Проєкт Закону про основи всебічного залучення приватного сектору та громадянського суспільства до здійснення заходів зі стримування деструктивної діяльності в кіберпросторі

1ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України “Про основи всебічного залучення

приватного сектору та громадянського суспільства до здійснення заходів

зі стримування деструктивної діяльності в кіберпросторі”

1. Мета

Метою проєкту акта є створення нормативно-правового регулювання

залучення та участі представників приватного сектору та громадянського

суспільства та забезпечення ефективної взаємодії між представниками

приватного сектору та громадянського суспільства та органами державної

влади, з метою виявлення, запобігання та нейтралізації деструктивної

діяльності в кіберпросторі, розбудови спільної кіберстійкості національного

рівня, підвищення рівня прозорості, довіри та відповідальності у сфері

кібербезпеки, формування культури цифрової безпеки серед громадян, бізнесу

та державних інституцій.

2. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Розвиток асиметричних інструментів стримування - Україна створить

необхідні умови для забезпечення стримування агресивних дій у кіберпросторі

проти України шляхом застосування економічних, дипломатичних,

розвідувальних заходів, а також залучення потенціалу приватного сектору

визначено як ціль С.4 Стратегії кібербезпеки України, затвердженої Указом

Президента України від 26 серпня 2021 року № 447/2021 “Про рішення Ради

національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року “Про

Стратегію кібербезпеки України”.

Пунктами 30, 34, 35 Плану заходів на 2023-2024 роки з реалізації

Стратегії кібербезпеки України, затверджених розпорядженням Кабінету

Міністрів України від 19.12.2023 р. № 1163 та пунктом 14 Плану заходів на

2025 рік з реалізації Стратегії кібербезпеки України, затверджених

розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.032025 р. № 204,

передбачено, зокрема врегулювання на законодавчому рівні питання щодо

всебічного залучення приватного сектору та громадянського суспільства до

здійснення заходів зі стримування деструктивної діяльності в кіберпросторі;

розроблення дієвих механізмів залучення фахівців приватного сектору з

кібербезпеки до участі у стримуванні та протидії агресії проти України в

кіберпросторі.

Метою розробки законопроєкту є створення нормативної основи для

впровадження комплексних заходів із забезпечення кібербезпеки в умовах

зростаючої малопрогнозованості кіберінцидентів, що завдають значної шкоди

інформаційно-телекомунікаційним системам, економіці та національній

безпеці. З огляду на обмежені ресурси держави, ефективне реагування на

кіберзагрози потребує системного залучення потенціалу приватного сектору

2та громадянського суспільства.

В умовах воєнного стану, запровадженого у зв’язку зі збройною

агресією російської федерації проти України, кіберпростір став однією з

ключових площин сучасної війни. Масштабні кібератаки на критичну

інфраструктуру вимагають залучення висококваліфікованих спеціалістів,

зокрема й поза межами державного сектору, для спільного реагування на

загрози та мінімізації їхніх наслідків, що зумовлює необхідність правового

врегулювання такої взаємодії.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Проєкт Закону визначає правові та організаційні засади створення і

функціонування механізмів залучення представників приватного сектору та

громадянського суспільства, а також забезпечення ефективної взаємодії між

ними та органами державної влади з метою:

виявлення, запобігання та нейтралізації деструктивної діяльності в

кіберпросторі;

розбудови спільної кіберстійкості на національному рівні;

підвищення прозорості, довіри та відповідальності у сфері кібербезпеки;

формування культури цифрової безпеки серед громадян, бізнесу та

державних інституцій.

Положення проєкту Закону визначають

● правовий статус приватного сектору та громадянського суспільства -

фахівців з реагування на інциденти з кібербезпеки, вимоги до їх особистого та

професійного рівня, а також самоврядності при організації їх діяльності.

Фахівець з реагування на інциденти кібербезпеки — громадянин України або

іноземець чи особа без громадянства, який перебуває в Україні на законних

підставах впродовж останніх п’яти років, має рівень професійних знань,

навичок та досвіду, що відповідає вимогам Професійного стандарту фахівця з

реагування на інциденти кібербезпеки, а також відповідає іншим вимогам,

встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на

його виконання;

● об’єкти, до захисту яких можуть залучатися фахівці з реагування на

інциденти з кібербезпеки;

● підстави залучення фахівців з реагування на інциденти з кібербезпеки до

здійснення заходів зі стримування деструктивної діяльності в кіберпросторі;

● правові засади створення Бази даних фахівців з реагування на інциденти

кібербезпеки, які залучаються до здійснення заходів зі стримування

деструктивної діяльності в кіберпросторі;

● повноваження Кабінету Міністрів України, Державної служби

спеціального зв’язку та захисту інформації, інших центральних органів

виконавчої влади щодо регулювання цих правовідносин;

● процедуру залучення фахівців з реагування на інциденти з кібербезпеки;

● вимоги до фінансового забезпечення здійснення заходів із стримування

деструктивної діяльності в кіберпросторі за участі фахівців з реагування на

3інциденти з кібербезпеки тощо.

Задля узгодження положень чинного законодавства із передбаченими

законопроєктом положеннями, проєкт Закону містить положення щодо

внесення змін до Законів України «Про основні засади забезпечення

кібербезпеки України», «Про державно-приватне партнерство», «Про

національну безпеку України», «Про Державну службу спеціального зв’язку

та захисту інформації України», «Про критичну інфраструктуру», «Про

Національний банк України», «Про Службу безпеки України».

4. Стан нормативно-правової бази у відповідній сфері правового

регулювання

Основа нормативно-правової бази у сфері залучення приватного

сектору та громадянського суспільства до здійснення заходів зі стримування

деструктивної діяльності в кіберпросторі складається з:

Конституції України;

законів України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки», «Про

національну безпеку України», «Про Державну службу спеціального зв’язку

та захисту інформації України», «Про державно-приватне партнерство», «Про

критичну інфраструктуру», Професійного стандарту “Фахівець з реагування

на інциденти кібербезпеки”, затвердженого наказом Адміністрації Державної

служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 23.01.2024р.

№38.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Фінансування організаційно-розпорядчих заходів, передбачених

проєктом Закону та спрямованих на його реалізацію, буде здійснюватися за

рахунок коштів державного бюджету та за рахунок коштів міжнародної

технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги

міжнародних організацій та з інших джерел, не заборонених законом.

1) Механізм фінансування витрат на забезпечення виконання

повноважень, передбачених проєктом Закону для Державної служби

спеціального зв’язку та захисту інформації України, здійснюватиметься в

межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний

рік.

Враховуючи, що Закон вводиться в дію через два роки з дня його

опублікування, Кабінет Міністрів України під час підготовки проєкту

Державного бюджету на рік, який слідує за роком набрання чинності Законом,

має передбачити збільшення видатків на реалізацію нових функцій ДССЗЗІ.

2) Фінансування створення Бази даних фахівців з реагування на

інциденти з кібербезпеки, які залучаються до стримування деструктивної

4діяльності в кіберпросторі, здійснюватиметься за рахунок міжнародної

технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, а також

інших джерел, не заборонених законом.

Відповідно до пункту 3 частини п’ятої статті 23 проєкту Закону, ці

витрати повинні бути враховані під час формування бюджету на рік, який

слідує за роком введення Закону в дію.

3) Витрати на організацію та проведення установчого з’їзду фахівців з

реагування на інциденти також пропонується покривати за рахунок

міжнародної технічної допомоги та інших дозволених джерел.

Ці дії мають бути вжиті ДССЗЗІ до дати введення Закону в дію (частина

шоста статті 23 проєкту Закону).

4) Фінансування створення Державного фонду стримування

деструктивної діяльності в кіберпросторі України передбачається за рахунок

коштів державного бюджету та міжнародної фінансової допомоги, а також

інших джерел.

Витрати з держбюджету визначаються не раніше ніж через два роки з

дати набрання чинності Законом, після початку функціонування Ліги, та

мають базуватися на фактичних витратах на її діяльність і відшкодування

витрат фахівців.

Кабінет Міністрів України під час формування проєкту бюджету на

вказаний період зобов’язаний врахувати відповідні видатки (абзац четвертий

пункту 2 частини шостої статті 23 проєкту Закону).

5) Порядок фінансування одноразової допомоги у разі загибелі (смерті)

або інвалідності фахівців буде розроблений не раніше виконання ДССЗЗІ

завдання, передбаченого пунктом 3 частини п’ятої статті 23 Закону, — щодо

впровадження відповідного механізму протягом двох років з дати введення

Закону в дію.

З огляду на викладене та відтермінування введення Закону в дію на 2

роки, а також відкладальні умови реалізації окремих положень (зокрема щодо

Ліги та компенсацій), можливості фінансування частини витрат за рахунок

перерозподілу бюджетних призначень або міжнародної допомоги, прийняття

цього Закону не потребуватиме змін до обсягів видатків з державного або

місцевих бюджетів у поточному (2025) та наступному (2026) бюджетному

роках.

6. Запобігання корупції

Проєкт не містить правил і процедур, що можуть становити ризики вчинення

корупційних правопорушень.

57. Прогноз результатів

Прийняття цього Закону дозволить створити ефективні правові та

організаційні механізми залучення представників приватного сектору та

громадянського суспільства до протидії деструктивній діяльності в

кіберпросторі; налагодити сталі форми взаємодії між державними органами,

бізнесом і громадськістю у сфері кібербезпеки; підвищити рівень

кіберстійкості на національному рівні завдяки консолідації зусиль держави та

недержавних суб’єктів; зміцнити довіру між усіма учасниками кіберсфери

шляхом підвищення прозорості та спільної відповідальності; сформувати

культуру цифрової безпеки в суспільстві, що охоплює громадян, бізнес-

структури та державні інституції.

Народний депутат України О.ФЕДІЄНКО (№ 89)

та інші народні депутати України