Проєкт Постанови про невідкладні заходи щодо затвердження оновлених наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів і наборів послуг та формування на їх основі прожиткового мінімуму

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту постанови Верховної Ради України

"Про невідкладні заходи щодо затвердження оновлених наборів

продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів і наборів послуг

та формування на їх основі прожиткового мінімуму"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Протягом останніх п’яти років українське суспільство потерпало від

неефективної соціальної політики Уряду, спрямованої на щонайширше

позбавлення українців законних соціальних гарантій і пільг та жорстку

бюджетну економію за рахунок найменш соціально захищених громадян.

Наслідком стало стрімке падіння рівня життя українців, деградація систем

соціального захисту та пенсійного забезпечення, зростання масштабів бідності

та соціальної несправедливості в державі.

Згідно з офіційними даними Держстату, на початку 2019 року на основі

соціологічних обстежень зафіксовано чергове погіршення соціально-

економічного становища домогосподарств України, скорочення їхніх споживчих

можливостей та якості життя, зростання рівня майнового розшарування в

суспільстві1. Зокрема, майже 9% українських родин протягом 2018 р. постійно

відмовляли в найнеобхіднішому, крім харчування. А частка домогосподарств з

настільки низьким рівнем доходу, що не дозволяє забезпечувати навіть достатнє

харчування, наразі становить майже 4% серед усіх опитаних домогосподарств і

7% – серед багатодітних домогосподарств.

За статистичними та міжнародними рейтинговими оцінками нинішня

Україна залишається найбіднішою країною Європи, причому процеси

поширення бідності та зубожіння її населення не втрачають інтенсивності ще з

2014 року. За інформацією Держстату, за підсумками 2017 року частка

вітчизняних домогосподарств, які за критерієм депривації (позбавлення доступу

до задоволення елементарних соціальних потреб через обмежені фінансові

можливості) характеризуються як бідні та вкрай бідні (за вітчизняною

методологією, такими вважаються домогосподарства із вимушеною відсутністю

4 та більше із 18 ознак депривації), сягнула 32,6% тобто майже третина усіх

українських сімей, а серед сільських мешканців – навіть 46,9%.

Рівень бідності за ознаками депривації у 2017 році був найбільшим за

десятирічний період 2007–2017 років, тоді як найменшим був аналогічний

показник за 2013 рік. Держстат зазначає, що у 2017 році депривація населення в

Україні, визначена за європейською методологією, була в 7−2 рази більша, ніж у

країнах ЄС. А загалом в українському суспільстві на сьогодні 57% населення

потерпає хоча б від однієї з відстежуваних вітчизняною статистикою форм

бідності (відповідно: за відносним критерієм за витратами, за доходами нижче

фактичного прожиткового мінімуму та за ознаками депривації). Це просто

1 Самооцінка домогосподарствами України рівня своїх доходів (за даними вибіркового

опитування домогосподарств у січні 2019 року). – Державна служба статистики України,

2019. – 78 с..

2

вражаючий індикатор, який показує реальні наслідки соціальної політики в

державі, що реалізувалася протягом останніх п’яти років.

Внаслідок шокуючого зростання житлово-комунальних тарифів і цін на

ліки, продукти та непродовольчі товари, стрімкого зростання безробіття (за

методологією МОП, у І кварталі 2019 року його рівень серед населення

працездатного віку склав 9,6% проти 7,8% на кінець 2013 р.) через

деіндустріалізацію економіки, а також кардинального скорочення – усупереч

нормам Конституції України – соціального захисту та підтримки з боку

держави, населення продовжує бідніти й навіть не може розраховувати на

законні соціальні гарантії та зароблені ним трудові доходи. Станом на 1 липня

2019 року загальна заборгованість з виплати зарплати склала 2 млрд. 857,8 млн.

грн., збільшившись порівняно з початком 2014 року майже у 4 рази.

Триваюче скорочення рівня життя та соціального захисту людей, а також

соціальна криза в країні зумовлюють нагальну необхідність перегляду розміру

прожиткового мінімуму, а також наборів продуктів харчування, наборів

непродовольчих товарів і наборів послуг, на основі яких він формується,

виходячи з наступного.

По-перше, офіційно встановлений розмір соціальних стандартів є

абсолютно неадекватним реальним мінімально-необхідним потребам людини,

що стосуються її фізіологічного виживання та елементарного існування у

соціумі (медичні, освітні, культурні потреби). Неадекватність встановлених

державою соціальних стандартів була неодноразово підтверджена відповідними

судовими рішеннями.

Так, 25.04.2018 р. Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалив

рішення у справі №826/3639/17, яке затим було підтверджено відповідною

постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 р.,

що визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України

№ 780 від 11.10.2016 р. "Про затвердження наборів продуктів харчування,

наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і

демографічних груп населення", якою було встановлено новий "споживчий

кошик" для українців, а також визнав протиправними дії усіх міністерств, які

відповідали за формування мінімальних наборів продуктів харчування,

непродовольчих товарів та послуг, і фактично перезатверджували соціальні

стандарти зразка 2000 року без їх якісного перегляду, всупереч встановленому

порядку. Безумовно, вказані судові рішення є прямою вказівкою для Уряду

переглянути вміст "споживчого кошика" та відповідно – встановити адекватний

розмір прожиткового мінімуму для відповідних соціально-демографічних груп

населення, який обчислюється на його основі.

По-друге, соціальні виплати постійно знецінюються через високу

споживчу інфляцію, яка у річному вимірі вже сягнула 9,0% (січень-липень 2019

року порівняно з аналогічним періодом 2018 року). Таким чином, вже на кінець

липня ц.р. споживча інфляція у річному вимірі майже досягла запланованого

річного підвищення соціальних стандартів на рівні 9,3% (так, на початок 2019

року прожитковий мінімум в розрахунку на одну особу встановлено у розмірі

3

1853 грн., а кінець грудня – відповідно, 2027 грн. або на 9,3% вище).

Неприйнятно високий рівень інфляції, що спостерігається вже шостий рік

поспіль, та непропорційно низьке номінальне підвищення базових соціальних

стандартів, за винятком мінімальної зарплати, обумовлюють подальше

скорочення платоспроможності громадян. Лише за період 2014-2016 років, за

даними Держстату, реальні наявні доходи населення України скоротилися на

30,7%, що абсолютно не компенсується низькими темпами їх зростання у

2017 р. - І кв. 2019 р. Авторитетні експерти-економісти вказують, що через

невиважену соціально-економічну політику, що реалізувала протягом останніх

кількох років, українці зможуть повернутися до рівня життя 2013 року лише за

7-10 років.

Охарактеризована ситуація у сфері доходів і соціального захисту

населення потребує законодавчого врегулювання.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Цілі і завдання законопроекту – вжиття заходів для невідкладного

затвердження нових наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих

товарів і наборів послуг, формування на їх основі адекватного реаліям

сьогодення прожиткового мінімуму, а також підвищення всіх виплат, які

обчислюються на його основі.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта

Проектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України вжити

наступних заходів:

- невідкладно вжити заходів щодо формування нового складу експертної

комісії для проведення науково-громадської експертизи набору продуктів

харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення

прожиткового мінімуму;

- доручити центральним органам виконавчої влади, відповідальним за

формування набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і

набору послуг, подати у тижневий строк Мінекономрозвитку пропозиції щодо

сформованих наборів у натуральних показниках або у нормативах споживання з

необхідними розрахунками і науковими обґрунтуваннями;

- забезпечити врахування під час формування набору продуктів

харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг потреб пенсіонерів,

непрацездатних осіб, осіб з обмеженою працездатністю у лікарських препаратах,

спеціальному медичному обладнанні та необхідних медичних послуг, потреб

дітей у віці від 6 до 18 років у доступі до послуг освіти, зокрема, доступі до

мережі Інтернет та придбанні навчальної літератури;

- забезпечити невідкладний розгляд і схвалення експертною комісією

набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг

для встановлення прожиткового мінімуму.

- забезпечити розрахунок і встановлення розміру прожиткового мінімуму

на основі оновлених наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих

4

товарів та наборів послуг та подання до Верховної Ради України пропозицій

щодо затвердження прожиткового мінімуму під час підготовки проекту Закону

України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового

регулювання

До основних нормативно-правових актів у даній сфері правового

регулювання відносяться Закони України "Про прожитковий мінімум", "Про

державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Реалізація положень поданого законопроекту не потребує внесення

змін до інших законодавчих актів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту постанови не потребує додаткових фінансових

витрат за рахунок Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

акта

Прийняття проекту дозволить оперативно напрацювати і затвердити

оновлені набори продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг,

сформувати на їх основі реальний прожитковий мінімум, підвищити

соціальні стандарти для населення, особливо для осіб, що знаходяться за

межею бідності.

Відповідно очікується зростання соціальних виплат, мінімальних

заробітних плат та пенсій, що будуть відповідати реальним потребам людей в

сучасних соціально-економічних умовах.

Народний депутат України Королевська Н.Ю.