Тип: Звичайний
№ 13515-1
Дата: 01 серпня 2025 р.
Статус: Очікує розгляду
Субʼєкт: Народний депутат України
КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
з питань молоді і спорту
вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту на засіданні
22 січня 2026 року (протокол № 106) розглянув проекти Законів України про
внесення змін до Закону України "Про волонтерську діяльність" щодо
обов’язкового державного страхування життя, здоров’я та працездатності
волонтерів (реєстр. № 13515), поданий народним депутатом України
Заремським М.В., та про внесення змін до Закону України "Про волонтерську
діяльність" щодо державного страхування життя, здоров’я та працездатності
волонтерів (реєстр. № 13515-1), поданий народним депутатом України
Крейденком В.В. та іншими народними депутатами України.
Першим законопроектом (реєстр. № 13515) пропонується доповнити
напрями державної підтримки волонтерської організації напрямом забезпечення
за кошти державного бюджету обов’язкового державного страхування життя,
здоров’я та працездатності волонтера за класом страхування 1, визначеним
статтею 4 Закону України «Про страхування», від нещасного випадку під час
надання волонтерської допомоги в районі здійснення заходів, необхідних для
забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави
у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та/або іншої
країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів, порядок та умови
якого будуть визначатися центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері волонтерської діяльності, за погодженням з
Національним банком України.
Альтернативним законопроектом (реєстр. № 13515-1) пропонується
доповнити напрями державної підтримки волонтерської організації напрямом
забезпечення державного страхування життя, здоров’я та працездатності
волонтерів за класом страхування 1, визначеним статтею 4 Закону України «Про
страхування», від нещасного випадку під час безпосереднього надання ними
волонтерської допомоги в районах здійснення заходів, необхідних для
забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави
у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та/або іншої країни проти
України, бойових дій, збройних конфліктів, надзвичайного стану, а також під час
безпосереднього надання ними волонтерської допомоги у ліквідації руйнувань,
розборі завалів, відновленні та відбудові об’єктів житлової і соціальної
інфраструктури тощо, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок військової
агресії Російської Федерації та/або іншої країни проти України, порядок та умови
якого будуть визначатися центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері волонтерської діяльності, за погодженням з
Національним банком України.
Також, альтернативним законопроектом пропонується передбачити
ведення реєстру застрахованих волонтерів центральним органом виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності, а також
визначити такі джерела фінансування видатків на страхування життя, здоров’я
та працездатності волонтерів під час надання ними волонтерської допомоги:
резервний фонд Державного бюджету України; міжнародна поворотна або
безповоротна фінансова допомога; репарації або інші стягнення з Російської
Федерації, інші джерела, не заборонені законодавством України.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у
своїх висновках висловило до обох законопроектів низку зауважень. Зокрема, у
висновках зазначено, що у Законі України «Про страхування» не
використовуються поняття «обов’язкове» та «державне» страхування. Клас
страхування 1, за яким пропонується страхувати життя, здоров’я та
працездатність волонтерів – це страхування від нещасного випадку (у тому числі
на випадок виробничої травми та професійного захворювання), інше, ніж
страхування життя.
Крім того, згідно з пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України «Про
страхування» «дія цього Закону не поширюється на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування». Також законопроекти не враховують, що
згідно із частиною першою статті 6 Закону України «Про волонтерську
діяльність» у разі загибелі (смерті) волонтера під час надання волонтерської
допомоги в районі проведення визначених у Законі заходів сім’ї загиблого
(померлого), його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова
допомога в розмірі 500 прожиткових мінімумів, встановлених законом для
працездатних осіб.
Водночас Головне науково-експертне управління звертає увагу, що
головні відмінності альтернативного законопроекту, (реєстр. 13515-1) від
законопроекту (реєстр. № 13515) полягають в тому, що в ньому пропонується:
розширити перелік випадків та місць надання волонтерської допомоги, що
підпадають під державне страхування життя, здоров’я та працездатності
волонтерів (передбачено безпосереднє надання волонтерської допомоги у
ліквідації руйнувань, розборі завалів, відновленні та відбудові об’єктів житлової
і соціальної інфраструктури тощо, які були зруйновані або пошкоджені
внаслідок військової агресії Російської Федерації та/або іншої країни проти
України);
деталізувати та розширити можливі джерела фінансування;
передбачити ведення реєстру застрахованих волонтерів.
Головне науково-експертне управління у своєму висновку також зазначає,
що у новому абзаці шостому частини четвертої статті 1 Закону України «Про
волонтерську діяльність» пропонується передбачити державне страхування
волонтерів під час безпосереднього надання ними допомоги у ліквідації
наслідків руйнувань та проведенні робіт з розбору завалів, проте механізм
реалізації цієї норми у проекті не визначений. У випадках ліквідації руйнувань
та розбору завалів характер дій є невідкладним, що, на думку Головного науково-
експертного управління, ускладнює оперативне укладення договорів
страхування перед фактичним залученням волонтерів для проведення
зазначених робіт.
Також Головне науково-експертне управління звертає увагу, що
у частині 2 нової статті 51 Закону України «Про волонтерську діяльність» на рівні
закону пропонується запровадити ведення нового реєстру – реєстру
застрахованих волонтерів. Згідно з вимогами частини третьої статті 4 Закону
України «Про публічні електронні реєстри» «виключно законом або іншим
актом законодавства, згідно з яким створений реєстр, визначаються відомості,
зазначені у частині другій статті 26 цього Закону (крім випадків, визначених
статтями 40 і 41 цього Закону)». Проте у проекті регулювання зазначених питань
не передбачено.
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету у своїх висновках до
обох законопроектів зазначив, що законопроекти матимуть вплив на показники
бюджету (потребуватимуть додаткових витрат державного бюджету на
забезпечення державного страхування життя, здоров’я та працездатності
волонтерів від нещасного випадку під час надання відповідної волонтерської
допомоги). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію
відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України
(з урахування підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу). Також у
висновках запропоновано Комітету Верховної Ради України з питань молоді і
спорту при доопрацюванні законопроектів привести їх положення у
відповідність з вимогами частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу України.
Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації у
своєму висновку рекомендував Комітету Верховної Ради України з питань
молоді і спорту врахувати свої зауваження та пропозиції під час підготовки та
розгляду законопроекту (реєстр.13515-1).
Зокрема, рекомендується під час доопрацювання законопроекту
розглянути можливість модернізації існуючого Реєстру волонтерів
антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення
національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської
Федерації, передбачений Законом України «Про благодійну діяльність та
благодійні організації» та доповнити його необхідними нормами, що
стосуватимуться страхування або інших потреб волонтерів, не створюючи
окремого реєстру.
Водночас, у разі прийняття рішення щодо створення окремого реєстру
застрахованих волонтерів, рекомендується у проекті Закону надати визначення
такого реєстру та доповнити основними відомостями про такий реєстр із
врахуванням наступних норм Закону «Про електронні публічні реєстри».
Міністерство молоді та спорту України підтримує обидва законопроекти.
Міністерство розвитку громад та територій України повідомило про
відсутність пропозицій та зауважень до законопроектів.
Міністерство у справах ветеранів України та Міністерство оборони України
не підтримують обидва законопроекти, оскільки статтею 6 Закону України «Про
волонтерську діяльність» вже передбачена виплата одноразової грошової допомоги
у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії,
травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі
проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення
національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської
Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для
забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у
зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та/або іншої
країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів.
Міністерство ветеранів України також звертає увагу, що зазначена
одноразова грошова допомога по своїй суті фактично є страховою виплатою, що
виплачується державою волонтеру в разі його загибелі (смерті) або у разі
встановлення йому інвалідності отриманої під час надання зазначеної вище
волонтерської допомоги.
Водночас Міністерство у справах ветеранів України звертає увагу, що
розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується волонтерам згідно
Закону, менший за розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується
відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей”, та фактично з 2015 року не
переглядався. Тому Міністерство пропонує розглянути питання щодо
можливості збільшення розміру одноразової грошової допомоги волонтерам, з
урахуванням фінансових можливостей державного бюджету.
Міністерство оборони України у свою чергу зазначає, що відповідно до
положень законопроектів у разі загибелі (смерті) волонтера, у членів сім’ї, а у
разі інвалідності волонтера, у згаданої категорії осіб одночасно виникне право
на отримання як страхових виплат, так і одноразової грошової допомоги. В той
же час, військовослужбовець у разі встановлення інвалідності або втрати
працездатності, а члени сім’ї – у разі його загибелі (смерті), мають право на
отримання лише одноразової грошової допомоги.
Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України підтримує
законопроекти за умови доопрацювання. Зокрема, Міністерство зазначає, що у
законопроектах не визначено, які волонтери підлягають обов’язковому
страхуванню: тільки ті, що надають допомогу у зазначених районах, або й ті, що
співпрацюють із офіційно зареєстрованими неприбутковими організаціями.
Відповідно до частини другої Закону України «Про волонтерську
діяльність» організації та установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів,
мають право страхувати життя і здоров’я волонтерів на період провадження
ними волонтерської діяльності.
Законопроектом не пропонується механізм підтримки організацій, що
самостійно страхують волонтерів, які офіційно з ними співпрацюють. Зокрема,
проблемою залишається оподаткування вартості страхування волонтерів, , якщо
його страхує неприбуткова організація (18 % ПДФО та 5 % - військовий збір).
Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України звертає увагу,
що у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону про внесення змін до
Податкового кодексу України щодо підтримки волонтерської діяльності в
умовах воєнного стану (реєстр. № 10040), розроблений з метою зменшення
податкового навантаження на неприбуткові організації при страхуванні життя та
здоров’я волонтерів, а також виключення з переліку оподатковуваних доходів
сум одноразової грошової допомоги від держави, наданої у разі загибелі (смерті)
або інвалідності волонтера внаслідок поранення, отриманого під час здійснення
заходів, необхідних для забезпечення оборони України.
З огляду на викладене, на думку Міністерства соціальної політики, сім'ї та
єдності України питання запровадження державного страхування волонтерів
потребує доопрацювання в частинах:
встановлення механізму надання компенсації організаціям, що самостійно
страхують волонтерів, які офіційно з ними співпрацюють. Це питання є особливо
важливим для організацій, що вже задіяні в гуманітарних місіях (зокрема
евакуаційних, в районах активних бойових дій) і потребують забезпечення
страховим захистом своїх волонтерів;
визначення порядку та умов державного страхування життя, здоров'я та
працездатності волонтера центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері волонтерської
діяльності, за погодженням із Національним банком України.
Міністерство фінансів України не підтримує обидва законопроекти, та
зазначає, що їх реалізація потребуватиме додаткових витрат з Державного
бюджету України.
У висновках Міністерства фінансів України зазначено, що
законопроектами запропоновано запровадити обов’язкове державне страхування
життя, здоров’я та працездатності волонтера за рахунок коштів державного
бюджету. Водночас з 1 січня 2024 року введено в дію Закон України «Про
страхування», яким запроваджено нову модель державного регулювання та
нагляду за діяльністю на ринку страхування та перехід від обов’язкових видів
страхування до обов’язку наявності укладеного договору страхування за
окремими видами діяльності. Крім цього, на законодавчому рівні не визначено
поняття «обов’язкове державне страхування».
На думку Міністерства фінансів України, не зрозуміло, яким буде механізм
запровадження обов’язкового державного страхування життя, здоров’я та
працездатності волонтерів за кошти державного бюджету, а також його
відповідність законодавству.
Зокрема, не врегульовано питання:
у який спосіб буде визначено перелік волонтерів, які підлягатимуть
обов’язковому державному страхуванню життя, здоров’я та працездатності від
нещасного випадку під час надання волонтерської допомоги в районі здійснення
заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки
населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської
Федерації проти України та/або іншої країни проти України, бойових дій та
збройних конфліктів, і хто подаватиме такі дані;
процедури страхування з огляду на вимоги Закону України «Про
страхування» (утворення окремої структури, на зразок, як зараз забезпечується
загальнообов’язкове державне соціальне страхування, або відшкодування за
полісами страхування тощо).
Міністерство юстиції України надало низку зауважень та пропозицій до
законопроектів. Зокрема, у висновку стосовно пропозиції запровадження
обов’язковості страхування волонтерів за кошти державного бюджету зазначено,
що абзацом сьомим частини другої статті 5 Закону України «Про основні засади
волонтерської діяльності» передбачено, що організації та установи, що
залучають до своєї діяльності волонтерів, мають право страхувати життя і
здоров’я волонтерів на період провадження ними волонтерської діяльності.
Міністерство юстиції України також зазначає, що Законом України «Про
страхування» скасовано поділ на обов’язкові та добровільні види страхування.
Запропоновані положення законопроекту в частині визначення класу
страхування, такого як обов’язкове державне страхування життя, здоров’я та
працездатності волонтера, не узгоджуються зі статтею 4 цього Закону, яка
визначає класи страхування.
Громадська організація «Центр демократії та верховенства права» у своєму
висновку до законопроекту (реєстр. № 13515) підтримує загальну ідею
законопроекту щодо створення механізму страхування волонтерів, які надають
волонтерську допомогу в районі здійснення заходів, необхідних для
забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави
у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та/або іншої
країни проти України.
Разом з тим, на думку громадської організації пропоновані зміни не
вирішують комплексно питання створення сприятливого законодавчого
середовища для страхування волонтерів, через наступні причини:
1. Необхідне узгодження з чинними державними гарантіями, аби уникнути
дублювання та запобігти ухваленню норми, яка не буде працювати на практиці.
Статтею 6 Закону «Про волонтерську діяльність» та Постановою Кабінету
Міністрів України № 604 від 19 серпня 2015 року врегульовано питання виплати
одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності
волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під
час надання зазначеної волонтерської допомоги.
Однак згідно з даними Міністерства у справах ветеранів України з 2015
року по вересень 2024 року було прийнято рішення щодо призначення
одноразової грошової допомоги 33 заявникам, з них: 5 осіб, які отримали
інвалідність (1 волонтер після 24 лютого 2022 року); 28 сімей загиблих
(померлих) волонтерів (6 сімей після 24 лютого 2022 року). Таким чином вже
існує механізм, який потребує доопрацювання для його реального застосування.
2. Законопроект (реєстр. № 13515) оперує поняттям «волонтер», однак не
уточнює, чи підлягають обов’язковому страхуванню всі волонтери, які надають
допомогу у зазначених районах, чи лише ті, хто співпрацює з офіційно
зареєстрованими неприбутковими організаціями.
3. Не деталізовано порядок забезпечення страхування за кошти державного
бюджету. Незрозуміло, чи покриватимуться витрати централізовано, чи
передбачається механізм компенсації організаціям, які самостійно страхують
своїх волонтерів.
4. Відсутні правила ведення реєстру застрахованих, порядок укладення
державних договорів зі страховиками, критерії їх добору (надійність,
платоспроможність) - усі ці питання доцільно принаймні рамково окреслити в
законі та деталізувати у підзаконному акті.
5. Законопроект (реєстр. № 13515) не є системним та не вирішує проблеми,
чітко артикульовані волонтерською спільнотою. Зокрема не пропонується
механізм підтримки організацій, що самостійно страхують своїх волонтерів.
Проблемою залишається оподаткування вартості страхування волонтера у
випадку, якщо неприбуткова організація страхує волонтера (18% ПДФО та 5%
військовий збір). Законопроект (реєстр. № 10040), що покликаний вирішити цю
проблему, не розглядається Верховною Радою України.
Громадська організація «Центр демократії та верховенства права» вносить
наступні пропозиції та рекомендації:
1) чітко визначити коло осіб, які підлягають обов’язковому страхуванню;
2) узгодити запропоновані в законопроекті (реєстр. № 13515) норми з
статтею 6 Закону «Про волонтерську діяльність» та Постановою Кабінету
Міністрів України № 604 від 19 серпня 2015 року, які вже передбачає гарантії
для окремих категорій волонтерів;
3) передбачити мінімальні стандарти страхового покриття та умови
державного страхування волонтерів на рівні закону;
4) визначити джерела та механізм державного фінансування заходів зі
страхування волонтерів;
5) забезпечити узгодженість з Законом України «Про страхування» та
іншими спеціальними актами, аби уникнути колізій;
6) здійснити системний моніторинг діючого законодавства та наявних
законодавчих ініціатив щодо регулювання питань підтримки волонтерів, які
здійснюють діяльність спрямовану на підтримку обороноздатності України,
насамперед оцінити ефективність імплементації статті 6 Закону України “Про
волонтерську діяльність” та Постанови Кабінету Міністрів України № 604 від 19
серпня 2015 року, а також проблематику оподаткування страхівок для
волонтерів, якими їх забезпечують неприбуткові організації.
Під час обговорення законопроекту члени Комітету наголосили на
важливості вирішення питання підтримки волонтерів, які працюють в районах
бойових дій та надають допомоги Збройним Силам України з ризиком для життя.
Проте обидва законопроекти суперечать новому Закону України «Про
страхування», що набув чинності з 1 січня 2024 року та не передбачає
«обов’язкового» та «державного» страхування, та не враховують існуючий
механізм виплати одноразової грошової допомоги загиблим та пораненим
волонтерам, передбачений статтею 6 Закону України «Про волонтерську
діяльність».
Водночас на думку членів Комітету, факт, наведений у висновку
громадської організації «Центр демократії та верховенства права», що лише
33 заявникам призначено одноразову грошову допомогу у разі загибелі
волонтера або становлення інвалідності волонтера внаслідок поранення
(контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської
допомоги відповідно статтею 6 Законом України «Про волонтерську діяльність»,
свідчить про недосконалість механізму, передбаченого цієї статтею Закону та
відповідною постановою Уряду.
Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту ухвалив рішення:
1. Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у
першому читанні повернути проекти Законів України про внесення змін до
Закону України "Про волонтерську діяльність" щодо обов’язкового державного
страхування життя, здоров’я та працездатності волонтерів (реєстр. № 13515),
поданий народним депутатом України Заремським М.В., та про внесення змін до
Закону України "Про волонтерську діяльність" щодо державного страхування
життя, здоров’я та працездатності волонтерів (реєстр. № 13515-1), поданий
народним депутатом України Крейденком В.В. та іншими народними
депутатами України на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи.
2.Співдоповідачем від Комітету визначити Голову Комітету з питань
молоді і спорту Кожем’якіна Андрія Анатолійовича.
3. Звернутися до Кабінету Міністрів України щодо проведення аналізу
ефективності виконання статті 6 Закону України «Про волонтерську діяльність
щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі волонтера або
становлення інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або
каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги, та розглянути на
засіданні Комітету питання виконання цієї статті.
4. Запропонувати Кабінету Міністрів України розробити власний
законопроект, спрямований на посилення підтримки волонтерів, які надають
волонтерську допомогу в районі здійснення заходів, необхідних для
забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави
у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та/або іншої
країни проти України.
Проекти Постанов Верховної Ради України додається.
Голова Комітету КОЖЕМ’ЯКІН А.А.
Молоканов Ю.А.
255-32-зз