Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей правового статусу та гарантій соціального захисту фахівців з розмінування операторів протимінної діяльності, безпосередньо задіяних у заходах з розмінування

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань бюджету

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

Комітет Верховної Ради України

з питань соціальної політики та

захисту прав ветеранів

До законопроекту

за реєстр. № 13686-1

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні

06 травня 2026 року (протокол № 234) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України

щодо особливостей правового статусу та гарантій соціального захисту фахівців з

розмінування операторів протимінної діяльності, безпосередньо задіяних у

заходах з розмінування (реєстр. № 13686-1 від 05.09.2025), поданий народним

депутатом України Яцик Ю.Г., відмітивши таке.

Законопроектом пропонується надати статус особи з інвалідністю

внаслідок війни особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи

інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час виконання робіт, безпосередньо

пов’язаних з виявленням, знешкодженням та знищенням вибухонебезпечних

предметів, що спричинить надання таким особам певного переліку пільг і

компенсацій, передбачених статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціального захисту». Таке розширення переліку пільгових

категорій громадян потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих

бюджетів, пов’язаних з фінансовим забезпеченням надання відповідних пільг.

Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у

своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Також законопроектом пропонується внести зміни до Закону України

«Про протимінну діяльність в Україні» та передбачити, що життя, здоров’я та

працездатність фахівців у сфері протимінної діяльності, які залучаються

операторами протимінної діяльності до виконання заходів у сфері протимінної

діяльності, підлягають обов’язковому страхуванню за класом страхування 1, тоді

як згідно з діючою редакцією цього Закону такі фахівці можуть бути

застраховані. Такі зміни можуть потребувати додаткових видатків державного

бюджету для забезпечення обов’язкового страхування фахівців операторами

протимінної діяльності державної форми власності (наприклад підрозділами

Міністерства оборони України (Державної спеціальної служби транспорту),

Міністерства внутрішніх справ України (Державної служби України з

надзвичайних ситуацій, Національної поліції України, Національної гвардії

України, Державної прикордонної служби України) тощо).

В той же час, у разі здійснення обов’язкового страхування згаданих

2фахівців приватними підприємствами протимінної діяльності (операторами) це

може призвести до зменшення податкових надходжень до державного та

місцевих бюджетів зважаючи на те, що видатки на страхування здійснюються за

рахунок доходів таких суб’єктів господарювання, що, відповідно, зменшуватиме

їх прибуток. При цьому, обсяг можливих втрат податкових надходжень

залежатиме від кількості застрахованих фахівців у сфері протимінної діяльності,

який оцінити неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Водночас варто відмітити, що в результаті введення з 1 січня 2024 року в

дію Закону України від 18.11.2021 № 1909-ІХ «Про страхування» здійснено

перехід від обов’язкових видів страхування до обов’язку наявності укладеного

договору страхування за окремими видами діяльності. В контексті цього Мінфін

надає свої пропозиції стосовно положень законопроекту, які стосуються

страхування фахівців з розмінування.

Слід нагадати, що на розгляді Верховної Ради України знаходиться низка

законопроектів, якими передбачено врегулювати питання надання статусу

особам, які залучалися до забезпечення проведення заходів із захисту

незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, та

ветеранів/ветеранок, які брали участь у відсічі збройної агресії рф проти України,

а також визначення заходів підтримки таких осіб (реєстр. № 13695 від 25.08.2025

та реєстр. № 13696 від 25.08.2025). З огляду на це, запропоноване

законопроектом питання надання відповідного статусу та соціальної підтримки

фахівцям з розмінування операторів протимінної діяльності Мінфін пропонує

опрацьовувати комплексно під час розгляду і прийняття вказаних

законопроектів.

Крім того, беручи до уваги, що реалізація запропонованих

законопроектом змін потребуватиме додаткових видатків державного бюджету,

суб’єктами права законодавчої ініціативи пропонується доручити Кабінету

Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом подати

на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону

України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», необхідних для

реалізації його положень (абзац другий пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві

положення» законопроекту).

З приводу вказаної пропозиції законопроекту доцільно відмітити, що

згідно із статтею 95 Конституції України виключно законом про Державний

бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні

потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків та встановлено необхідність

забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої

конституційної вимоги положеннями статті 2, частин першої і другої статті 23,

частини першої статті 30 та пункту 20 частини першої статті 116 Бюджетного

кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з

бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного

призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України, а

взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням

повноважень, встановлених Кодексом та законом про Державний бюджет

3України, визнається бюджетним правопорушенням. Поряд з цим, статтею 52

Кодексу визначено вичерпний перелік випадків, за умови яких можуть вноситися

зміни до закону про Державний бюджет України у поточному році.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України

та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами

права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до

змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування

(включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів

України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень

бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких

законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього

законопроекту.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу

України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники

бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати

бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому,

вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці

Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що

передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що

настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI

цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються

в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної

мобілізації.

За підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету

ухвалив таке рішення: законопроект за реєстр. № 13686-1 матиме вплив на

показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та

місцевих бюджетів, а також може вплинути на обсяг податкових надходжень до

бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої

ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно

з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням

підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА