Проєкт Закону про інвестиційні фонди

YKPAIHA

HATITOHAJIbHA AKMEMT^fl TTPABOBT{X HAyK yKPAIHI{

61024, u. Xapxir, nyn. fpraropir Croropoau, T0;rel. (057)704-19-01, e-mail: aprnu@ukr.net

www.nals.com.ua

Bux. rzcr sh26.05.2025 p. Ne 546

fonoei Kouirery BepxonHoi Pa.qu Yrpainz

3 rruraHb ocBiTr4, HayKr4 ra iHnosarlifi

EAEAKY C. B.

TIlaHonnufi Cepriro Biranifionuuy!

3acni4uyeuo Bavr rJrr{6oKy rroBary ra cnoAiBaHHt Ha roAanbruy uni4ny

criBuparlrc i na Baru Jrlrcr sil 20.05.2025 p. J\b 04-24120-20251117190

HanpaBnreMo nponosuqii ra 3ayBa)KeHHr Ao npoeKry 3axoHy YxpaiHu <llpo

iHsecrHrlifiHi SoHaz> (peecrp. Ilb 13246 sia 01 .05.2025), ui4rorosreHi $axinqxiraz

Hayrcoro-AocniAHoro iHcuEryry rpaBoBoro ga6esrealeHHt iHuonaqifiHoro po3BHrKy

HaqioHanbHoi aKaAelvrii npanoBLIX HayK Yrp aiHra.

,{o4aror na 16 apr.

3 uosarorc

foroeHufi yreHufi ceKperap HAIIpH VxpaiHzll

AMAfuY esreH rErbMAH

O

Додаток

ПРОПОЗИЦІЇ ТА ЗАУВАЖЕННЯ

до проєкту Закону України «Про інвестиційні фонди»

(реєстр. № 13246 від 01.05.2025 р.)

Розглянувши Проєкт, метою впровадження якого є вдосконалення та

гармонізація законодавства про інвестиційні фонди та інвестиційні послуги

відповідно до європейських практик та стандартів, сприяння захисту прав

інвесторів та розширення можливостей для залучення капіталу, висловлюємо

наступні пропозиції та зауваження:

1. Щодо визначення мети (спрямування) Проєкту:

Відповідно до частини 1 статті 1 Проєкту: «Цей Закон спрямований на

визначення правових та організаційних основ створення, діяльності,

припинення інвестиційних фондів, особливості управління активами таких

фондів, встановлення вимог до складу, структури та зберігання таких активів,

особливості емісії, обігу, обліку та викупу інвестиційних сертифікатів,

професійної діяльності компаній з управління активами, професійної діяльності

кастодіальних установ, а також визначає порядок розкриття інформації про

їхню діяльність та здійснення державного регулювання та нагляду за

діяльністю таких фондів.

Цим законом також регулюються питання ліцензування професійної

діяльності з управління активами інституційних інвесторів».

Вважаємо за доцільне доопрацювання змісту зазначеної частини статті 1

Проєкту у зв’язку з тим, що вона містить неузгоджені частини речення та не

відображає всіх питань, на які спрямовано регулювання, зокрема щодо порядку

звітування та проведення аудиту інвестиційних фондів, порядку вимірювання

рівня позитивного соціального впливу, порядку реорганізації, приєднання та

злиття інвестиційних фондів тощо.

2. Частиною 2 статті 1 Проєкту передбачено, що Закон застосовується до

публічних та альтернативних інвестиційних фондів (далі – інвестиційні фонди),

компаній з управління активами, що здійснюють управління діяльністю

2інвестиційних фондів, а також до кастодіальних установ, якщо такі інвестиційні

фонди, компанії з управління активами або такі кастодіальні установи створені

та/або провадять діяльність в Україні .

Разом з тим, частиною 3 статті 1 Проєкту передбачено дублююче

положення в частині застосування Закону до інвестиційних фондів, компаній з

управління активами, а також до кастодіальних установ, створених в інших

державах, у разі провадження ними діяльності на території̈ України.

Вказані положення потребують доопрацювання з метою уникнення

дублюючих норм та перевантаження змісту документу.

3. Запропонована редакція частини 2 статті 3 потребує корегування та

уточнень, щоб уникнути ускладненого тлумачення.

Згідно з частиною 2 статті 3:

«2. На виконання зобов’язань України за Угодою про асоціацію між

Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським

співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони,

а також зобов’язань України як кандидата в члени Європейського Союзу, цей

Закон та нормативно-правові акти Комісії, зазначені в цьому Законі,

спрямовані на імплементацію актів законодавства Європейського Союзу у

сфері інвестиційних фондів , зокрема:

1) Директиви № 2009/65/ЄC від 13 липня 2009 року (UCITS);

2) Директиви № 2011/61/ЄC від 08 червня 2011 року (AIFM);

3) Регламенту (ЄC) № 345/2013 від 17 квітня 2013 року (EuVECA);

4) Регламенту (ЄC) № 346/2013 від 17 квітня 2013 року (EuSEF);

5) Регламенту (ЄC) № 2015/760 від 29 квітня 2015 року (ELTIFs);

6) Регламенту (ЄC) №1286/2014 від 26 листопада 2014 року (PRIIPs);

7) інших актів ЄС, розроблених на виконання або доповнення актів,

зазначених у пунктах 1-6 цієї частини».

Вважаємо за доцільне доопрацювання та вдосконалення змісту абзацу 1

зазначеної частини статті 3 у зв’язку з неузгодженістю початку та кінця абзацу

1 частини 2 статті 3.

34. Щодо необхідності визначення терміну «субфонд інвестиційного

фонду»:

1) Відповідно до ч. 4 ст. 155: «Для цілей цієї глави публічний

інвестиційний фонд означає також субфонди публічного інвестиційного

фонду».

2) Відповідно до ч. 5 ст. 4: «Забороняється створення інвестиційних

фондів на території України, які не мають юридичної можливості здійснювати

маркетинг інвестиційних сертифікатів на території України. Створення

субфондів у межах одного інвестиційного фонду заборонено».

Враховуючи вищезазначені згадування без розкриття поняття та порядку

створення субфондів, вважаємо за доцільне змістовне визначення терміну

«субфонд інвестиційного фонду» в глосарії термінологічних понять Проєкту.

5. Щодо необхідності визначення терміну «андеррайтинг»:

Відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 11 Проєкту: «2) укладення у разі потреби

договору з інвестиційною фірмою, що здійснює андерайтинг та/або діяльність з

розміщення з наданням гарантії або діяльність з розміщення без надання

гарантії».

Відповідно до п. 2) ч. 2 ст. 11 Проєкту: «2) укладення у разі потреби

договору з інвестиційною фірмою, що здійснює андерайтинг та/або діяльність з

розміщення з наданням гарантії або 12 діяльність з розміщення без надання

гарантії».

Відповідно до ч. 7 ст. 16 Проєкту: «У разі розміщення інвестиційних

сертифікатів інвестиційною фірмою, що здійснює андерайтинг та/або

діяльність з розміщення з наданням гарантії або діяльність з розміщення без

надання гарантії такій інвестиційній фірмі виплачується винагорода (оплата за

послуги) відповідно до договору та нормативно-правових актів Комісії».

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Проєкту: «Компанія з управління активами

здійснює операції з розміщення та викупу інвестиційних сертифікатів на

підставі ліцензії на провадження професійної діяльності з управління активами

інституційних інвесторів. Інвестиційна фірма здійснює операції з розміщення

4на підставі ліцензії на провадження професійної діяльності з андеррайтингу

та/або діяльності з розміщення з наданням гарантії, діяльності з розміщення без

надання гарантії».

Водночас слід зазначити, що Закон України «Про ринки капіталу та

організовані товарні ринки» визначає поняття «андеррайтинг» як діяльність,

яка провадиться інвестиційною фірмою від свого імені та/або від імені емітента

або оферента за винагороду відповідно до умов договору андеррайтингу. За

договором андеррайтингу інвестиційна фірма зобов’язується на умовах та у

строки, визначені проспектом цінних паперів, діючи від імені емітента або

оферента, організувати розміщення або продаж заздалегідь обумовленого

обсягу цінних паперів емітента або оферента та від свого імені і за власний

рахунок здійснити купівлю цінних паперів, які станом на кінець передбаченого

проспектом цінних паперів строку розміщення не були відчужені першим

власникам.

Натомість незважаючи на існування у Проєкті окремих положень щодо

андеррайтингу, фактично відсутнє його визначення та не узгоджено вживання

по тексту (в Проєкті існує два варіанти вживання: «анде райтинг» та

«анде ррайтинг») . Тому, доцільним вбачається удосконалення змісту ст. 2

(Визначення термінів) шляхом внесення змін у частину першу та надання

тлумачення цього терміну або внесення змін до частини другої цієї статті та

вказання певної відсилочної норми (вказання закону, що містить значення,

відповідно до якого буде вживатися цей термін).

6. Щодо уточнення змісту статті 66:

Згідно зі змістом ст. 66 Проєкту (Право на управління кваліфікованими

інвестиційними фондами венчурного капіталу та використання знаку

«UaVECA»): «З дня, наступного за днем видачі компанії з управління активами

ліцензії на право провадження діяльності з управління активами

альтернативних інвестиційних фондів або ліцензії на право провадження

діяльності з управління активами малих інвестиційних фондів, ця компанія з

управління активами має право управляти кваліфікованими інвестиційними

5фонди венчурного капіталу та використовувати знак «UaVECA»».

Вважаємо за доцільне уточнення питання щодо визначення та порядку

отримання знаку «UaVECA» (шляхом вказання нормативно-правового акту,

положення якого регулюють процес реєстрації зазначеного знаку).

7. Щодо уточнення змісту статті 80:

Згідно зі змістом ст. 80 Проєкту (Право на управління кваліфікованими

інвестиційними фондами соціального підприємництва та використання знаку

«UaSEF»): «З дня, наступного за днем видачі компанії з управління активами

ліцензії на право провадження діяльності з управління активами

альтернативних інвестиційних фондів або ліцензії на право провадження

діяльності з управління активами малих інвестиційних фондів, ця компанія з

управління активами має право управляти кваліфікованими інвестиційними

фондами соціального підприємництва та використовувати знак «UaSEF»».

Вважаємо за доцільне уточнення питання щодо визначення та порядку

отримання знаку «UaSEF» (шляхом вказання нормативно-правового акту,

положення якого регулюють процес реєстрації зазначеного знаку).

8. Щодо порядку вимірювання рівня позитивного соціального впливу:

Назва статті 85 Проєкту: «Порядок вимірювання рівня позитивного

соціального впливу» не відповідає її змістовному наповненню (не містить

визначення вказаного порядку), у зв’язку з чим потребує вдосконалення.

9. Потребує узгодження по тексту Проєкту регламентація термінів (п. 11

ст. 2; ч. 1 ст. 93; п. 3. ч. 1. ст. 97; ч. 3 ст. 101): договір РЕПО/договір зворотного

РЕПО (або договір репо/договір зворотного репо ), з метою забезпечення

єдності вживання термінологічних понять.

10. Щодо уточнення змісту статті 94:

Відповідно до ст. 94 Проєкту (Право на провадження діяльності):

«1. Альтернативні інвестиційні фонди можуть використовувати знак «UaLTIF»

або слова «фонд довгострокових інвестицій» лише за умови авторизації як

фонду довгострокових інвестицій відповідно до положень цього Закону.

Компанія з управління активами, якій видано ліцензію на провадження

6діяльності з управління активами альтернативних інвестиційних фондів має

право з дня, наступного за днем отримання від Комісії погодження на

управління конкретним фондом довгострокового інвестування, управляти

таким фондом та використовувати у разі здійснення маркетингу стосовно

такого фонду, якими вона управляє, знак «UaLTIF» або слова «фонд

довгострокових інвестицій», за умови відповідності таких інвестиційних фондів

положенням цієї Глави. 2. Фонд довгострокових інвестицій не може бути

перетворений у інвестиційний фонд інших видів та типів. 3. Компанія з

управління активами, яка здійснює управління інвестиційним фондом

довгострокових інвестицій, зобов’язання забезпечити відповідність такого

фонду вимогам положень цього Закону протягом усього строку його діяльності,

а також несе відповідальність перед учасниками такого фонду за збитки, що

виникли внаслідок недотримання положень цього Закону. 4. Забороняється

використання знаку «UаLTIF» або слів «фонд довгострокових інвестицій»,

якщо компанія з управління активами фонду довгострокових інвестицій

перестає відповідати вимогам цього Закону».

Вважаємо за доцільне уточнення питання щодо визначення та порядку

отримання знаку «UаLTIF» (шляхом вказання нормативно-правового акту,

положення якого регулюють процес реєстрації зазначеного знаку).

11. Стаття 163 Проєкту визначає фінансові санкції (штрафи) як міру

відповідальності фізичних та юридичних осіб за порушення Закону. Так,

пунктом першим частини 1 статті 163 Проєкту визначено, що «за порушення

вимог частини першої статті 32 цього Закону – до юридичних осіб в розмірі до

90 мільйонів гривень або 10 відсотків річного обороту до фізичних осіб до 90

мільйонів гривень ». Аналогічні формулювання щодо розмірів штрафів

визначені в пунктах 2-17 частини 1 статті 163 Проєкту.

Відсутність мінімальної межі штрафів, посилання на критерії, обставини

чи інші показники, від яких залежить розмір такого штрафу, не сприятиме

чіткому, справедливому та визначеному застосуванню зазначених положень

Проєкту в разі їх реалізації, а також дотриманню принципу правової

7визначеності. Крім того, невизначеним залишається питання щодо того, в яких

випадках штрафи до юридичних осіб застосовуються в розмірі до 90 мільйонів

гривень, а в яких – 10 відсотків річного обороту, чи є вони альтернативними

заходами відповідальності або ж один із них є максимальним показником

відносно іншого.

12. Потребують перегляду та доопрацювання положення Проєкту щодо

повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Зокрема, статтею 162 Проєкту передбачено ряд питань, які регулюються

нормативно-правовими актами, які має право приймати Комісія.

Згідно положень частини 2 статті 8 Закону України «Про правотворчу

діяльність» нормативно-правовий акт - це офіційний документ, прийнятий

(виданий) суб’єктом правотворчої діяльності в установленому Конституцією

України та (або) законом порядку у письмовій формі, який містить норму

(норми) права і розрахований на неодноразову реалізацію.

Разом з тим, документи щодо деяких питань, визначених статтею 162

Проєкту, щодо яких Комісія приймає нормативно-правові акти, за своєю

сутністю не можуть містити норм права. Наприклад, перелік інформації про

законодавство України, яке регулює діяльність інвестиційних фондів, що

передається для створення та підтримки центральної бази даних

транскордонного маркетингу публічних та альтернативних інвестиційних

фондів Європейського Союзу, а також форми, шаблонів та процедур для

передачі такої інформації; обставини непереборної сили, наслідки якої були

неминучими, незважаючи на всі розумні зусилля кастодіальної установи, і які

звільняють її від відповідальності перед інвестиційним фондом та/або

учасниками інвестиційного фонду; порядок визначення держави, до юрисдикції

якої відноситься альтернативний інвестиційний фонд, який управляється

компанією з управління активами, зареєстрованою в Україні .

Зважаючи на викладене, в Проєкті необхідно врахувати повноваження

Комісії в частині прийняття нормативно-правових актів та документів, що не

8містять норм права, в тому числі, актів індивідуальної дії, актів застосування

права, рекомендаційних тощо.

13. Потребує термінологічного узгодження та єдиного підходу

застосування словосполучення «Регулятор ринків капіталу держави – члена

Європейського Союзу », «регулятор держави - члена Європейського Союзу».

Зокрема, в частинах 3-5 статті 157 Проєкту зазначаються обидва вказані

словосполучення. Аналогічно, в частині 1 статті 165 Проєкту вказано, що

«Комісія співпрацює з Регуляторами ринків капіталу держав – членів

Європейського Союзу », в частині 2 зазначеної статті вживається термінологія

«Регулятор держави – члена Європейського Союзу », «Регулятор» , в частині 3

цієї ж статті йдеться про «Регулятора ринків капіталу держави – члена

Європейського Союзу ».

Вказані термінологічні відмінності не сприяють точному та чіткому

тлумаченню положень Проєкту та застосуванню відповідних норм права. Крім

того, незрозумілим залишається питання, чи є вказані поняття тотожними або ж

йдеться про різні органи.

14. Відповідно до частини 6 статті 165 Проєкту «Комісія має право у

письмовій формі обґрунтовано відмовити Регулятору ринків капіталу держави

– члена Європейського Союзу на запит про передачу інформації або проведення

інспекції або розслідування на території України, якщо:

1) такі інспекція, розслідування або обмін інформацією можуть негативно

вплинути на суверенітет або державну безпеку України;

2) судове провадження в Україні вже було розпочато щодо тих самих осіб і

тих самих підстав;

3) остаточне рішення щодо тих самих осіб і тих самих дій вже винесено

компетентними органами державної влади України ».

Разом з цим, потребує доопрацювання вказане формулювання положення

щодо права відмови Комісії на запит про передачу інформації Регулятору

ринків капіталу держави – члена Європейського Союзу у зв’язку з початком

судового провадження в Україні, щодо тих самих осіб і тих самих підстав.

9Враховуючи, відсутність конкретного опису предмету судового провадження в

Проєкті, а також права кожного на звернення до суду в Україні, наведене вище

формулювання в частині 6 статті 165 створює корупційні ризики, а також

ризики множинних звернень відповідних суб’єктів до судових органів з метою

уникнення передачі інформації Комісією Регулятору ринків капіталу держави –

члена Європейського Союзу або ж початку відповідної інспекції чи

розслідування щодо таких суб’єктів.

15. Розділом ХІ «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Проєкту передбачено

внесення ряду змін до законів України «Про банки і банківську діяльність»,

«Про інвестиційну діяльність», «Про державне регулювання ринків капіталу та

організованих товарних ринків», «Про ринки капіталу та організовані товарні

ринки», «Про депозитарну систему України», «Про інститути спільного

інвестування», «Про рекламу» тощо.

Частиною 8 статті 90 Регламенту Верховної Ради України,

затвердженого Законом України, передбачено, якщо для реалізації положень

поданого законопроєкту після його прийняття необхідні зміни до інших

законів, такі зміни мають викладатися в розділі "Перехідні положення" цього

законопроєкту або в одночасно внесеному його ініціатором окремому

законопроєкті.

Враховуючи викладене, визначення положень щодо змін до інших

законів в розділі «Прикінцеві положення» Проєкту суперечить Регламенту

Верховної Ради України.

16. Відповідно до пункту 2 Розділу ХІ «Прикінцеві положення» Проєкту

передбачено «Визнати такими, що втратили чинність, з 1 січня 2042 року:

1) Закон України «Про інститути спільного інвестування» (Відомості Верховної

Ради (ВВР), 2013, No 29, ст.337, з наступними змінами).

2) абзац шостий підпункту 4 пункту 3 розділу XI цього Закону;

3) абзац чотирнадцятий підпункту 7 пункту 3 Розділу XI цього Закону. ».

10Разом з тим, частиною 1 статті 60 Закону України «Про правотворчу

діяльність» передбачено, що дія нормативно-правового акта або окремого його

структурного елемента припиняється внаслідок:

1)втрати ним або його структурним елементом чинності;

2)закінчення строку (терміну) їх дії, у разі якщо такий строк (термін)

визначено у відповідному нормативно-правовому акті;

3)скасування у випадках, визначених Конституцією України та (або)

законом.

Як вбачається з викладеного, дія нормативно-правового акта або

окремого його структурного елемента може бути припинена внаслідок трьох

різних підстав, що не передбачає їх об’єднання.

В зв’язку з цим, доцільно доопрацювати Проєкт в частині визначення

строку (терміну) дії окремих його структурних елементів.

17. У Проєкті відсутні норми, які б прямо чи опосередковано

регулювали правові засади функціонування краудфандингових механізмів

(зокрема, інвестиційного краудфандингу, краудлендингу, краудінвестингу) як

інноваційних форм колективного інвестування. Зазначена прогалина є істотним

недоліком, враховуючи динамічний розвиток цифрової економіки, фінансових

технологій, а також інтеграційні зобов’язання України в рамках імплементації

актів права Європейського Союзу, зокрема Регламенту ЄС 2020/1503 про

європейських постачальників послуг краудфандингу для бізнесу від 07.10.2020

року1.

Наявність такої прогалини ускладнює правозастосування у сфері

цифрового залучення капіталу, обмежує розвиток малого та середнього бізнесу,

а також перешкоджає формуванню довіри до новітніх фінансових інструментів

серед широкого кола інвесторів, включаючи фізичних осіб.

У зв’язку з вищевикладеним, з метою забезпечення комплексного

підходу до правового регулювання інструментів колективного інвестування,

пропонується:

1 Regulation (EU) 2020/1503 of the European Parliament and of the Council of 7 October 2020 on European

crowdfunding service providers for business. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2020/1503/oj/eng .

111) передбачити в Проєкті окремий розділ або главу, присвячену

правовому регулюванню краудфандингових інвестиційних фондів;

2) передбачити делегування повноважень Національній комісії з цінних

паперів та фондового ринку щодо розробки підзаконних актів, які врегулюють

вимоги до прозорості, ліцензування та захисту прав інвесторів у сфері

краудфандингу;

3) ініціювати розробку окремого законопроєкту про краудфандинг як

суміжного з правовим регулюванням інвестиційних фондів акту, з одночасним

внесенням змін до проєкту Закону «Про інвестиційні фонди» щодо визнання

краудфандингових механізмів однією з форм залучення капіталу

інвестиційними фондами.

Включення положень про краудфандингові механізми до структури

законопроєкту забезпечить системність регулювання фінансових інструментів,

сприятиме розвитку фінансових інновацій та інтеграції України до єдиного

ринку капіталу Європейського Союзу.

18. Аналіз змісту Проєкту також свідчить про відсутність положень, що

врегульовують питання залучення, обліку, використання або розподілу грантів

як форми інвестування (у т.ч. міжнародної технічної допомоги, грантового

фінансування від приватних або публічних інвесторів (донорів), а також будь-

яких форм грантової підтримки діяльності інвестиційних фондів чи суб’єктів

інвестування, зокрема малого та середнього підприємництва.

Ігнорування механізмів грантового фінансування в системі інвестування

є недоліком законопроєкту, оскільки:

- гранти є важливим інструментом змішаного фінансування, особливо у

проєктах соціального підприємництва, сталого розвитку, інноваційного та

венчурного інвестування;

- в ЄС та країнах-членах OECD грантове співфінансування відіграє

ключову роль у запуску ризикових або неприбуткових інвестиційних проєктів,

зокрема в мережах інвестиційних European Long-Term Investment Funds

(ELTIFs), European Social Entrepreneurship Funds (EuSEF) тощо;

12- відсутність правового регулювання функціонування грантової

підтримки у діяльності інвестиційних фондів створює юридичну

невизначеність як для грантодавців, так і для грантоотримувачів серед

інвестиційних фондів.

У зв’язку з вищевикладеним, пропонується доповнити законопроєкт

положеннями, які будуть врегульовувати питання грантової підтримки

інвестиційного фонду. Також пропонуємо передбачити можливість створення

спеціалізованих фондів з грантовою підтримкою, особливо у сфері соціального

підприємництва, «зеленої» енергетики, освіти, науки та охорони здоров’я, із

залученням коштів ЄС, ПРООН та інших інституцій.

Включення таких положень про правове регулювання грантів у

діяльності інвестиційних фондів відповідатиме завданням ефективної реалізації

публічно-приватного партнерства; принципам сталого розвитку, закладеним у

документах ЄС та Угоді про асоціацію з Україною; практиці провідних

юрисдикцій у сфері управління активами з соціальним впливом.

Урахування зазначених пропозицій дозволить забезпечити інституційну

спроможність інвестиційних фондів реалізовувати грантоорієнтовані програми,

підвищить прозорість і привабливість України як юрисдикції для донорського

фінансування у форматі спільного інвестування.

19. Незважаючи на значну деталізацію законопроєкту, важливо провести

додатковий перегляд термінології та визначень, особливо тих, що стосуються

нових для українського законодавства концепцій, таких як «основний» та

«донорський» фонди. Необхідно забезпечити їх максимальну ясність (чіткість

формулювання) та однозначність, щоб уникнути подвійних тлумачень та

потенційних правових колізій у майбутньому. Рекомендується провести

додаткові консультації з представниками інвестиційного ринку та

міжнародними експертами для верифікації зрозумілості та практичної

застосовності всіх нових термінів.

20. Також вдосконалення потребують положення щодо захисту прав

інвесторів. Так, хоча законопроєкт значно посилює захист інвесторів шляхом

13імплементації європейських директив, вважаємо необхідним додатково

забезпечити ефективні та доступні механізми позасудового врегулювання

спорів між інвесторами та інвестиційними фондами. Це може включати

створення незалежного омбудсмена або спеціалізованих арбітражних органів.

21. У запропонованій редакції Проєкту повністю відсутні положення, які

б сприяли формуванню фіскального або іншого економічного заохочення

фізичних осіб-громадян України до участі в інститутах спільного інвестування.

Така прогалина є суттєвою з огляду на потенціал інвестиційних фондів як

інструменту залучення приватного капіталу до національної економіки.

Так, законопроєкт не передбачає: можливості отримання податкової

знижки на оподаткування коштів, інвестованих фізичною особою у придбання

інвестиційних сертифікатів; відтермінування оподаткування доходів,

отриманих внаслідок операцій з інвестиційними сертифікатами, до моменту їх

викупу або відчуження; пільгових ставок або повного звільнення для доходів,

отриманих від довгострокового інвестування.

Таким чином, законопроєкт не створює законодавчих передумов для

фінансової інклюзії населення у сферу колективного інвестування, його

положення орієнтовані, головним чином, на інституційних та кваліфікованих

інвесторів, а механізми стимулювання інвестора фізичної особи — відсутні.

Більше того, у законопроєкті відсутні будь-які відсилочні або

інтеграційні норми до положень Податкового кодексу України, які б визначали

податковий режим операцій з інвестиційними сертифікатами, а також принципи

обліку, оподаткування і звітності щодо інвестиційних доходів фізичних осіб.

Відсутність координації з чинним податковим законодавством унеможливлює

ефективну реалізацію потенціалу законопроєкту в частині залучення

приватного капіталу на прозорих та сприятливих умовах.

У зв’язку з вищевикладеним, у контексті розширення економічної

привабливості інвестиційних фондів для громадян вважаємо за доцільне

рекомендувати передбачити такі механізми податкового стимулювання:

- законодавчо закріпити право фізичної особи на отримання податкової

14знижки на суму коштів, сплачених за придбання інвестиційних сертифікатів

публічних інвестиційних фондів. Така норма може бути адаптована шляхом

внесення змін до ст. 166 Податкового кодексу України за аналогією із

витратами на оплату навчання, страхування тощо;

- закріпити звільнення інвесторів від оподаткування інвестиційного

доходу у разі довгострокового інвестування;

- передбачити повне або часткове звільнення від ПДФО (18%) доходів,

отриманих у разі безперервного володіння інвестиційними сертифікатами

понад три роки; інвестування у фонди довгострокового розвитку, соціального

підприємництва або фонди, що фінансують державні пріоритети;

- запровадити функціонування індивідуального інвестиційного рахунку

(ІІР) — спеціального податково пільгового рахунку, на який фізична особа

щорічно може вносити кошти для подальшого інвестування у сертифікати

фондів. Подібна модель ефективно функціонує у державах ЄС: Франція — PEA

(Plan d'Épargne en Actions) – це інвестиційний рахунок, який дозволяє

інвестувати в акції компаній Європейського Союзу з податковими пільгами2;

Швеція — ISK (Investeringssparkonto) — це інвестиційний рахунок, який

дозволяє інвестувати в акції та фонди з простим оподаткуванням3; Фінляндія —

Osakesäästötili (Акціонерний ощадний рахунок) - це рахунок для інвестування в

акції з податковими перевагами4;

- законодавчо сприяти реінвестуванню дивідендів без оподаткування: у

разі, якщо фізична особа реінвестує отримані дивіденди у той самий або інший

інвестиційний фонд, доцільно відтермінувати виникнення податкового

зобов’язання до моменту фактичного виходу з фонду. Такий механізм буде

сприяти довгостроковому накопиченню капіталу в межах фондів.

22. Окрім зазначеного вважаємо за доцільне регламентувати у Проєкті

2 Офіційний сайт Управління з фінансових ринків Франції. URL: https://www.amf-france.org/fr/espace-

epargnants/comprendre-les-produits-financiers/supports-dinvestissement/pea-tout-savoir-sur-le-plan-depargne-en-

actions .

3 Офіційний сайт Податкової служби Швеції.

URL: https://skatteverket.se/privat/skatter/vardepapper/investeringssparkontoisk.4.5fc8c94513259a4ba1d800037851.ht

ml.

4 Офіційний сайт Податкової служби Фінляндії.

URL: https://www.vero.fi/henkiloasiakkaat/omaisuus/sijoitukset/osakes%C3%A4%C3%A4st%C3%B6tili .

15правовий механізм, який дозволяє приватним інвесторам або інституційним

інвесторам (інвестфондам) ефективно підтримувати розвиток науки, освіти або

інших бюджетних установ в Україні, тобто визначити порядок участі інвестора

через інвестиційний (альтернативний) або венчурний фонд шляхом надання

відповідного венчурного фінансування (зокрема наукових розробок) за

допомогою фінансових інструментів (конвертовані облігації, інвестиційний

договір).

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК. Проєкт Закону України «Про інвестиційні

фонди» містить пряму вказівку на імплементацію положень таких директив та

регламентів ЄС як Директива 2009/65/ЄС (UCITS); Директива 2011/61/ЄС

(AIFM); Регламенти № 345/2013 (EuVECA), № 346/2013 (EuSEF), № 2015/760

(ELTIFs), № 1286/2014 (PRIIPs) та має на меті здійснити реформування

національного законодавства у сфері інвестування, значна кількість його

положень є адаптацією європейських правових стандартів. Запропоновані

положення слід вважати правомірним запозиченням у рамках імплементації

міжнародно-правових зобов’язань України, однак положення законопроєкту

потребують уточнень у частині їх належної адаптації до національної правової

системи України та економічних реалій, зокрема щодо стимулювання

внутрішнього інвестора, а також правового регулювання краудфандингу та

грантової підтримки як видів інвестування.

Із метою забезпечення комплексного підходу до правового регулювання

інституцій спільного інвестування та створення передумов для розвитку

внутрішнього інвестора, вважається за доцільне внести відповідні системні

зміни до Податкового кодексу України, а також доповнити законопроєкт

положеннями щодо фіскального стимулювання участі фізичних осіб у

діяльності інвестиційних фондів. Такий підхід відповідатиме принципам ЄС

щодо розвитку ринку роздрібного інвестування та фінансової інклюзії.

Окрім вищезазначеного текст Проєкту має орфографічні, пунктуаційні

та деякі стилістичні помилки, що потребує проведення комплексної

лінгвістичної експертизи.

16Враховуючі вищезазначене, рекомендуємо доопрацювання проєкту

Закону України «Про інвестиційні фонди» згідно із наданими пропозиціями та

зауваженнями.

Виконавці: Глібко С. В., директор НДІ ПЗІР НАПрН України; Подрез-Ряполова І. В.,

кандидат юридичних наук, завідувач наукового відділу правового забезпечення інноваційної

діяльності НДІ ПЗІР НАПрН України ; Чубенко В. А., кандидат юридичних наук, старший

науковий співробітник НДІ ПЗІР НАПрН України; Чуприна А. Т., молодший науковий

співробітник НДІ ПЗІР НАПрН України.