Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців, ветеранів та військовополонених, яких звільнено з полону, на належну медичну допомогу, реабілітацію, протезування

1Порівняльна таблиця до проєкту Закону України Реєстраційний № 13704-д

про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців, ветеранів та

військовополонених, яких звільнено з полону, на належну медичну допомогу, реабілітацію, протезування

Автор(и): Народні депутати України Третьякова Г. М., Никорак І. П.,

Цимбалюк М. М., Тимошенко Ю. В., Тарасенко Т. П., Циба Т.

В., Остапенко А. Д.(Друге читання)

Автори остаточної редакції: Народні депутати України - члени Комітету Верховної Ради

України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

Дата розгляду в комітеті: 10.08.2026

№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проєкту Висновки, обґрунтування Законопроєкт, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

1 Проект Проект

2 ЗАКОН УКРАЇНИ ЗАКОН УКРАЇНИ

3 Про внесення змін до деяких законів

України щодо забезпечення права

військовослужбовців, ветеранів та

військовополонених, яких звільнено з

полону, на належну медичну допомогу,

реабілітацію, протезуванняПро внесення змін до деяких законів

України щодо забезпечення права

військовослужбовців, ветеранів та

військовополонених, яких звільнено з

полону, на належну медичну допомогу,

реабілітацію, протезування

4 І. Верховна Рада України п о с т а н о в л я

є: Верховна Рада України п о с т а н о в л

я є:

5 Внести зміни до таких законодавчих актів

України:І. Внести зміни до таких законів України:

6 1. У Законі України «Про соціальний і

правовий захист військовослужбовців та

членів їх сімей» (Відомості Верховної Ради

України (ВВР), 1992, № 15, ст.190):1. У Законі України «Про соціальний і

правовий захист військовослужбовців та

членів їх сімей» (Відомості Верховної Ради

України, 1992 р., № 15, ст.190 із наступними

змінами):

-1- Н.д. Никорак І. П. (р.к. №449) Відхилено 7

підпункт 1 пункту 1 статті 3 викласти у

такій редакції:

"1. Дія цього Закону поширюється на:

1) військовослужбовців Збройних Сил

України, інших утворених відповідно до

законів України військових формувань та

правоохоронних органів спеціального

призначення, державних органів спеціального

2№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проєкту Висновки, обґрунтування Законопроєкт, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

призначення з правоохоронними функціями,

Служби зовнішньої розвідки України,

розвідувального органу Міністерства оборони

України, розвідувального органу

центрального органу виконавчої влади, що

реалізує державну політику у сфері охорони

державного кордону, Державної служби

спеціального зв’язку та захисту інформації

України (далі - військових формувань,

правоохоронних та розвідувальних органів),

які проходять військову службу на території

України, і військовослужбовців зазначених

вище військових формувань, правоохоронних

та розвідувальних органів - громадян України,

які виконують військовий обов’язок за

межами України, у тому числі на території

держави-агресора, під час їх безпосередньої

участі у здійсненні та/або забезпеченні

здійснення заходів, необхідних для

забезпечення оборони України, захисту

безпеки населення та інтересів держави у

зв’язку із збройною агресією проти України,

враховуючи час перебування таких

військовослужбовців у полоні (за

виключенням тих, хто добровільно здався у

полон, самовільно залишив військову частину

(місце служби) або дезертирував), а також на

членів їх сімей.";

8 пункт третій статті 3 викласти у такій

редакції:1) пункт 3 статті 3 викласти в такій

редакції:

-2- Н.д. Третьякова Г. М. (р.к. №53) Враховано частково 9 «3. Дія цього Закону не поширюється на

іноземців та осіб без громадянства, які

проходять військову службу у Збройних

Силах України, крім положень, що

стосуються грошового забезпечення, надання

відпусток військовослужбовцям, правових і

соціальних гарантій, встановлених для

військовослужбовців статтею 11 цього

Закону, в частині безоплатного отримання

медичної послуги, пов’язаної із

забезпеченням реалізації їхнього права на Викласти в такій редакції:

"3. Дія цього Закону не поширюється на

іноземців та осіб без громадянства, які

проходять військову службу у Збройних

Силах України, крім положень, що

стосуються грошового забезпечення, надання

відпусток військовослужбовцям, правових і

соціальних гарантій, встановлених для

військовослужбовців статтею 11 цього

Закону, у частині отримання медичної «3. Дія цього Закону не поширюється на

іноземців та осіб без громадянства, які

проходять військову службу у Збройних

Силах України, Державній спеціальній

службі транспорту, Національній гвардії

України, крім положень, що стосуються

грошового забезпечення, надання відпусток

військовослужбовцям, правових і

соціальних гарантій, встановлених для

військовослужбовців статтею 11 цього

Закону, в частині отримання медичних

3№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проєкту Висновки, обґрунтування Законопроєкт, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

послуги, пов’язаної із забезпеченням

реалізації їхнього права на біологічне

батьківство (материнство), забезпечення

допоміжними засобами реабілітації,

медичного обслуговування, реабілітації та

покращеного харчування під час лікування

та реабілітації, які надаються шляхом

компенсації їх вартості за рахунок коштів

Державного бюджету України в межах

відповідних бюджетних програм."

-3- Н.д. Тарасенко Т. П. (р.к. №120) Враховано частково

Абзац третій пункту 1 розділу І викласти у

такій редакції:

"3. Дія цього Закону не поширюється на

іноземців та осіб без громадянства, які

проходять військову службу у Збройних

Силах України, крім положень, що

стосуються грошового забезпечення, надання

відпусток військовослужбовцям, правових і

соціальних гарантій, встановлених для

військовослужбовців статтею 11 цього

Закону, в частині безоплатного отримання

медичної послуги, пов’язаної із

забезпеченням реалізації їхнього права на

біологічне батьківство (материнство),

забезпечення допоміжними засобами

реабілітації, медичним обслуговуванням (в

тому числі реабілітаційної допомоги), та

покращеним харчуванням (харчуванням з

покращеним балансом співвідношення

макронутрієнтів) під час отримання медичних

послуг.".

-4- Н.д. Цимбалюк М. М. (р.к. №176) Врахованобіологічне батьківство (материнство),

забезпечення допоміжними засобами

реабілітації, медичним обслуговуванням,

реабілітацією та покращеним харчуванням під

час лікування та реабілітації за нормами,

передбаченими для військовослужбовців.»;

Абз. 3 пункту 1 Розділу І після слів «у

Збройних Силах України» доповнити словами

«Державній спеціальній службі транспорту,

Національній гвардії України».

Обгрунтування: Пропозиція спрямована на

уточнення військових формувань, в яких

можуть проходити службу іноземці та особи

без громадянства, з метою поширення на них послуг, пов’язаних із забезпеченням

реалізації їхнього права на біологічне

батьківство (материнство), забезпечення

допоміжними засобами реабілітації,

медичним обслуговуванням, реабілітацією,

покращеним харчуванням під час лікування

та реабілітації за рахунок коштів

державного бюджету.»;

4№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проєкту Висновки, обґрунтування Законопроєкт, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

соціального та правового захисту,

передбаченого статтею 11 Закону України

«Про соціальний і правовий захист

військовослужбовців та членів їх сімей».

-5- Н.д. Третьякова Г. М. (р.к. №53), Н.д.

Никорак І. П. (р.к. №449)Враховано

Абзац третій пункту 1 Розділу І

законопроекту викласти в такій редакції:

«3. Дія цього Закону не поширюється на

іноземців та осіб без громадянства, які

проходять військову службу у Збройних

Силах України, Державній спеціальній службі

транспорту, Національній гвардії України,

крім положень, що стосуються грошового

забезпечення, надання відпусток

військовослужбовцям, правових і соціальних

гарантій, встановлених для

військовослужбовців статтею 11 цього

Закону, у частині отримання медичної

послуги, пов’язаної із забезпеченням

реалізації їхнього права на біологічне

батьківство (материнство), забезпечення

допоміжними засобами реабілітації,

медичного обслуговування, реабілітації та

покращеного харчування під час лікування та

реабілітації за рахунок коштів державного

бюджету.»Народні депутати

України - члени Комітету

з питань соціальної

політики та захисту прав

ветеранів

-6- Н.д. Цимбалюк М. М. (р.к. №176) Відхилено 10

У пункті 1 Розділу І після абз. 3 доповнити

новими абзацами такого змісту:

«статтю 3 доповнити новим пунктом 4

такого змісту:

«4. Поліцейські, які беруть безпосередню

участь у бойових діях або забезпечують

здійснення заходів з національної безпеки і

оборони, відсічі і стримування збройної

агресії, або виконують свої службові завдання

в районах воєнних (бойових) дій,

користуються правовими і соціальними

гарантіями, встановленими для

військовослужбовців статтею 11 цього Закону

5№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проєкту Висновки, обґрунтування Законопроєкт, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

в частині безоплатного отримання медичної

послуги, пов’язаної із забезпеченням

реалізації їхнього права на біологічне

батьківство (материнство), забезпечення

протезуванням, реабілітацією, медичним

обслуговуванням та покращеним

харчуванням»».

Обгрунтування: Станом на сьогодні

відсутнє законодавчого підґрунтя та

механізм фінансування у закладах охорони

здоров’я покращеного харчування поранених

(хворих) поліцейських, які у складу штурмової

бригади «Лють», спецпідрозділу «КОРД»,

патрульних батальйонів та інших зведених

загонів поліції особливо призначення діють

безпосередньо на лінії фронту та в

прифронтових зонах і виконують бойові

завдання. Ці органи не мають у своєму складі

військових формувань й, відповідно, й

військовослужбовців. А отже, на них не

поширюється Закону України "Про

соціальний і правовий захист

військовослужбовців та членів їх сімей",

зокрема в частині забезпечення їх

покращеним харчуванням за рахунок

державного бюджету під час лікування та

реабілітації у цивільних закладах охорони

здоров’я. Дана законодавча пропозиція

спрямована на забезпечення поранених

(хворих) поліцейських, які беруть

безпосередню участь у бойових діях, як

покращеним харчуванням, так медичним

забезпеченням (лікування, реабілітації та

протезування) на рівні військовослужбовців

шляхом внесення змін до відповідних законів

України.

11 пункт дев’ятий статті 9 викласти у такій

редакції:2) пункт 9 статті 9 викласти в такій

редакції:

-7- Н.д. Третьякова Г. М. (р.к. №53), Н.д.

Никорак І. П. (р.к. №449)Враховано 12 «9. За військовослужбовцями, виведеними

у розпорядження командира (начальника)

військової частини у зв’язку з потребою у

тривалому лікуванні та/або реабілітації, Абзац п’ятий пункту 1 Розділу І

законопроекту викласти в такій редакції:Народні депутати

України - члени Комітету «9. За військовослужбовцями,

виведеними у розпорядження командира

(начальника) військової частини у зв’язку з

потребою у лікуванні та/або реабілітації,

6№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проєкту Висновки, обґрунтування Законопроєкт, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

зберігаються виплати в розмірі посадового

окладу за останнім місцем служби, окладу за

військовим званням, надбавки за вислугу

років, інших щомісячних додаткових видів

грошового забезпечення постійного характеру

та інші види грошового забезпечення з

урахуванням зміни вислуги років та норм

грошового забезпечення протягом усього

строку перебування на лікуванні або

реабілітації (в тому числі в амбулаторних

умовах, якщо таке лікування або реабілітація

відбуваються одразу після переведення зі

стаціонару), в тому числі під час лікування та

реабілітації у закладах охорони здоров’я

іноземних держав (у стаціонарних умовах), та

у відпустці для лікування (та/або реабілітації)

у зв’язку з хворобою або відпустці для

лікування (та/або реабілітації) після

поранення (контузії, травми або каліцтва),

встановленого абзацом першим пункту 11

статті 101 цього Закону.»;«9. За військовослужбовцями, виведеними

у розпорядження командира (начальника)

військової частини у зв’язку з потребою у

лікуванні та/або реабілітації, зберігаються

виплати в розмірі посадового окладу за

останнім місцем служби, окладу за

військовим званням, надбавки за вислугу

років, інших щомісячних додаткових видів

грошового забезпечення постійного характеру

та інші види грошового забезпечення з

урахуванням зміни вислуги років та норм

грошового забезпечення протягом усього

строку перебування на лікуванні або

реабілітації (в тому числі в амбулаторних

умовах, якщо таке лікування або реабілітація

відбуваються одразу після лікування або

реабілітації в стаціонарних умовах), в тому

числі під час лікування та/або реабілітації у

закладах охорони здоров’я іноземних держав

(у стаціонарних умовах), та у відпустці для

лікування після травми (поранення, контузії,

каліцтва) або у відпустці для лікування у

зв’язку з захворюванням, встановленого

абзацом першим пункту 11 статті 101 цього

Закону.»;з питань соціальної

політики та захисту прав

ветеранівзберігаються виплати в розмірі посадового

окладу за останнім місцем служби, окладу за

військовим званням, надбавки за вислугу

років, інших щомісячних додаткових видів

грошового забезпечення постійного

характеру та інші види грошового

забезпечення з урахуванням зміни вислуги

років та норм грошового забезпечення

протягом усього строку перебування на

лікуванні або реабілітації (в тому числі в

амбулаторних умовах, якщо таке лікування

або реабілітація відбуваються одразу після

лікування або реабілітації в стаціонарних

умовах), в тому числі під час лікування

та/або реабілітації у закладах охорони

здоров’я іноземних держав (у стаціонарних

умовах), та у відпустці для лікування після

травми (поранення, контузії, каліцтва) або у

відпустці для лікування у зв’язку з

захворюванням, встановленої абзацом

першим пункту 11 статті 101 цього Закону.»;

-8- Н.д. Пуртова А. А. (р.к. №422), Н.д.

Тарасенко Т. П. (р.к. №120), Н.д. Никорак І.

П. (р.к. №449)Враховано редакційно 13

Пункт 11 статті 101 Закону України «Про

соціальний і правовий захист

військовослужбовців та членів їх сімей

(Відомості Верховної Ради України, 1992 р.,

№ 15, ст. 190 із наступними змінами) викласти

наступним чином:

«11. Військовослужбовцю на підставі

висновку військово-лікарської комісії

надається відпустка для лікування у зв’язку з

хворобою або відпустка для лікування після

поранення (контузії, травми або каліцтва) із

збереженням грошового та матеріального

забезпечення. Тривалість такої відпустки

визначається характером захворювання, 3) пункт 11 статті 101 викласти в такій

редакції:

"11. Військовослужбовцю надається

відпустка для лікування після травми

(поранення, контузії, каліцтва) або

відпустка для лікування у зв’язку з

захворюванням із збереженням грошового

та матеріального забезпечення на підставах,

визначених Кабінетом Міністрів України.

Тривалість такої відпустки визначається

характером травми (поранення, контузії,

каліцтва) або захворювання та відповідно до

галузевих стандартів у сфері охорони

здоровʼя. Відпустка надається без

урахування часу, необхідного для проїзду в

межах України до місця проведення

відпустки та назад, але не більше двох діб в

7№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проєкту Висновки, обґрунтування Законопроєкт, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

поранення (контузії, травми або каліцтва).

Відпустка надається без урахування часу,

необхідного для проїзду в межах України до

місця проведення відпустки та назад, але не

більше двох діб в один кінець. Загальний час

безперервного перебування

військовослужбовця в закладах охорони

здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку

з хворобою або у відпустці для лікування

після поранення (контузії, травми або

каліцтва) із збереженням грошового та

матеріального забезпечення не може

перевищувати 12 місяців поспіль. Огляд

військово-лікарською комісією для вирішення

питання про потребу у тривалому лікуванні

проводиться не пізніше ніж через чотири

місяці від початку лікування. Якщо відповідно

до медичних документів закладу охорони

здоров’я іноземної держави, до якого

військовослужбовця направлено в порядку,

встановленому Кабінетом Міністрів України,

хвороба або поранення (контузія, травма або

каліцтво) військовослужбовця перешкоджає

йому прибути до військово-лікарської комісії

для проведення огляду з метою визначення

потреби у тривалому лікуванні, такий огляд

проводиться дистанційно в порядку,

встановленому Міністерством оборони

України. Висновок військово-лікарської

комісії про потребу у тривалому лікуванні є

підставою для продовження часу перебування

військовослужбовця в закладах охорони

здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку

з хворобою або у відпустці для лікування

після поранення (контузії, травми або

каліцтва) із збереженням грошового та

матеріального забезпечення на строк,

визначений у такому висновку.

Загальний час безперервного

перебування військовослужбовця в

закладах охорони здоров’я та у відпустці

може бути продовжений більше 12 місяців один кінець. Потреба в лікуванні та умовах,

в яких повинна надаватися медична

допомога, визначається характером травми

(поранення, контузії, каліцтва) або

захворювання та відповідно до галузевих

стандартів у сфері охорони здоровʼя.

Підстави для перебування

військовослужбовців на лікуванні в

закладах охорони здоров’я із збереженням

грошового та матеріального забезпечення

визначає Кабінет Міністрів України.

У разі призначення додаткової

винагороди у зв’язку із стаціонарним

лікуванням або відпусткою для лікування

після тяжкої травми (поранення, контузії,

каліцтва) військовослужбовцям, які

одночасно мають право на отримання

додаткової винагороди за різними умовами,

така винагорода виплачується за тією

умовою, що передбачає більший розмір.

Не пізніше закінчення строку

безперервного перебування на лікуванні в

закладах охорони здоров’я та у відпустці для

лікування після травми (поранення, контузії,

каліцтва) або у відпустці для лікування у

зв’язку з захворюванням, але не пізніше ніж

через 12 місяців від початку лікування,

військовослужбовець підлягає медичному

огляду військово-лікарською комісією для

вирішення питання про його придатність до

військової служби.

За наявності медичних показань з

урахуванням галузевих стандартів у сфері

охорони здоров’я тривалість стаціонарного

лікування може бути продовжено на строк,

що перевищує 12 місяців, із збереженням

грошового та матеріального забезпечення на

підставах, визначених Кабінетом Міністрів

України. Повторний медичний огляд

військово-лікарською комісією для

вирішення питання про придатність

військовослужбовця до військової служби

8№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проєкту Висновки, обґрунтування Законопроєкт, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

за рішенням військово-лікарської комісії, у

випадку необхідності тривалого

стаціонарного лікування тяжких поранень

(контузій, травм або каліцтв) та

захворювань, що призвели до каліцтв.

Висновок військово-лікарської комісії

про потребу у тривалому стаціонарному

лікуванні тяжких поранень (контузій,

травм або каліцтв) та захворювань, що

призвели до каліцтв є підставою для

продовження часу перебування

військовослужбовця в закладах охорони

здоров’я та у відпустці для лікування у

зв’язку з хворобою або у відпустці для

лікування після поранення (контузії,

травми або каліцтва) із збереженням

грошового забезпечення та додаткової

винагороди на строк, визначений у такому

висновку.

-9- Н.д. Третьякова Г. М. (р.к. №53), Н.д.

Никорак І. П. (р.к. №449)Відхилено

Пункт 1 Розділу І законопроекту після

абзацу п’ятого доповнити новими абзацами

такого змісту:

«пункт одинадцятий статті 101 викласти у

такій редакції:

«11. Військовослужбовцю на підставі

рішення військово-лікарської комісії

надається відпустка для лікування після

травми (поранення, контузії, каліцтва) або

відпустка для лікування у зв’язку з

захворюванням із збереженням грошового та

матеріального забезпечення. Тривалість такої

відпустки визначається характером травми

(поранення, контузії, каліцтва) або

захворювання. Відпустка надається без

урахування часу, необхідного для проїзду в

межах України до місця проведення відпустки

та назад, але не більше двох діб в один кінець.

Загальний час безперервного перебування

військовослужбовця в закладах охорони

здоров’я та у відпустці для лікування після Народні депутати

України - члени Комітету

з питань соціальної

політики та захисту прав

ветеранівпроводиться не пізніше закінчення строку,

на який продовжено стаціонарне лікування,

але не пізніше ніж через чотири місяці з дня

продовження стаціонарного лікування.