Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо проходження військової служби в умовах воєнного стану та осучаснення рівня грошового забезпечення військовослужбовця

1

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону «Про внесення змін до деяких Законів України щодо

проходження військової служби в умовах воєнного стану та осучаснення

рівня грошового забезпечення військовослужбовця».

І. Обгрунтування потреби прийняття проекту Закону

Зважаючи на ту обставину, що більше 10 років Збройні Сили України

здійснюють свій конституційний обов’язок (ст.17 КУ) по захисту незалежності

та сувернітету держави, військовослужбовці, перебуваючи в умовах воєнного

стану, а фактично в стані війни, проходять державну військову службу в районі

бойових дій та безпосередньо приймають участь в боях з агресором на протязі

тривалого часу, перебуваючи в зоні ризику і реальної загрози життю та здоров’ю.

Загибель десятків тисяч військовослужбовців та тисяч зниклих безвісти

ставить перед фактом потребу перегляду положень проходження військової

служби в умовах воєнного стану та осучаснення рівня грошового забезпечення

військовослужбовців, як правової основи соціального захисту

військовослужбовців та членів їх сімей та мотивації щодо захисту сувернітету

країни.

З початку повномасштабної агресії Збройні Сили України в боях несуть тяжкі

втрати особового складу без належної ротації і відновлення особового складу,

продовжують захищати незалежність України, що безперечно потребує від

держави прийняття необхідних заходів по соціальному, моральному і

психологічному захисту особового складу Збройних Сил України.

Діючий на сьогодення масив Законів та нормативно-правових актів стосовно

грошового забезпечення військовослужбовців, які згідно ст. 2 ЗУ «Про

військовий обов’язок і військову службу» відносяться до категорії державних

службовців, має здійснюватись за єдиною системою, як для визначення

заробітної плати державним службовцям. Йдеться про те, що проходження

військової служби фактично не оцінюється з точки зору ефективності та

екстремальності умов проходження служби, підвищеного ризику, пов’язаного із

загрозою життю та здоров’ю військового у порівнянні з державними

службовцями, що за своєю суттю дискримінує військового.

Йдеться, зокрема, що передбачені для державних та інших службовців

додаткові доплати у вигляді преміювання чи інших надбавок за інтенсивність в

процентному вираженні до посадового окладу чи введені коефіцієнти.

Беззаперечним фактом є та обставина, що в умовах воєнного стану є

підвищена інтенсивність проходження військової служби та наявні екстремальні

умови, пов’язані з проходженням служби в районі бойових дій та безпосередньої

участі в боях, де військовослужбовці цілодобово, на протязі тривалого часу

(роками), ведуть визвольну боротьбу, несучи тяжкі втрати загиблими,

пораненими, зниклими безвісти та полоненими.

2

Є загальновідомим фактом, що значна кількість військових частин без ротації

та відновлення роками приймає участь в боях та понесли значні втрати -більше

50%.

Зазначені вище обставини зумовлюють перегляд окремих позицій щодо

проходження військової служби в умовах воєнного стану та осучаснення

системи грошового і пенсійного забезпечення військовослужбовців

рядового та офіцерського складу, як платформи для належної мотивації,

піднесення морального стану і відчуття турботи держави за життя солдата.

Доречно зазначити, що Конституційний Суд України в своєму Рішенні (від 6

квітня 2022 року, Рішення № 1-р/2022) зобов’язує державу надати військовим та

членам їх сімей надати особливий статус виходячи з того, що «… усебічна

підтримка військовослужбовців Збройних Сил України є одним із засобів

розширення оборонних можливостей держави».

Щодо нарахування коефіцієнтів:

Станом на сьогодні грошове забезпечення військовослужбовців виплачується

у розмірах відповідно до тарифної сітки згідно Постанови КМУ № 704 від 30

серпня 2017 року у відповідності із ЗУ «Про соціальний та правовий статус

військовослужбовців та членів їх сімей», а порядок виплати грошового

забезпечення визначається Міністром оборони України та відповідними

керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму

підпорядкуванню військові формування.

Головною складовою грошового забезпечення військовослужбовців є

посадові оклади, розміри яких було затверджено Постановою КМУ № 704 і

розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом

множення на відповідний тарифний коефіцієнт.

В даному випадку застосовується «прив’язка» до мінімального прожиткового

мінімуму для працездатних осіб станом на 2018 рік, яка фактично залишилась

незмінною до цього часу, а враховуючи інфляцію та інші соціально-економічні

чинники, ця норма є застарілою та дискримінаційною, оскільки не відповідає

об’єктивній оцінці роботи військового в сьогоднішніх реаліях.

В свою чергу, низкою профільних законів, що регулюють діяльність окремих

силових структур, передбачені фіксовані мінімальні розміри посадових окладів

для їх працівників, які в свою чергу розраховуються множенням на мінімальний

прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого на 1 січня

поточного календарного року. В той час, для військовослужбовців дана сума

залишається незмінною вже понад 7 років.

Встановлено, що посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, не

може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних

3

осіб, встановленого на 1 січня календарного року; мінімальний посадовий оклад

працівника ДБР (слідчого, оперуповноваженого, дізнавача) становить 20

розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1

січня календарного року; мінімальний посадовий оклад детектива НАБУ

становить 19 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,

встановленого на 1 січня календарного року.

Таким чином, у військовослужбовців відсутня гарантована динаміка

збільшення посадових окладів, як безпосереднього чинника мотивування

військових та відзначення їх особливого внеску в обороноздатність країни,

виходячи із умов сьогодення.

Військове законодавство передбачає можливість виплати розміру грошового

забезпечення в залежності від інтенсивності проходження військової служби,

саме виходячи з того, що військові віднесені до категорії держслужбовців (ст. 2

ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу»)

Разом з тим, законодавство не містить визначення оціночних критеріїв

проходження військової служби і не ставить її в залежність від наявності чи

відсутності бойових задач, які мають виконувати військовослужбовці.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист

військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення

входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового

окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

На думку авторів, до підстав визначення рівня інтенсивності проходження

військової служби необхідно віднести її здійснення в умовах воєнного стану,

безпосередньо в районі бойових дій військової частини, де проходять службу

військовослужбовці:

а) незалежно від займаної посади(медики, водії, кухарі та ін, кожен з яких

виконує завдання по забезпеченню боєздатності військової частини);

б) безпосередньої участі в боях по стримуванні та відсічі збройної агресії.

Таким чином, пропонується виокремити рівень інтенсивності, як діючого

фактору, на розмір грошового утримання при проходженні військової служби:

а) в/ч що територіально перебувають в районі бойових дій;

б) безпосередня участь військовослужбовців в боях та виконання бойових

задач іншого характеру на лінії зіткнення.

4

Пропонується передбачити в умовах воєнного стану (війни, військової

агресії), стримуванні та протидії збройної агресії, застосувати коефіцієнти для

визначення розміру додаткових доплат військовослужбовцям під час

проходження служби у військових частинах в районах безпосереднього ведення

бойових дій (коефіцієнт 3) та коефіцієнт за безпосередню участь в боях на лінії

зіткнення з військовими підрозділами агресора (коефіцієнт 5).

Такі зміни мають стати одним із факторів посилення патріотичної,

ідеологічної та матеріальної складової і ліквідації дискримінаційних явищ щодо

військовослужбовців в частині їх грошового забезпечення.

На сьогоднішній день, окрім зазначених нормативно-правових актів, питання

визначення розміру грошового утримання і системи визначення грошових

виплат, визначається постановами КМУ та іншими підзаконними нормативно-

правовими актами, а саме: Постановою КМУ №168 від 28 лютого 2022 року з

наступними змінами та Постановою КМУ № 419, якими для

військовослужбовців передбачені додаткові винагороди (100, 70, 50, 30 тис.

грн) .

Акцентуємо увагу на те, що діючі інструкції, розпорядження, накази та

постанови КМУ за своїм змістом не є однозначними в тлумаченні при

застосуванні, нерідко пов’язані з бюрократичними перепонами стосовно

виявлення та перевірки фактів в умовах безперервних оборонних боїв і

переміщень особового складу та техніки, включаючи органи управління. Це, в

свою чергу, призводить до того, що нерідко на практиці застосування визначені

грошові суми не нараховуються в повному розмірі, внаслідок ускладнення

обчислення підстав для виплат в той час, як для інших державних службовців

всі додаткові доплати (надбавки за інтенсивність праці і тд.) враховуються

для визначення загального розміру заробітної плати.

Відтак, надбавки за інтенсивність є невід’ємною складовою оплати праці для

державних службовців і до 2024 року становили значну частину їх заробітної

плати (до 40%).

До прикладу:

Згідно ст. ст. 72, 108 КЗпПУ передбачається, що робота у вихідний день може

компенсуватися у грошовій формі у подвійному розмірі, а робота у нічний час

оплачується у підвищеному розмірі, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки

(окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Постановою КМУ № 140 від 28 січня 2000 року з подальшими змінами,

для працівників, які виконують свої функції на станції «Академіка

Вернадського» передбачений коефіцієнт (кратність) оплати праці у 6 та 10

разів за кожен день безперервного перебування на станції , як компенсацію за

екстремальні умови роботи в зоні дії Договору про Антарктику.

Що стосується військових, які теж є держслужбовцями (ст. 2 ЗУ «Про

військовий обов’язок і військову службу»), додаткові доплати не

5

застосовуються, зокрема за інтенсивність та екстремальні умови

проходження служби (праці), що, по суті, несе в собі дискримінаційний

характер, оскільки перебуваючи в надважких умовах їх інтенсивність та

екстремальність праці обумовлена безперервними бойовими діями по відсічі та

стримуванню агресора із реальною загрозою життю та здоров’ю.

Проходження служби в таких умовах незалежно від посади, спеціальності чи

функціональних обов’язків є фактом, який засвідчує підвищену інтенсивність та

екстремальність і слугує підставою для нарахування та виплати зазначеної

додаткової винагороди, оскільки йдеться про постійну, цілодобову загрозу

життю та здоров’ю військового (в тому числі його психологічному стану) та

надмірним фізичним навантаженням, яке знаходиться на межі людських

можливостей, а іноді й поза їх межами, обумовленої постійними веденням боїв,

бойовими чергуваннями, розвідуванням позицій сил супротивника, тощо.

Зазначене безперечно вказує на екстремальність умов проходження служби та її

інтенсивність, пов’язаної з боями і забезпечення боєздатності особового складу

та потребує значних фізичних та інтелектуальних ресурсів.

А тому на думку авторів законопроекту, нарахування та виплата всіх доплат

військовослужбовця, як посилення соціального захисту, мають бути закріплені

на законодавчому рівні та мають бути складовою загального розміру грошового

винагородження, оскільки дані додаткові доплати, по суті, носять систематичний

(щомісячний) характер.

Щодо включення додаткових доплат в систему грошового утримання під час

призначення/перерахунку пенсії:

Закон «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх

сімей» передбачає, в тому числі, на ряду з екстремальними умовами

проходження служби і інтенсивність. Проте, як засвідчує діюча практика,

врегулювання цього питання є несправедливим, оскільки визначення

безпосередньої участі в боях військовослужбовця, який безпосередньо приймає

участь в боях на протязі тривалого часу без поповнення і ротації, виконуючи

бойові завдання по стримуванню ворога та отримує за таку участь додаткові

доплати, визначених Постановою КМУ № 168, за своєю суттю визнається як

разова дія, винагорода за яку не включається в систему визначення розміру

грошового утримання, в тому числі для перерахунку пенсії і тому є

дискримінаційною.

Закон, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення

громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в

органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про

6

пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших

осіб» (далі - Закон України № 2262-ХІІ).

Частиною 3 ст. 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії

військовослужбовцям обчислюються з розміру грошового забезпечення,

враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням,

процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового

забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах,

установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на

загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Ключовим словом при визначенні, які саме додаткові види грошового

забезпечення, до яких відноситься і передбачена Постановою КМУ №

168 додаткова винагорода, підлягають включенню в розрахунок пенсії, є слово

«щомісячні».

На практиці, уповноважені органи на призначення військової пенсії (а це

військова частина, обласний територіальний центр комплектування, Головне

управління Пенсійного фонду України в області кожен в межах своїх функцій),

вдаються до трактування положень ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII, згідно якого в

розрахунок пенсії беруться лише щомісячні платежі, тобто додаткові види

грошового забезпечення, які виплачуються на постійній основі щомісяця.

При цьому, на думку уповноважених на призначення пенсії органів, такі

додаткові доплати, якими є грошова винагорода за безпосередню участь в АТО

а також і винагорода, передбачена Постановою № 168, носять разовий характер,

залежать від певних обставин та не відносяться до щомісячних, а отже не

підлягають включенню в розрахунок пенсії.

Щодо вирішення питання про включення в систему призначення пенсій

винагороди за участь в АТО

Така ситуація була присутня щодо вирішення питання про не включення в

розрахунок пенсії винагороди за безпосередню участь в АТО, яка по суті є

однотипною грошовій винагороді, запровадженій до виплати Постановою КМУ

№ 168 з наступними змінами.

З цього приводу Верховним Судом сформовано правовий висновок у

постанові від 26.06.2018 у справі №420/1232/16 та в постанові від 30.11.2018 у

справі №415/6132/, згідно яких грошова винагорода за участь в АТО є

щомісячним додатковим видом грошового забезпечення

військовослужбовців і має враховуватись при обчисленні їм пенсії, тобто

включається в систему грошового забезпечення для військовослужбовців, а тому

пропонується визначити, що всі доплати військовослужбовцям під час воєнного

7

стану і їх участі по відсічі, стримуванні збройної агресії носять системний

характер, є невід’ємної складовою розміру грошового утримання, яка має

враховуватись при призначенні/перерахунку пенсії.

Відтак, аналізуючи наявне законодавство та враховуючи

вищезазначені правові висновки Конституційного Суду України та

Верховного Суду можна дійти до висновку, що зважаючи на четвертий рік

повномасштабного вторгнення та безперервного ведення бойових дій по

відсічі, стримуванню збройної агресії проти України, дані доплати не

можуть вважатися одноразовими, а носять системний характер та є

невід’ємною складовою розміру грошового утримання, яка має

враховуватись в загальний розмір грошового забезпечення, в тому

числі при призначенні/перерахунку пенсійного забезпечення.

ІІ. Мета розроблення проекту

Проект Закону розроблено з метою законодавчого врегулювання питань

удосконалення системи і механізму визначення виплати грошового забезпечення

військовослужбовцям в умовах воєнного стану.

Згідно ст.17 Конституції України оборона України, захист її сувернітету,

територіальної цілісності і недоторканості покладаються на Збройні Сили

України.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають

на службі в Збройних Силах України (частина 5 статті 17 КУ).

З дня введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого

2022 року, на виконання конституційного обов’язку захисту Вітчизни,

добровільно та в порядку мобілізації сотні тисяч громадян були залучені до

Збройних Сил України і фактично з того часу приймають участь у відсічі і

стримуванню збройної агресії проти України в той час, коли військові підрозділи

вели бої по стримуванню та вигнанню окупантів з-під Києва, Харкова, Сум,

Херсона, Запоріжжя та інших територій, у зв’язку з наявністю форс-мажорних

обставин, пов’язаних з віроломним нападом агресора і чисельною перевагою в

живій силі та техніці.

Необхідно зауважити, що Конституційний Суд України в зазначених вище

Рішеннях, визначивши роль Збройних Сил України в обороні Української

держави в рішеннях щодо визначення об’єму прав військовослужбовців в

частині соціального захисту в умовах військового стану та агресії

РФ підкресливши їх особливий статус та вказавши на обов’язок держави

створити систему посиленої соціальної підтримки військовослужбовців та

членів їхніх сімей по матеріально-грошовому забезпеченню і підтримки в різних

сферах.

8

Зволікання, що мають місце в вирішенні питання вдосконалення системи

грошового забезпечення військовослужбовців, що перебувають в складних

бойових умовах не відповідають необхідності нагального вирішення питання

зміцнення обороноздатності, належного матеріального забезпечення

військовослужбовців, відновлення їх боєздатності, здоров’я та функціонального

стану.

Саме на вирішення питань та мінімізації дискредитуючих обставин

дотримання прав військовослужбовців, пропонується внесення доповнень та

змін до вказаних Законів України

ІІІ. Загальна характеристика й основні положення законопроекту

Законопроект стосується підвищення рівня соціального захисту

військовослужбовців, захисту їх громадянських прав та відзначення їх внеску в

оборону Вітчизни. Також даним проектом Закону пропонується:

У Законі України «Про соціальний і правовий захист

військовослужбовців та членів їх сімей»:

- Пропонується передбачити в умовах воєнного стану (війни, військової

агресії), стримуванні та протидії збройної агресії, застосувати коефіцієнти

для визначення розміру додаткових доплат військовослужбовцям під час

проходження служби у військових частинах в районах безпосереднього

ведення бойових дій (коефіцієнт 3) та коефіцієнт за безпосередню участь в

боях на лінії зіткнення з військовими підрозділами агресора (коефіцієнт 5).

У Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової

служби, та деяких інших осіб»:

- закріпити на законодавчому рівні, що об’єм грошового забезпечення,

яке входить в обчислення при призначенні/перерахунку пенсій особам, які

мають право на пенсію за цим Законом має включати всі додаткові доплати

(окрім одноразових), передбачені законодавством.

ІV. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Суспільні відносини у цій сфері регулюються Конституцією України,

Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу», Законом

України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне

соціальне страхування» та іншими законодавчими актами.

9

V. Фінансово-економічне обгрунтування

У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону «Про внесення

змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у

період дії воєнного стану», яким передбачено збільшення військового збору з

1,5% до 5% та Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу

України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку

оборонно-промислового комплексу України», пропонується забезпечити

реалізацію положень давного проекту Закону за рахунок бюджетних асигнувань,

отриманих від збільшення дохідної частини Бюджету України внаслідок

прийняття зазначених Законів.

Також, у разі додаткових витрат реалізувати положення проекту Закону

можливо за рахунок коштів державного бюджету України, в межах видатків,

передбачених державною програмою «Резервний фонд» (КПКВ 3511030) або за

рахунок надходжень в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу,

урядів іноземних держав, міжнародних організацій та кредитів (позик),

залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і

міжнародних фінансових організацій.

Детальні розрахунки до законопроекту не можуть бути розміщені у відкритих

джерелах, оскільки даний законопроект стосується осіб, які безпосередньо

знаходяться в зоні активних бойових дій та приймають участь у відсічі,

стримуванні збройної агресії проти України або забезпечують діяльність

військових частин (військових підрозділів), інформація про яких не підлягає

опублікуванню або розголошенню та стосується державної таємниці у сфері

оборони.

VI. Очікувані правові та соціальні наслідки

прийняття законопроекту

Прийняття проекту Закону та його реалізація гарантує підвищення

обороноздатності, мотивації для підняття морального духу, матеріальної

підтримки військовослужбовців, членів їхніх сімей, зменшення фактору

суспільного невдоволення. Посилення ролі державних інститутів в забезпеченні

відновлення належного рівня морального-психологічного та фізичного стану

особового складу.

Народні депутати України