Проєкт Закону про зупинення для України дії Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань зовнішньої політики та

міжпарламентського співробітництва

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ВИСНОВОК

на проект Закону України «Про зупинення для України дії Конвенції про

заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі

протипіхотних мін та про їхнє знищення» (реєстр. № 0329 від 11.07.2025),

внесений Кабінетом Міністрів України

За дорученням Голови Верховної Ради України Комітет на своєму

засіданні розглянув внесений Кабінетом Міністрів України проект Закону

України «Про зупинення для України дії Конвенції про заборону застосування,

накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє

знищення» (реєстр. № 0329 від 11.07.2025).

Проект Закону України «Про зупинення для України дії Конвенції про

заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі

протипіхотних мін та про їхнє знищення» розроблено Міністерством

закордонних справ України та передбачає зупинення для України дії

Конвенції, відповідно до статті 62 Віденської конвенції про право

міжнародних договорів 1969 року, до повного припинення збройної агресії

Російської Федерації проти України. Закон набирає чинності з дня, наступного

за днем його опублікування.

Україна, користуючись своїм невід’ємним правом на самооборону, яке

гарантоване статтею 51 Статуту ООН, зіткнулась із критичною потребою в

засобах озброєння, які сприяли б збільшенню її спроможності для протидії

збройній агресії з боку Російської Федерації. Одним із таких засобів є

протипіхотні міни, які дозволяють збільшити ефективність оборонних заходів

шляхом організації інженерних загороджень із метою створення перешкод для

оперативного просування ворожих піхотних підрозділів. Наразі Україна

обмежена в можливості застосовувати такі засоби у зв’язку з участю в

Конвенції.

Конвенція набрала чинності для України 16 червня 2005 року та

застосовується у відносинах із 165 державами-учасницями.

Відповідно до пояснювальної записки за підписом т.в.о. Міністра

закордонних справ України С.Кислиці, Конвенція передбачає можливість

виходу з неї та визначає порядок такого виходу, не конкретизуючи підстав.

Разом з тим, Міністерство закордонних справ України наголошує у

пояснювальній записці до законопроекту на вірогідність того, що Генеральний

секретар Організації Об’єднаних Націй як Депозитарій Конвенції, а також

міжнародні партнери можуть негативно поставитися до зупинення дії

Україною зазначеного міжнародного договору, оскільки він посідає визначне

місце в системі міжнародних договорів у сфері міжнародного гуманітарного

права, а також сама Конвенція не містить серед своїх положень механізму

зупинення її дії, а містить лише механізм виходу з неї згідно зі статтею 20

Конвенції.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону за підписом

т.в.о. Міністра закордонних справ України С.Кислиці прийняття Закону не

потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради

України у своєму висновку від 14 липня 2025 року № 16/03-2025/161158 за

підписом керівника Головного управління С.Тихонюк зазначає, що

розглянувши висловлені аргументи на користь прийняття законопроекту щодо

зупинення дії Конвенції, виконання вимог Конвенції у нинішніх умовах

воєнного стану в державі та необхідності протистояння збройній агресії

російської федерації може негативно вплинути на здійснення оборони

держави та захист її суверенітету. У зв’язку з цим не виникає заперечень щодо

можливості прийняття проекту.

За результатами розгляду на своєму засіданні 14 липня 2025 року

(Протокол № 238) Комітет з питань зовнішньої політики та

міжпарламентського співробітництва за результатами обговорення ухвалив

рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти згаданий проект

Закону за основу і в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок.

Доповідачем з цього питання визначено Міністра закордонних справ

України А.Сибігу, співдоповідачем – Голову Комітету з питань зовнішньої

політики та міжпарламентського співробітництва О.Мережка.

Голова Комітету О.МЕРЕЖКО