Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження граничних розмірів оплати праці на період дії воєнного стану

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань бюджету

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

1

Комітет Верховної Ради України

з питань соціальної політики та

захисту прав ветеранів

До законопроекту

за реєстр. № 14247

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні

06 травня 2026 року (протокол № 234) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув

проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо

запровадження граничних розмірів оплати праці на період дії воєнного стану

(реєстр. № 14247 від 26.11.2025), поданий народними депутатами України

Тищенком М.М. та іншими, відмітивши таке.

Законопроектом, шляхом внесення змін до законів України "Про оплату

праці" та "Про державну службу", запропоновано тимчасово на період дії

воєнного стану та до завершення календарного року, в якому воєнний стан буде

припинено чи скасовано, встановити, що місячна заробітна плата не може

перевищувати 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 число

місяця, за який нараховуються відповідні виплати (тобто виходячи із

встановленого на 2026 рік розміру мінімальної заробітної плати 8 647 грн розмір

заробітної плати не повинен перевищувати 86 470 грн) для:

працівників господарських товариств, у статутному капіталі яких є

корпоративні права держави, та господарських товариств, 50 і більше відсотків

акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких

становить 50 і більше відсотків (при цьому премії та інші стимулюючі виплати

нараховуються та виплачуються виключно за результатами діяльності

відповідних господарських товариств у разі їх прибутковості у розмірі, що не

перевищує 20 % від суми сплачених підприємством податків за минулий звітний

період);

всім категоріям працівників, службових і посадових осіб установ, закладів

та організацій бюджетної сфери, державних органів (включаючи народних

депутатів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, членів Вищої

ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорів,

працівників Національного банку України та інших службових і посадових осіб,

оплата праці яких регулюється спеціальними законами);

всім категоріям працівників органів місцевого самоврядування.

Поряд з цим, згідно із законопроектом вказані обмеження не

застосовуються при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої

2розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної

гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони,

Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної

спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу

Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу

управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та

поліцейським, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують

здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування

збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення),

зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між

позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території

країни, визнаної агресором, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі

військовослужбовцям строкової служби), а також особам рядового і

начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих

формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються

Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного

угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях

або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і

стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення

воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів. Перелік

відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім того, законопроектом передбачено, що у разі економії фонду оплати

праці державного органу, суми, що залишилися, не можуть використовуватися

державним органом на виплату премій та інших виплат і за результатами

бюджетного року повинні повертатись до державного бюджету. При чому

контроль за цільовим нарахуванням та виплатою премій працівникам державного

органу запропоновано покласти на органи Казначейства України, що може

потребувати додаткових коштів державного бюджету на забезпечення їх

діяльності, беручи до уваги положення законів України "Про центральні органи

виконавчої влади" та "Про джерела фінансування органів державної влади".

При цьому, Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму

експертному висновку до даного законопроекту зауважує, що покладання на

Казначейство України вищезазначених додаткових повноважень не

узгоджується з нормами Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, якими

визначено повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує

державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів

(зокрема частиною першою статті 43, частиною п’ятою статті 48, частиною

другою статті 49, статтею 112). Крім того, повноваження відповідного головного

розпорядника бюджетних коштів у бюджетному процесі визначено, зокрема, у

статті 22 Кодексу.

В той же час, реалізація запропонованої вище законодавчої ініціативи

може сприяти оптимізації бюджетних коштів на оплату праці визначеного

законопроектом переліку працівників бюджетних установ, проте визначити

вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо за відсутності

3вихідних даних, а саме кількості працівників бюджетних установ, закладів,

організацій, розмір заробітної плати яких перевищує 10 мінімальних заробітних

плат.

Аналогічну думку висловлює і Мінфін до даного законопроекту та

наголошує, що прийняття відповідного закону також потребуватиме

відповідного внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України

на 2026 рік" і матиме вплив на середньостроковий період. При цьому, Мінфін

звертає увагу, що середньострокове бюджетне планування передбачає, зокрема,

забезпечення передбачуваності та збалансованості показників на

середньострокову перспективу і посилення стратегічного підходу до бюджетного

планування.

Мінфін в цілому не заперечує щодо необхідності пошуку додаткових

джерел видатків для потреб сектору безпеки і оборони України, водночас

відмічає, що відповідно до статті 19 Конституції України /далі – Конституція/

органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в

межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами

України.

Водночас щодо положень запропонованої законодавчої пропозиції слід

зауважити, що Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі

складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх

виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання

відповідальності за порушення бюджетного законодавства.

Положеннями частини першої статті 7 Кодексу одним із принципів

бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних

коштів, згідно із яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, які

визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відповідно до статті 20 Кодексу бюджетні програми формуються

головними розпорядниками бюджетних коштів під час підготовки пропозицій до

Бюджетної декларації та складання бюджетного запиту з урахуванням планів

діяльності на середньостроковий період, прогнозних та програмних документів

економічного і соціального розвитку. Положеннями частини п’ятої статті 22

Кодексу встановлено, що головний розпорядник бюджетних коштів здійснює

управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних

повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання

бюджетних коштів.

Вимогами статті 23 Кодексу встановлено, що будь-які бюджетні

зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного

бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний

бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про

Державний бюджет України у порядку, визначеному Кодексом, а зміни розмірів,

мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених

цим Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет

України відповідного положення.

4Зважаючи на викладене, положення законопроекту не узгоджуються із

вищезазначеними вимогами Кодексу.

Слід також зазначити, що згідно із підпунктом "ґ" пункту 18 частини

другої статті 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності"

до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері управління об'єктами

державної власності віднесено визначення порядку оплати праці і винагороди

керівників державних унітарних підприємств, голів виконавчих органів

господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій

(часток) належать державі (для акціонерних товариств - з урахуванням статті

39 Закону України "Про акціонерні товариства"), у яких утворення наглядової

ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також у яких утворення

наглядової ради не передбачено статутом.

В той же час, згідно із частиною другою статті 130 Конституції розмір

винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. При цьому, Мінфін

відмічає, що основної мети законопроекту може бути не досягнуто, оскільки, як

свідчить практика, обмеження суддівської винагороди суддям, як це передбачено

законодавчою ініціативою, призводить до судових рішень про скасування таких

обмежень.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Кодексу та статті 91

Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить

надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи

відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо

скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для

досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у

супровідних документах до законопроекту, про що також відмічено у висновку

Мінфіну.

За підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету

ухвалив таке рішення: законопроект за реєстр. № 14247:

матиме вплив на показники бюджетів (за умови дотримання бюджетного

законодавства може оптимізувати видатки державного та місцевих бюджетів на

оплату праці працівників бюджетної сфери, державних підприємств та виплату

суддівської винагороди). У разі прийняття відповідного закону він може

набирати чинності згідно із законодавством;

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав

ветеранів при опрацюванні законопроекту узгодити його положення з нормами

Конституції України та вимогами Бюджетного кодексу України, врахувавши

зауваження, викладені у висновках Комітету з питань бюджету та Мінфіну.

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА