1» такого змісту:

«б-1) передача земельних ділянок державної власності у власність

громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу»;

доповнити пунктом «в-1» такого змісту:

«в-1) надання земельних ділянок у користування із земель державної

власності в межах, визначених цим Кодексом»;

у пункті «ґ» після слова «ділянок» доповнити словами «приватної

власності»;

пункти «е» та «є» виключити;

у частині другій:

доповнити новим пунктом другим такого змісту:

«2) здійснення державного контролю за використанням та охороною

земель в межах та порядку встановленому законом»;

у зв’язку з цим пункт другий вважати пунктом третім;

3

6) статтю 14-2 виключити;

7) пункт «ж» частини першої статті 15 викласти в такій редакції:

«ж) вирішення інших питань, визначених законами України»;

8) у статті 15-1:

у частині першій:

пункт «б» викласти в такій редакції:

«б) участь у розробленні та виконанні державних, галузевих,

регіональних та місцевих програм з питань регулювання земельних відносин,

раціонального використання земель, їх відтворення та охорони,

територіальному плануванні»;

пункт «є-1» викласти в такій редакції:

«є-1) організація та здійснення державного контролю за використанням

та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону

земель, землеустрій та іншого законодавства у сфері земельних відносин»;

у пункті «ж» слова «та покладених на нього актами Президента

України» виключити;

9) статтю 15-2 виключити;

10) у частині першій статті 16 пункти «а» та «ґ» виключити;

11) у частині першій статті 17:

пункти «а» та «ґ» виключити;

у пункті «в» слова «та державного контролю за використанням та

охороною земель» виключити;

у пункті «г» слова «надання або» виключити;

12) у статті 20:

абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

«1. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі

рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування

відповідно до їх повноважень по передачі цих ділянок у власність або

надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122

цього Кодексу»;

у частині третій:

4

абзаци другий – четвертий викласти в такій редакції:

«Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності

провадиться відповідною сільською, селищною, міською радою»;

в абзаці п’ятому слова «Радою міністрів Автономної Республіки Крим,

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його

розроблення» замінити словами «органом місцевого самоврядування на його

розроблення»;

в абзаці восьмому слова «Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

орган виконавчої влади або» виключити;

в абзаці дев’ятому слова «Ради міністрів Автономної Республіки Крим,

органу виконавчої влади чи» виключити;

13) у частині другій статті 34 слова «органи виконавчої влади та»

виключити;

14) частину першу статті 36 доповнити новим абзацом такого змісту:

«Площа земельної ділянки, яка надається громадянину в оренду для

городництва не може бути більшою 0,6 гектара для одного громадянина»;

15) частини другу та третю статті 83 виключити;

16) у статті 84:

у частині другій після слова «влади» доповнити словами «і органи

місцевого самоврядування»;

частину п’яту статті 84 доповнити пунктом «д» такого змісту:

«д) виникнення інших підстав, передбачених законом»;

17) статтю 117 викласти в такій редакції:

«Стаття 117. Передача та перехід земель та земельних ділянок державної

власності у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної

власності у державну власність

1. Передача земельних ділянок державної власності у комунальну

власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів

виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють

розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до

повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого

самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну

5

власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце

розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження

речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого

самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну

власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки (крім

випадків, коли рішення про передачу земельної ділянки із державної до

комунальної власності прийнято органом місцевого самоврядування, який

здійснює розпорядження земельними ділянками державної власності

відповідно до статті 122 цього Кодексу).

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування

про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з

актом приймання-передачі такої земельної ділянки (у випадках, визначених

законом) є підставою для державної реєстрації права власності держави,

територіальної громади на неї.

2. До земель державної власності, які не можуть передаватися у

комунальну власність, належать земельні ділянки природно-заповідного та

іншого природоохоронного призначення під об'єктами природно-заповідного

фонду загальнодержавного значення, земельні ділянки, на яких розташовані

будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, втому

числі землі під об’єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та

міжгосподарських меліоративних систем, а також земельні ділянки, які

перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних

підприємств, установ, організацій (у тому числі землі лісогосподарського

призначення, оборони), крім випадків передачі таких об’єктів у комунальну

власність.

3. Орган місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 цього

Кодексу уповноважений передавати у власність земельні ділянки державної

власності, не може передавати земельні ділянки державної власності,

розташовані за межами населених пунктів у комунальну власність

територіальної громади, інтереси якої він представляє, крім випадків

передачі земельної ділянки у постійне користування комунальному

підприємству, установі, організації, або передачі земельної ділянки у

комунальну власність органом місцевого самоврядування об’єднаної

територіальної громади.

4. Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі

населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну

власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про

встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного

кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та

про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до

6

територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права

комунальної власності на такі земельні ділянки.

5. Землі та земельні ділянки державної власності, розташовані за

межами населених пунктів на території об’єднаної територіальної громади

переходять у власність такої громади після затвердження органом місцевого

самоврядування проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж

її території. При цьому:

землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну

власність з моменту затвердження проекту землеустрою щодо встановлення

(відновлення) меж території територіальної громади;

земельні ділянки, право державної власності якими зареєстровано у

Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно переходить у

комунальну власність після державної реєстрації права комунальної

власності на такі земельні ділянки.

Рішення про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення

(відновлення) меж території територіальної громади разом з витягом із

Державного земельного кадастру про межу території відповідної

територіальної громади є підставою для державної реєстрації права

комунальної власності на земельні ділянки, право власності на які

переходить до територіальної громади».

18) частини першу та другу статті 118 викласти в такій редакції:

«1. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, що

перебуває у його користуванні або земельної ділянки із розташованим

житловим будинком, що перебуває у його власності, в межах норм

безоплатної приватизації, подає заяву до відповідного органу місцевого

самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної

власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122

цього Кодексу. До заяви додається технічна документація із землеустрою

щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на

місцевості), яка замовляється громадянином без надання дозволу на її

розроблення.

2. У випадку визначеному в частині першій цієї статті відповідний

органи місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання

технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж

земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її

затвердження та передачу земельної ділянки у власність»;

19) статтю 119 викласти в такій редакції:

«Стаття 119. Набуття права на земельну ділянку за давністю

користування (набувальна давність)

7

Набуття громадянами права на земельну ділянку за давністю

користування (набувальна давність) здійснюється відповідно до Цивільного

кодексу України в порядку безоплатної приватизації земельних ділянок

громадянами згідно статті 118 цього Кодексу»;

20) статтю 122 викласти в такій редакції:

«Стаття 122. Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради

Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо

передачі земельних ділянок у власність або у користування

1. Сільські, селищні, міські ради передають у власність та користування

земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад,

а також земельні ділянки державної власності, розташовані на їх території,

крім випадків, визначених частиною третьою та четвертою цієї статті.

2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради

передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних

земель спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст для всіх

потреб.

3. Кабінет Міністрів України передає із земель державної власності у

власність або у користування,

а) землі яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого

майна державної власності;

б) землі оборони;

в) земельні ділянки, які перебувають у користуванні органів державної

влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії

наук України, державних галузевих академій наук.

г) під великими та середніми річками;

ґ) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного

призначення загальнодержавного значення;

д) лісогосподарського призначення;

е) зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що

зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

є) які не входять до складу жодної адміністративно-територіальної

одиниці України, в тому числі земельні ділянки дна територіального моря.

4. Державні органи приватизації здійснюють продаж земельних ділянок,

на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.

8

5. Земельні ділянки, що вилучаються, викуповуються або примусово

відчужуються для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності,

надаються у користування для таких потреб органами виконавчої влади та

органами місцевого самоврядування, які прийняли рішення про їх вилучення,

викуп або примусове відчуження для суспільних потреб чи з мотивів

суспільної необхідності.

6. Земельні ділянки державної власності право постійного користування

якими припинено надаються у власність і користування тим органом

виконавчої влади, який розпоряджався земельними ділянками до припинення

права постійного користування земельними ділянками»;

21) частину п’яту статті 123 виключити;

22) у статті 128:

у частині першій слова «місцевими державними адміністраціями, Радою

міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого

самоврядування в межах їх повноважень» замінити словами «органами

виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до

повноважень визначених статтею 122 цього Кодексу»;

у частині третій слова «державної влади, Рада міністрів Автономної

Республіки Крим» замінити словами «виконавчої влади»;

у частині шостій слова «Ради міністрів Автономної Республіки Крим,

місцевої державної адміністрації» замінити словами «органу виконавчої

влади або органу місцевого самоврядування»;

речення перше частини восьмої викласти в такій редакції «Ціна

земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що

проводиться відповідно до закону, на замовлення органів виконавчої влади

або органів місцевого самоврядування»;

у частині одинадцятій слова «державної влади, Радою міністрів

Автономної Республіки Крим» замінити словами «виконавчої влади»;

23) у частині третій статті 135 слова «Рада міністрів Автономної

Республіки Крим» виключити;

24) у пункті «б» частини першої статті 143 слова «центрального органу

виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення

державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі» замінити

словами «органів, що здійснюють державний контроль за використанням та

охороною земель»;

25) у статті 144:

9

у частині першій:

перше речення викласти в такій редакції: «У разі виявлення порушення

земельного законодавства державний інспектор з контролю за

використанням та охороною земель складає протокол про порушення і

накладає на особу, яка допустила порушення, адміністративне стягнення та

видає цій особі вказівку (припис) про його усунення у 30-денний строк»;

слова «вказівки державного інспектора щодо припинення порушення

земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства,

державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладають на

таку особу адміністративне стягнення та повторно видають вказівку»

замінити словами «вказівки (припису) державного інспектора щодо

припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор з

контролю за використанням та охороною земель відповідно до закону

накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку

(припис)»;

частину другу викласти в такій редакції:

«2. У разі повторного неусунення порушення земельного законодавства

у 30-денний строк державний інспектор з контролю за використанням та

охороною земель, звертається до органу виконавчої влади або органу

місцевого самоврядування який передає земельні ділянки державної чи

комунальної власності у користування відповідно до повноважень,

визначених статтею 122 цього Кодексу з клопотанням про припинення права

користування земельною ділянкою»;

доповнити частиною 2-1 такого змісту:

«2-1. Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування

протягом місяця з дня одержання клопотання зобов’язаний припинити

постійне користування земельною ділянкою чи звернутись до суду із позовом

про розірвання договору, який надає право користуватись земельною

ділянкою, або прийняти рішення про відмову у задоволенні клопотання

державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель із

зазначенням підстав відмови»;

26) частини четверту та п’яту статті 148-1 викласти в такій редакції:

«4. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису,

земельного сервітуту чи застави із зазначенням нового власника земельної

ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

5. Вимоги цієї статті поширюються на випадки переходу повноважень з

розпорядження земельними ділянками державної власності від одного органу

до іншого, а також при переході права власності на земельні ділянки від

держави до територіальної громади і навпаки»;

10

27) статтю 149 викласти в такій редакції:

«Стаття 149. Порядок вилучення земельних ділянок, які перебувають у

постійному користуванні

1. Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної

та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших

потреб за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого

самоврядування, що здійснюють розпорядження цими ділянками відповідно

до статті 122 цього Кодексу.

2. Вилучення земельних ділянок із постійного користування провадиться

за згодою землекористувачів, а у разі їх незгоди - в судовому порядку.

3. Вилучення земельної ділянки із постійного користування

здійснюється за умови повного відшкодування землекористувачу збитків,

спричинених цим»;

28) Статтю 151 виключити;

29) у статті 158:

у частині першій слова «та центральним органом виконавчої влади, що

реалізує державну політику у сфері земельних відносин» виключити;

частину третю викласти в такій редакції:

«3. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори щодо

меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні

громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів,

додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо

розмежування меж районів у містах»;

частину четверту виключити;

у частині п’ятій слова «центрального органу виконавчої влади, що

реалізує державну політику у сфері земельних відносин» виключити;

30) у статті 159:

у назві слова «та центральним органом виконавчої влади, що реалізує

державну політику у сфері земельних відносин» виключити;

у частині першій слова «центральним органом виконавчої влади, що

реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та» виключити;

у частині четвертій слова «або центрального органу виконавчої влади,

що реалізує державну політику у сфері земельних відносин» виключити;

11

31) у статті 161:

у назві слова «центрального органу виконавчої влади, що реалізує

державну політику у сфері земельних відносин, та» виключити;

у частині першій слова «центрального органу виконавчої влади, що

реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та» виключити;

32) у статті 168:

частину другу викласти в такій редакції:

«2. Власники земельних ділянок та землекористувачі здійснюють зняття

та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до

затвердженого в установленому порядку робочого проекту землеустрою,

яким передбачено реалізації заходів з рекультивації порушених земель та за

умови подання декларації про зняття родючого шару ґрунту за формою,

встановленими Кабінетом Міністрів України.

Розроблення робочого проекту землеустрою та подання декларації не

вимагається у випадках, якщо переміщення родючого шару ґрунту

здійснюється в межах однієї і тієї самої земельної ділянки, що призначена

для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва,

будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і

споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та

будівництва індивідуальних гаражів.

Декларація та робочий проект землеустрою подається заявником або

уповноваженим ним представником особисто або надсилається поштою чи в

електронній формі за допомогою засобів телекомунікацій до відповідного

територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує

державну політику у сфері земельних відносин не пізніше ніж за 10 днів до

початку зняття родючого шару ґрунту.

Датою подання декларації вважається дата її надходження до

відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади,

що реалізує державну політику у сфері земельних відносин або (в разі

надсилання декларації поштою) – дата вручення відповідного поштового

відправлення. Власник земельної ділянки та землекористувач несе

відповідальність за достовірність даних, наведених у поданій ним декларації

та робочому проекті землеустрою, відповідно до закону.

За подання декларації та робочого проекту землеустрою плата не

справляється»;

частину третю виключити;

33) частину четверту статті 173 виключити;

12

34) у статті 186:

у частині четвертій слова «районними державними адміністраціями»

замінити словами «Радою Міністрів Автономної Республіки Крим,

обласними державними адміністраціями»;

у частині п’ятій слова «(у разі розташування земельних ділянок у межах

населеного пункту) чи районною державною адміністрацією, а в разі якщо

районна державна адміністрація не утворена - Радою міністрів Автономної

Республіки Крим, обласною державною адміністрацією (у разі розташування

земельних ділянок за межами населених пунктів)» виключити;

частину шосту доповнити словами «а у разі, якщо зазначений проект

передбачає зміну цільового призначення земельних ділянок приватної

власності, – сільською, селищною, міською радою»;

у частині сьомій:

в абзаці першому після слова «затверджується» доповнити словами

«відповідними сільськими, селищними, міськими радами»;

абзаци другий та третій виключити;

доповнити частиною 9-1 такого змісту:

«9-1. Проекти землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж

територіальних громад погоджуються суміжними сільськими, селищними,

міськими радами і затверджується сільською, селищною, міською радою, що

представляє інтереси територіальної громади, межі території якої

встановлюються (відновлюються)»;

частину тринадцяту доповнити словами «а щодо земель державної та

комунальної власності – органом виконавчої влади, органом місцевого

самоврядування, що здійснює розпорядженням такими землями відповідно

до статті 122 цього Кодексу»;

35) частину першу статті 188 викласти в такій редакції:

«1. Державний контроль за використанням та охороною земель

здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері земельних відносин та виконавчими органами сільських,

селищних, міських рад відповідно в межах та порядку встановленому

законом.

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад набувають

повноважень із здійснення державного контролю за використанням та

охороною земель у разі прийняття відповідною радою такого рішення».

36) статтю 189 виключити;

13

37) статтю 190 викласти в такій редакції:

«Стаття 190. Громадський контроль за використанням та охороною

земель

Громадський контроль за використанням та охороною земель

здійснюється громадськими інспекторами, які діють в порядку,

встановленому Кабінетом Міністрів України».

38) у частині другій статті 209 після слова «землі» доповнити словами

«проведення робіт із встановлення (відновлення) меж територіальних

громад»;

39) у частині першій статті 211:

у пункті «і» слова «використання земельних ділянок

сільськогосподарського призначення для ведення товарного

сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках,

визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-

економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь» виключити;

пункт «й» викласти в такій редакцій:

«й) порушення строків розгляду заяв (клопотань) щодо надання дозволу

на розроблення документації із землеустрою та надання земельних ділянок»;

пункт «к» виключити.

2. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості

Верховної Ради Української РСР, 1984 р., додаток до № 51, ст.1122):

1) статтю 52 викласти в такій редакції:

«Стаття 52. Псування і забруднення сільськогосподарських та інших

земель

Псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх

хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами,

неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до

вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових

осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невжиття заходів по боротьбі з бур'янами -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти

п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб -

14

від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян»;

2) статтю 53 викласти в такій редакції:

«Стаття 53. Порушення правил використання земель

Використання земель не за цільовим призначенням, розміщення,

проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають

на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження

протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти

п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб -

від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання природоохоронного режиму використання земель,

тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від

п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;

3) статтю 53-1 викласти в такій редакції:

«Стаття 53-1. Самовільне зайняття земельної ділянки та використання

земельної ділянки без належного оформлення речового права на неї

Самовільне зайняття земельної ділянки -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста

до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Використання земельної ділянки за відсутності належним чином

оформленого речового права на земельну ділянку,–

тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від

двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;

4) статтю 53-3 викласти в такій редакції:

«Стаття 53-3. Зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних

ділянок без подання декларації

Зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без

подання декларації у випадках, визначених законом, а також невиконання

умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у

робочому проекті землеустрою -

15

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від