Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для поліпшення демографічної ситуації в Україні

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань бюджету

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

Комітет Верховної Ради України

з питань гуманітарної та

інформаційної політики

До законопроекту

за реєстр. № 13295

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні

06 травня 2026 року (протокол № 234) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України

розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих

актів України щодо створення передумов для поліпшення демографічної

ситуації в Україні (реєстр. № 13295 від 15.05.2025), поданий народним

депутатом України Гривком С.Д., відмітивши таке.

Законопроектом передбачається реалізація комплексу заходів із

покращення в Україні правового статусу та підтримки сімей з дітьми у різних

сферах життєдіяльності, що потребуватиме додаткових коштів державного та

місцевих бюджетів. Згідно з фінансово-економічним обґрунтуванням,

наведеним у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його

положень щорічно потребуватиме від 48,5 до 78,5 млрд грн (залежно від року

реалізації). Водночас, Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму

експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що за прогнозними

розрахунками тільки для реалізації окремого переліку виплат необхідно

вишукати додатково у державному бюджеті щонайменше 125 млрд грн, при

чому додаткових коштів з відповідних бюджетів потребуватимуть і інші

положення законопроекту, обсяг яких визначити немає можливості у зв’язку з

відсутністю вихідних даних.

Так, додаткових видатків державного бюджету потребуватиме

запропоноване законопроектом запровадження нових видів грошових

допомог: на утримання дитини до досягнення нею шестирічного віку; дитині

на майбутнє; жінкам, яким присвоєно почесне звання «Мати – героїня», які не

отримують трудову або соціальну пенсію.

З цього приводу слід зазначити наступне.

Допомога на утримання дитини до досягнення нею шестирічного віку

виплачуватиметься одному з батьків щомісячно у розмірі прожиткового

мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом на 1 січня /тобто

2 817 грн, зважаючи на встановлений розмір з 1 січня 2026 року/ на придбання

у безготівковій формі товарів та послуг, пов’язаних із утриманням дитини. При

цьому, законопроектом не визначено механізму надання такої допомоги та

2відсутній перелік товарів, які можна придбати за відповідні кошти

/передбачене законопроектом доручення Кабінету Міністрів України

визначає затвердження лише переліку суб’єктів господарювання/.

Допомогу на майбутнє матиме кожна дитина – громадянин України за

народження, яка передбачає одноразове зарахування на депозитний рахунок,

відкритий на ім’я дитини у банківській установі, у розмірі 25 прожиткових

мінімумів для дітей віком до 6 років /відповідно 70 425 грн в умовах 2026 року/,

і яка стає банківським вкладом (депозитом) дитини до досягнення нею 18 років

з обов’язковим нарахуванням процентів. При цьому, процентна ставка, що

нараховується на суму банківського вкладу за договором банківського вкладу

(депозиту) про розміщення суми державної допомоги дитині на майбутнє,

протягом всього строку розміщення вкладу (депозиту) не може бути меншою

за облікову ставку Національного банку України.

При цьому, у законопроекті не визначено чіткого механізму реалізації

порядку адміністрування депозитних рахунків, джерел нарахування відсотків,

механізму повернення невикористаних коштів та відповідального

розпорядника відповідних бюджетних коштів, що створює ризики дублювання

існуючої виплати (наприклад, допомоги при народженні) та унеможливлює

його реалізацію на практиці. За таких умов фактичне замороження бюджетних

ресурсів на тривалий строк буде спрямовано лише на підвищення ліквідності

банків. При цьому, відповідне збільшення ліквідності банків має прямий

зв’язок з їх прибутковістю та обсягом сплачених ними податків до бюджетів.

Відтак, збільшення прибутковості банків призведе до покращення їх

податкоспроможності, що, у свою чергу, матиме наслідком збільшення

податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів.

У той же час, у законопроекті містяться положення, які сприятимуть

збільшенню доходів до державного бюджету внаслідок перерахувань

банківською установою: допомоги на майбутнє та відповідних процентів у

разі, коли дитина сумарно проживала (перебувала) на території України менше

9 років; половини суми процентів, нарахованих на відповідний вклад

(депозит), у випадку, якщо хоча б один із батьків (усиновлювачів) має

страховий стаж менше 9 років, або якщо батько чи мати, які виховували дитину

самостійно, мають страховий стаж менше 15 років.

Водночас, законопроектом пропонується, що у разі встановлення

неплатоспроможності та/або ліквідації банку, у якому розміщено банківський

вклад (депозит), дитина як вкладник має право на одержання суми

відшкодування коштів за вкладом за рахунок кошті Фонду гарантування

вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом України «Про

систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З приводу зазначеного варто відмітити, що згідно із пунктом 2 розділу

ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 01.04.2022 № 2180-

ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення

стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» з дня набрання

чинності цим Законом протягом дії воєнного стану в Україні та трьох місяців

3з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні Фонд гарантування

вкладів фізичних осіб, зокрема, відшкодовує кожному вкладнику банку кошти

в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець

дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку. Водночас,

вказаний Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері

гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з

ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених Законом. При цьому, органи

влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність

цього Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і

повноважень. З огляду на вказане, даний законопроект потребує врахування

позиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Допомогу жінкам, яким присвоєно почесне звання «Мати – героїня» та

які не отримують трудову або соціальну пенсію, пропонується виплачувати

щомісячно у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб /відповідно

3 328 грн в умовах 2026 року/. Проте, надання відповідних пільг і гарантій

вказаним особам чинним законодавством вже встановлено. Зокрема,

передбачено: виплату одноразової грошової допомоги в розмірі

10 прожиткових мінімумів для працездатних людей /відповідно 33 280 грн в

умовах 2026 року/ за присвоєння почесного звання «Мати-героїня»; надання

права на призначення пенсії після досягнення 50 років та за наявності не менше

ніж 15 років страхового стажу жінкам, які народили і виховали п’ятьох або

більше дітей до шестирічного віку; виплату надбавки до пенсії за особливі

заслуги перед Україною у розмірі від 35 % до 40 % прожиткового мінімуму для

непрацездатних осіб /відповідно від 1 164,8 грн до 1 331,2 грн в умовах 2026

року/.

Також законопроектом пропонується збільшити розмір допомоги при

народженні першої та кожної наступної дитини і виплачувати її одноразово в

розмірі 25 прожиткових мінімумів для дітей віком до 6 років /відповідно

70 425 грн в умовах 2026 року/, що також потребуватиме додаткових коштів з

держаного бюджету.

Слід нагадати, що вкінці 2025 року посилено державну увагу до

проблеми народжуваності в умовах демографічної кризи - прийнято Закон

України від 05.11.2025 № 4681-ІХ «Про внесення змін до деяких законів

України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють

поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю». Відтак,

починаючи з 2026 року, запроваджено нові види державної підтримки сімей з

дітьми, підвищено розміри виплат та створено умови для поєднання

батьківства з трудовою діяльністю, зокрема: збільшено розмір одноразової

виплати при народженні першої та кожної наступної дитини до 50 000 грн;

встановлено допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами незастрахованим

жінкам та допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного

віку в розмірі 7 000 грн кожна (щомісячно); запроваджено допомогу для

догляду за дитиною «єЯсла» до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі

8 000 грн (щомісячно) тощо.

4Додаткових коштів державного бюджету також вимагатимуть

положення законопроекту щодо:

запровадження державної підтримки осіб, які поєднують навчання у

закладах вищої освіти з материнством (батьківством), при цьому механізм

надання такої підтримки, її види та форми у законопроекті відсутні. При

цьому, державна підтримка може включати в себе низку заходів і пільг,

спрямованих на полегшення умов навчання та догляду за дитиною, у вигляді

соціальних стипендій, індивідуального графіку навчання, академічної

відпустки або навчання за рахунок державного бюджету тощо;

надання багатодітним сім’ям пільг щодо безкоштовного проведення

газифікації, підключення до електропостачання, до систем централізованого

водопостачання та водовідведення житла, у якому проживає багатодітна сім’я

(за наявності технічної можливості відповідного підключення). При цьому,

законопроектом передбачено заборону на припинення надання послуг з

газопостачання, постачання електричної енергії, послуг з водопостачання та

водовідведення, а також інших комунальних послуг в односторонньому

порядку суб’єктами господарювання, які надають відповідні послуги, що не

узгоджується із галузевим законодавством, а саме законами України «Про

ринок природного газу», «Про ринок електричної енергії», «Про житлово-

комунальні послуги», «Про питну воду та питне господарство», «Про

водовідведення та очищення стічних вод» в частині порядку укладання

договорів про постачання відповідних послуг, вимог та порядку їх оплати та

інших.

Крім того, наразі для соціального захисту вразливих верств населення

діє механізм надання пільг і субсидій. Програма житлових субсидій населенню

залишається головним механізмом забезпечення соціально захисту населення,

за допомогою якої держава компенсує домогосподарствам витрати на оплату

житлово-комунальних послуг у межах нормативів споживання послуг, що

перевищують обсяг обов’язкового платежу /у державному бюджеті на 2026

рік на відповідні цілі передбачено видатки в обсязі 42,3 млрд грн/.

Водночас, реалізація окремих положень законопроекту потребуватиме

додаткових видатків з місцевих бюджетів, зокрема:

покриття фактично понесених витрат на проведення процедури

штучного запліднення, однак згідно із положеннями Закону України «Про

державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та Порядку

реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення

у 2026 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від

31.12.2025 № 1808, процедура лікування безпліддя за допомогою допоміжних

репродуктивних технологій наразі гарантована державою безоплатно за

рахунок програми медичних гарантій;

проведення заходів щодо розширення обсягів будівництва житла,

створення сприятливих житлово-побутових умов для сімей з дітьми,

удосконалення системи пільгового забезпечення житлом сімей з дітьми,

розроблення фінансово-кредитних механізмів забезпечення пільгового

5кредитування сімей з дітьми для задоволення їх соціально-економічних потреб

у різних сферах, у тому числі шляхом надання пільгових довгострокових

державних кредитів на будівництво (реконструкцію) та придбання житлових

будинків і квартир, придбання транспортних засобів, здійснення

підприємницької діяльності тощо. При цьому, слушно відмітити, що питання

реалізації права на житло доцільно розглядати в межах уже функціонуючих

механізмів державної підтримки, зокрема, в рамках державної програми

«єОселя» та інших аналогічних програм, спрямованих на забезпечення житлом

окремих категорій громадян.

Зважаючи на вищевказані положення законопроекту слід зазначити, що

відповідно до статті 142 Конституції України та статті 67 Закону України «Про

місцеве самоврядування в Україні» рішення органів державної влади, які

призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування,

обов’язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів,

такі рішення виконуються органами місцевого самоврядування в межах

переданих їм фінансових ресурсів, а витрати органів місцевого

самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і

попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами,

компенсуються державою. Крім того, згідно із статтею 85 Бюджетного кодексу

України передача державою органам місцевого самоврядування права на

здійснення видатків самоврядування можлива лише за умови відповідної

передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними

бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки, а також

трансфертів з державного бюджету.

Крім того, окремими положення законопроекту передбачено

здійснення Урядом розробки та реалізації окремих державних та цільових

програм щодо підготовки майбутніх батьків до здорового зачаття дитини;

постійного медичного супроводу та психологічної підтримки жінок у період з

моменту виявлення вагітності та до народження дитини; забезпечення повного

відновлення здоров’я жінок після народження дитини; психологічної та

консультативної підтримки чоловіків та жінок у сфері створення та

гармонійного розвитку сім’ї, народження та виховання дітей; пільгового

кредитування сімей з дітьми на будівництво (реконструкцію) та придбання

житлових будинків і квартир, придбання транспортних засобів, здійснення

підприємницької діяльності. В цьому контексті слід відмітити, що пунктом 12

Заходів щодо ефективного та раціонального використання державних коштів,

передбачених для утримання органів державної влади та інших державних

органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та

організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених

постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2026 № 710, передбачається

припинення підготовки проектів нових державних цільових програм або

внесення змін до затверджених цільових програм, що потребують додаткового

фінансування з державного бюджету.

При цьому, оскільки реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме

6значного додаткового фінансового ресурсу, то варто відмітити, що згідно із

статтею 95 Конституції України виключно законом про державний бюджет

визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір

і цільове спрямування цих видатків та встановлено необхідність забезпечення

збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної

вимоги положеннями статті 2, частин першої і другої статті 23, частини першої

статті 30 та пункту 20 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України

визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету

здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке

встановлюється законом про державний бюджет, а взяття зобов’язань без

відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень,

встановлених Кодексом та законом про державний бюджет, визнається

бюджетним правопорушенням.

Слід зауважити, що Мінфін у своєму експертному висновку, зокрема,

зазначає, що законопроект:

сформовано без урахування наявних програм і механізмів підтримки

сімей з дітьми, чітких і прозорих механізмів, що може призвести до порушення

вимог законодавства і потреби у виділені значних обсягів додаткових видатків

та розпорошення наявних ресурсів чи дублювання видатків;

не містить положень, спрямованих на працевлаштування батьків та їх

заохочення до активної участі у розвитку економіки країни, а навпаки:

внаслідок розширення виплатних та компенсаційних програм або збільшення

розмірів наявних стимулюватиме до формування сталої споживацької

поведінки отримувачів виплат.

За узагальнюючим висновком Мінфін даний законопроект не

підтримує.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу

України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту

законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне

обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та

пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат

бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення

збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних

документах до законопроекту. Про не виконання вказаних вимог також

зазначає Мінфін у своєму висновку до даного законопроекту.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу

України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники

бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати

бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому,

вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці

Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що

передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду,

що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22

розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не

7застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом

заходів із загальної мобілізації.

За підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету

ухвалив таке рішення: законопроект за реєстр. № 13295:

матиме вплив на показники бюджетів (потребуватиме додаткових

видатків державного та місцевих бюджетів, а також може вплинути на дохідну

частину бюджетів залежно від практики застосування відповідної

законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має

вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного

кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього

Кодексу);

рекомендувати Комітету з питань гуманітарної та інформаційної

політики при опрацюванні законопроекту узгодити його положення з нормами

Конституції України та вимогами Бюджетного кодексу України, врахувавши

зауваження, викладені у висновках Комітету з питань бюджету та Мінфіну.

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА