Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про лобіювання" щодо уточнення окремих положень

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України

«Про лобіювання» щодо уточнення окремих положень»

Мета: проект розроблено з метою забезпечення створення та

функціонування Реєстру прозорості, а також можливості повноцінної

реалізації положень Закону України «Про лобіювання» після його введення в

дію.

1. Підстава розроблення проекту Закону.

20 жовтня 2021 року у Комітеті Верховної Ради України з питань правової

політики утворено робочу групу щодо законодавчого врегулювання

лобістської діяльності (далі – Робоча група).

Закон України «Про лобіювання» набрав чинність 14 березня 2024 року.

Після ухвалення Закону України «Про лобіювання» від членів зазначеної

Робочої групи надійшли пропозиції спрямовані на удосконалення окремих

положень цього закону.

2. Обґрунтування потреби прийняття проекту Закону.

Протягом вересня – жовтня 2024 року у межах Робочої групи було

проведено 8 нарад (13, 24 та 26 вересня 2024 року, а також 1, 8, 15, 22 та 24

жовтня 2024 року) та опрацьовано надані пропозиції.

За наслідками проведеної роботи можна дійти висновку, що потребують

удосконалення наступні положення Закону України «Про лобіювання»:

1) окремі елементи комерційного інтересу (пункт 4 частини першої статті

1) потребують уточнення, зокрема такі визначення як «переваги», «вигоди

нематеріального характеру». Загальне обговорення Робочої групи виявило

відсутність єдиного розуміння щодо їх змісту.

Крім того, також потребує уточнення яка саме особа є вигодонабувачем

відповідних благ і внаслідок впливу якої саме особи такі блага будуть

отримані.

Дискусійним є застосування у визначенні комерційного інтересу

словосполучення «може отримати», що призводить до його різних тлумачень.

Те саме стосується формулювання «спроба впливу»;

2) дискусійним є включення до предмету лобіювання планування

розроблення нормативно-правового акту (пункт 8 частини першої статті 1).

Закон України «Про правотворчу діяльність» (розділ ІІІ) під плануванням

правотворчої діяльності розуміє підготовку документів публічної політики.

Під час спроби визначити такі документи предметом лобіювання виникають

проблеми з їх чіткою ідентифікацією, відсутнє розуміння як саме вони мають

відображатися у звіті про лобіювання;

3) пункт 8 частини другої статті 3 не охоплює діяльність представництв

чи відокремлених підрозділів громадських об’єднань, інших неприбуткових

підприємств, установ та організацій;

4) пункт 16 частини другої статті 3 не охоплює всі випадки реалізації прав

та обов’язків ліцензіатів у процесі взаємодії з регуляторами (регуляторними

органами) при виконанні ними функцій та повноважень, визначених Законами

2

України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у

сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг

поштового зв’язку" та "Про Національну комісію, що здійснює державне

регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";

5) надання заінтересованою особою суб’єкту правотворчої діяльності чи

правотворчої ініціативи на запит такого суб'єкта власних висновків щодо

нормативно-правового акту чи його проекту, крім випадків, коли це

здійснюється суб’єктом лобіювання відповідно до договору лобіювання,

доцільно віднести до виключень, передбачених статтею 3, адже у такому

випадку відсутня приватна ініціатива;

6) участь заінтересованої особи у публічних заходах, що проводяться

суб'єктом правотворчої діяльності чи правотворчої ініціативи, крім випадків,

коли така участь здійснюється суб’єктом лобіювання відповідно до договору

лобіювання, доцільно віднести до виключень, передбачених статтею 3, адже

на зазначених публічних заходах всі присутні особи перебувають в рівних

умовах;

7) надання консультацій та технічної допомоги, інше забезпечення

діяльності суб'єкта лобіювання, що здійснюється особою, яка перебуває із

суб'єктом лобіювання у трудових або цивільно-правових відносинах, якщо це

не передбачає здійснення впливу на обʼєкт лобіювання, доцільно віднести до

виключень, передбачених статтею 3;

8) враховуючи, що Реєстр прозорості ведеться державною та англійською

мовами, доцільно уточнити, що у разі розбіжностей між інформацією в Реєстрі

державною та англійською мовами, перевага надається інформації державною

мовою;

9) до інформації з обмеженим доступом, що не відображається у

відкритому доступі Реєстру прозорості, доцільно віднести відомості про

унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі,

адже це є частиною персональних даних фізичної особи та дозволяє її

ідентифікувати;

10) з метою оперативного врегулювання суто технічних питань внесення

та заповнення інформації в Реєстрі прозорості, доцільним вбачається

уточнити, що НАЗК визначатиме порядок внесення інформації про об’єкти

Реєстру прозорості, передбачені законом, з урахуванням вимог Положення

про Реєстр прозорості;

11) доцільним вбачається уточнити, що до методів лобіювання

відносяться не всі дії, що вчиняються суб’єктами лобіювання під час

лобіювання, а лише ті, що мають на меті вплив на об’єкт лобіювання;

12) враховуючи, що юридичні особи – суб’єкти лобіювання, які є

громадськими об’єднаннями, іншими неприбутковими підприємствами,

установами та організаціями, можуть здійснювати лобіювання в комерційних

інтересах бенефіціара без укладення договору лобіювання, якщо інше не

передбачено їхніми установчими документами, вбачається доцільним надати

відповідне право також іноземним юридичним особам – суб’єктам

лобіювання, які за законодавством іноземної держави мають статус

3

неприбуткових та діють на території Україні через своє представництво або

відокремлений підрозділ відповідно до закону;

13) з огляду на важливість забезпечення прозорості здійснення

лобіювання вбачається дискусійним надання суб’єкту лобіювання можливості

покласти здійснення лобіювання на іншого суб’єкта лобіювання (частина

четверта статті 9);

14) пункт 3 частини першої статті 10 передбачає, що іноземна юридична

особа може бути суб’єктом лобіювання лише за наявності у неї на території

України представництва відповідно до Закону України "Про

зовнішньоекономічну діяльність". Зазначені положення суттєво обмежують

іноземних юридичних осіб у праві здійснювати лобіювання на території

України, адже їх представництва та філії можуть діяти не тільки у

відповідності до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", але й

у відповідності до загальних положень Цивільного кодексу України;

15) доцільним вбачається уточнити, що лобіювання від імені юридичної

особи – суб’єкта лобіювання також можуть здійснювати фізичні особи,

уповноважені на це установчими та/або внутрішніми документами юридичної

особи – суб’єкта лобіювання. Такі фізичні особи не вважаються окремими

суб'єктами лобіювання та здійснюють лобіювання від імені юридичної особи

– суб’єкта лобіювання без укладання договору лобіювання;

16) положення пункту 6, а також підпункту «д» пункту 7 частини

четвертої статті 10 фактично забороняють будь-якій особі, на яку накладено

будь-яку із санкцій, передбачених Законом України «Про санкції», бути

суб’єктом лобіювання, клієнтом або бенефіціаром. Таке обмеження виглядає

дещо непропорційним, адже застосування окремих санкцій (таких як

обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та

перевезень територією України, запобігання виведенню капіталів за межі

України тощо) безпосередньо не впливає на законність діяльності на території

України в цілому;

17) з метою оперативного відображення в Реєстрі прозорості інформації

щодо зупинення/припинення статусу суб’єкта лобіювання вбачається

доцільним передбачити виключно електронну форму подання заяви про

зупинення/припинення статусу суб’єкта лобіювання шляхом направлення

електронного звернення засобами Реєстру прозорості відповідно до вимог

Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі

послуги”;

18) з метою оперативного відображення в Реєстрі прозорості інформації

щодо фізичної особи, яка здійснює лобіювання від імені юридичної особи -

суб’єкта лобіювання, доцільно надати юридичній особі - суб’єкту лобіювання

повноваження самостійно вносити зміни у Реєстрі прозорості шляхом

зупинення права такої фізичної особи здійснювати лобіювання від її імені у

разі настаннях обставин несумісності;

19) доцільно уточнити, що до Реєстру прозорості також включаються

відомості про унікальний номер запису в Єдиному державному

демографічному реєстрі (за наявності);

4

20) враховуючи що заяви про зупинення/припинення статусу суб’єкта

лобіювання будуть подані шляхом направлення електронного звернення

засобами Реєстру прозорості відповідно до вимог Закону України “Про

електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, тобто в

автоматизованому режимі, виглядають зайвими положення щодо внесення

НАЗК відповідних записів до Реєстру прозорості протягом 5 днів;

21) потребують уточнення випадки коли статус суб’єкта лобіювання буде

зупинятися внаслідок подання ним заяви та внаслідок отримання НАЗК

судового рішення про застосування до суб’єкта лобіювання адміністративного

стягнення у вигляді заборони здійснення лобіювання;

22) доцільно передбачити право суб’єкта лобіювання на подання

лобістського запиту до об’єкта лобіювання з проханням надати необхідну

інформацію щодо сфери та/або предмета лобіювання, дати офіційне

роз'яснення чи викласти позицію з питань, пов’язаних із сферою та/або

предметом лобіювання. У відповідь на лобістський запит суб’єкт лобіювання

має право отримувати службову інформацію об’єкта лобіювання, передбачену

пунктом 1 частини першої статті 9 Закону України “Про доступ до публічної

інформації”, якщо вона створена об’єктом лобіювання у процесі правотворчої

діяльності і стосується предмету лобіювання;

23) доцільним вбачається уточнити, що суб’єкт лобіювання має право у

встановленому законодавством порядку за спрощеною процедурою входити

до адміністративних будівель органів державної влади, інших державних

органів та органів місцевого самоврядування під час здійснення лобіювання

(якщо такий доступ пов’язаний із сферою та/або предметом лобіювання), та

рекомендувати відповідним органам державної влади, іншим державним

органам та органам місцевого самоврядування передбачити відповідну

спрощену процедуру доступу до їх адміністративних будівель для суб’єктів

лобіювання;

24) доцільним вбачається уточнити, що суб’єкт лобіювання зобов’язаний

повідомляти об’єкт лобіювання про свого клієнта або іншого бенефіціара

тільки на вимогу такого об’єкта лобіювання;

25) з метою спрощення звітності доцільно уточнити, що відомості про

об’єкт лобіювання у розрізі сфер лобіювання зазначатимуться тільки у

випадках здійснення лобіювання за договором;

26) неврегульованим залишається протягом якого часу та в який спосіб

суб’єкт лобіювання, що зупинив/припинив свій статус, має подати звіт про

лобіювання;

27) з метою повноцінного запуску Реєстру прозорості та можливості

реєстрації в ньому суб’єктів лобіювання вбачається доцільним надати НАЗК

повноваження надання рекомендаційних роз’яснень, методичної та

консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань

лобіювання з дня початку функціонування Реєстру прозорості;

28) вбачається дещо передчасним запровадження адміністративної

відповідальності за правопорушення у сфері лобіювання одразу з введенням

закону в дію, без запровадження перехідного періоду.

5

3. Суть проекту Закону.

Проектом Закону запропоновано внести уточнення до окремих положень

Закону України «Про лобіювання», зазначених в розділі 2 цієї пояснювальної

записки.

4. Правові аспекти.

Основними нормативно-правовими актами в цій сфері правового

регулювання є: Конституція України, Закон України «Про лобіювання».

5. Фінансово-економічне обґрунтування.

Законопроект є збалансованим та не потребує додаткових витрат з

бюджету.

6. Запобігання дискримінації.

У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції.

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які мають ризики

вчинення корупційних правопорушень.

Проект Закону не потребує проведення антикорупційної експертизи.

8. Прогноз результатів

Реалізація проекту Закону забезпечить створення та функціонування

Реєстру прозорості, а також можливість повноцінної реалізації положень

Закону України «Про лобіювання» після його введення в дію.

Народні депутати України