Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики" щодо створення національної системи забезпечення кліматичної безпеки

1ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України

«Про основні засади державної кліматичної політики»

щодо створення національної системи забезпечення кліматичної безпеки»

Зміст положення (норми) чинного законодавства Зміст відповідного положення (норми) проєкту акта

Закон України «Про основні засади державної кліматичної політики»

…

Цей Закон визначає правові та організаційні засади

державної кліматичної політики, спрямованої на

забезпечення низьковуглецевого та сталого розвитку

України, її екологічної, продовольчої та енергетичної

безпеки, досягнення кліматичної нейтральності,

забезпечення пом’якшення наслідків зміни клімату та

адаптації до неї, виконання міжнародних зобов’язань

України у сфері зміни клімату, удосконалення

національної системи інвентаризації антропогенних

викидів парникових газів із джерел та поглинання

поглиначами парникових газів, забезпечення

функціонування національної системи моніторингу та

оцінки досягнення цілей державної кліматичної політики

та прогнозування у сфері зміни клімату.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни

вживаються в такому значенні:

1) адаптація до зміни клімату - процес, спрямований …

Цей Закон визначає правові та організаційні засади

державної кліматичної політики, спрямованої на

забезпечення низьковуглецевого та сталого розвитку

України, її екологічної, кліматичної, продовольчої та

енергетичної безпеки, досягнення кліматичної

нейтральності, забезпечення пом’якшення наслідків зміни

клімату та адаптації до неї, виконання міжнародних

зобов’язань України у сфері зміни клімату, удосконалення

національної системи інвентаризації антропогенних

викидів парникових газів із джерел та поглинання

поглиначами парникових газів, забезпечення

функціонування національної системи моніторингу та

оцінки досягнення цілей державної кліматичної політики

та прогнозування у сфері зміни клімату.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни

вживаються в такому значенні:

1) адаптація до зміни клімату - процес, спрямований

2на зменшення вразливості чи забезпечення стійкості

соціоекологічних систем та інфраструктури до впливу

зміни клімату з метою пристосування до нових

кліматичних умов, запобігання (зменшення) негативним

наслідкам зміни клімату;

2) антропогенна діяльність - будь-яка діяльність

людини, що впливає на зміну клімату, у тому числі на

зміну складових атмосфери, обсяги викидів парникових

газів, зміну ландшафтів, використання природних ресурсів;

3) антропогенні викиди - надходження в атмосферне

повітря парникових газів, забруднюючих речовин або

суміші таких речовин внаслідок здійснення антропогенної

діяльності;

4) видалення парникових газів - процес або вид

діяльності, спрямований на зниження концентрації

парникових газів в атмосферному повітрі з метою

пом’якшення наслідків зміни клімату;

5) викиди парникових газів - надходження в

атмосферне повітря парникових газів;

Норма відсутня

6) джерела викидів парникових газів - об’єкти,

процеси або види діяльності, що спричиняють викиди

парникових газів в атмосферне повітря;

Норма відсутняна зменшення вразливості чи забезпечення стійкості

соціоекологічних систем та інфраструктури до впливу

зміни клімату з метою пристосування до нових

кліматичних умов, запобігання (зменшення) негативним

наслідкам зміни клімату;

2) антропогенна діяльність - будь-яка діяльність

людини, що впливає на зміну клімату, у тому числі на

зміну складових атмосфери, обсяги викидів парникових

газів, зміну ландшафтів, використання природних ресурсів;

3) антропогенні викиди - надходження в атмосферне

повітря парникових газів, забруднюючих речовин або

суміші таких речовин внаслідок здійснення антропогенної

діяльності;

4) видалення парникових газів - процес або вид

діяльності, спрямований на зниження концентрації

парникових газів в атмосферному повітрі з метою

пом’якшення наслідків зміни клімату;

5) викиди парникових газів - надходження в

атмосферне повітря парникових газів;

5-1) геофізичні умови - сукупність фізичних

характеристик і параметрів, які визначають природне

середовище у конкретній географічній місцевості;

6) джерела викидів парникових газів - об’єкти,

процеси або види діяльності, що спричиняють викиди

парникових газів в атмосферне повітря;

6-1) екстремальні космічні явища – рідкісні та

інтенсивні події, що відбуваються в космічному

просторі та мають значний вплив на Землю та/або

космічну діяльність людини. До екстремальних

космічних явищ належать, зокрема: інтенсивні сонячні

37) заходи щодо пом’якшення наслідків зміни клімату -

система конкретних дій, стратегій та програм, спрямованих

на зменшення вразливості екосистем, населення та

економіки до негативних наслідків зміни клімату, зокрема

щодо зменшення обсягів антропогенних викидів

парникових газів та/або збільшення обсягів їх видалення;

8) зміна клімату - зміна стану кліматичної системи

понад природну мінливість клімату, що прямо чи

опосередковано пов’язана з антропогенною діяльністю та

спостерігається протягом порівнянних періодів часу;

9) кліматична нейтральність - стан, за якого загальний

обсяг антропогенних викидів парникових газів дорівнює

або компенсується загальним обсягом видалених

парникових газів;та магнітні бурі, потужне космічне випромінювання,

падіння на Землю космічних об’єктів та інші події, які

можуть порушувати роботу супутників, навігаційних

систем, електромереж, радіозв’язку, спричиняти інші

техногенні та природні катастрофи;

6-2) екстремальні природні явища – рідкісні та

інтенсивні події у природі, які мають значний

руйнівний вплив на навколишнє середовище,

населення, інфраструктуру та економіку. До

екстремальних природних явищ відносяться:

землетруси, цунамі, виверження вулканів, урагани,

торнадо, повені, посухи, а також інші катастрофічні

події природного характеру, що можуть призвести до

значних людських жертв, матеріальних збитків та

порушення нормального функціонування суспільства;

7) заходи щодо пом’якшення наслідків зміни клімату -

система конкретних дій, стратегій та програм, спрямованих

на зменшення вразливості екосистем, населення та

економіки до негативних наслідків зміни клімату, зокрема

щодо зменшення обсягів антропогенних викидів

парникових газів та/або збільшення обсягів їх видалення;

8) зміна клімату – суттєва зміна метеорологічних

та геофізичних умов на певній частині географічної

місцевості, зумовлена антропогенними, космічними

та/або природними факторами (у тому числі

екстремальними явищами та подіями), яка має

значний вплив на екосистеми, економічну діяльність та

соціальну стабільність;

9) клімат - сукупність довгострокових

метеорологічних та геофізичних умов, характерних для

певної географічної місцевості;

9-1) кліматична безпека – складова державної

410) Міжурядова група експертів з питань зміни кліматичної політики, яка полягає у забезпеченні

стійкості соціальних, економічних, екологічних та

інших систем перед викликами та загрозами,

пов’язаними зі зміною клімату, та включає програми,

стратегії та заходи, які реалізуються у рамках

національної системи забезпечення кліматичної

безпеки;

9-2) кліматична нейтральність - стан, за якого

загальний обсяг антропогенних викидів парникових

газів дорівнює або компенсується загальним обсягом

видалених парникових газів;

9-3) кліматичні загрози – небезпечні потенційні

фактори впливу, які у разі їх настання можуть

призвести до зміни клімату;

9-4) кліматичні ризики – імовірні негативні

наслідки для життя, здоров'я та добробуту людей,

природних екосистем, соціально-економічної сфери та

інфраструктури, які можуть виникнути у зв’язку зі

зміною клімату;

9-5) кліматичні умови – сукупність середніх

значень та варіацій метеорологічних та геофізичних

умов, що спостерігаються в конкретному регіоні

протягом тривалого періоду часу, визначають типові

погодні характеристики регіону та впливають на його

природне середовище, економіку та спосіб життя

населення;

9-6) метеорологічні умови – стан атмосфери у

конкретний момент часу та у конкретному місці, який

визначається сукупністю атмосферних елементів,

таких як температура повітря, вологість, тиск, вітер,

хмарність, опади та видимість;

10) Міжурядова група експертів з питань зміни

5клімату - міжнародний науковий орган, створений

Програмою Організації Об’єднаних Націй з довкілля та

Всесвітньою метеорологічною організацією з метою

систематичного оцінювання наукових, технічних та

соціоекономічних аспектів зміни клімату, а також

розроблення наукових рекомендацій щодо зменшення

ризиків та адаптації до зміни клімату;

…клімату - міжнародний науковий орган, створений

Програмою Організації Об’єднаних Націй з довкілля та

Всесвітньою метеорологічною організацією з метою

систематичного оцінювання наукових, технічних та

соціоекономічних аспектів зміни клімату, а також

розроблення наукових рекомендацій щодо зменшення

ризиків та адаптації до зміни клімату;

…

…

Стаття 2. Предмет та сфера дії Закону

1. Цей Закон регулює відносини, що виникають під

час формування та реалізації державної кліматичної

політики та спрямовані на забезпечення досягнення

кліматичної нейтральності, пом’якшення наслідків зміни

клімату та адаптації до неї, забезпечення

низьковуглецевого та сталого розвитку, екологічної,

продовольчої та енергетичної безпеки України.

……

Стаття 2. Предмет та сфера дії Закону

1. Цей Закон регулює відносини, що виникають під

час формування та реалізації державної кліматичної

політики та спрямовані на забезпечення досягнення

кліматичної нейтральності, пом’якшення наслідків зміни

клімату та адаптації до неї, забезпечення

низьковуглецевого та сталого розвитку, екологічної,

кліматичної, продовольчої та енергетичної безпеки

України.

…

…

Стаття 3. Принципи державної кліматичної політики

1. Принципами державної кліматичної політики є:

1) гендерна рівність у процесі формування та

реалізації державної кліматичної політики та переходу до

низьковуглецевого розвитку;

2) диференційована відповідальність - визнання

Україною своєї відповідальності перед міжнародним …

Стаття 3. Принципи державної кліматичної політики

1. Принципами державної кліматичної політики є:

1) гендерна рівність у процесі формування та

реалізації державної кліматичної політики та переходу до

низьковуглецевого розвитку;

2) диференційована відповідальність - визнання

Україною своєї відповідальності перед міжнародним

6співтовариством та майбутніми поколіннями щодо

кліматичної безпеки і зміни клімату;

3) досягнення кліматичної нейтральності -

спрямування державної кліматичної політики на

послідовне та систематичне зменшення обсягів

антропогенних викидів парникових газів та збільшення

обсягів поглинання поглиначами парникових газів в усіх

секторах економіки та/або сферах державної політики;

4) економічна ефективність політик та заходів щодо

пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї;

5) "енергоефективність насамперед" - здійснення

аналізу витрат і вигод для врахування загальної

ефективності інтегрованої енергетичної системи,

забезпечення безпеки постачання та економічної

ефективності та сприяння прийняттю найбільш

ефективних рішень для досягнення кліматичної

нейтральності по всьому ланцюгу створення вартості (від

виробництва енергії до кінцевого споживання енергії);

6) "забруднювач платить" - суб’єкти господарювання,

відповідальні за викиди парникових газів та забруднення

довкілля, несуть витрати, пов’язані з такими викидами та

забрудненням, у тому числі на оплату вартості заходів,

вжитих для запобігання викидам та забрудненню довкілля,

здійснення контролю за ним та його усунення тощо;

7) звітність - здійснення оцінки, моніторингу та

інформування громадськості і міжнародного

співтовариства щодо пом’якшення наслідків зміни клімату

та адаптації до неї;

8) інноваційна спрямованість - впровадження новітніх

технологій та досягнень науки і техніки під час реалізації співтовариством та майбутніми поколіннями щодо

кліматичної безпеки і зміни клімату;

3) досягнення кліматичної нейтральності -

спрямування державної кліматичної політики на

послідовне та систематичне зменшення обсягів

антропогенних викидів парникових газів та збільшення

обсягів поглинання поглиначами парникових газів в усіх

секторах економіки та/або сферах державної політики;

4) економічна ефективність політик та заходів щодо

пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї;

5) "енергоефективність насамперед" - здійснення

аналізу витрат і вигод для врахування загальної

ефективності інтегрованої енергетичної системи,

забезпечення безпеки постачання та економічної

ефективності та сприяння прийняттю найбільш

ефективних рішень для досягнення кліматичної

нейтральності по всьому ланцюгу створення вартості (від

виробництва енергії до кінцевого споживання енергії);

6) "забруднювач платить" - суб’єкти господарювання,

відповідальні за викиди парникових газів та забруднення

довкілля, несуть витрати, пов’язані з такими викидами та

забрудненням, у тому числі на оплату вартості заходів,

вжитих для запобігання викидам та забрудненню довкілля,

здійснення контролю за ним та його усунення тощо;

7) звітність - здійснення оцінки, моніторингу та

інформування громадськості і міжнародного

співтовариства щодо пом’якшення наслідків зміни клімату

та адаптації до неї;

8) інноваційна спрямованість - впровадження новітніх

технологій та досягнень науки і техніки під час реалізації

7державної кліматичної політики;

9) природоорієнтованість - пріоритет збереження

природних екосистем під час прийняття рішень для

досягнення цілей державної кліматичної політики;

10) інтеграція державної кліматичної політики в усі

сектори економіки та в усі сфери державної політики, а

також у документи планування державного та/або

місцевого рівнів, що регулюють питання відновлення

України для подолання наслідків збройної агресії

Російської Федерації проти України;

11) міжнародне співробітництво - здійснення активної

співпраці з міжнародними партнерами та організаціями у

сфері державної кліматичної політики для обміну кращими

практиками та досвідом;

12) наукова обґрунтованість - рішення, прийняті в

рамках державної кліматичної політики, політик та заходів

щодо пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до

неї, ґрунтуються на актуальних наукових дослідженнях,

моделюванні та аналізі зміни клімату та даних щодо стану

здоров’я населення;

13) перегляд та оновлення - регулярний перегляд та

оновлення державної кліматичної політики для врахування

нових викликів та досягнень цілей державної кліматичної

політики;

14) послідовність - поступове планування та

впровадження державної кліматичної політики, політик та

заходів щодо пом’якшення наслідків зміни клімату та

адаптації до неї;

15) превентивність - вжиття превентивних заходів та державної кліматичної політики;

9) природоорієнтованість - пріоритет збереження

природних екосистем під час прийняття рішень для

досягнення цілей державної кліматичної політики;

10) інтеграція державної кліматичної політики в усі

сектори економіки та в усі сфери державної політики, а

також у документи планування державного та/або

місцевого рівнів, що регулюють питання відновлення

України для подолання наслідків збройної агресії

Російської Федерації проти України;

11) міжнародне співробітництво - здійснення активної

співпраці з міжнародними партнерами та організаціями у

сфері державної кліматичної політики для обміну кращими

практиками та досвідом;

12) наукова обґрунтованість - рішення, прийняті в

рамках державної кліматичної політики, політик та заходів

щодо пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до

неї, ґрунтуються на актуальних наукових дослідженнях,

моделюванні та аналізі зміни клімату та даних щодо стану

здоров’я населення;

13) перегляд та оновлення - регулярний перегляд та

оновлення державної кліматичної політики для врахування

нових викликів та досягнень цілей державної кліматичної

політики;

14) послідовність - поступове планування та

впровадження державної кліматичної політики, політик та

заходів щодо пом’якшення наслідків зміни клімату та

адаптації до неї;

15) превентивність - вжиття превентивних заходів та

8прийняття рішень на основі наукових даних та прогнозів

щодо можливого негативного впливу на клімат, довкілля

та здоров’я населення;

16) прозорість та відкритість - активне залучення

громадськості та інших заінтересованих сторін до

формування, реалізації, моніторингу та оцінки державної

кліматичної політики;

17) справедлива трансформація - сприяння державної

кліматичної політики у забезпеченні гідного життя та

заробітку усім працівникам та спільнотам, на яких вплине

процес переходу до низьковуглецевого розвитку та

досягнення кліматичної нейтральності;

18) справедливість між поколіннями - необхідність

забезпечення збалансованого та відповідального

використання природних ресурсів та збереження клімату

заради майбутніх поколінь;

19) сталий розвиток - відповідність державної

кліматичної політики глобальним цілям сталого розвитку

Організації Об’єднаних Націй шляхом забезпечення

балансу між екологічними, економічними та соціальними

аспектами;

20) прогресивне підвищення стійкості та зниження

вразливості до зміни клімату - спрямування державної

кліматичної політики на прогресивне посилення

адаптаційної спроможності, підвищення стійкості та

зниження вразливості соціально-економічних та прийняття рішень на основі наукових даних та прогнозів

щодо можливого негативного впливу на клімат, довкілля

та здоров’я населення;

16) прозорість та відкритість - забезпечення

відкритого доступу до інформації про стан клімату та

заходи, що вживаються для забезпечення кліматичної

безпеки, цілеспрямоване та системне підвищення

обізнаності населення щодо кліматичних питань,

активне залучення громадськості та інших заінтересованих

сторін до формування, реалізації, моніторингу та оцінки

державної кліматичної політики;

17) справедлива трансформація - сприяння державної

кліматичної політики у забезпеченні гідного життя та

заробітку усім працівникам та спільнотам, на яких вплине

процес переходу до низьковуглецевого розвитку та

досягнення кліматичної нейтральності;

18) справедливість між поколіннями - необхідність

забезпечення збалансованого та відповідального

використання природних ресурсів та збереження клімату

заради майбутніх поколінь;

19) сталий розвиток - відповідність державної

кліматичної політики глобальним цілям сталого розвитку

Організації Об’єднаних Націй шляхом забезпечення

балансу між екологічними, економічними та соціальними

аспектами;

20) прогресивне підвищення стійкості та зниження

вразливості до зміни клімату - спрямування державної

кліматичної політики на прогресивне посилення

адаптаційної спроможності, підвищення стійкості та

зниження вразливості соціально-економічних та

9екологічних систем до зміни клімату;

21) фінансова підтримка - забезпечення належного

фінансування політик та заходів щодо пом’якшення

наслідків зміни клімату та адаптації до неї.

Норма відсутняекологічних систем до зміни клімату;

21) фінансова підтримка - забезпечення належного

фінансування політик та заходів щодо пом’якшення

наслідків зміни клімату та адаптації до неї.

22) ризикоорієнтований підхід - виявлення та

оцінка потенційних кліматичних загроз та кліматичних

ризиків на ранніх стадіях, використання усіх наявних

інструментів для їх запобігання, а також застосування

заходів для зменшення негативних наслідків від зміни

клімату, екстремальних космічних та природних явищ

та подій.

Стаття 4. Цілі державної кліматичної політики

1. Державна кліматична політика спрямована на

досягнення кліматичної нейтральності України до 2050

року, забезпечення пом’якшення наслідків зміни клімату та

адаптації до неї, низьковуглецевого та сталого розвитку,

екологічної, продовольчої та енергетичної безпеки

України.

2. Для досягнення цілей, визначених частиною

першою цієї статті, встановлюється проміжна ціль –

зменшення обсягів викидів парникових газів щонайменше

на 65 відсотків до 2030 року відповідно до рівня 1990 року.

3. Довгострокові цілі державної кліматичної політики

визначаються виключно цим Законом та полягають у:

1) досягненні кліматичної нейтральності шляхом

соціально справедливого та економічно ефективного

переходу до низьковуглецевого розвитку з метою

стримування процесу зростання глобальної середньої Стаття 4. Цілі державної кліматичної політики

1. Державна кліматична політика спрямована на

досягнення кліматичної нейтральності України до 2050

року, забезпечення пом’якшення наслідків зміни клімату та

адаптації до неї, низьковуглецевого та сталого розвитку,

екологічної, кліматичної, продовольчої та енергетичної

безпеки України.

2. Для досягнення цілей, визначених частиною

першою цієї статті, встановлюється проміжна ціль –

зменшення обсягів викидів парникових газів щонайменше

на 65 відсотків до 2030 року відповідно до рівня 1990 року.

3. Довгострокові цілі державної кліматичної політики

визначаються виключно цим Законом та полягають у:

1) досягненні кліматичної нейтральності шляхом

соціально справедливого та економічно ефективного

переходу до низьковуглецевого розвитку з метою

стримування процесу зростання глобальної середньої

10температури на рівні значно нижчому за 2° С понад

доіндустріальні рівні і докладання зусиль до обмеження

зростання глобальної середньої температури до 1,5° С

понад доіндустріальні рівні шляхом зменшення обсягів

антропогенних викидів парникових газів та збільшення

обсягів поглинання поглиначами парникових газів

відповідно до статті 2 Паризької угоди;

2) підвищенні опірності та зниженні ризиків, у тому

числі для здоров’я населення, пов’язаних із зміною

клімату, шляхом здійснення заходів щодо адаптації до

зміни клімату відповідно до статті 7 Паризької угоди;

3) забезпеченні низьковуглецевого та сталого

розвитку України;

4) забезпеченні екологічної, продовольчої та

енергетичної безпеки України.

4. Середньострокові цілі державної кліматичної

політики та їх цільові показники визначаються

Довгостроковою стратегією низьковуглецевого розвитку

України та, зокрема, охоплюють:

1) забезпечення зменшення обсягів антропогенних

викидів парникових газів та збільшення обсягів

поглинання поглиначами парникових газів у галузях

промисловості, транспорту, енергетики, сільського та

лісового господарств, будівництва, управління відходами,

управління природними ресурсами та в інших секторах

економіки та/або сферах державної політики порівняно з

базовим роком;

2) збільшення частки використання відновлюваних

джерел енергії та альтернативних видів палива в температури на рівні значно нижчому за 2° С понад

доіндустріальні рівні і докладання зусиль до обмеження

зростання глобальної середньої температури до 1,5° С

понад доіндустріальні рівні шляхом зменшення обсягів

антропогенних викидів парникових газів та збільшення

обсягів поглинання поглиначами парникових газів

відповідно до статті 2 Паризької угоди;

2) підвищенні опірності та зниженні ризиків, у тому

числі для здоров’я населення, пов’язаних із зміною

клімату, шляхом здійснення заходів щодо адаптації до

зміни клімату відповідно до статті 7 Паризької угоди;

3) забезпеченні низьковуглецевого та сталого

розвитку України;

4) забезпеченні екологічної, кліматичної,

продовольчої та енергетичної безпеки України.

4. Середньострокові цілі державної кліматичної

політики та їх цільові показники визначаються

Довгостроковою стратегією низьковуглецевого розвитку

України та, зокрема, охоплюють:

1) забезпечення зменшення обсягів антропогенних

викидів парникових газів та збільшення обсягів

поглинання поглиначами парникових газів у галузях

промисловості, транспорту, енергетики, сільського та

лісового господарств, будівництва, управління відходами,

управління природними ресурсами та в інших секторах

економіки та/або сферах державної політики порівняно з

базовим роком;

2) збільшення частки використання відновлюваних