Проєкт Закону про Національне бюро розслідувань на транспорті

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України «Про Національне бюро розслідувань

на транспорті»

Цей проект Закону є альтернативним до проєкту Закону України «Про

Національне бюро розслідувань аварійних подій на транспорті», реєстр. №

13674 від 21.08.2025 року.

1.Мета

Проєкт Закону України «Про Національне бюро розслідувань на

транспорті» (далі – проєкт Закону) розроблено з метою підвищення рівня

безпеки на транспорті шляхом забезпечення високого рівня ефективності,

якості та оперативності розслідувань транспортних випадків, єдиною метою

яких є запобігання виникненню транспортних випадків у майбутньому без

покладання вини або відповідальності.

2.Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проєкт Закону розроблено відповідно до підпункту 1 завдання 135 Плану

заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті

про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2024

року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28

березня 2025 р. № 300-р, виконання пункту 6 Операційного плану заходів з

реалізації у 2025–2027 роках Національної транспортної стратегії України на

період до

2030 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня

2024 року № 1550, завдання 1870 Плану заходів з виконання Угоди про

асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом,

Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з

іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25

жовтня 2017 р.

№ 1106, та пункту 31 Плану пріоритетних дій Уряду на 2023 рік, затвердженого

розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 березня 2023 р. № 221.

Статтею 367 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та

Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і

їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію)

передбачено, що Сторони розширюють і зміцнюють співробітництво в галузі

транспорту з метою сприяння розвитку стабільних транспортних систем та

сприяють здійсненню ефективних і безпечних транспортних перевезень, а

також інтермодальності й оперативної сумісності транспортних систем.

Відповідно до Додатка ХХХІІ до глави 7 «Транспорт» розділу V

«Економічне і галузеве співробітництво» Угоди про асоціацію, мають бути

впроваджені положення Директиви 2004/49/ЄС Європейського Парламенту та

Ради, а саме була викладена у новій редакції Директивою 2016/798

Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2016 року про безпеку

залізничного руху.

Метою Директиви 2016/798 Європейського Парламенту та Ради від 11

травня 2016 року про безпеку залізничного руху є забезпечення розвитку та

поліпшення безпеки на залізничних шляхах Співтовариства та покращеного

доступу до ринків послуг залізничних перевезень зокрема шляхом створення у

кожній державі-члені органу з питань безпеки (залізничного транспорту) та

органу з розслідування аварій та інцидентів. Кожна держава-член забезпечує,

щоб розслідування аварій та інцидентів, здійснюються постійним органом. Цей

орган є незалежним по своїй організаційно-правовій структурі та порядку

прийняття рішень від будь-яких менеджерів інфраструктури, залізничних

підприємств, органу, що стягує плату, розподільного органу та уповноваженого

органу, а також від будь-якої сторони, чиї інтереси можуть суперечити

завданням, покладеним на орган з розслідувань. Більше того, він є

функціонально незалежним від органу з безпеки та від будь-кого, хто регулює

діяльність залізниць.

Відповідно до пункту 2 статті 9 Угоди між Україною, з однієї сторони, та

європейським союзом і його державами-членами, з іншої сторони, про спільний

авіаційний простір (далі – Угода про спільний авіаційний простір) передбачено,

що Україна інкорпорує у своє законодавство та ефективно імплементує вимоги

та стандарти, зазначені у пункті 1 цієї статті, відповідно до перехідних

положень, передбачених Додатком III Угоди про спільний авіаційний простір.

Додатком III Угоди про спільний авіаційний простір перебачено

імплементація Регламенту (EU) № 996/2010 Європейського Парламенту та Ради

від 20 жовтня 2010 року про розслідування та запобігання авіаційним подіям і

інцидентам у сфері цивільної авіації та скасування Директиви 94/56/ЕС.

Відповідно до статті 26 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію

(Україна приєдналася 10.08.1992р.) (далі – Чиказька конвенція), Договірна

держава, на території якої сталася подія з повітряним судном іншої Договірної

держави, що призвела до смертельних наслідків чи серйозних тілесних

ушкоджень, або вказує на серйозний технічний дефект повітряного судна чи

аеронавігаційних засобів, зобов’язана провести розслідування обставин такої

події. Згідно з частиною першою статті 4 Повітряного кодексу України,

Україна, як держава, що приєдналася до Чиказької конвенції несе

відповідальність за реалізацію міжнародних зобов’язань, що випливають з

вимог цієї Конвенції.

Для проведення розслідування, згідно з пунктом 3.2 Додатку 13 до

Чиказької конвенції, Договірна держава зобов’язана утворити уповноважений

орган з питань розслідування авіаційних подій. Законодавство Договірної

держави має встановлювати вимоги щодо утворення незалежного

уповноваженого органу з питань розслідування авіаційних подій, гарантій

незалежності проведення розслідувань, забезпечення повноважень фахівців з

розслідування, захисту матеріалів розслідування тощо.

Частиною третьою статті 67 Закону України «Про внутрішній водний

транспорт» розслідування аварійних подій покладається на державну

спеціалізовану експертну установу з розслідування подій на транспорті та

координується Кабінетом Міністрів України. Наразі державну спеціалізовану

експертну установу з розслідування подій не утворено.

На сьогоднішній день в Україні відсутній спеціальний закон, який визначає

правові засади організації та діяльності постійно діючого незалежного

уповноваженого органу з питань розслідування транспортних випадків, вимоги

до осіб, які здійснюють розслідування транспортних випадків, а також правові

основи розслідування транспортних випадків. Така ситуація негативно впливає

на рівень забезпечення безпеки на транспорті, суттєво знижує міжнародні

рейтинги України у сфері розслідування, ускладнює участь України у

розслідуванні таких резонансних подій, як катастрофи рейсів МН17 поблизу

Донецька, PS752 поблизу Тегерана тощо.

3.Основні положення проєкту акта

Проєкт Закону визначає правові засади організації діяльності

Національного бюро з розслідувань на транспорті, як постійно діючого

незалежного органу з питань розслідування транспортних випадків, обов'язків

щодо розслідування, кваліфікаційні вимоги до директора Національного бюро з

розслідувань на транспорті, основні положення щодо контролю за діяльністю

Національного бюро з розслідування на транспорті та його підзвітність, вимоги

щодо використання матеріалів розслідування, захисту конфіденційної

інформації, надання інформації щодо транспортного випадку.

Також, проєктом Закону пропонується внести зміни до Кодексу

цивільного захисту України, Кодексу торговельного мореплавства України,

Повітряного кодексу України, Закону України «Про транспорт», Закону

України «Про автомобільний транспорт», Закону України «Про внутрішній

водний транспорт», Закону України «Про залізничний транспорт», Закону

України «Про морські порти України», Закону України «Про міський

електричний транспорт».

Цей проєкт Закону, на відміну від проєкту Закону України «Про

Національне бюро розслідувань аварійних подій на транспорті», реєстр. №

13674 від 21.08.2025 року, також враховує та імплементує положення

Директиви ЄС №2009/18/EC; Регламенту ЕС № 376/2014; Doc 9962 ICAO; Doc

9756 ICAO; Doc 10206 ІСАО.

Також, цей законопроєкт, на відміну від проєкту Закону України «Про

Національне бюро розслідувань аварійних подій на транспорті», реєстр. №

13674 від 21.08.2025 року, не передбачає ліквідації експертної установи з

розслідування авіаційних подій (яка, згідно з Постановою Кабінету Міністрів

України від 15 вересня 2023 №995, має назву Національне бюро розслідувань

на транспорті) та зменшення граничної численності Державної служби України

з безпеки на транспорті, а реорганізовує та оптимізує роботу діючого

Національного бюро з розслідувань на транспорті.

4.Правові аспекти

У цій сфері суспільних відносин діють:

Повітряний кодекс України;

Кодекс цивільного захисту України;

Кодекс торговельного мореплавства України;

Конвенція про міжнародну цивільну авіацію (Чиказька конвенція), набуття

чинності для України 09.09.1992 р.;

Закон України «Про транспорт»;

Закон України «Про автомобільний транспорт»;

Закону України «Про внутрішній водний транспорт»;

Закон України «Про залізничний транспорт»;

Закон України «Про морські порти України»;

Закон України «Про міський електричний транспорт»;

Закон України «Про Кабінет Міністрів України»;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 р. № 430

«Про схвалення Національної транспортної стратегії України на період до 2030

року»;

постанова Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 р. № 1106 «Про

виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та

Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і

їхніми державами-членами, з іншої сторони»;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 березня 2025 р.

№ 300-р «Про затвердження плану заходів з виконання рекомендацій

Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках

Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року».

5.Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація Закону не потребуватиме додаткових витрат з державного чи

місцевого бюджетів, у зв’язку з реорганізацією та оптимізацією роботи діючого

Національного бюро з розслідувань на транспорті, яке діє згідно з Постановою

Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2023 №995.

6.Позиція заінтересованих сторін

Проєкт Закону не потребує проведення публічних консультацій.

Проєкт Закону не стосується питань функціонування місцевого

самоврядування, прав та інтересів територіальних громад, місцевого та

регіонального розвитку, соціально-трудової сфери, прав осіб з інвалідністю,

функціонування і застосування української мови як державної; сфери наукової

та науково-технічної діяльності.

7.Прогноз результатів

Реалізація Закону матиме позитивний вплив на забезпечення безпеки

транспорту, що сприятиме задоволенню потреб суспільства, суб’єктів

господарювання та держави. Крім того, прийняття Закону сприятиме виконанню

Україною зобов’язань, що випливають з міжнародних угод України та у сфері

європейської інтеграції.

Народні депутати України