Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень

Проєкт прийнято

за основу 13.03.2018 р.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо

вдосконалення правової охорони географічних зазначень

_________________________________________________

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У статті 160 Господарського кодексу України (Відомості Верховної

Ради України, 2003 р., № 18—22, ст. 144):

1) частину другу викласти в такій редакції:

“2. Умови використання географічного зазначення у сфері

господарювання визначаються законом.”;

2) частину третю виключити.

2. У частині першій статті 502 Цивільного кодексу України (Відомості

Верховної Ради України, 2003 р., № 40—44, ст. 356) слова “асоціації

споживачів,” виключити.

3. Абзац одинадцятий підпункту “у” пункту 6 статті 3 Декрету

Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7—93 “Про державне

мито” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113 із

наступними змінами) викласти в такій редакції:

“за реєстрацію географічного зазначення:”.

4. У Законі України “Про охорону прав на зазначення походження

товарів” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 32, ст. 267 із

наступними змінами):

1) назву та преамбулу Закону викласти в такій редакції:

“Про правову охорону географічних зазначень

Цей Закон визначає засади правової охорони географічних зазначень в

Україні та регулює відносини, що виникають у зв’язку з їх реєстрацією,

використанням та захистом.”;

2) статтю 1 викласти в такій редакції:

“Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому

2

значенні:

1) Апеляційна палата — колегіальний орган Установи для розгляду

заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об’єкти

інтелектуальної власності та інших питань, віднесених до її компетенції

цим Законом;

2) Бюлетень — офіційний електронний бюлетень Установи;

3) географічне зазначення — найменування місця, що ідентифікує

товар, який походить з певного географічного місця та має особливу

якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим

географічним місцем походження, та хоча б один з етапів його

виробництва (виготовлення (видобування) та/або переробка та/або

приготування) здійснюється на визначеній географічній території;

4) географічне місце — будь-який географічний об’єкт із офіційно

визначеними межами, зокрема: країна, регіон як частина країни, населений

пункт, місцевість тощо;

5) державна система правової охорони інтелектуальної власності —

Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх, інформаційних та

інших відповідної спеціалізації державних закладів, що належать до сфери

управління Установи;

6) заклад експертизи — уповноважений Установою державний заклад

(підприємство, організація) для розгляду і проведення експертизи заявок;

7) заявка — сукупність документів, необхідних для реєстрації

географічного зазначення;

8) заявник — особа або об’єднання осіб, які подали заявку;

9) назва місця походження товару — це вид географічного зазначення,

який означає найменування, що ідентифікує товар, який походить з

певного географічного місця та який має особливі якості або властивості,

виключно або головним чином зумовлені конкретним географічним

середовищем з притаманними йому природними і людськими факторами,

та усі етапи його виробництва (виготовлення (видобування) та/або

переробка та/або приготування) здійснюються на визначеній географічній

території;

10) назва, що стала видовою, — назва товару, яка хоч і є назвою

географічного місця, в якому спочатку товар цього виду вироблявся та/або

перероблявся, але перетворилася в Україні на загальновживану назву

певного виду товару безвідносно до конкретного місця його походження,

включаючи похідні від такої назви;

11) особа — фізична або юридична особа;

12) реєстрація — державна реєстрація географічного зазначення;

3

13) Реєстр — Державний реєстр України географічних зазначень, який

ведеться в електронній формі;

14) специфікація товару — сукупність відомостей про товар, для

маркування якого використовується географічне зазначення, які погоджені

спеціально уповноваженим органом;

15) спеціально уповноважений орган — визначений Кабінетом

Міністрів України центральний орган виконавчої влади, наділений

повноваженнями щодо погодження специфікації товару та контролю

особливих якостей чи інших характеристик товарів, для маркування яких

використовуються географічні зазначення, а також щодо визначення меж

географічних місць, з якими пов’язані ці особливі якості чи інші

характеристики, та виробників зазначених товарів у межах цих

географічних місць;

16) Установа — центральний орган виконавчої влади, що реалізує

державну політику у сфері інтелектуальної власності.”;

3) у статті 2:

у назві та тексті статті слова “охорону прав на” замінити словами

“правову охорону”;

слова “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” замінити

словами “Про охорону прав на торговельні марки”;

4) у статті 3:

у назві статті слова “охорони прав на” замінити словами “правової

охорони”;

у частині першій:

в абзаці першому слова “охорони прав на” замінити словами

“правової охорони”;

абзац третій викласти в такій редакції:

“здійснює державну реєстрацію географічних зазначень;”;

5) статті 5—7 викласти в такій редакції:

“Стаття 5. Права та обов’язки іноземних та інших осіб

1. Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з особами

України права та обов’язки, передбачені цим Законом, відповідно до

міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана

Верховною Радою України.

2. Іноземні та інші особи, що мають місце постійного проживання чи

постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з

Установою реалізують свої права через представників у справах

інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих згідно з

4

положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної

власності.

Стаття 6. Надання правової охорони географічним зазначенням

1. Цим Законом правова охорона географічним зазначенням надається

на підставі їх реєстрації у встановленому цим Законом порядку або

відповідно до міжнародних договорів України.

Правова охорона географічного зазначення діє безстроково,

за винятком випадків дострокового припинення дії реєстрації

географічного зазначення, передбачених статтею 21 цього Закону.

2. Обсяг правової охорони географічного зазначення визначається

характеристиками товару і межами географічного місця його походження,

зазначеними у Реєстрі.

Стаття 7. Умови надання правової охорони

1. Правова охорона надається географічному зазначенню, якщо

заявлене найменування відповідає вимогам абзацу четвертого статті 1

цього Закону і на нього не поширюються встановлені цим Законом

підстави для відмови в наданні правової охорони.

2. Правова охорона надається географічному зазначенню як назві

місця походження товару, якщо заявлене найменування відповідає

вимогам абзацу десятого статті 1 цього Закону і на нього не поширюються

встановлені цим Законом підстави для відмови в наданні правової

охорони.

Незалежно від умов, передбачених абзацом десятим статті 1 цього

Закону, назва географічного місця вважається назвою місця походження

товару в разі, коли сировина для виробництва товару походить з іншого

географічного місця, ніж географічне місце виробництва товару, якщо

географічне місце виробництва (видобування) сировини визначене,

існують спеціальні умови виробництва такої сировини та встановлено

контроль за їх дотриманням.

Для цілей цієї частини сировиною можуть вважатися лише живі

тварини, м’ясо та молоко.

3. Правова охорона надається географічному зазначенню, яке

повністю або частково омонімічне із зареєстрованим в Україні

географічним зазначенням, за умови добросовісного місцевого і

традиційного використання та якщо таке використання виключає

можливість сплутування та введення в оману споживачів щодо дійсного

походження товару.

5

Омонімічне географічне зазначення може бути зареєстроване за

наявності під час використання відмінності між цим зазначенням та раніше

зареєстрованим географічним зазначенням без надання переваги одному із

виробників товару та за умови уникнення можливості введення споживача

в оману.

Не реєструється омонімічне зазначення, яке правильно вказує на

географічне місце виробництва товару, але створює у споживачів

помилкове уявлення про те, що товар вироблено в іншому географічному

місці.”;

6) у статті 8:

у частині першій:

пункти “б” та “г” виключити;

пункт “в” викласти в такій редакції:

“в) є назвою, що стала видовою;”;

пункт “д” викласти в такій редакції:

“д) включає або відтворює назву сорту рослин чи породи тварин, що

може ввести в оману споживачів щодо дійсного походження товару. Цей

пункт не застосовується у разі, коли:

товар містить або походить від відповідного сорту рослин або породи

тварин;

споживачі не вводяться в оману;

використання назви сорту рослин або породи тварин є добросовісним;

виробництво та продаж товару поширилися за межі його

географічного місця походження до дати подання заявки на реєстрацію

географічного зазначення;”;

у пункті “е” слова “із знаком для товарів і послуг, права на який”,

“цього знака” та “ідентичності” замінити відповідно словами “з

торговельною маркою, права на яку”, “цієї торговельної марки” та

“справжності”;

7) статтю 9 викласти в такій редакції:

“Стаття 9. Право на реєстрацію географічного зазначення

1. Право на державну реєстрацію географічного зазначення має

об’єднання осіб, які в зазначеному географічному місці виробляють товар

та/або видобувають та/або переробляють сировину для товару, особлива

6

якість, репутація чи інші характеристики якого зумовлені цим

географічним місцем.

При цьому об’єднання осіб означає будь-яку сукупність осіб

незалежно від її організаційно-правової форми або складу.

Одна фізична або юридична особа має право на реєстрацію

географічного зазначення у разі, коли:

вона є єдиним виробником, який бажає подати заявку на реєстрацію

географічного зазначення;

географічна територія, на якій здійснюється виробництво

(видобування) та/або переробка та/або приготування товару, має

характеристики, які суттєво відрізняються від прилеглих територій, або

характеристики товару відрізняються від товарів, вироблених на прилеглих

територіях.”;

8) доповнити Закон статтею 91 такого змісту:

“Стаття 91. Специфікація товару

1. Для реєстрації географічного зазначення товар, для якого

заявляється це зазначення, повинен відповідати специфікації товару,

погодженій спеціально уповноваженим органом.

2. Специфікація товару повинна містити:

а) найменування, яке заявляється на реєстрацію як назва місця

походження товару або географічне зазначення, у формі та мовою, що

використовуються під час продажу товару, або мовою, яка історично

використовувалася для маркування товару на відповідній географічній

території;

б) найменування та опис товару, в тому числі, якщо це доречно,

сировини, та основні фізичні, хімічні, мікробіологічні і органолептичні

характеристики товару;

в) межі географічного місця, де виробляється товар, і, якщо це

доречно, територію виробництва сировини, якщо вона є більшою або

іншою, ніж територія виробництва товару;

г) докази того, що товар походить з відповідного географічного місця,

зазначеного в абзаці четвертому чи десятому статті 1 цього Закону;

ґ) опис способів виробництва товару, в тому числі специфічних умов і

незмінних місцевих способів виробництва товару в разі їх існування, а

також інформацію про пакування, якщо заявник вирішить та обґрунтує, що

пакування товару повинне здійснюватися саме у визначеному

географічному місці з метою збереження якості чи гарантування

справжності товару чи забезпечення контролю;

7

д) відомості про:

взаємозв’язок особливої якості або інших характеристик товару

з географічним середовищем, зазначеним в абзаці десятому статті 1 цього

Закону, або

взаємозв’язок особливої якості, репутації або інших характеристик

товару з його географічним місцем походження, зазначеним в абзаці

четвертому статті 1 цього Закону;

е) назву та адресу спеціально уповноваженого органу (органів) щодо

заявленого товару та географічного місця, з якого цей товар походить, та

зазначення їх спеціальних повноважень;

є) особливі правила маркування товару.”;

9) у статті 10:

частину першу викласти в такій редакції:

“1. Заявка подається до Установи особою чи об’єднанням осіб, які

мають право на реєстрацію географічного зазначення згідно із статтею 9

цього Закону.

Заявка може подаватися у паперовій або електронній формі. Спосіб

подання заявки обирає заявник.

За заявками, поданими в електронній формі, здійснюється електронне

діловодство відповідно до законодавства у сфері електронних документів

та електронного документообігу, цього Закону та правил, встановлених на

їх основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує

формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. Заявки

в електронній формі подаються за умови ідентифікації заявника

(представника у справах інтелектуальної власності чи іншої довіреної

особи заявника) з використанням електронного цифрового підпису.”;

у частині третій слова “(патентного повіреного)” виключити;

частину четверту викласти в такій редакції:

“4. Заявка складається українською мовою та повинна містити:

а) заяву про реєстрацію географічного зазначення (назви місця

походження товару), у якій необхідно вказати заявника (заявників), його

адресу та спеціально уповноважені органи, які перевіряють відповідність

товару специфікації товару;

б) специфікацію товару, зазначену в статті 91 цього Закону;

в) документ, в якому викладені:

основні положення специфікації товару: заявлене найменування, опис

товару, в тому числі, якщо це доречно, особливі правила пакування та

маркування товару, а також стислий опис меж географічного місця, де

виробляється та/або переробляється товар;

8

опис взаємозв’язку товару з географічним середовищем чи

географічним місцем походження товару, визначеними відповідно

абзацами четвертим та десятим статті 1 Закону, в тому числі особливі

положення опису товару або способів його виробництва, що

підтверджують такий взаємозв’язок.”;

частину п’яту виключити;

частину шосту викласти в такій редакції:

“6. Іноземці разом із заявкою замість зазначеної у пункті б) частини

четвертої цієї статті специфікації товару подають документи, які

підтверджують правову охорону заявленого географічного зазначення у

відповідній іноземній державі або набуття прав на таке зазначення на

підставі добросовісного використання, якщо це передбачено

законодавством держави.

Передбачені цією частиною документи можуть бути подані іноземною

мовою, а переклад їх українською повинен надійти до Установи не пізніше

двох місяців від дати подання заявки.”;

частини сьому і восьму замінити частинами сьомою — дев’ятою

такого змісту:

“7. Складення і подання заявки здійснюється відповідно до правил,

встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує

формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

8. За подання заявки сплачується збір. Зазначений збір сплачується до

спливу двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується,

але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано

відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.

9. Датою подання заявки є дата одержання Установою заяви про

реєстрацію географічного зазначення за умови наявності усіх відомостей

та документів, передбачених частинами четвертою та шостою цієї статті.”;

10) статтю 11 викласти в такій редакції:

“Стаття 11. Експертиза заявки

1. Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи і

проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил,

встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що

забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної

власності.

Заклад експертизи здійснює інформаційну діяльність, необхідну для

проведення експертизи заявок, і є центром міжнародного обміну

виданнями відповідно до Конвенції про міжнародний обмін виданнями,

9

прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцією Організації

Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.

2. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається

відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому

висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження

його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення

про реєстрацію географічного зазначення або про відмову в реєстрації

географічного зазначення. Рішення Установи надсилається заявнику.

Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення

Установи затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії

надсилаються заявнику протягом місяця з дня надходження запиту.

3. Заявник має право особисто або через свого представника брати

участь у встановленому порядку в розгляді питань, що виникають під час

проведення експертизи.

4. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та зміни

свого найменування і своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси

свого представника, а також зміни, пов’язані з уточненням опису товару

або меж географічного місця походження товару.

Зміни, пов’язані з уточненням опису товару або меж географічного

місця походження товару, не повинні належати до суттєвих характеристик

товару або змінювати межі географічного місця.

Виправлення та зміни враховуються, якщо вони одержані закладом

експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату державного

мита за державну реєстрацію географічного зазначення.

За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-

якої із зазначених змін сплачується збір за умови, що помилка не є

очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні від подавця заяви

обставини.

5. Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових

матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе або у разі

виникнення обґрунтованих сумнівів щодо достовірності будь-яких

відомостей чи елементів, які містяться в матеріалах заявки.

Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох

місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу

експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Якщо заявник не

подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається

відкликаною, про що йому надсилається повідомлення.

Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше

ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне

клопотання та сплачено збір за його подання.

10

Якщо незважаючи на вжиття заявником належних заходів строк

подання додаткових матеріалів пропущено, права заявника щодо заявки

відновлюються у разі, коли протягом шести місяців від спливу зазначеного

строку буде подано відповідне клопотання разом з додатковими

матеріалами та сплачено збір за його подання.

6. Будь-яка особа протягом трьох місяців від дати публікації в

Бюлетені відомостей про заявку та специфікацію товару, зазначеного у

статті 91 цього Закону, може подати до закладу експертизи мотивоване

заперечення щодо невідповідності заявленого найменування умовам

надання правової охорони, визначеним статтями 7 і 8 цього Закону, або

порушення умов, визначених статтею 9 цього Закону.

За подання заперечення сплачується збір.

Вимоги до заперечення визначаються центральним органом

виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері

інтелектуальної власності. Заперечення подається разом з його копією.

Заклад експертизи надсилає копію заперечення заявнику.

Заявник вправі інформувати заклад експертизи про своє ставлення до

заперечення протягом двох місяців від дати його одержання. Він може

спростувати заперечення і залишити заявку без змін, внести до заявки

зміни або відкликати її.

7. Під час проведення експертизи:

а) встановлюється дата подання заявки на підставі частини дев’ятої

статті 10 цього Закону;

б) заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статей 9

і 10 цього Закону та правилам, встановленим центральним органом

виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері

інтелектуальної власності;

в) перевіряється сплачений збір за подання заявки на відповідність

встановленим вимогам;

г) перевіряється відповідність заявленого найменування умовам

надання правової охорони, визначеним статтями 7 і 8 цього Закону.

8. За наявності усіх відомостей і документів заявки, передбачених

частинами четвертою — шостою статті 10 цього Закону, та сплати збору за

подання заявки заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату

подання заявки.

9. У разі відсутності будь-яких матеріалів із заявки, передбачених

частинами четвертою — шостою статті 10 цього Закону, заявнику негайно

надсилається про це повідомлення.

Якщо затребувані матеріали будуть подані заявником протягом двох

місяців від дати одержання ним повідомлення закладу експертизи, то

11

датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи

останнього із затребуваних матеріалів. В іншому разі заявка вважається не

поданою, про що заявнику надсилається повідомлення.

10. У разі порушення вимог частини восьмої статті 10 цього Закону

заявка вважається відкликаною, про що заявнику надсилається

повідомлення.

11. У разі відповідності заявки вимогам статті 10 цього Закону та

правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої

влади, що забезпечує формування державної політики у сфері

інтелектуальної власності, та сплаченого збору за подання заявки

встановленим вимогам заявнику надсилається про це повідомлення та

здійснюється публікація в Бюлетені відомостей про заявку та

специфікацію товару, зазначеного у статті 91 цього Закону.

Після публікації відомостей про заявку та специфікації товару будь-

яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в порядку,

встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує

формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. За

ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір.

12. У разі невідповідності заявки вимогам статті 10 цього Закону та

правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої

влади, що забезпечує формування державної політики у сфері

інтелектуальної власності, чи сплаченого збору за подання заявки

встановленим вимогам заявнику надсилається повідомлення із

пропозиціями щодо усунення недоліків.

Усунення зазначених у повідомленні недоліків проводиться у строк та

в порядку, встановленими частиною п’ятою цієї статті для додаткових

матеріалів.

13. Заперечення, подані відповідно до частини шостої цієї статті,

розглядаються під час перевірки відповідності заявленого найменування

умовам надання правової охорони, визначеним статтями 7 і 8 цього

Закону.

Подане заперечення розглядається в межах мотивів, викладених у

ньому, та з урахуванням відповіді заявника у разі її надання в

установлений строк.

Заперечення проти заявки задовольняється лише у разі, коли воно:

доводить невідповідність заявленого найменування умовам надання

правової охорони, визначеним статтями 7 і 8 цього Закону, або порушує

умови статті 9 цього Закону;

доводить, що реєстрація заявленого найменування завдасть шкоди

зареєстрованому частково або повністю омонімічному географічному

зазначенню чи торговельній марці або існуванню товарів, що добросовісно

12

вводяться в цивільний оборот не менше ніж протягом п’яти років до дати

публікації зазначеної у статті 91 цього Закону специфікації товару;

містить докази того, що заявлене найменування є назвою, що стала

видовою.

Результати розгляду заперечення відображаються у висновку

експертизи за заявкою. Копія рішення Установи, прийнятого на підставі

такого висновку, надсилається подавцю заперечення.

14. У разі відсутності заперечень або визнання їх необґрунтованими та

відповідності заявленого найменування умовам, визначеним статтями 7 і 8

цього Закону, та дотримання умов статті 9 цього Закону на підставі

висновку експертизи Установа приймає рішення про реєстрацію

географічного зазначення.

15. Якщо за результатами експертизи, проведеної з урахуванням

заперечення, у разі його наявності встановлено, що заявлене найменування

не відповідає умовам надання правової охорони, визначеним статтями 7

або 8 цього Закону, або заявка подана особою, яка не має права на

реєстрацію географічного зазначення згідно із статтею 9 цього Закону,

заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній

висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь щодо підстав

відмови у наданні правової охорони заявленому найменуванню.

Відповідь заявника надається у строк та в порядку, встановленими

частиною п’ятою цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до

уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою.”;

11) у статті 12 слово “дня” замінити словом “дати”;

12) у статті 13:

у частині першій:

абзац перший після слів “рішення Установи” доповнити словами і

цифрами “чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до частини другої

статті 11 цього Закону”;

доповнити частину абзацом такого змісту:

“Подавець заперечення, який відповідно до частини тринадцятої

статті 11 цього Закону одержав копію рішення Установи, може оскаржити

відповідне рішення Установи до Апеляційної палати протягом двох

місяців від дати одержання його копії.”;

частину другу виключити;

частину третю викласти в такій редакції:

“3. Право заявника оскаржити рішення Установи до Апеляційної

палати втрачається у разі сплати ним державного мита за реєстрацію

географічного зазначення.”;

13

у частині четвертій:

у першому реченні слова “центрального органу виконавчої влади, що

забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної

власності,” замінити словом “Установи”;

у третьому реченні слово “заявнику” замінити словами “особі, яка

його подала,”;

у частині п’ятій:

слова “документа про сплату” замінити словом “сплати”;

доповнити частину абзацом такого змісту:

“Якщо заперечення проти рішення Установи за заявкою подано

особою, яка подавала заперечення відповідно до частини шостої статті 11

цього Закону, заявнику негайно надсилається повідомлення про одержання

такого заперечення та його копія. Заявник вправі подати до Апеляційної

палати обґрунтовану відповідь на заперечення протягом двох місяців від

дати одержання його копії та брати участь у його розгляді.”;

у першому реченні частини шостої слова “документа про сплату” та

“викладених заявником у запереченні та під час його розгляду” замінити

відповідно словами “сплати” та “викладених у запереченні та під час його

розгляду, а також з урахуванням відповіді заявника у разі її надходження

в установлений строк”;

у частині сьомій:

доповнити частину після абзацу першого новим абзацом такого

змісту:

“У разі оскарження рішення Установи особою, яка подавала

заперечення відповідно до частини шостої статті 11 цього Закону, їй

надсилається копія рішення Апеляційної палати.”.

У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;

абзац третій викласти в такій редакції:

“У разі задоволення заперечення з причин порушення порядку

проведення експертизи збір за подання заперечення підлягає поверненню,

а заявка повертається до закладу експертизи для проведення повторної