Проєкт Закону про застосування допоміжних репродуктивних технологій

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань бюджету

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

Комітет Верховної Ради України з

питань здоров’я нації, медичної

допомоги та медичного страхування

До розгляду законопроекту

реєстр. № 13683-1 від 04.09.2025

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні

16 лютого 2026 року (протокол № 233) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради

України розглянув проект закону про застосування допоміжних

репродуктивних технологій (реєстр. № 13683-1 від 04.09.2025), поданий

народним депутатом України Дануцою О.А., і повідомляється наступне.

Законопроектом пропонується на законодавчому рівні визначити

організаційні основи, порядок та умови застосування допоміжних

репродуктивних технологій /далі – ДРТ/, зокрема:

термінологію, що застосовуватиметься у сфері ДРТ /стаття 1

законопроекту/;

державне регулювання правовідносин у сфері використання ДРТ

/стаття 4 законопроекту/, зокрема, уповноваживши центральний орган

виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я

на здійснення повноважень у цій сфері, зокрема, в частині:

- визначення порядку та умов застосування ДРТ;

- здійснення організації підвищення кваліфікації спеціалістів, які

працюють у цій сфері;

- видання ліцензії на види діяльності, які підлягають ліцензуванню

відповідно до чинного законодавства України;

- здійснення контролю та нагляду за дотриманням ліцензійних умов

провадження господарської діяльності з медичної практики та контролю за

дотриманням стандартів якості медичної допомоги при застосуванні ДРТ;

- визначення методики ДРТ;

здійснення державними та комунальними закладами охорони здоров’я

плати за ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної

практики, яка включає в себе застосування допоміжних репродуктивних

технологій методом сурогатного материнства /стаття 7 законопроекту/.

Відтак, здійснення центральним органом виконавчої влади, що

реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, контролю за

дотриманням стандартів медичної допомоги під час застосування ДРТ та

видачі ліцензій на провадження господарської діяльності з медичної

практики, яка включає застосування ДРТ методом сурогатного материнства

2призведе до збільшення видатків державного бюджету, про що також

зазначено Міністерством фінансів України /далі – Мінфін/ у експертному

висновку до цього законопроекту.

Слід нагадати, що відповідно до статті 25 Закону України «Про

центральні органи виконавчої влади» встановлено, що фінансове і

матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших

центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів

державного бюджету, крім випадків, визначених законом. Водночас, статтею

2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади»

встановлено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність

виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених

цим Законом) в межах, передбачених законом про державний бюджет на

відповідний рік.

Крім того, статтею 7 законопроекту передбачається, що

застосування ДРТ методом сурогатного материнства потребує окремого

ліцензування. Зазначається, що відповідна ліцензія видаватиметься терміном

на п’ять років, а плата за неї справлятиметься щорічно, при цьому, відповідні

положення наберуть чинності через один рік після набрання чинності

відповідного закону. Що стосується розміру річної плати за ліцензію, то його

пропонується встановити на рівні однієї тисячі прожиткових мінімумів на

одну особу в розрахунку на місяць, встановлених для працездатних осіб на 1

січня відповідного календарного року (виходячи із розміру прожиткового

мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2026 року у розмірі

3 328 грн – розмір плати за ліцензію становитиме 3,328 млн гривень

щорічно).

Відтак, реалізація положень законопроекту через рік після набрання

чинності відповідного закону впливатиме на дохідну частину місцевих

бюджетів /враховуючи положення пункту 22 частини першої статті 64 та

пункт 19 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України/ у зв’язку

із введенням нового виду ліцензування та встановлення плати за нього. Однак

оцінка зазначеного впливу визначатиметься у ході практичної реалізації

положень законопроекту. Аналогічну думку висловлює і Мінфін у своєму

експертному висновку до цього законопроекту та наголошує, що до

законопроекту не надано фінансово-економічних розрахунків, а також

обґрунтувань, зокрема, щодо визначення запропонованого розміру щорічної

плати за ліцензію.

Водночас слід зазначити, що суб’єкт права законодавчої ініціативи не

вносить відповідних змін до Закону України «Про ліцензування видів

господарської діяльності», тобто не визначає у профільному законодавстві

нового виду ліцензування господарської діяльності та розміру плати за нього.

Тому слід враховувати, що відповідно до статті 14 Закону України «Про

ліцензування видів господарської діяльності» за видачу ліцензії справляється

разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму з урахуванням розміру

прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття

3органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати

не встановлено законом.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27

Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України

суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого

призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-

економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та

пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат

бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення

збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу

потреби у додаткових коштах держаного бюджету. На невиконання вказаних

вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Загалом Мінфін у межах компетенції наголошує на необхідності

доопрацювання законопроекту у частині надання фінансово-економічних

розрахунків та обґрунтувань, а також зазначає, що висновки щодо

доцільності чи недоцільності розгляду законопроекту має надати

Міністерство охорони здоров’я України як центральний орган виконавчої

влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері

охорони здоров’я.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу

України, закони України або їх окремі положення, які впливають на

показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують

витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує

плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного

періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються

після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше

початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно

до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої

статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для

здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

За підсумками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект закону

про застосування допоміжних репродуктивних технологій (реєстр. № 13683-1

від 04.09.2025), поданий народним депутатом України Дануцою О.А., матиме

вплив на показники бюджету (збільшуватиме надходження державного

бюджету від плати за ліцензії та збільшуватиме витрати державного бюджету

на виконання додаткових повноважень у сфері допоміжних репродуктивних

технологій). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію

згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з

урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА