Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування органів правопорядку у сфері забезпечення захисту економічної безпеки України та її економічного потенціалу

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих

актів України щодо реформування органів правопорядку у сфері

забезпечення захисту економічної безпеки України та її економічного

потенціалу»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Розділом VI (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про

Бюро економічної безпеки» у пункті 28 передбачено абзаци четвертий та шостий

частини другої статті 1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність

Служби безпеки України» виключити. Таким чином, із тексту Закону України

«Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України» виключено зі

структури Центрального апарату Служби безпеки України та підпорядкованих

йому органах підрозділи: контррозвідувального захисту економіки держави та

боротьби з корупцією і організованою злочинністю.

Крім того, з частини першої статті 2 Закону України «Про Службу безпеки

України», на підставі пункту 3 Розділу VI Закону України «Про Бюро

економічної безпеки України» слово «економічній» виключено. Таким чином

Служба безпеки України через зміни в своєму основному Законі втратила таке

завдання як захист економічної безпеки держави та економічного потенціалу

України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Бюро економічної безпеки»

Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на

який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на

функціонування економіки держави.

Статтею 1 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» визначено

контррозвідувальну діяльність, як спеціальний вид діяльності у сфері

забезпечення державної безпеки, яка здійснюється з використанням системи

контррозвідувальних, пошукових, режимних, адміністративно-правових заходів,

спрямованих на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та

внутрішнім загрозам безпеки України, розвідувальним, терористичним та іншим

протиправним посяганням спеціальних служб іноземних держав, а також

організацій, окремих груп та осіб на інтереси України.

З урахуванням відповідних змін в законодавстві України та ліквідації у

структурі Центрального апарату Служби безпеки України та підпорядкованих

йому органах підрозділів контррозвідувального захисту економіки держави таку

функцію доцільно закріпити за відповідними підрозділами Бюро економічної

безпеки України, з метою прибрати вакуум у правозастосовній діяльності та

забезпечити ефективний захист економічної безпеки України та її економічного

потенціалу.

Стратегія забезпечення державної безпеки, затверджена Указом Президента

України від 16 лютого 2022 року № 56/2022, визначає реальні й потенційні

загрози державній безпеці України, напрями та завдання державної політики у

сфері державної безпеки, що є основою для планування і реалізації політики у

сфері державної безпеки. Серед об’єктів забезпечення державної безпеки

визначено економічний потенціал держави.

Крім того, Стратегія забезпечення державної безпеки серед основних

завдань державної політики у сфері забезпечення державної безпеки визначає –

економічний потенціал України та її економічну безпеку, а також системну

протидію економічному тероризму.

Таким чином, питання контррозвідувального захисту економічної безпеки

держави та її економічного потенціалу повинно бути покладено на відповідні

підрозділи Бюро економічної безпеки України, як єдиного органу, який здійснює

забезпечення економічної безпеки держави шляхом запобігання, виявлення,

припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на

функціонування економіки держави.

Національним інститутом стратегічних досліджень в аналітичній записці

«Удосконалення правових основ діяльності Бюро економічної безпеки»,

№293/591 від 18.08.2022 року, яку було скеровано в адресу Верховної Ради

України та Офісу Президента України була звернута увага на необхідність

законодавчого унормування забезпечення економічної безпеки України та

наявної проблеми відсутності унормування на рівні Закону

контррозвідувального захисту економічної безпеки України та її економічного

потенціалу.

Указом Президента України від 23 липня 2025 року №544, з метою

здійснення ефективної дерегуляції та сприяння реалізації економічних прав і

свобод громадян України, більш раціонального використання державних коштів

та максимального спрямування державних ресурсів для захисту незалежності

України та посилення її обороноздатності в умовах правового режиму воєнного

стану Кабінету Міністрів України доручено забезпечити відповідно до

повноважень та з урахуванням загроз національній безпеці проведення аналізу

інституційної та функціональної спроможності органів державної влади в

інтересах національної безпеки та оборони України і вжити за результатами

аналізу заходів, спрямованих насамперед на недопущення дублювання ними

повноважень, виконання невластивих функцій і неефективного використання

кадрового та бюджетних ресурсів.

Приймаючи до уваги Указ Президента України від 23 липня 2025 року №544

обґрунтованим вбачається надання повноважень здійснення

контррозвідувального захисту економічної безпеки України та її економічного

потенціалу Бюро економічної безпеки, оскільки Служба безпеки України

втратила відповідні повноваження у сфері забезпечення економічної безпеки

України та її потенціалу.

Однією з безумовних вимог Плану дій щодо членства в НАТО для будь-якої

країни є встановлення належного демократичного цивільного контролю над

силовими структурами держави. Отже, Україна, яка декларує намір отримати

запрошення щодо приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО, повинна

активно впроваджувати цивільний демократичний контроль не лише над

Збройними Силами, як найпотужнішою військовою організацією країни, а й над

рештою силових відомств, у тому числі – спеціальних служб.

Адаптована Річна національна програма співробітництва Україна - НАТО

на 2024 рік1, в рамках реформування органів правопорядку як частини сектору

безпеки і оборони України, серед основних завдань та цілей передбачала:

- реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони

України, забезпечення його модернізації та приведення у відповідність із

принципами та підходами держав – членів НАТО та ЄС;

- виконання Комплексного стратегічного плану реформування органів

правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки,

схваленого Указом Президента України від 11.05.2023 року № 273;

- здійснення заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини та

громадянина, інтересів суспільства та держави від загроз у сферах громадської

безпеки та цивільного захисту.

Адаптована Річна національна програма – ключовий національний

політичний документ, що містить чіткі узгоджені пріоритети євроатлантичної

інтеграції України, визначає завдання, необхідні для забезпечення їх ефективної

планомірної реалізації та конкретні індикатори в оцінці успішності виконання

відповідних завдань.

Указом Президента України від 11 травня 2023 року № 273/2023 схвалено

Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку як частини

сектору безпеки і оборони України на 2023-2027 роки, задля досягнення місії яка

полягає у стратегічній й оперативній здатності органів правопорядку та

прокуратури служити людям, захищати порядок, громадську та державну

безпеку з дотриманням прав людини і стандартів підзвітності, що інтегрує

Україну в загальноєвропейський простір свободи, безпеки та справедливості.

Окремої уваги заслуговують визначені Комплексним стратегічним планом

реформування органів правопорядку напрями, серед яких слід виділити:

- удосконалення внутрішньої структури і функцій органів правопорядку та

прокуратури, забезпечення їх раціональної побудови й спроможності ефективно

виконувати свої функції шляхом оптимізації ресурсів відповідно до визначених

законом повноважень.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я,

честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою

соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і

спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою

діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним

обов`язком держави. Для реального виконання державою своїх завдань у сфері

гарантування, забезпечення та захисту прав, свобод і законних інтересів людини

та громадянина, юридичних осіб, а також державних і суспільних інтересів,

держава створює систему органів, які сприяють реалізації державних завдань та

функцій.

Система та структура прокуратури побудовані таким чином, щоб її вплив на

забезпечення законності, правопорядку, прав і законних інтересів громадян був

ефективним, всеохоплюючим на всій території України та на всіх напрямах

відносин, урегульованих законами України. Зокрема, статтею 1 Закону України

«Про прокуратуру» визначено, що прокуратура України становить єдину

1 https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1GhTZdnMhpxuC3dKlGrGOro_ ky_mkN9sp.

систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені

Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних

інтересів суспільства та держави.

Законом України «Про національну безпеку України», передбачено дію

системи демократичного цивільного контролю, у сфері дотримання вимог

Конституції і законів України у діяльності органів сектору безпеки і оборони,

зокрема недопущення їх використання для узурпації влади, порушення прав і

свобод людини і громадянина та стану правопорядку в органах сектору безпеки

і оборони, що визначено в якості предмету демократичного цивільного контролю

у частині четвертій статті 4 Закону України «Про національну безпеку України».

Розширення системи демократичного цивільного контролю наглядом

прокуратури у сфері дотримання вимог Конституції і законів України в

діяльності органів сектору безпеки і оборони зумовлено необхідністю

недопущення використання цих органів для узурпації влади, порушення прав і

свобод людини і громадянина та стану правопорядку в органах сектору безпеки

і оборони (стаття 4 Закону України «Про національну безпеку України»). Крім

того, нормативне упорядкування буде логічним кроком реалізації

Конституційних положень та Закону України «Про національну безпеку

України», виходячи із наявних повноважень прокуратури здійснення нагляду за

оперативно-розшуковою діяльністю та контррозвідувальною діяльністю

суб’єктів сектору безпеки і оборони (стаття 7 Закону України «Про

контррозвідувальну діяльність», стаття 2 Закону України «Про прокуратуру»,

стаття 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»,

Кримінальний процесуальний кодекс України).

Відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» за

визначенням поняття «оперативно-розшукова діяльність» - це система гласних

і негласних пошукових та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із

застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Закон України «Про контррозвідувальну діяльність» надає визначення

поняттю контррозвідувальна діяльність, проте не дає визначення поняття

«контррозвідувальний захід», разом із тим визначає у статті 2 цього Закону, що

завданнями контррозвідувальної діяльності, поміж іншого, є розроблення і

реалізація заходів щодо запобігання, усунення та нейтралізації загроз інтересам

держави, суспільства та правам громадян.

Положення Конституції України не містять таких понять, як

«контррозвідувальна діяльність» чи «оперативно-розшукова діяльність».

Натомість положеннями статті 92 Конституції України передбачено, що

виключно законами України визначається, зокрема: права і свободи людини і

громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина;

правовий режим власності; засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної

діяльності, митної справи; організація і діяльність органів виконавчої влади,

основи державної служби, організації державної статистики та інформатики;

судоустрій, судочинство, статус суддів; засади судової експертизи;

організація і діяльність прокуратури, нотаріату, органів досудового

розслідування, органів і установ виконання покарань; порядок виконання

судових рішень; основи національної безпеки, організації Збройних Сил

України і забезпечення громадського порядку; правовий режим державного

кордону; правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної

екологічної ситуації; засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є

злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та

відповідальність за них.

Вже у статті 5 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність»

зазначено, що контррозвідувальні заходи в інтересах забезпечення охорони

державного кордону України, посадових осіб, стосовно яких здійснюється

державна охорона, можуть проводити розвідувальні органи України, підрозділи

забезпечення внутрішньої і власної безпеки Державної прикордонної служби

України та Управління державної охорони України, яким законами України

«Про оперативно-розшукову діяльність» та «Про розвідку» надано право

здійснювати оперативно-розшукову чи розвідувальну діяльність. Розвідувальні

органи України, крім визначених у частині другій цієї статті випадків, також

можуть проводити контррозвідувальні заходи у випадках, зазначених у статті 17

Закону України «Про розвідку». За змістом Закону України «Про

контррозвідувальну діяльність» контррозвідувальна діяльність реалізується

шляхом здійснення контррозвідувальних заходів, які у свою чергу є складовою

оперативно-розшукової діяльності, за якою, відповідно до статті 14 Закону

України «Про оперативно-розшукову діяльність», органами прокуратури

здійснюється нагляд за додержанням законів під час її проведення.

Крім того, статтею 7 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність»

передбачено, що здійснювати заходи, визначені частиною третьою статті 8

Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», - лише за ухвалою

слідчого судді, постановленою за клопотанням керівника відповідного

оперативного підрозділу або його заступника, погодженим прокурором.

Нагляд за додержанням законів під час проведення контррозвідувальної

діяльності відповідно до статті 7 цього Закону здійснюється Генеральним

прокурором, виконувачем його обов’язків або уповноваженими наказом

Генерального прокурора заступниками Генерального прокурора.

Враховуючи кількість контррозвідувальних заходів (заведених

контррозвідувальних справ), які здійснюються/реалізовуються державними

органами, які відповідно до законодавства України мають на це право – зведення

та усічення здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення

контррозвідувальної діяльності до посад Генерального прокурора, виконувача

його обов’язків та (або) його заступника, визначеного Генеральним прокурором,

є вочевидь звуженням ефективності забезпечення дотримання вимог

Конституції і законів України в діяльності органів сектору безпеки щодо

виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина та дотримання

стану правопорядку в уповноважених органах сектору безпеки.

Офісом Генерального прокурора у листах:

- за №10/3-3131ВИХ-25 від 10.04.2025 року поінформовано народного

депутата України, про позицію прокуратури щодо підтримки удосконалення

прокурорського нагляду за дотриманням законності органами та підрозділами,

що здійснюють контррозвідувальну діяльність;

- за № 05/5/1-59279ВИХ-25 від 07.07.2025 року висловлено концептуальну

підтримку ідеї удосконалення прокурорського нагляду за дотриманням

законності органами та підрозділами, що здійснюють контррозвідувальну

діяльність, зазначивши про необхідність уточнення межі прокурорського

нагляду за контррозвідувальною діяльністю.

2. Мета і завдання законопроекту

Метою прийняття проекту Закону є необхідність законодавчого

унормування забезпечення контррозвідувального захисту економічної безпеки

України та її економічного потенціалу шляхом надання таких повноважень Бюро

економічної безпеки.

Крім того законопроектом буде досягнуто мету:

- виконання Комплексного стратегічного плану реформування органів

правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023-2027 роки,

схваленого Указом Президента України від 11 травня 2023 року № 273/2023,

шляхом надання прокуратурі України можливості ефективно забезпечувати

дотримання вимог Конституції та законів України в діяльності органів сектору

безпеки щодо виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина та

дотримання стану правопорядку в уповноважених органах сектору безпеки, під

час здійснення оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності;

- положень Указу Президента України від 23 липня 2025 року №544 про

заходи для скорочення бюрократичних процедур та проведення негайного

аудиту державних видатків, з метою більш раціонального використання

державних коштів та максимального спрямування державних ресурсів для

захисту незалежності України та посилення її обороноздатності в умовах

правового режиму воєнного стану, у зв’язку із забезпеченням

контррозвідувального захисту економічної безпеки України та її економічного

потенціалу та недопущення дублювання функцій органів правопорядку.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроектом передбачається внесення змін до Законів України «Про

Бюро економічної безпеки», «Про прокуратуру», «Про Службу безпеки

України», «Про Державну прикордонну службу України», «Про державну

охорону органів державної влади України та посадових осіб», «Про

контррозвідувальну діяльність», «Про розвідку», «Про Службу зовнішньої

розвідки України», «Про національну безпеку України», «Про оперативно-

розшукову діяльність».

Запропоновані зміни передбачають надання виключного права Бюро

економічної безпеки здійснювати контррозвідувальну діяльність шляхом

проведення контррозвідувальних заходів у сфері забезпечення

контррозвідувального захисту економічної безпеки України та її економічного

потенціалу відповідно до мети створення цього державного органу

правопорядку.

Законопроектом надається право Генеральному прокурору, визначати ним

заступників Генерального прокурора та уповноважених наказом Генерального

прокурора прокурорів ефективно здійснювати нагляд за дотриманням вимог

Конституції і законів України органами та підрозділами Служби безпеки

України, Бюро економічної безпеки, розвідувальних органів, Управління

державної охорони, що мають право здійснювати контррозвідувальну діяльність

та оперативно-розшукову діяльність на підставах та у порядку визначеному

законами України «Про прокуратуру», «Про Бюро економічної безпеки», «Про

Службу безпеки України», «Про Державну прикордонну службу України», «Про

державну охорону органів державної влади України та посадових осіб», «Про

контррозвідувальну діяльність», «Про розвідку», «Про Службу зовнішньої

розвідки України», «Про національну безпеку України», «Про оперативно-

розшукову діяльність».

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Нормативно-правову базу в сфері правового регулювання становлять

Конституція України, закони України «Про прокуратуру», «Про Бюро

економічної безпеки», «Про Службу безпеки України», «Про Державну

прикордонну службу України», «Про державну охорону органів державної влади

України та посадових осіб», «Про контррозвідувальну діяльність», «Про

розвідку», «Про Службу зовнішньої розвідки України», «Про національну

безпеку України», «Про оперативно-розшукову діяльність».

5. Фінансово-економічне обґрунтування законопроекту

Реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з

Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

законопроекту

Прийняттям законопроекту буде досягнуто мету унормування

забезпечення контррозвідувального захисту економічної безпеки України та її

економічного потенціалу шляхом надання таких виключних повноважень Бюро

економічної безпеки, а також визначену в Указі Президента України від 23 липня

2025 року №544 мету щодо більш раціонального використання державних

коштів та максимального спрямування державних ресурсів для захисту

незалежності України та посилення її обороноздатності в умовах правового

режиму воєнного стану та виконання Комплексного стратегічного плану

реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони

України на 2023-2027 роки, схваленого Указом Президента України від 11 травня

2023 року № 273/2023, шляхом надання прокуратурі України можливості

ефективно забезпечувати дотримання вимог Конституції та законів України в

діяльності органів сектору безпеки щодо виявлення порушення прав і свобод

людини і громадянина та дотримання стану правопорядку в уповноважених

органах сектору безпеки, під час здійснення оперативно-розшукової та

контррозвідувальної діяльності.

Народний депутат України Людмила Буймістер