Проєкт Постанови про звернення Верховної Ради України до Президента України та Кабінету Міністрів України щодо вжиття невідкладних заходів з очищення органів державної влади та наглядових рад державних підприємств від корупційних проявів

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Постанови Верховної Ради України «Про звернення

Верховної Ради України до Президента України та Кабінету Міністрів

України щодо вжиття невідкладних заходів з очищення органів державної

влади та наглядових рад державних підприємств від корупційних проявів»

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Постанови

Як відомо, детективи Національного антикорупційного бюро України

(НАБУ) вранці 10.11.2025 р. провели обшуки у бізнесмена та співвласника студії

"Квартал 95" Тимура Міндіча, який є близьким соратником Президента

Володимира Зеленського.

На сумнозвісних «плівках Міндіча» - аудіозаписах, зроблених

правоохоронцями в його квартирі на вул. М. Грушевського, ймовірно, могли

фіксуватись розмови з високопосадовцями. Зокрема, на них фігурує

щонайменше четверо членів Уряду України (йдеться як про чинний Уряд, так і

про попередній).

За наявними даними, Тимур Міндіч залишив територію України 10.11.2025

р., а саме – всього за кілька годин до того, як детективи НАБУ прийшли з

обшуками до його помешкання. Імовірно, мав місце несанкціонований витік

інформації з САП чи НАБУ, унаслідок чого фігурант справи втік за кордон.

Як відомо, ім’я Т. Міндіча неодноразово з’являлося в антикорупційних

розслідуваннях. Згідно з відкритими реєстрами, він із часом увійшов до медіа- та

бізнес-сфери, створивши або долучившись до кількох проєктів у галузі

виробництва контенту, девелопменту та енергетики. Серед його активів:

компанії у сфері медіавиробництва ("Драйв Продакшн", "Віжн Медіа");

девелоперські та виробничі підприємства; кіпрські структури, через які він

володіє правами на контент, що розповсюджується за кордоном.

Т. Міндіч став одним із ключових співвласників студії "Квартал 95", що

створювала популярні українські комедійні шоу, серіали та фільми. Він також

пов’язаний із телеканалом Kvartal TV та низкою компаній-партнерів за

кордоном, які займаються дистрибуцією контенту.

Цілком очевидно, що нині Т. Міндіч відповідає критеріям «олігарха»: має

вплив на політику, володіє значними активами, контролює медіа (співвласник

«Кварталу 95») і діє через неформальні зв’язки. Тому справа, пов’язана з його

можливою участю в корупційних злочинах, потребує всебічного та об’єктивного

розслідування, а можливі злочинці – належного покарання згідно з принципом

невідворотності юридичної відповідальності. Адже, мова йде, врешті, про

авторитет і довіру до української влади з боку суспільства, ціна якої стає ще

вищою в умовах повномасштабної війни з Російською Федерацією.

Отже, «справа Міндіча» є вкрай актуальною для всього українського

суспільства та політикуму, які мають бути об’єктивно та всебічно поінформовані

про зазначену справу (звичайно, з урахуванням процесуальних обмежень та

таємниці слідства).

Водночас, НАБУ та САП 10.11.2025 року розпочали масштабну операцію

з викриття корупції у сфері енергетики, яка отримала назву “Мідас”.

Було задокументовано діяльність високорівневої злочинної організації,

учасники якої вибудували масштабну корупційну схему впливу на стратегічні

підприємства державного сектору, зокрема АТ “НАЕК “Енергоатом”.

Серед встановлених учасників схеми “Мідас” названі член Національного

енергорегулятора (НКРЕКП) Сергій Пушкар, бізнесмен Тимур Міндіч,

ексвиконавчий директор з фізичного захисту та безпеки “Енергоатома” Дмитро

Басов та ексрадник міністра енергетики, а раніше заступник голови ФДМУ Ігор

Миронюк.

Використовуючи службові зв’язки у Міністерстві енергетики України та

державній компанії, колишній заступник голови ФДМУ, який надалі став

радником Міністра енергетики, а також колишній правоохоронець, що обіймав

посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки “Енергоатома”,

забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель і

рухом фінансових потоків.

Антикорупційні органи також оприлюднили частину аудіозаписів в межах

розслідування.

Відповідно до Статуту Акціонерного товариства “Національна атомна

енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, затвердженого постановою Кабінету

Міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1420 (в редакції постанови Кабінету

Міністрів України від 15 серпня 2025 р. № 983) товариство є державним

акціонерним товариством. Тип товариства – приватне акціонерне товариство.

Єдиним засновником та акціонером товариства є держава в особі Кабінету

Міністрів України. Функції з управління корпоративними правами держави у

статутному капіталі товариства здійснює Кабінет Міністрів України одноосібно.

Метою діяльності товариства є одержання прибутку від провадження

господарської діяльності для задоволення потреб держави, юридичних і

фізичних осіб в електричній енергії; забезпечення ефективної, безпечної

експлуатації атомних електростанцій, безпеки під час будівництва, експлуатації

та зняття з експлуатації ядерних установок.

Під час розслідування схеми розкрадання у сфері енергетики, через яку, за

даними слідства, "відмили" 100 мільйонів доларів, співробітники НАБУ

фіксували чотирьох міністрів українського Уряду різних періодів.

Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне

отримання неправомірної вигоди від контрагентів Енергоатому у розмірі від 10%

до 15% від вартості контрактів. Зокрема, контрагентам Енергоатому

нав’язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані

послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця

практика отримала назву “шлагбаум”.

Зазначені протиправні дії можуть свідчити про умисні, грубі та

систематичні порушення законодавства та основних статутних вимог

посадовими особами Кабінету Міністрів України та АТ “НАЕК “Енергоатом”,

унаслідок яких державі були завдані збитки в особливо великих розмірах.

Посадові особи товариства, винні у порушенні передбачених законом

обов’язків, згідно статуту відповідають за збитки, завдані товариству своїми

діями або бездіяльністю. У разі коли відповідальність несуть кілька осіб, їх

відповідальність перед товариством є солідарною.

Однак Кабінет Міністрів України своїм рішенням просто звільнив членів

наглядової ради товариства без проведення аудиту діяльності АТ “НАЕК

“Енергоатом“ та визначення винних осіб в катастрофічній ситуації з корупцією

та завдання збитків державі, яка сталася в товаристві.

Крім того, планується звільнити з посади міністрів юстиції та енергетики

Г. Галущенка та С. Гринчук.

Вочевидь, такі косметичні заходи неспроможні усунути причини

політичної кризи та системно вплинути на корупційну ситуацію в Україні.

У зв’язку з вищевикладеним пропонується ухвалення Постанови

Верховної Ради України.

2. Мета і завдання прийняття акта

Мета прийняття проекту акта – забезпечити політичну відповідальність

влади за поширення корупційних проявів та доведення України до глибокої

політичної кризи.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Постанови

Проект Постанови передбачає вжиття таких заходів:

1.Звернутися до Президента України із закликом звільнити із

займаних посад посадових осіб, які дискредитують главу держави

своїми діями і можуть бути причетними до корупційних діянь,

зафіксованих на так званих «плівках Міндіча», зокрема Секретаря Рали

національної безпеки і оборони України Умєрова Р.Е. та Керівника

Офісу Президента України Єрмака А.Б.;

2.Звернутися до Кабінету Міністрів України з вимогою

невідкладно вирішити питання про звільнення із займаних посад таких

посадових осіб:

Голови Державної служби фінансового моніторингу України Проніна

Ф.Є.;

голів наглядових рад усіх державних підприємств;

інших посадових осіб, які є фігурантами так званих «плівок Міндіча» та

звільнення яких з посад належить до компетенції Кабінету Міністрів України.

3.Президентові України та Кабінету Міністрів України

рекомендувати вжити належних заходів для гарантування незалежності

діяльності Національного антикорупційного бюро України та

забезпечити максимальне сприяння в завершенні його детективами

об’єктивного, повного, всебічного та неупередженого розслідування

всіх корупційних злочинів, пов’язаних із так званими «плівками

Міндіча», з наступним переданням матеріалів відповідних

кримінальних проваджень до суду в установленому законом

процесуальному порядку.

4.Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

5.Забезпечення виконання цієї Постанови покласти на Голову

Верховної Ради України.

6.Доручити Голові Верховної Ради України поінформувати

Верховну Раду України про виконання цієї Постанови не пізніше

тридцяти днів з дня її прийняття.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового

регулювання

Відносини у цій сфері регулюються Конституцією України, Законом

України «Про запобігання корупції», Регламентом Верховної Ради України, КПК

України, іншими актами законодавства.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація Постанови не вплине на видаткову та/або доходну частини

державного чи місцевих бюджетів та не потребує додаткових бюджетних витрат.

6. Прогноз результатів соціально-економічних, правових та інших

наслідків прийняття проекту

Прийняття та виконання цієї Постанови дозволить якісно підвищити

рівень відповідальності органів державної влади в Україні, стимулюватиме

антикорупційну політику, забезпечить належне виконання органами державної

влади своїх функцій і повноважень, сприятиме мінімізації корупційних проявів у

сфері державного управління.

Народні депутати України