Проєкт Закону про консолідацію повноважень нагляду над небанківськими фінансовими установами

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України

«Про консолідацію повноважень нагляду над небанківськими

фінансовими установами»

1.Обґрунтування необхідності прийняття акта

Ефективне державне регулювання та нагляд ринків фінансових послуг

є однією з основних складових для зростання економіки будь-якої країни.

В Україні запроваджено секторальну модель державного регулювання

та нагляду за ринками фінансових послуг. Згідно з цією моделлю в нашій

країні існують три регулятора ринків фінансових послуг, які одночасно

здійснюють нагляд за відповідними ринками:

-Національний банк України, який здійснює регулювання та

нагляд за ринком банківських послуг;

-Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

(НКЦПФР), яка здійснює регулювання та нагляд за ринками цінних

паперів;

-Національна комісія, що здійснює державне регулювання у

сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним

регулятором інших ринків фінансових послуг.

Слід зазначити, що у своїй діяльності функції двох вищезазначених

національних комісій перекликаються. Особливо це проявляється під час

регулювання окремих видів діяльності. Так, небанківські фінансові

установи, зокрема страховики, які є емітентами цінних паперів, управителі

фондів операцій з нерухомістю, а також компанії з управління активами, які

адмініструють недержавні пенсійні фонди, одночасно регулюються двома

комісіями. Отже, має місце дублювання сфери регулювання окремих видів

небанківських фінансових установ з боку Нацкомфінпослуг та НКЦПФР.

Однак, у звʼязку з цим виникають проблеми в учасників ринку, які змушені

подавати регуляторну звітність двом комісіям у різні строки і в різник

обсягах, отримувати ліцензії, дозволи, а також інші адміністративні послуги

за відмінними процедурами. Названі комісії також застосовують різні

підходи щодо проведення перевірок та застосування заходів впливу до

піднаглядних фінансових установ.

Крім того, відповідно до Закону України „Про фінансові послуги та

державне регулювання ринків фінансових послуг” фінансовою послугою

визначено операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах

третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках,

передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб

фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної

вартості фінансових активів. У той же час, відповідно до зазначеного Закону,

фінансові активи – це кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право

вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів. Таким чином, управління та

здійснення операцій з фінансовими активами в цілому розцінюється як

2

надання фінансових послуг.

Враховуючи дотичність функцій та сфер Нацкомфінпослуг та

НКЦПФР, доцільним є утворення одного наглядового органу за ринками

фінансових послуг та цінних паперів, до повноважень якого будуть віднесені

функцій вказаних національних комісій. При цьому, необхідно забезпечити

достатню інституційну спроможність нового наглядового органу, що також

відповідає рекомендаціям міжнародних фінансових організацій (дослідження

МВФ „Страх свободи: політики та незалежність і підзвітність органів

нагляду за фінансовим сектором”, 2007 р., „Зелена книга щодо підвищення

ефективності регулювання та нагляду за фінансовим сектором в Україні” ,

2010 р., „Оцінка поточного стану дотримання Україною Принципів та цілей

регулювання ринку цінних паперів IOSCO”, 2013 р.).

2.Мета проекту Закону

Метою законопроекту є консолідація системи регулювання та нагляду

ринків фінансових послуг та цінних паперів шляхом визначення одного

державного органу, що відповідатиме за формування та реалізацію державної

політики щодо цих ринків та здійснюватиме нагляд за його учасниками.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується утворити Національну комісію, що

здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг та цінних паперів,

як державного органу, до повноважень якого належить регулювання та

нагляд за ринками фінансових послуг та цінних паперів. Ці ринки на

сьогоднішній день знаходяться в наглядовій компетенції двох інших

державний органів – Нацкомфінпослуг та НКЦПФР.

Законопроект містить прогресивні норми щодо прозорого призначення

на відкритих конкурсних засадах членів Національної комісії, що здійснює

державне регулювання ринків фінансових послуг та цінних паперів, її

незалежності в прийняті рішень, відкритості та гласності процесу державного

регулювання.

Законопроект складається з чотирьох розділів, статтями яких

встановлюються особливості організації діяльності Національної комісії, що

здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг та цінних паперів,

її функції та повноваження, порядок підготовки рішень Комісії, особливості

здійснення державного контролю на ринках фінансових послуг та цінних

паперів. Розділом четвертим визначаються прикінцеві та перехідні

положення, включаючи правонаступництво Національної комісії, що

здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг та цінних паперів,

а також вносяться зміни до змін до Кодексів та законів України в частині

заміни назв двох нинішніх національних комісій на новоутворену.

3

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового

регулювання

У даній сфері правового регулювання діють Кодекс України про

адміністративні правопорушення, Господарський кодекс України, Закони

України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових

послуг”, „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”„Про

цінні папери та фондовий ринок”, „Про господарські товариства”, „Про

державний захист працівників суду і правоохоронних органів”, „Про

рекламу”, „Про депозитарну систему України”, „Про інститути спільного

інвестування”, „Про обіг векселів в Україні”, „Про кредитні спілки”, „Про

державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та

громадських формувань”, „Про іпотеку”, „Про недержавне пенсійне

забезпечення”, „Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування”,

„Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві

житла та операціях з нерухомістю”, „Про іпотечне кредитування, операції з

консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати”, „Про

обовʼязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників

наземних транспортних засобів”, „Про організацію формування та обігу

кредитних історій”, „Про іпотечні облігації”, „Про холдингові компанії в

Україні”, „Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність”, „Про

управління обʼєктами державної власності”, ”Про акціонерні товариства”,

„Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних

злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню

розповсюдження зброї масового знищення”, „Про страхування”, „Про банки і

банківську діяльність”, „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”,

„Про виконавче провадження”, „Про засади державної регуляторної політики

у сфері господарської діяльності”, „Про ліцензування видів господарської

діяльності”, „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері

господарської діяльності”.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація Закону України в разі його прийняття не потребуватиме

додаткових витрат із Державного бюджету України. Передбачається, що

виконання положень законопроекту буде реалізовано шляхом фінансування

Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків фінансових

послуг та цінних паперів, за рахунок внесків на регулювання, які

сплачуватимуться піднаглядними суб’єктами, що надають фінансові послуги.

6. Прогнозовані соціально-економічні та інші наслідки прийняття

законопроекту

Запровадження передбачених законопроектом змін створить підґрунтя

для припинення дублювання функцій національних регуляторів у сфері

ринків фінансових послуг та цінних паперів, спрощення та прозорості

4

прийняття управлінських рішень у цих сферах, а також покращення умов

ведення бізнесу в Україні.

Народний депутат України К.А. Бондарєв