Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо вдосконалення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів

1ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»

щодо вдосконалення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів

Чинна редакція Запропонована редакція

Закон України «Про судоустрій і статус суддів»

Стаття 49. Недоторканність та імунітет судді

1. Суддя є недоторканним. Без згоди Вищої ради

правосуддя суддю не може бути затримано або

утримувано під вартою чи арештом до винесення

обвинувального вироку суду, за винятком затримання

судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або

особливо тяжкого злочину.

Суддю не може бути притягнуто до

відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за

винятком вчинення злочину або дисциплінарного

проступку.

(…)Стаття 49. Недоторканність та імунітет судді

1. Суддя є недоторканним. Без згоди Вищої ради

правосуддя суддю не може бути затримано або

утримувано під вартою чи арештом до винесення

обвинувального вироку суду, за винятком затримання

судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або

особливо тяжкого злочину.

Суддю не може бути притягнуто до

відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за

винятком вчинення злочину або дисциплінарного

проступку та випадків передбачених частиною

другою статті 106 цього Закону.

(…)

Стаття 106. Підстави дисциплінарної

відповідальності судді

1. Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної

відповідальності в порядку дисциплінарного

провадження з таких підстав:

1) умисне або внаслідок недбалості:

а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у

тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної

заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше

істотне порушення норм процесуального права під час Стаття 106. Підстави дисциплінарної

відповідальності судді

1. Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної

відповідальності в порядку дисциплінарного

провадження з таких підстав:

1) умисне або внаслідок недбалості:

а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у

тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної

заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше

істотне порушення норм процесуального права під час

здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію

учасниками судового процесу наданих їм процесуальних

прав та виконання процесуальних обов’язків або

призвело до порушення правил щодо юрисдикції або

складу суду;

б) незазначення в судовому рішенні мотивів

прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті

спору;

в) порушення засад гласності і відкритості судового

процесу;

г) порушення засад рівності всіх учасників

судового процесу перед законом і судом, змагальності

сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у

доведенні перед судом їх переконливості;

ґ) незабезпечення обвинуваченому права на захист,

перешкоджання реалізації прав інших учасників

судового процесу;

д) порушення правил щодо відводу (самовідводу);

2) безпідставне затягування або невжиття суддею

заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом

строку, встановленого законом, зволікання з

виготовленням вмотивованого судового рішення,

несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для

її внесення до Єдиного державного реєстру судових

рішень;

3) допущення суддею поведінки, що порочить

звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема

в питаннях моралі, чесності, непідкупності,

відповідності способу життя судді його статусу, здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію

учасниками судового процесу наданих їм процесуальних

прав та виконання процесуальних обов’язків або

призвело до порушення правил щодо юрисдикції або

складу суду;

б) незазначення в судовому рішенні мотивів

прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті

спору;

в) порушення засад гласності і відкритості судового

процесу;

г) порушення засад рівності всіх учасників

судового процесу перед законом і судом, змагальності

сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у

доведенні перед судом їх переконливості;

ґ) незабезпечення обвинуваченому права на захист,

перешкоджання реалізації прав інших учасників

судового процесу;

д) порушення правил щодо відводу (самовідводу);

2) безпідставне затягування або невжиття суддею

заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом

строку, встановленого законом, зволікання з

виготовленням вмотивованого судового рішення,

несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для

її внесення до Єдиного державного реєстру судових

рішень;

3) допущення суддею поведінки, що порочить

звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема

в питаннях моралі, чесності, непідкупності,

відповідності способу життя судді його статусу,

3дотримання інших норм суддівської етики та стандартів

поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду,

прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів,

свідків чи інших учасників судового процесу;

4) умисне або внаслідок грубої недбалості

допущення суддею, який брав участь в ухваленні

судового рішення, порушення прав людини і

основоположних свобод або інше грубе порушення

закону, що призвело до істотних негативних наслідків;

5) розголошення суддею таємниці, що охороняється

законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або

інформації, що стала відомою судді під час розгляду

справи у закритому судовому засіданні;

6) неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя

та Генерального прокурора про випадок втручання в

діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому

числі про звернення до нього учасників судового

процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених

на виконання функцій держави, з приводу конкретних

справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке

звернення здійснено в інший, ніж передбачено

процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти

днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;

7) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення

Ради суддів України про реальний чи потенційний

конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт

інтересів врегульовується в порядку, визначеному

процесуальним законом);дотримання інших норм суддівської етики та стандартів

поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду,

прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів,

свідків чи інших учасників судового процесу;

4) умисне або внаслідок грубої недбалості

допущення суддею, який брав участь в ухваленні

судового рішення, порушення прав людини і

основоположних свобод або інше грубе порушення

закону, що призвело до істотних негативних наслідків;

5) розголошення суддею таємниці, що охороняється

законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або

інформації, що стала відомою судді під час розгляду

справи у закритому судовому засіданні;

6) неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя

та Генерального прокурора про випадок втручання в

діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому

числі про звернення до нього учасників судового

процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених

на виконання функцій держави, з приводу конкретних

справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке

звернення здійснено в інший, ніж передбачено

процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти

днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;

7) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення

Ради суддів України про реальний чи потенційний

конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт

інтересів врегульовується в порядку, визначеному

процесуальним законом);

8) втручання у процес здійснення правосуддя

іншими суддями;

9) неподання або несвоєчасне подання для

оприлюднення декларації особи, уповноваженої на

виконання функцій держави або місцевого

самоврядування, в порядку, встановленому

законодавством у сфері запобігання корупції;

10) зазначення в декларації особи, уповноваженої

на виконання функцій держави або місцевого

самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або

умисне незазначення відомостей, визначених

законодавством;

11) використання статусу судді з метою

незаконного отримання ним або третіми особами

матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке

правопорушення не містить складу злочину або

кримінального проступку;

12) допущення суддею недоброчесної поведінки, у

тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї

витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи

членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня

життя судді задекларованим доходам; непідтвердження

суддею законності джерела походження майна;

13) ненадання інформації або надання завідомо

недостовірної інформації на законну вимогу члена

Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або

члена Вищої ради правосуддя;

14) непроходження курсу підвищення кваліфікації в

Національній школі суддів України відповідно до 8) втручання у процес здійснення правосуддя

іншими суддями;

9) неподання або несвоєчасне подання для

оприлюднення декларації особи, уповноваженої на

виконання функцій держави або місцевого

самоврядування, в порядку, встановленому

законодавством у сфері запобігання корупції;

10) зазначення в декларації особи, уповноваженої

на виконання функцій держави або місцевого

самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або

умисне незазначення відомостей, визначених

законодавством;

11) використання статусу судді з метою

незаконного отримання ним або третіми особами

матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке

правопорушення не містить складу злочину або

кримінального проступку;

12) допущення суддею недоброчесної поведінки, у

тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї

витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи

членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня

життя судді задекларованим доходам; непідтвердження

суддею законності джерела походження майна;

13) ненадання інформації або надання завідомо

недостовірної інформації на законну вимогу члена

Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або

члена Вищої ради правосуддя;

14) непроходження курсу підвищення кваліфікації в

Національній школі суддів України відповідно до

5направлення, визначеного органом, що здійснює

дисциплінарне провадження щодо суддів, або

непроходження подальшого кваліфікаційного

оцінювання для підтвердження здатності судді

здійснювати правосуддя у відповідному суді, або

непідтвердження здатності судді здійснювати

правосуддя у відповідному суді за результатами цього

кваліфікаційного оцінювання;

15) визнання судді винним у вчиненні корупційного

правопорушення або правопорушення, пов’язаного з

корупцією, у випадках, установлених законом;

16) неподання або несвоєчасне подання декларації

родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим

Законом;

17) подання у декларації родинних зв’язків судді

завідомо недостовірних (у тому числі неповних)

відомостей;

18) неподання або несвоєчасне подання декларації

доброчесності суддею в порядку, визначеному цим

Законом;

19) декларування завідомо недостовірних (у тому

числі неповних) тверджень у декларації доброчесності

судді.

2. Скасування або зміна судового рішення не має

наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який

брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли

скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок

умисного порушення норм права чи неналежного направлення, визначеного органом, що здійснює

дисциплінарне провадження щодо суддів, або

непроходження подальшого кваліфікаційного

оцінювання для підтвердження здатності судді

здійснювати правосуддя у відповідному суді, або

непідтвердження здатності судді здійснювати

правосуддя у відповідному суді за результатами цього

кваліфікаційного оцінювання;

15) визнання судді винним у вчиненні корупційного

правопорушення або правопорушення, пов’язаного з

корупцією, у випадках, установлених законом;

16) неподання або несвоєчасне подання декларації

родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим

Законом;

17) подання у декларації родинних зв’язків судді

завідомо недостовірних (у тому числі неповних)

відомостей;

18) неподання або несвоєчасне подання декларації

доброчесності суддею в порядку, визначеному цим

Законом;

19) декларування завідомо недостовірних (у тому

числі неповних) тверджень у декларації доброчесності

судді.

2. Скасування або зміна судового рішення має

наслідком притягнення судді, який брав участь у

його ухваленні до дисциплінарної відповідальності у

вигляді накладення такого дисциплінарне стягнення:

ставлення до службових обов’язків. 1) у випадку ухвалення такого рішення

Європейським судом з прав людини проти України -

внесення подання про звільнення всіх суддів всіх

інстанцій, які брали участь у його ухваленні;

2) у випадку ухвалення такого рішення

Верховним судом – внесення подання про звільнення

всіх суддів першої та апеляційної інстанцій, які брали

участь у його ухваленні;

3) у випадку ухвалення такого рішення судом

апеляційної інстанції – винесення попередження

щодо суддів першої інстанції, які брали участь у його

ухваленні.

При повторному ухваленні такого рішення

протягом року щодо одного і того ж судді – внесення

подання про тимчасове (від одного до шести місяців)

відсторонення його від здійснення правосуддя - з

позбавленням права на отримання доплат до

посадового окладу судді та обов’язковим

направленням судді до Національної школи суддів

України для проходження курсу підвищення

кваліфікації, визначеного органом, що здійснює

дисциплінарне провадження щодо суддів, та

подальшим кваліфікаційним оцінюванням для

підтвердження здатності судді здійснювати

правосуддя у відповідному суді.

Ухвалення такого рішення судом апеляційної

інстанції втретє протягом року щодо одного і того ж

судді має наслідком внесення подання про його

звільнення з посади.

7Стаття 109. Дисциплінарне стягнення стосовно

судді

(…)

9. Істотним дисциплінарним проступком або

грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним

зі статусом судді або виявляє його невідповідність

займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-

який з таких фактів:

1) суддя допустив поведінку, що порочить звання

судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в

питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності

способу життя судді його статусу, дотримання інших

етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують

суспільну довіру до суду;

2) суддя вчинив дисциплінарний проступок, маючи

непогашене дисциплінарне стягнення (крім

попередження чи догани), або має два непогашених

дисциплінарних стягнення;

3) установлено факт недоброчесної поведінки судді,

у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї

витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи

членів його сім’ї, законність джерел яких підтверджена;

встановлення невідповідності рівня життя судді

задекларованим ним та членами його сім’ї майну і

доходам; використання статусу судді з метою

незаконного отримання ним або третіми особами

матеріальних благ або іншої вигоди;

4) суддю визнано судом винним у вчиненні Стаття 109. Дисциплінарне стягнення стосовно

судді

(…)

9. Істотним дисциплінарним проступком або

грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним

зі статусом судді або виявляє його невідповідність

займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-

який з таких фактів:

1) суддя допустив поведінку, що порочить звання

судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в

питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності

способу життя судді його статусу, дотримання інших

етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують

суспільну довіру до суду;

2) суддя вчинив дисциплінарний проступок, маючи

непогашене дисциплінарне стягнення (крім

попередження чи догани), або має два непогашених

дисциплінарних стягнення;

3) установлено факт недоброчесної поведінки судді,

у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї

витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи

членів його сім’ї, законність джерел яких підтверджена;

встановлення невідповідності рівня життя судді

задекларованим ним та членами його сім’ї майну і

доходам; використання статусу судді з метою

незаконного отримання ним або третіми особами

матеріальних благ або іншої вигоди;

4) суддю визнано судом винним у вчиненні

корупційного правопорушення або правопорушення,

пов’язаного з корупцією;

5) суддя не виконав вимоги рішення органу, що

здійснює дисциплінарне провадження щодо судді,

ухваленого на підставі пункту 4 частини першої цієї

статті, або за результатами кваліфікаційного

оцінювання, призначеного відповідно до пункту 4

частини першої цієї статті, суддя не підтвердив здатність

здійснювати правосуддя у відповідному суді;

6) суддя умисно не подав декларацію доброчесності

чи декларацію родинних зв’язків у встановлені строки

або умисно задекларував недостовірні (в тому числі

неповні) твердження у декларації доброчесності;

7) суддя допустив інше грубе порушення закону,

що підриває суспільну довіру до суду.корупційного правопорушення або правопорушення,

пов’язаного з корупцією;

5) суддя не виконав вимоги рішення органу, що

здійснює дисциплінарне провадження щодо судді,

ухваленого на підставі пункту 4 частини першої цієї

статті, або за результатами кваліфікаційного

оцінювання, призначеного відповідно до пункту 4

частини першої цієї статті, суддя не підтвердив здатність

здійснювати правосуддя у відповідному суді;

6) суддя умисно не подав декларацію доброчесності

чи декларацію родинних зв’язків у встановлені строки

або умисно задекларував недостовірні (в тому числі

неповні) твердження у декларації доброчесності;

7) суддя допустив інше грубе порушення закону,

що підриває суспільну довіру до суду.

8) передбачених частиною другою статті 106

цього Закону.

(…)

Народний депутат України А.Е. Поляков