Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання переказу коштів

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо регулювання переказу коштів

1. Обґрунтування необхідності прийняття акту

В Україні розвивається ринок платіжних систем, який супроводжується

впровадженням нових платіжних послуг та операцій, що вже

зарекомендували себе на світових та європейських ринках. На сьогоднішній

день зростає частка розрахунків, які здійснюються через мережу Інтернет з

використанням платіжних карток збільшується зацікавленість користувачів у

розрахунках електронними гаманцями та електронними грошима.

13 січня 2016 року вступила в дію друга (оновлена) платіжна

Директива ЄС № 2015/2366. Сучасний банкінг та фінтех розвивається на

стику традиційних і інноваційних напрямків, пов’язаних з платежами і

переказами, фінансуванням і кредитуванням, страхуванням і управлінням

ризиками, фінансовим менеджментом, персональними фінансами й

інвестиціями. У цей час найбільші інвестиції спрямовуються в кредитування,

платежі й процесинг, мобільні гаманці, автентифікацію, грошові перекази,

мобільний банкінг. В останні роки на більшості регіональних, у першу чергу,

європейських ринків детально регламентовані електронні інвойси,

використання яких передбачає, що споживач може одержати такий інвойс у

режимі он-лайн у більшості постачальників послуг і продавців товарів,

включаючи державні послуги для громадян, та оплатити його з

використанням електронних систем оплати.

На світовому платіжному ринку також динамічно розвиваються

системи, які забезпечують проведення платежів та розрахунків в мережі

інтернет (такі як PayPal, ApplePay, GoogleWallet тощо) з використанням

платіжних карток та електронних грошей. Перевагами таких систем є,

зокрема простота, зручність, швидкість розрахунків та можливість

здійснення миттєвих транскордонних переказів.

Українські громадяни зацікавлені у користуванні електронними

інвойсами, електронними гаманцями, мобільним банкінгом та послугами

українських фінтех компаній та міжнародних систем інтернет-розрахунків.

Водночас у Законі України “Про платіжні системи та переказ коштів в

Україні” не визначені особливості роботи провайдерів таких послуг та

правові умови для використання користувачами, у тому числі фізичними

особами, електронних інвойсів, електронних гаманців та грошей, для

здійснення безготівкових переказів та розрахунків за товари (роботи,

послуги) в режимі онлайн на території України та для транскордонних

2

переказів на рахунки громадян, відкриті українськими банками та

платіжними установами.

Зростання долі небанківського сегмента ринку платіжних послуг та

суттєві обсяги операцій, які проводяться через ці установи, вимагає

перегляду законодавчих підходів у регулюванні діяльності цих установ на

ринку платіжних послуг з урахуванням положень європейського

законодавства. Друга платіжна директива Європейського союзу № 2015/2366

класифікує платіжні послуги й організації, які мають право відкривати

клієнтам рахунки й електронні гаманці, випускати платіжні карти й

електронні гроші, а також їх обслуговувати, а саме: кредитні установи (банки

й небанківські фінансові установи) та платіжні установи - юридичні особи,

що одержали відповідну ліцензію в Національному банку України.

На сьогоднішній день на платіжному ринку України функціонують

платіжні системи, учасники платіжних систем та оператори послуг платіжної

інфраструктури, відомості щодо яких не внесено до Реєстру платіжних

систем, систем розрахунків, учасників платіжних систем та операторів

послуг платіжної інфраструктури. Для стимулювання чесної конкуренції між

новими та старими учасниками платіжного ринку, належного контролю

ризиків для користувачів в частині отримання якісних послуг, та суттєвого

підвищення інституційної спроможності регуляторного органу необхідно

визначити критерії та процедури, відповідно до яких буде здійснюватися

видача, зупинення, поновлення та відкликання ліцензії, надаватися право на

здійснення діяльності в якості суб’єктів переказу коштів.

Законодавством України на Національний банк України покладено

повноваження щодо здійснення нагляду (оверсайту) платіжних систем, їх

учасників та операторів послуг платіжної інфраструктури. Однак під час

реалізації цих повноважень виникли питання, що потребують врегулювання

на законодавчому рівні з урахуванням сучасних тенденцій нагляду

(оверсайту).

Так, Національний банк України не може здійснювати нагляд

(оверсайт) та застосовувати заходи впливу до суб’єктів ринку, щодо яких

немає відомостей у Реєстрі. Отже, необхідно чітко окреслити коло об’єктів,

нагляд (оверсайт) за якими здійснюватиме Національний банк України.

Крім того, з огляду на розширення кола об’єктів нагляду (оверсайту)

потребуватиме зміна назви Реєстру та запровадження нового терміну –

платіжна інфраструктура.

Також необхідно передбачити можливість застосування до юридичних

осіб, які є об’єктами нагляду (оверсайту), такого заходу впливу, як штраф, що

є дієвим запобіжним та стимулюючим заходом для функціонування ринку

фінансових послуг у рамках правового поля.

Варто зауважити, що законодавство України не дає можливості для

ефективної реалізації функції спеціальної та загальної превенції, не

3

проведено уніфікацію кримінальної відповідальності в рамках

Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до

законодавства Європейського Союзу, погіршується криміногенна ситуації в

частині виявлення та припинення злочинів в сфері обігу засобів платежу.

Свого часу мережа Інтернет зробила революцію, уможлививши

підтримувати контакт на значних дистанціях та надавши можливість доступу

до інформації всього в пару кліків. Сьогодні завдяки Інтернету більше не

потрібно стояти в чергах, щоб оплатити комунальні послуги, чи придбати

будь-який необхідний у побуті товар.

Проте чим більше наших громадян хоче долучитися до числа тих, хто

використовує електронний спосіб оплати, тим очевиднішою стає проблема.

Головною причиною того, що українці не можуть у повній мірі

використовувати електронні системи оплати, є законодавство.

Саме на вирішення зазначених вище проблем спрямовані положення

законопроекту, які із врахуванням положень європейського законодавства,

покликані суттєво покращити якість послуг у сфері електронних переказів та

наблизити вітчизняне законодавство до європейського законодавства у

площині гарантій та захисту прав платників.

2. Мета та завдання акту

Запропоновані законопроектом зміни спрямовані на удосконалення

регулювання платіжних систем та контроль за операційними ризиками їх

учасників, упорядкування діяльності платіжних установ на ринку послуг з

переказу коштів, надання права платіжним установам відкривати клієнтам

рахунки й електронні гаманці, випуск платіжних карт та електронних

грошей, їх обслуговування, демонополізацію оплати комунальних та

подібних послуг за рахунок використання електронних інвойсів,

удосконалення порядку здійснення оверсайту платіжних систем, приведення

національне законодавства України до вимог європейського законодавства.

3. Загальна характеристика і основні положення акту

Законопроектом вносяться зміни до Закону України “Про платіжні

системи та переказ коштів в Україні”, якими пропонується врегулювати:

особливості умов та порядку обігу електронних грошей;

уточнити термінологічний апарат;

уточнити вимоги до суб’єктів переказу коштів;

надати право платіжним установам провадити випуск електронних

грошей;

запровадити Реєстр платіжної інфраструктури;

уточнити порядок випуску електронних грошей резидентами та

порядок здійснення операцій з ними;

4

визначити порядок здійснення операцій з електронними грошима,

випущеними нерезидентами;

уточнити порядок проведення платіжного моніторингу;

запровадити особливості здійснення оверсайту платіжної

інфраструктури;

визначити порядок розгляду скарг та спорів;

визначити особливості операційних ризиків та ризиків порушення

безпеки.

Відповідні зміни передбачається внести до Кримінального кодексу

України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів

України “Про Національний банк України”, “Про фінансові послуги та

державне регулювання ринків фінансових послуг”, “Про банки і банківську

діяльність”, “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг”, “Про електронну комерцію”,

“Про житлово-комунальні послуги”, “Про захист прав споживачів”.

4. Стан нормативно-правової бази у сфері правового регулювання

Діяльність у сфері платіжних систем та переказу коштів регулюється

Законами України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, “Про

Національний банк України”, іншими нормативно-правовими актами

України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування акту

Реалізація положень законопроекту не потребує видатків державного і

місцевого бюджетів.

6. Очікувані правові та соціально-економічні наслідки прийняття

законопроекту

Запропоновані зміни до законодавчих актів України після їх прийняття

дадуть змогу удосконалити законодавство України у сфері платіжних систем

та переказу коштів, встановити регулювання платіжних систем і контролю

над операційними ризиками їх учасників, упорядкувати діяльність платіжних

установ на ринку послуг з переказу коштів, випуск та здійснення операцій з

електронними грошима, гармонізувати національне законодавство із

законодавством Європейського Союзу.

Народні депутати України Климпуш-Цинцадзе І. О.

Кубів С. І.

Федина С. Р.