Проєкт Закону про внесення змін до статті 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"

1ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до статті 25 Закону

України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

1.Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

В умовах воєнного стану, запровадженого в Україні з 24.02.2022 р.,

вдосконалення має зазнати інститут бронювання військовозобов’язаних.

Основна мета бронювання військовозобов'язаних – це забезпечення

безперебійної роботи критично важливих підприємств, установ та організацій,

а також державних органів в умовах воєнного стану.

Бронювання дозволяє уникнути мобілізації певних категорій

працівників, які забезпечують функціонування цих структур.

Основні цілі та завдання бронювання:

•Забезпечення безперебійної роботи критично важливих об'єктів:

Бронювання спрямоване на збереження кваліфікованих кадрів, які

необхідні для підтримки життєдіяльності держави та обороноздатності.

•Підтримка економічної стабільності:

Забезпечення безперебійної роботи підприємств, особливо тих, які

виробляють товари та послуги, необхідні для військових та цивільного

населення, сприяє підтримці економіки в умовах воєнного стану.

•Збереження людського капіталу:

Бронювання дозволяє зберегти висококваліфікованих фахівців, які

мають важливе значення для конкретних галузей та підприємств.

•Оптимізація використання людських ресурсів:

Бронювання допомагає більш ефективно розподіляти людські ресурси,

враховуючи потреби як військової, так і цивільної сфери.

•Підтримка діяльності органів державної влади:

Забезпечення безперебійної роботи органів державної влади та

місцевого самоврядування, а також правоохоронних органів, судів,

прокуратури.

Водночас обсяги бронювання в умовах наростання загроз державногому

суверенітету та теоироітальній цілісності України не можуть бути

надмірними.

Зокрема, відповідно до чинної статті 25 Закону України «Про

мобілізаційну підготовку та мобілізацію» бронюванню підлягають

військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах

місцевого самоврядування на посадах:

державної служби категорії "А", голів обласних, районних, районних у

місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів - усі

військовозобов’язані;

2державної служби категорій "Б", "В", в органах місцевого

самоврядування - не більше 50 відсотків кількості військовозобов’язаних цих

категорій у зазначених органах;

2) в органах державної влади, інших державних органах, Національній

поліції України, Національному антикорупційному бюро України,

Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної

безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій,

Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони,

в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування

(крім військовозобов’язаних, зазначених у пункті 1 цієї частини), а також на

штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких

поширюється на всю територію України;

3) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено

мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання

встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично

важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових

формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності

населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники

таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими

здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично

важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності

населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення

потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий

період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій,

а також обсяги бронювання військовозобов’язаних визначаються цим Законом

та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на

його виконання.

Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого

самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють

бронювання військовозобов’язаних, зобов’язані оформити відстрочку від

призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаних, які

заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у

районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної

підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються.

Як випливає з аналізу цих норм, стовідсоткове бронювання

співробітників правоохоронних органів виглядає надмірним, особливо в

умовах критичної нестачі належним чином підготовлених та умотивованих

військовослужбовців на фронті.

З метою вирішення зазначеної проблеми підготовлено даний

законопроект.

32.Цілі і завдання законопроекту

Законопроект має на меті забезпечити наповнення Збройних Сил

України, інших військових формувань, створених відповідно до законів

України, в умовах воєнного стану, кваліфікованим та умотивованим особовим

складом з числа частини співробітників правоохоронних органів, що

дозволить зміцнити обороноздатність держави.

3.Основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 25 Закону України

«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», встановивши, зокрема, що

бронюванню підлягають:

в органах державної влади, інших державних органах, а також на

штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких

поширюється на всю територію України, - усі військовозобов’язані, крім

Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, органів

прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-

виконавчої служби України, Служби судової охорони, установ системи

правосуддя та органів досудового розслідування;

в органах прокуратури (крім підрозділів Спеціалізованої

антикорупційної прокуратури, які підлягають бронюванню у кількості 100

відсотків військовозобов’язаних), у Національній поліції України,

Державному бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України,

Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони,

в установах системи правосуддя та органах досудового розслідування – не

більше 50 відсотків кількості військовозобов’язаних у зазначених органах.

4.Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового

регулювання

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють

правовідносини у цій сфері, є Конституція України, закони України «Про

військовий обов’язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та

мобілізацію», «Про правовий режим воєнного стану», інші законодавчі акти.

Реалізація положень поданого законопроекту після його прийняття не

потребуватиме внесення змін до інших законів України.

5.Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття законопроекту на час його внесення не потребує додаткових

витрат з Державного бюджету України.

6.Запобігання корупції

Проект Закону не містить правил і процедур, які містять ризики

вчинення корупційних правопорушень.

47.Прогноз соціально-економічних, правових та інших наслідків

прийняття законопроекту

Прийняття зазначеного законопроекту сприятиме запровадженню більш

зваженого й соціально обґрунтованого підходу до комплектування Збройних

Сил України, інших військових формувань, створених відповідно до законів

України, в умовах воєнного стану, зміцненню обороноздатності держави.

Народні депутати України