Проєкт Закону про молодь

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про молодь»

Зміст положення (норми) чинного Закону України Зміст відповідного положення (норми) Закону після

внесення змін

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»

Стаття 17. Генеральний план населеного пункту Стаття 17. Генеральний план населеного пункту

1. Генеральний план населеного пункту є основним видом

містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної

для обґрунтування довгострокової стратегії планування та

забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного

пункту розробляється план земельно-господарського устрою,

який після його затвердження стає невід’ємною частиною

генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення

генерального плану населеного пункту та документації із

землеустрою визначається будівельними нормами,

державними стандартами і правилами та завданням на

розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної

документації, яке складається і затверджується її замовником

за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може

розроблятися план зонування території цього населеного

пункту. План зонування території може розроблятися і як

окрема містобудівна документація після затвердження

генерального плану.

2. Генеральний план населеного пункту розробляється та

затверджується в інтересах відповідної територіальної

громади з урахуванням державних, громадських та приватних 1. Генеральний план населеного пункту є основним видом

містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної

для обґрунтування довгострокової стратегії планування та

забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного

пункту розробляється план земельно-господарського устрою,

який після його затвердження стає невід’ємною частиною

генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення

генерального плану населеного пункту та документації із

землеустрою визначається будівельними нормами,

державними стандартами і правилами та завданням на

розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної

документації, яке складається і затверджується її замовником

за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може

розроблятися план зонування території цього населеного

пункту. План зонування території може розроблятися і як

окрема містобудівна документація після затвердження

генерального плану.

2. Генеральний план населеного пункту розробляється та

затверджується в інтересах відповідної територіальної

громади з урахуванням державних, громадських та приватних

2

інтересів.

Для населених пунктів з чисельністю населення до 50

тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з

детальними планами всієї території таких населених пунктів.

3. Для населених пунктів, занесених до Списку історичних

населених місць України, в межах визначених історичних

ареалів у складі генерального плану населеного пункту

визначаються режими регулювання забудови та

розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому

зазначається інформація про об’єкти культурної спадщини.

4. Склад, зміст та порядок розроблення історико-

архітектурного опорного плану населеного пункту

визначаються центральним органом виконавчої влади, що

забезпечує формування державної політики у сфері

містобудування.

5. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад,

Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є

замовниками, організовують розроблення, внесення змін та

подання генерального плану населеного пункту на розгляд

відповідної сільської, селищної, міської ради.

6. Рішення про розроблення генерального плану приймає

відповідна сільська, селищна, міська рада.

7. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад,

Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в

установлений строк:

1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого

бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету

на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної

документації;

2) визначають в установленому законодавством порядку

розробника генерального плану населеного пункту,

встановлюють строки розроблення та джерела його інтересів.

Для населених пунктів з чисельністю населення до 50

тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з

детальними планами всієї території таких населених пунктів.

3. Для населених пунктів, занесених до Списку історичних

населених місць України, в межах визначених історичних

ареалів у складі генерального плану населеного пункту

визначаються режими регулювання забудови та

розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому

зазначається інформація про об’єкти культурної спадщини.

4. Склад, зміст та порядок розроблення історико-

архітектурного опорного плану населеного пункту

визначаються центральним органом виконавчої влади, що

забезпечує формування державної політики у сфері

містобудування.

5. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад,

Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є

замовниками, організовують розроблення, внесення змін та

подання генерального плану населеного пункту на розгляд

відповідної сільської, селищної, міської ради.

6. Рішення про розроблення генерального плану приймає

відповідна сільська, селищна, міська рада.

7. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад,

Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в

установлений строк:

1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого

бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету

на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної

документації;

2) визначають в установленому законодавством порядку

розробника генерального плану населеного пункту,

встановлюють строки розроблення та джерела його

3

фінансування;

3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради

міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та

республіканського Автономної Республіки Крим значення),

центрального органу виконавчої влади, що забезпечує

формування державної політики у сфері містобудування (для

міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних

інтересів для їх урахування під час розроблення генерального

плану населеного пункту;

4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації

про початок розроблення генерального плану населеного

пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до

нього фізичними та юридичними особами;

5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо

розроблення генерального плану населеного пункту

архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;

6) узгоджують проект генерального плану населеного

пункту з органами місцевого самоврядування, що

представляють інтереси суміжних територіальних громад, з

метою врегулювання питань планування територій у

приміських зонах;

7) забезпечують здійснення стратегічної екологічної

оцінки.

8. Строк дії генерального плану населеного пункту не

обмежується.

9. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть

вноситися не частіше, ніж один раз на п’ять років.

Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування,

який затверджував генеральний план населеного пункту.

Питання про дострокове внесення змін до генерального плану

населеного пункту може порушуватися за результатами

містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, фінансування;

3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради

міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та

республіканського Автономної Республіки Крим значення),

центрального органу виконавчої влади, що забезпечує

формування державної політики у сфері містобудування (для

міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних

інтересів для їх урахування під час розроблення генерального

плану населеного пункту;

4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації

про початок розроблення генерального плану населеного

пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до

нього фізичними та юридичними особами;

5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо

розроблення генерального плану населеного пункту

архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;

6) узгоджують проект генерального плану населеного

пункту з органами місцевого самоврядування, що

представляють інтереси суміжних територіальних громад, з

метою врегулювання питань планування територій у

приміських зонах;

7) забезпечують здійснення стратегічної екологічної

оцінки.

8. Строк дії генерального плану населеного пункту не

обмежується.

9. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть

вноситися не частіше, ніж один раз на п’ять років.

Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування,

який затверджував генеральний план населеного пункту.

Питання про дострокове внесення змін до генерального плану

населеного пункту може порушуватися за результатами

містобудівного моніторингу перед відповідною сільською,

4

селищною, міською радою відповідною місцевою державною

адміністрацією.

У разі виникнення державної необхідності рішення щодо

доцільності внесення змін до генерального плану населеного

пункту приймається Кабінетом Міністрів України.

10. Генеральні плани населених пунктів та зміни до них

розглядаються і затверджуються відповідними сільськими,

селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом

трьох місяців з дня їх подання.

11. Матеріали генерального плану населеного пункту не

можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути

обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів

генерального плану населеного пункту забезпечується

відповідно до вимог Закону України "Про доступ до

публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на

інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого

самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на

єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих

періодичних друкованих засобах масової інформації, у

загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого

самоврядування.

12. Експертизі містобудівної документації на місцевому

рівні підлягають виключно генеральні плани міст.

Порядок проведення експертизи визначається Кабінетом

Міністрів України.

……….селищною, міською радою відповідною місцевою державною

адміністрацією.

У разі виникнення державної необхідності рішення щодо

доцільності внесення змін до генерального плану населеного

пункту приймається Кабінетом Міністрів України.

10. Генеральні плани населених пунктів та зміни до них

розглядаються і затверджуються відповідними сільськими,

селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом

трьох місяців з дня їх подання.

11. Матеріали генерального плану населеного пункту не

можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути

обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів

генерального плану населеного пункту забезпечується

відповідно до вимог Закону України "Про доступ до

публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на

інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого

самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на

єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих

періодичних друкованих засобах масової інформації, у

загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого

самоврядування.

12. Експертизі містобудівної документації на місцевому

рівні підлягають виключно генеральні плани міст.

Порядок проведення експертизи визначається Кабінетом

Міністрів України.

13. У генеральному плані населеного пункту має бути

обов’язково передбачено виділення для потреб

молодіжного житлового будівництва в розмірі не менше,

ніж 4% від загальної площі житлової забудови

відповідного населеного пункту.

Закон України «Про зайнятість населення»

5

Стаття 1. Визначення термінів Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

………

10) молодий працівник - громадянин України віком до 35

років, випускник закладу професійної (професійно-технічної),

фахової передвищої або вищої освіти, який у шестимісячний

строк після закінчення навчання працевлаштувався

самостійно або за направленням закладу освіти чи

територіального органу центрального органу виконавчої

влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості

населення та трудової міграції, та продовжує працювати

протягом трьох років за кваліфікацією, яку він набув під час

навчання, в тому числі незалежно від місця першого

працевлаштування;

…….

2. Терміни «роботодавці», «працівники», «особи, які

забезпечують себе роботою самостійно», «сторони

соціального діалогу», «молодь» та «неформальне професійне

навчання працівників» вживаються у значенні, наведеному в

законах України «Про організації роботодавців», «Про збір та

облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне

соціальне страхування», «Про соціальний діалог в Україні»,

«Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді

в Україні» та «Про професійний розвиток працівників».1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

………

10) молодий працівник - громадянин України віком до 29

років, випускник закладу професійної (професійно-технічної),

фахової передвищої або вищої освіти, який у шестимісячний

строк після закінчення навчання працевлаштувався

самостійно або за направленням закладу освіти чи

територіального органу центрального органу виконавчої

влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості

населення та трудової міграції, та продовжує працювати

протягом трьох років за кваліфікацією, яку він набув під час

навчання, в тому числі незалежно від місця першого

працевлаштування;

…….

2. Терміни «роботодавці», «працівники», «особи, які

забезпечують себе роботою самостійно», «сторони

соціального діалогу», «молодь» та «неформальне професійне

навчання працівників» вживаються у значенні, наведеному в

законах України «Про організації роботодавців», «Про збір та

облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне

соціальне страхування», «Про соціальний діалог в Україні»,

«Про молодь» та «Про професійний розвиток працівників».

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Стаття 32. Повноваження у сфері освіти, охорони

здоров’я, культури, фізкультури і спортуСтаття 32. Повноваження у сфері освіти, охорони

здоров’я, культури, молоді, фізкультури і спорту

6

1. До відання виконавчих органів сільських, селищних,

міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

……

2) забезпечення здобуття повної загальної середньої,

професійно-технічної освіти у державних і комунальних

загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах,

вищої освіти у комунальних вищих навчальних закладах,

створення необхідних умов для виховання дітей, молоді,

розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної

орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності

дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів,

дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій;1. До відання виконавчих органів сільських, селищних,

міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

……

2) забезпечення здобуття повної загальної середньої,

професійно-технічної освіти у державних і комунальних

загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах,

вищої освіти у комунальних вищих навчальних закладах,

створення необхідних умов для виховання дітей, молоді,

розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної

орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності

дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів,

дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій,

молодіжних центрів;

Закон України «Про культуру»

Стаття 8. Право на доступ до культурних цінностей та

культурних благСтаття 8. Право на доступ до культурних цінностей та

культурних благ

2. Діти дошкільного віку, учні, студенти, пенсіонери, особи

з інвалідністю мають право на відвідування державних та

комунальних закладів культури, закладів спеціалізованої

позашкільної освіти галузі культури на пільгових умовах,

передбачених законодавством.2. Діти дошкільного віку, учні, студенти, молодь, яка

перебуває у складних життєвих обставинах, пенсіонери,

особи з інвалідністю мають право на відвідування

державних та комунальних закладів культури,

позашкільних закладів освіти галузі культури на

пільгових умовах, передбачених законодавством.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»

Стаття 36. Плата у сфері державної реєстрації Стаття 36. Плата у сфері державної реєстрації

7

1. За державну реєстрацію справляється адміністративний

збір у такому розмірі:

……

0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за

державну реєстрацію змін до відомостей про громадське

об’єднання чи благодійну організацію;1. За державну реєстрацію справляється адміністративний

збір у такому розмірі:

……

0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб – за

державну реєстрацію змін до відомостей про громадське

об’єднання (крім молодіжних громадських об’єднань та

організацій, які працюють із дітьми та молоддю) чи

благодійну організацію;

Народний депутат України Тимошенко Ю.В.

Крулько І.І.

Кожем'якін А.А.

Лабунська А.В.

Цимбалюк М.М.

Юрчишин Я.Р.

Мазурашу Г.Г.