Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо удосконалення функціонування суду присяжних в Україні

До реєстр. № 2062 від 04.09.2019

Комітет Верховної Ради України з

питань правоохоронної діяльності

До розгляду законопроекту

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні

11 грудня 2019 року (протокол № 17) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув

проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального

кодексу України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо

удосконалення функціонування суду присяжних в Україні», реєстр. № 2062

від 04.09.2019 р., поданий народним депутатом України Власенком С.В., і

повідомляє наступне.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального

процесуального кодексу України та Закону України «Про судоустрій і статус

суддів», якими передбачається конкретизувати процедуру участі присяжних в

судових процесах та зокрема:

розширити перелік судових проваджень, у розгляді яких можуть брати

участь присяжні, провадженнями щодо злочинів, за які передбачено покарання у

вигляді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян або злочинів, за які передбачено позбавлення волі

на строк понад десять років (на даний час суд присяжних може здійснювати

судовий розгляд щодо злочинів, за які передбачено довічне позбавлення волі);

збільшити кількість основного та запасного складу суду присяжних:

основних - з трьох до дванадцяти присяжних, запасних – з двох до дванадцяти

присяжних;

встановити, що у випадках резонансних справ на час судового

провадження суддя присяжний може проживати в спеціально відведеному місці

без засобів зв’язку.

Зважаючи на те, що згідно законодавчої пропозиції збільшиться перелік

судових проваджень, у розгляді яких можуть брати участь присяжні, та зросте

кількість присяжних, що братимуть участь у судовому засіданні, та беручи

до уваги, що за час виконання своїх обов’язків присяжні отримуватимуть

виногороду (розраховану виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з

урахуванням фактично відпрацьованого часу) та їм відшкодовуватимуться

2

витрати на проїзд, наймання житла та добові, реалізація положень законопроекту

потребуватиме збільшення обсягу видатків на забезпечення діяльності органів

правосуддя, про що також зазначено у експертниму висновку Міністерства

фінансів України до цього законопроекту.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27

Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України

суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого

призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне

обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та

пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат

бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення

збалансованості бюджету, проте такі матеріали відсутні. На невиконання таких

вимог звернуло увагу також Міністерство фінансів України.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідного закону

не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України,

згідно якої Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники

бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати

бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться

в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За підсумками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект Закону

України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України,

Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення

функціонування суду присяжних в Україні», реєстр. № 2062 від 04.09.2019 р.,

поданий народним депутатом України Власенком С.В., матиме вплив на

показники державного бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету на

здійснення правосуддя). У разі прийняття відповідного закону до

15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після

15 липня 2020 року - не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим

року залежно від часу прийняття закону).

Голова Комітету Ю. Ю. Арістов