Проєкт Закону про постраждалих учасників Революції Гідності, постраждалих учасників Революції Гідності з інвалідністю та членів сімей загиблих (померлих) Героїв Небесної Сотні

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань соціальної політики

та захисту прав ветеранів

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

В И С Н О В О К

щодо проекту Закону України «Про постраждалих учасників

Революції Гідності, постраждалих учасників Революції Гідності з

інвалідністю та членів сімей загиблих (померлих) Героїв Небесної Сотні»

(реєстр. № 13622)

За дорученням Голови Верховної Ради України Стефанчука Р.О. та

відповідно до статті 16 Закону України «Про комітети Верховної Ради України»,

частини третьої статті 93 Регламенту Верховної Ради України Комітет Верховної

Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на засіданні

24 вересня 2025 року (протокол № 221) розглянув проект Закону України «Про

постраждалих учасників Революції Гідності, постраждалих учасників Революції

Гідності з інвалідністю та членів сімей загиблих (померлих) Героїв Небесної

Сотні» (реєстр. № 13622 від 12.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Проект акта розроблено Міністерством у справах ветеранів України з

власної ініціативи і на момент підготовки висновку не включений до Плану

законопроектної роботи Верховної Ради України на 2025 рік, затвердженого

постановою Верховної Ради України від 11.02.2025 № 4228-IX. При цьому, до

Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2025 рік включений

проект Закону України про осіб, які брали участь у Революції Гідності, гарантії

їх державної підтримки, відповідальними за розробку якого визначені

Міністерство у справах ветеранів України, Кабінет Міністрів України (п. 352).

Відповідно до пояснювальної записки метою проекту Закону є визнання

внеску осіб, які постраждали у масових акціях громадського протесту в Україні

з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти

режиму Януковича, визначивши на рівні окремого законодавчого акта правовий

статус постраждалих учасників Революції Гідності, постраждалих учасників

Революції Гідності з інвалідністю та членів сімей загиблих (померлих) Героїв

Небесної Сотні.

На сьогодні правовий статус постраждалих учасників Революції Гідності,

постраждалих учасників Революції Гідності з інвалідністю та членів сімей

загиблих (померлих) Героїв Небесної Сотні визначається Законом України «Про

статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року

№ 3551-XII (далі – Закон № 3551-ХІІ).

2

Пільги та інші соціальні гарантії для постраждалих учасників Революції

Гідності Законом № 3551-ХІІ встановлено такі ж, як і для учасників бойових дій

(стаття 12 Закону); для постраждалих учасників Революції Гідності з

інвалідністю – такі ж, як для осіб з інвалідністю внаслідок війни (стаття 13); для

членів сімей загиблих (померлих) Героїв Небесної Сотні - такі ж, як для сімей

загиблих (померлих) ветеранів війни (стаття 15).

На думку суб’єкта законодавчої ініціативи, держава має відрізняти за

рівнем підтримки таких осіб. Тому пропонується осучаснення існуючого

законодавства, відхід від рудиментарної системи підтримки постраждалих

учасників Революції Гідності, постраждалих учасників Революції Гідності з

інвалідністю та членів сімей загиблих (померлих) Героїв Небесної Сотні, яка

передбачає утримання людини, та перехід до механізмів, які стимулюватимуть

людину до активної участі в суспільному житті, її самореалізацію, професійний

розвиток та підвищення якості власного життя через особисту ініціативу та

відповідальність, обумовлену воєнним станом й оголошенням загальної

мобілізації, які показали що в умовах дефіциту бюджетних коштів

пріоритетними напрямами фінансування є заходи з національної безпеки і

оборони, пов’язані з відсіччю збройної агресії російської федерації проти

України, забезпеченням призову громадян України на військову службу під час

мобілізації, а також наданням вже передбачених чинним законодавством

соціальних гарантій і компенсацій.

Проектом Закону передбачається: визначити правовий статус

постраждалих учасників Революції Гідності, постраждалих учасників Революції

Гідності з інвалідністю та членів сімей загиблих (померлих) Героїв Небесної

Сотні та забезпечити їх підтримкою від держави, а саме у сфері охорони

здоров’я, у сфері освіти та професійної адаптації, у сфері соціального захисту.

Комітет в цілому підтримує запропоновані законодавчі ініціативи,

водночас, ряд положень законопроекту потребують доопрацювання з огляду на

наступне.

Проектом пропонується визначити правовий статус постраждалих

учасників Революції Гідності, постраждалих учасників Революції Гідності з

інвалідністю та членів сімей загиблих (померлих) Героїв Небесної Сотні,

порядок та підстави надання статусу яких визначаються Кабінетом Міністрів

України (статті 3, 4, 5). Зокрема, до постраждалих учасників Революції Гідності

належать «особи, які під час участі у Революції Гідності отримали тілесні

ушкодження (тяжкі, середньої тяжкості, легкі), але такі ушкодження не призвели

до інвалідності, та звернулися за медичною допомогою у період з 21 листопада

2013 року по 30 квітня 2014 року» (частина перша статті 3 проекту). При цьому

частиною другою статті 10 проекту пропонується встановити, що порядок

3

призначення та виплати державної допомоги постраждалим учасникам

Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) Героїв Небесної Сотні

визначається Законом України «Про встановлення державної допомоги

постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх

сімей», у статті 2 якого міститься поняття «учасники масових акцій громадського

протесту – громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно

проживають в Україні, а також особи, яких визнано в Україні біженцями або

особами, які потребують додаткового захисту, які брали участь у масових акціях

громадського протесту».

У даному контексті слід звернути увагу на необхідність узгодження понять

щодо статусу постраждалих учасників Революції Гідності, постраждалих

учасників Революції Гідності з інвалідністю, визначених у поданому проекті, та

«учасники масових акцій громадського протесту», визначеного Законом України

«Про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій

громадського протесту та членам їх сімей», оскільки перелік осіб, які у проекті

визначаються постраждалими учасниками Революції Гідності не збігається з

переліком осіб, які визнаються учасниками масових акцій громадського протесту

у статті 2 Закону України «Про встановлення державної допомоги постраждалим

учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей».

Статтею 5 проекту пропонується визначити категорії осіб, які

відноситимуться до членів сімей загиблих (померлих) Героїв Небесної Сотні,

зокрема, до них належатимуть: батьки; один з подружжя, який повторно не

одружився; діти до закінчення ними навчальних закладів, але не довше ніж до

досягнення ними 23 років; діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з

інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули;

утриманці загиблого (померлого), яким у зв'язку з цим виплачується пенсія.

У цьому контексті доцільно відмітити, що запропонований перелік

категорій осіб не узгоджується із визначеним у статті 2 Закону України «Про

встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій

громадського протесту та членам їх сімей»1, відповідно до якої членами сімей

учасників масових акцій громадського протесту визнаються особи, які

перебувають у шлюбі; проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі

між собою; їхні діти; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є

родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання.

Крім того, варто звернути увагу, що з 29 березня 2024 року набрав чинності

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо

1 Закон поширюється на постраждалих учасників масових акцій громадського протесту в Україні, що розпочалися

21 листопада 2013 року, членів сімей загиблих учасників масових акцій громадського протесту в Україні, що

розпочалися 21 листопада 2013 року.

4

призначення і виплати одноразової грошової допомоги» № 3515-IX, яким

визначено коло осіб, які відносяться до членів сім’ї загиблих (померлих)

військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу служб цивільного

захисту, працівників об’єктів критичної інфраструктури, державних службовців,

посадових осіб місцевого самоврядування та поліцейських, що загинули

(померли) через виконання ними обов’язків військової служби чи інших

випадках, у зв’язку з чим мають право на отримання одноразової грошової

допомоги. Зокрема, згідно з частиною третьою статті 1 Закону України «Про

одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану

працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям,

посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії

Російської Федерації проти України» до членів сімей загиблих (померлих) осіб,

які мають право на одноразову грошову допомогу за цим Законом, відносяться:

діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та

народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу

за її життя було позбавлено батьківських прав;

один із подружжя, який пережив загиблу (померлу) особу;

батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були

позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були

поновлені на час її загибелі (смерті);

внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх

батьки загинули (померли);

жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією

сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі,

за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

утриманці загиблої (померлої) особи, яким у зв’язку з цим виплачується

пенсія.

Враховуючи викладене, вбачається за доцільне положення щодо категорій

осіб, які належатимуть до членів сімей загиблих (померлих) Героїв Небесної

Сотні, які мають/матимуть право на пільги, передбачені Законом (в тому числі

одноразову грошову допомогу), уніфікувати з урахуванням зазначених змін у

законодавстві України, щоб визначення осіб членів сім’ї загиблих (померлих)

осіб, які мають право на зазначені пільги за законодавством України було єдиним

для всіх категорій таких осіб.

Законопроектом не визначено наслідки для осіб, якими вже реалізуються

права, зумовлені наданням статусу постраждалих учасників Революції Гідності,

або у яких внаслідок їх тривалого регулювання сформувалися певні правомірні

очікування, що може зумовити звернення до суду щодо їх соціальної підтримки

та отримання пільг як за нормами законопроекту, так і відповідно до Закону

України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

5

Так, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 10 законопроекту

передбачено, що постраждалим учасникам Революції Гідності, постраждалим

учасникам Революції Гідності з інвалідністю та членам сімей загиблих

(померлих) Героїв Небесної Сотні у сфері соціального захисту надається

державна підтримка у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг,

придбання твердого палива і скрапленого газу, незалежно від виду житла чи

форми власності на нього у порядку та розмірах, визначених законодавством, та

за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на

одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає

право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом

Міністрів України.

Запропоноване може бути неоднозначно сприйняте у суспільстві, оскільки

на сьогодні такі пільги встановлюються відповідним категоріям осіб незалежно

від будь-яких умов.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи

гарантуються і не можуть бути скасовані. Приписами статті 24 Конституції

України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками, зокрема, майнового стану.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не

допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того в абзаці третьому пункту 5 мотивувальної частини рішення

Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 (справа про

соціальний захист ветеранів війни та членів їхніх сімей) зазначено, що

обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється

чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту”, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов’язань

держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх

сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи

інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням

можливості їх реалізації.

Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального

захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих

умов соціального захисту.

Крім того, термінологічний апарат частин другої та третьої статті 9

законопроекту потребує приведення у відповідність до Закону України «Про

професійну освіту», а пункту 1 частини першої статті 10 законопроекту – до

Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Для узгодження поняття статусу постраждалих учасників Революції

Гідності, постраждалих учасників Революції Гідності з інвалідністю та членів

6

сімей загиблих (померлих) Героїв Небесної Сотні, визначених у проекті, з

аналогічними поняттями, що передбачені в інших законодавчих актах, пунктом 3

розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» проекту пропонується внести

відповідні зміни до статей 42, 77 Кодексу законів про працю України, статті 31

Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,

статті 162 Закону України «Про відпустки», статті 17 Закону України «Про

загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та статті 14 Закону

України «Про поховання та похоронну справу».

Проте, внесення відповідних змін до статті 19 Закону України «Про

охорону дитинства», статті 43 Закону України «Про фахову передвищу освіту»

та статті 44 Закону України «Про вищу освіту» не передбачається.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

висловило низку зауважень до законопроекту.

Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини законопроект

підтримується.

Міністерство фінансів України до законопроекту зауважень не має і

зазначає, що реалізація акта не потребуватиме додаткових видатків з Державного

бюджету України.

Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України законопроект

підтримується, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства

України, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство освіти і науки

України та Міністерство юстиції України не мають зауважень та пропозицій до

законопроекту.

Міністерством розвитку громад та територій України висловлено

зауваження до термінологічного апарату статті 10 законопроекту та наголошено

на відсутності у законопроекті джерела компенсації за перевезення залізничним

транспортом постраждалих учасників Революції Гідності, постраждалих

учасників Революції Гідності з інвалідністю та членів сімей загиблих (померлих)

Героїв Небесної Сотні.

Водночас частиною шостою статті 9 Закону України «Про залізничний

транспорт» передбачено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян

на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися

пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх

використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів

залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних

пільг.

З 01 січня 2017 року з Бюджетного кодексу України виключена норма

щодо здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій

7

населення за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на

здійснення державних програм соціального захисту (частина п’ята статті 102

Бюджетного кодексу України виключена на підставі Закону України «Про

внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 20 грудня 2016 року № 1789-

VIIІ, а на підставі Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу

України» від 14 листопада 2019 року № 293-ІХ стаття 102 Бюджетного кодексу

України виключена).

Відмовляючи АТ «Укрзалізниця» в компенсації збитків від перевезення

пільгових категорій пасажирів, органи місцевого самоврядування та їхні

виконавчі органи мотивують свою відмову тим, що рішення про введення

відповідних пільг прийнято державою, а відтак компенсація має здійснюватися

із державного бюджету.

При цьому органи місцевого самоврядування зазначають, що норми

підпункту «г» пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України

регламентують лише наявність права у органів місцевого самоврядування на

включення до видатків місцевого бюджету коштів на компенсацію збитків АТ

«Укрзалізниця» від перевезення пільгових категорій пасажирів, а не

встановлюють обов’язок такого включення.

Таким чином, склалася безвихідна ситуація стосовно компенсації витрат

залізничному транспорту за перевезення окремих пільгових категорій громадян,

коли перевізник безвідмовно надає право на пільговий проїзд, а державою не

виконуються вимоги щодо компенсаційних виплат за такі перевезення.

З огляду на зазначене, Міністерством розвитку громад та територій

України пропонується передбачити у законопроекті джерело компенсації за

перевезення залізничним транспортом постраждалих учасників Революції

Гідності, постраждалих учасників Революції Гідності з інвалідністю та членів

сімей загиблих (померлих) Героїв Небесної Сотні.

Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація

міст України» пропонує рекомендувати Верховній Раді України зазначений

законопроект за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу.

Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських

об’єднань профспілок на національному рівні в цілому не заперечує щодо

прийняття даного законопроекту.

Громадська спілка «Всеукраїнське громадське об’єднання «Національна

Асамблея людей з інвалідністю України» законопроект не підтримує через

звуження чинних пільг і державних гарантій для осіб, на яких

поширюватиметься дія законопроекту у разі його прийняття.

За результатами розгляду Комітет Верховної Ради України з питань

соціальної політики та захисту прав ветеранів ухвалив цей висновок і рекомендує

8

Верховній Раді України проект Закону України «Про постраждалих учасників

Революції Гідності, постраждалих учасників Революції Гідності з інвалідністю

та членів сімей загиблих (померлих) Героїв Небесної Сотні» (реєстр. № 13622 від

12.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, включити до порядку

денного чотирнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за

наслідками розгляду в першому читанні, керуючись пунктом 1 частини першої

статті 114 Регламенту Верховної Ради України, прийняти за основу.

Співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України

визначено голову підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів

Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав

ветеранів Остапенка А.Д.

Проект Постанови Верховної Ради України додається.

Голова Комітету Галина ТРЕТЬЯКОВА