Проєкт Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань зовнішньої політики та

міжпарламентського співробітництва

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ВИСНОВОК

на проект Закону України «Про ратифікацію Угоди між Україною та

Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину

агресії проти України» (реєстр. № 0328 від 01.07.2025), внесений

Президентом України

За дорученням Голови Верховної Ради України та відповідно до статті

197 Регламенту Верховної Ради України Комітет на своєму засіданні

розглянув внесений Президентом України проект Закону України «Про

ратифікацію Угоди між Україною та Радою Європи про створення

Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України» (реєстр. № 0328

від 01.07.2025).

Проект Закону України «Про ратифікацію Угоди між Україною та Радою

Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти

України» розроблено Міністерством закордонних справ України з метою

ратифікації Угоди між Україною та Радою Європи про створення

Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, підписаної 25

червня 2025 року в м. Страсбург, Французька Республіка, що, відповідно до

Закону України «Про міжнародні договори України», є необхідною

передумовою для набрання нею чинності.

Проектом Закону передбачається ратифікувати Угоду. Статтею 9 Угоди

визначено, що вона набирає чинності з першого дня місяця, що настає після

дати повідомлення Україною Ради Європи у письмовій формі про завершення

внутрішніх юридичних процедур, необхідних для надання згоди на

обов’язковість цієї Угоди, а також виконання інших умов, визначених в цій

статті, а саме:

а) Угода була підписана Генеральним секретарем, який висловив згоду

Ради Європи на обов’язковість її положень (підписання відбулося 25 червня

2025 р. в м. Страсбург);

b) Україна повідомила Раду Європи у письмовій формі про завершення

внутрішніх юридичних процедур, необхідних для надання згоди на

обов’язковість цієї Угоди;

с) укладено Розширену часткову угоду, зазначену в статті 5 цієї Угоди.

Таким чином, ратифікація Угоди є необхідним попереднім етапом, який

забезпечить можливість виконання пп. b) статті 9 — повідомлення про

завершення внутрішніх юридичних процедур. Це, у свою чергу, дозволить

Україні разом з іншими державами Core Group (Коаліція держав зі створення

Спеціального трибуналу) перейти до наступного етапу — укладення

Розширеної часткової угоди відповідно до статті 5 Угоди.

Ратифікація Угоди дозволить започаткувати юридичний механізм

формування інституційної основи Спеціального трибуналу, зокрема

визначення його місця розташування, розробки внутрішньої регламентації та

залучення інших держав до Розширеної часткової угоди, що становить основу

подальшого функціонування Спеціального трибуналу.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону за підписом

Міністра закордонних справ України А.Сибіги прийняття проекту Закону,

його подальша реалізація та реалізація положень Угоди після набрання нею

чинності не потребуватимуть додаткових витрат з державного бюджету та не

призведуть до зменшення фактичних доходів бюджету.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради

України у своєму висновку від 02 липня 2025 року № 16/03-2025/152766 за

підписом керівника Головного управління С.Тихонюк не заперечує

можливості ратифікації Угоди.

За результатами розгляду на своєму засіданні 04 липня 2025 року

(Протокол № 237) Комітет з питань зовнішньої політики та

міжпарламентського співробітництва за результатами обговорення ухвалив

рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти згаданий проект

Закону за основу і в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок та із

пропозиціями Комітету, а саме доповнивши частину першу законопроекту

після слів «що настає після» словом «дати», а також доповнивши його новою

частиною другою такого змісту: «2. Цей Закон набирає чинності з дня,

наступного за днем його опублікування.».

Доповідачем з цього питання визначено Міністра закордонних справ

України А.Сибігу, співдоповідачем – Голову Комітету з питань зовнішньої

політики та міжпарламентського співробітництва О.Мережка.

Голова Комітету О.МЕРЕЖКО