Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення додаткових гарантій збереження лісів

До реєстр. № 2173 від 25.09.2019 р.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

На розгляд Верховної Ради України вноситься проект Закону України про

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення

додаткових гарантій збереження лісів (реєстр. № 2173 від 25.09.2019), внесений

народним депутатом України Луценко І.С.

Метою проекту Закону, як зазначено у пояснювальній записці, є

встановлення додаткових гарантій збереження лісів України як національного

багатства нашої держави, що виконують переважно водоохоронні, захисні,

санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є

джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Законопроектом пропонується внесення змін до Земельного кодексу

України (далі – ЗКУ) та Лісового кодексу України (далі – ЛКУ).

Поділяючи законодавчі ініціативи щодо необхідності збереження лісів,

Комітет зазначає, що запропонована нова частина 8 статті 20 ЗКУ передбачає

«надання лісогосподарським підприємствам … рівноцінних площ із земель

запасу для залісення».

Згідно із статтею 19 ЗКУ землі України за основним цільовим

призначенням поділяються на 9 категорій. Земельні ділянки кожної категорії

земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб,

можуть перебувати у запасі. Відповідно такої категорії земель, як «землі

запасу», ЗКУ не передбачено, тому доцільно уточнити, земельні ділянки із

земель запасу якої категорії можуть надаватися лісогосподарським

підприємствам для залісення.

Комітет звертає увагу, що відповідно до частини другої та третьої статті 3

Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначено перелік сфер

діяльності, що підлягають проведенню оцінки впливу на довкілля. Однак

проведення оцінки впливу на довкілля не передбачено для здійснення такої

планової діяльності як зміна цільового призначення земельних лісових ділянок.

Враховуючи зазначене, у змінах до частини другої статті 57 ЛКУ доцільно

виключити слова «за результатами оцінки впливу на довкілля» або необхідно

вносити зміни до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

2

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру

України у своєму висновку зазначила, що доповнення частини сьомої статті 20

ЗКУ положенням, відповідно до якого зміна цільового призначення «земельних

ділянок, зайнятих лісами, в тому числі» лісогосподарського призначення, що

перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за

погодженням із Кабінетом Міністрів України, не узгоджується із частиною

першою статті 55 ЗКУ, згідно з якою до земель лісогосподарського призначення

належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою

рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб

лісового господарства.

Також термін «земельні ділянки, зайняті лісами» є таким, що не вживається

в земельному та лісовому законодавстві, а із змісту запропонованих у проекті

змін випливає, що крім земель лісогосподарського призначення є ще якісь інші

земельні ділянки, зайняті лісами.

Держгеокадастр зауважив, що законопроектом пропонується у статті 57

ЛКУ уточнити особливості зміни цільового призначення земельних лісових

ділянок. Водночас встановлення та зміна цільового призначення земельних

ділянок державної або комунальної власності регулюється статтею 20 ЗКУ.

Тому доцільно особливості зміни цільового призначення земельних лісових

ділянок передбачити у статті 20 ЗКУ. При цьому необхідно встановити чіткий

перелік матеріалів, які будуть додаватися як підтвердження цілей, для яких

передбачатиметься вилучення земельних лісових ділянок для зміни їх цільового

призначення.

Держгеокадастр законопроект не підтримує.

Головне науково-експертне управління у своєму висновку висловлює ряд

зауважень та пропозицій до положень проекту Закону, зокрема запропоновані у

проекті доповнення статті 57 ЛКУ новими частинами четвертою та п’ятою, в

яких закріплюється перелік суспільних потреб, що є підставою для зміни

цільового призначення земельних лісових ділянок, не узгоджуються із чинною

частиною першою цієї статті, згідно з якою «зміна цільового призначення

земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов’язаних з

веденням лісового господарства, провадиться … відповідно до Земельного

кодексу України». Тому визначати безпосередньо у ЛКУ такі суспільні потреби,

на думку управління, немає необхідності.

Нові частина восьма статті 20 ЗКУ та частина третя статті 57 ЛКУ не

повністю узгоджується з частиною першою статті 57 ЛКУ. До того ж із

формулювання «у разі прийняття рішення про зміну цільового призначення

земельних лісових ділянок» незрозуміло, чи підлягає погодженню прийняття

такого рішення із Кабінетом Міністрів України, як це вимагається чинною

редакцією частини сьомої статті 20 ЗКУ.

Також проект Закону потребує техніко-юридичного доопрацювання.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління: за

результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий

за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

3

Комітет з питань екологічної політики та природокористування рекомендує

Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо встановлення додаткових гарантій

збереження лісів (реєстр. № 2173 від 25.09.2019), внесений народним депутатом

України Луценко І.С., повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на

доопрацювання.

Співдоповідачем при розгляді законопроекту на пленарному засіданні

Верховної Ради України визначено народного депутата України, голову

підкомітету з питань лісових ресурсів, об'єктів тваринного та рослинного світу,

природних ландшафтів та об'єктів природно-заповідного фонду Овчинникову

Юлію Юріївну.

Голова Комітету О. БОНДАРЕНКО