Проєкт Закону про ринок деревини

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань цифрової трансформації

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

В И С Н О В О К

до проекту Закону України «Про ринок деревини»

(реєстр. № 13227 доопрацьований від 01.05.2025)

до проекту Закону України «Про ринок деревини»

(реєстр. № 13227-1 від 12.05.2025)

до проекту Закону України «Про ринок деревини»

(реєстр. № 13227-2 від 16.05.2025)

до проекту Закону України «Про ринок деревини»

(реєстр. № 13227-3 від 16.05.2025)

Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації на

своєму засіданні 19 серпня 2025 року (Протокол № 152) розглянув проекти

Законів України:

-«Про ринок деревини» (реєстр. № 13227 доопрацьований від 01.05.2025),

поданий народним депутатом України Корнієнком О. С. та іншими народними

депутатами України (далі – законопроект реєстр. № 13227 доопрацьований);

-«Про ринок деревини» (реєстр. № 13227-1 від 12.05.2025), поданий

народним депутатом України Матусевичем О. Б. та іншими народними

депутатами України (далі – законопроект реєстр. № 13227-1);

-«Про ринок деревини» (реєстр. № 13227-2 від 16.05.2025), поданий

народним депутатом України Тимошенко Ю. В. та іншими народними

депутатами України (далі – законопроект реєстр. № 13227-2);

-«Про ринок деревини» (реєстр. № 13227-3 від 16.05.2025), поданий

народним депутатом України Ковальчуком О. В. та іншими народними

депутатами України (далі – законопроект реєстр. № 13227-3).

Метою законопроекту реєстр. № 13227 доопрацьований визначено

комплексне врегулювання відносин, пов’язаних з купівлею-продажем деревини,

а також визначення правових, економічних та організаційних засад

функціонування ринку деревини, що сприятиме розвитку цього ринку і

забезпеченню інтересів усіх його учасників.

Метою законопроекту реєстр. № 13227-1 визначено здійснення

комплексного нормативно-правового врегулювання правовідносин у сфері обігу

деревини в Україні. Його прийняття спрямоване на суттєве удосконалення

існуючих механізмів купівлі-продажу деревини, що забезпечить розширення

доступу деревообробних підприємств до необхідного ресурсу.

Метою законопроекту реєстр. № 13227-2 визначено запровадити

комплексне законодавче врегулювання відносин, пов’язаних з купівлею-

продажем деревини, а також визначення правових, економічних та

організаційних засад функціонування ринку деревини, що сприятиме розвитку

цього ринку і забезпеченню інтересів усіх його учасників.

Метою законопроекту реєстр. № 13227-3 визначено врегулювання

відносин, пов'язаних із обігом, купівлею-продажем деревини, операцій з

деревиною, спрямований на розвиток ринкових відносин у лісопромисловому

комплексі, з метою забезпечення деревиною суб'єктів господарювання, які

провадять діяльність із переробки деревини на принципах добросовісної

конкуренції та за умови запобігання знелісненню, недопущення знищення лісів

та заподіяння їм шкоди.

В межах предметів відання Комітету щодо запропонованих законодавчих

змін зазначаємо наступне.

Міністерство цифрової трансформації України у своїх висновках до

законопроектів реєстр. № 13227 доопрацьований, реєстр. № 13227-1, реєстр. №

13227-3 зазначило про відсутність зауважень та пропозицій. Разом з тим, до

законопроекту реєстр. № 13227-2 висловило, зокрема, наступні зауваження та

пропозиції.

В тексті законопроекту використовується термін «інформаційно-

телекомунікаційних».

З 1 січня 2022 року набрав чинності Закон України «Про електронні

комунікації», положеннями якого передбачено використання нової термінології

у сфері телекомунікацій, зокрема слова «інформаційно-телекомунікаційна

система» замінено відповідно словами «інформаційно-комунікаційна система».

Мінцифри пропонує доопрацювати проект Закону з урахуванням

наведеного.

Також зазначає, що 31 грудня 2023 року набрав чинності Закон України

від 01 грудня 2022 року № 2801-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих

актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та

Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних

довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері

електронної ідентифікації», яким внесено зміни до Закону України «Про

електронні довірчі послуги», у тому числі і змінено його назву та запроваджений

ним понятійний апарат. Відносини, пов’язані з використанням удосконалених

електронних підписів, що базується на кваліфікованому сертифікаті

електронного підпису та кваліфікованих електронних підписів, регулюються

Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»

(далі – Закон).

Відповідно до пунктів 27, 59 частини першої статті 1 Закону

кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що

створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і

базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису; удосконалений

електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного

підпису, - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням

кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим

надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що

особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 17 Закону органи

державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого

самоврядування, інші юридичні особи публічного права та їх посадові особи

використовують кваліфіковані електронні підписи та печатки, а також

електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах

відкритих ключів.

Враховуючи зазначене, Мінцифри пропонує в частині другій статті 9 та

частині дев'ятій статті 10 проекту Закону слова «електронного підпису, що

базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа», а також в частині

другій статті 19 слова «електронний цифровий підпис» замінити словами

«кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного

підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису» у

відповідних відмінках.

Частиною першою статті 1 проекту Закону пропонується визначити, що

реєстр декларування про операції з деревиною та виробами з деревини –

електронна онлайн-система, що є складовою частиною лісового порталу та яка

дозволяє здійснювати декларування про операції з деревиною та виробами з

деревини.

Також статтею 19 проекту Закону пропонується врегулювати питання

щодо адміністрування реєстру декларування операцій з деревиною та виробами

деревини. Так, цією статтею передбачено, що центральний орган виконавчої

влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського

господарства, забезпечує ведення та розміщення на лісовому порталі реєстру

декларування операцій з деревиною та виробами деревини. Доступ до реєстру

декларування операцій з деревиною та виробами деревини є безкоштовним,

загальнодоступним і здійснюється через електронний цифровий підпис.

Мінцифри зазначає, що правові, організаційні і фінансові засади

створення та функціонування публічних електронних реєстрів з метою захисту

прав та інтересів фізичних та юридичних осіб під час створення, зберігання,

оброблення та використання інформації у публічних електронних реєстрах

встановлює Закон України «Про публічні електронні реєстри» (далі – Закон),

який набрав чинності 01 січня 2022 року.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 2 Закону публічний

електронний реєстр (реєстр, кадастр, регістр тощо) (далі - реєстр) –

інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення,

захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних та надання реєстрової

інформації.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону ведення усіх реєстрів, за

допомогою яких органи державної влади, органи місцевого самоврядування,

саморегулівні організації, юридичні особи публічного права, їх посадові особи,

інші уповноважені законом особи здійснюють збирання, оброблення та

поширення офіційної інформації про передбачені цим Законом та іншими

законами об’єкти реєстрів, здійснюється в електронному вигляді відповідно до

вимог цього Закону, законів або інших актів законодавства, згідно з якими вони

створені, та є публічними електронними реєстрами.

Згідно частини першої статті 26 Закону реєстр створюється, якщо при

регулюванні суспільних відносин, що виникають при вирішенні економічних,

соціальних, правоохоронних або інших завдань, необхідним є факт реєстрації

об’єкта (об’єктів) реєстру з метою захисту прав і законних інтересів громадян та

їх об’єднань, юридичних осіб, територіальних громад, суспільства та держави,

створення правових та інформаційних гарантій такого захисту з боку держави та

органів місцевого самоврядування, з метою одноразового збору і багаторазового

використання актуальної та достовірної інформації під час організаційного та

інформаційного забезпечення надання адміністративних, соціальних та інших

публічних послуг, провадження дозвільної діяльності, провадження іншої

управлінської діяльності та здійснення державного регулювання.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 4 Закону виключно

законом або іншим актом законодавства, згідно з яким створений реєстр,

визначаються відомості, зазначені у частині другій статті 26 цього Закону (крім

випадків, визначених статтями 40 і 41 цього Закону).

Так, частиною другою статті 26 Закону передбачено, що базовий реєстр

створюється згідно із законом, в якому зазначаються:

1) повна та скорочена (за наявністю) назва реєстру;

2) призначення реєстру;

3) назва держателя реєстру;

4) назва та/або вимоги до адміністратора;

5) вимоги до публічних реєстраторів;

6) вимоги до створювачів;

7) об’єкт (об’єкти) реєстру, порядок його (їх) реєстрації та ідентифікації;

8) джерела інформації відповідного реєстру;

9) види реєстрових даних, метаданих та візуальних, підтверджуючих ці

дані, образів (матеріалів фото- та відеофіксації, скан-копій тощо);

10) спосіб (процес) створення створювачем інформації про об’єкт

реєстру, у тому числі з використанням прикладних програмних інтерфейсів

реєстрів;

11) строки внесення до реєстру інформації про об’єкти реєстру;

12) види та матеріальні форми документів, що створюються під час

ведення реєстру, та спосіб їх обліку у складі такого реєстру;

13) фінансові джерела створення програмно-технічних засобів реєстру та

право власності на них;

14) вимоги до ведення та адміністрування реєстру;

15) вимоги до інтеграції з Системою електронної взаємодії;

16) вимоги до обробки та захисту персональних даних, інших реєстрових

даних та інформації;

17) джерела фінансового забезпечення функціонування реєстру;

18) форми і порядок оприлюднення та отримання реєстрової інформації,

права та обов’язки користувачів;

19) перелік послуг реєстру та розмір плати за їх надання;

20) вимоги до системи управління ризиками та інформування суб’єктів

інформаційної взаємодії і правоволодільців про порушення цілісності реєстрової

інформації, її несанкціонованої обробки;

21) порядок обов’язкового інформування правоволодільця про запити

будь-яких осіб щодо інформації про нього та належні йому майно, майнові,

правові та інші спеціальні статуси, а також про збирання, оброблення, внесення

такої інформації до відповідних реєстрів, її зміну та видалення;

22) дата початку функціонування реєстру. Таким чином, для

нормативного врегулювання створення публічного електронного реєстру слід

враховувати вищезазначені вимоги.

Враховуючи зазначене, термін «реєстр декларування про операції з

деревиною та виробами з деревини», а також стаття 19 проекту Закону

потребують доопрацювання з урахуванням вимог Закону України «Про публічні

електронні реєстри» шляхом доповнення нормами щодо врегулювання

створення та функціонування реєстру декларування про операції з деревиною та

виробами з деревини.

Крім того, у проекті Закону вживаються термінологічні конструкції

«документами в електронному вигляді» (частина перша статті 1) та «видача

спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів в електронному вигляді»

(частина друга статті 5).

Відповідно до частин першої та третьої статті 207 Цивільного кодексу

України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його

зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних),

у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до

інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У

разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого

правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих

документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин

вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена

за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку.

Частиною третьою статті 7 Закону України «Про електронні документи

та електронний документообіг» визначено, що якщо автором створюються

ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ

та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну

силу.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про електронні

документи та електронний документообіг» відправлення та передавання

електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній

формі за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних,

інформаційно-комунікаційних систем або шляхом відправлення електронних

носіїв, на яких записано цей документ.

З огляду на викладене, Мінцифри пропонує у проекті Закону

«документами в електронному вигляді» та «видача спеціальних дозволів на

використання лісових ресурсів в електронному вигляді» замінити на

«документами в електронній формі» та «видача спеціальних дозволів на

використання лісових ресурсів в електронній формі» відповідно.

Народні депутати України – члени Комітету при обговоренні

законопроектів зазначили про підтримку положень законопроектів направлених

на врегулювання відносин, пов’язаних з купівлею-продажем деревини, а також

визначення правових, економічних та організаційних засад функціонування

ринку деревини, разом з тим запропонували врахувати вищезазначені

зауваження.

Враховуючи зазначене, за результатами обговорення Комітет ухвалив:

1.Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань

економічного розвитку врахувати висловлені зауваження та пропозиції під час

підготовки та розгляду проекту Закону України «Про ринок деревини» (реєстр.

№ 13227 доопрацьований від 01.05.2025), поданого народним депутатом України

Корнієнком О. С. та іншими народними депутатами України, а також проекту

Закону реєстр. № 13227-1 від 12.05.2025, поданого народним депутатом України

Матусевичем О. Б. та іншими народними депутатами України, проекту Закону

реєстр. № 13227-2 від 16.05.2025, поданого народним депутатом України

Тимошенко Ю. В. та іншими народними депутатами України та проекту Закону

реєстр. № 13227-3 від 16.05.2025, поданого народним депутатом України

Ковальчуком О. В. та іншими народними депутатами України.

2.Направити Висновок про розгляд зазначених законопроектів до

Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Голова Комітету М. КРЯЧКО