Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про ринок електричної енергії” щодо запобігання кризам в електроенергетиці

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань бюджету

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

Комітет Верховної Ради України з

питань енергетики та житлово-

комунальних послуг

До розгляду законопроекту

реєстр. № 13171-1 від 29.04.2025

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні

14 листопада 2025 року (протокол № 230) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради

України розглянув проект закону про внесення змін до Закону України «Про

ринок електричної енергії» щодо запобігання кризам в електроенергетиці

(реєстр. № 13171-1 від 29.04.2025), поданий народним депутатом України

Кучеренком О.Ю., і повідомляється наступне.

Законопроектом передбачається внести зміни до Закону України «Про

ринок електричної енергії» у частині конкретизації повноважень державних

органів, створення нових учасників ринку електричної енергії, розширення

повноважень Регулятора, впровадження інституційної моделі управління

ризиками в електроенергетиці, встановлення процедур розроблення,

затвердження та реалізації планів готовності до ризиків, забезпечення

ринкового характеру заходів у разі криз, недопущення дискримінації та

спотворення конкуренції на ринку електричної енергії тощо.

Так, законопроектом розширено повноваження органів державної

влади у сфері електроенергетики, а саме:

– Кабінету Міністрів України в частині:

затвердження плану заходів з усунення виявлених регуляторних

викривлень або ринкових збоїв;

здійснення моніторингу виконання плану заходів та відображення

результатів моніторингу у звіті про виконання плану заходів /шляхом

внесення змін до статті 19 Закону України «Про ринок електричної енергії»

(далі – Закон №2019-VIII/;

– центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування

та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, у сфері

електроенергетики через створений при ньому компетентний орган щодо:

оцінки ризиків порушення безпеки постачання електричної енергії,

підготовки до криз в електроенергетиці та їх запобіганню, управління

кризами та оцінки результатів управління кризами в електроенергетиці;

2укладення з компетентними органами держав-членів Європейського

Союзу та/або держав-сторін Енергетичного Співтовариства угод щодо

регіональних та/або двосторонніх заходів, які включаються до плану

готовності до ризиків;

розроблення (у т.ч. подання проектів) та затвердження планів

готовності до ризиків;

проведення консультацій з регіональним координаційним центром

щодо регіональних та двосторонніх заходів, які мають бути включені до

плану готовності до ризиків, тощо /шляхом внесення змін до статті 16

Закону №2019-VIII/;

встановлення стандарту надійності, що визначає необхідний рівень

безпеки постачання електричної енергії /шляхом внесення змін до статті 19-

1 Закону №2019-VIII/.

Крім того законопроектом передбачається створення:

компетентного органу – центрального органу виконавчої влади, що

забезпечує формування та реалізацію державної політики в

електроенергетичному комплексі, у частині виконання ним завдань,

пов’язаних із запобіганням та подоланням криз в електроенергетиці;

координаційної групи з безпеки постачання – групи, сформованої

відповідно до рішення Ради міністрів Енергетичного Співтовариства для

координації заходів з безпеки постачання електричної енергії та природного

газу в межах Енергетичного Співтовариства та надання консультативної

допомоги з питань безпеки постачання органам Енергетичного

Співтовариства;

кризового координатора – уповноваженої особи або групи

уповноважених осіб або органу, якому доручено діяти як контактний пункт та

координувати обмін інформацією під час кризи в електроенергетиці.

Таким чином, розширення повноважень згаданих органів державної

влади, а також створення нових учасників ринку електричної енергії

потребуватиме додаткових коштів державного бюджету на забезпечення їх

діяльності. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України

/далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до цього законопроекту (копія

додається).

Слід нагадати, що відповідно до статті 25 Закону України

«Про центральні органи виконавчої влади» встановлено, що фінансове і

матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших

центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів

державного бюджету, крім випадків, визначених законом. Водночас, статтею

2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади»

встановлено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність

виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених

3цим Законом) в межах, передбачених законом про державний бюджет на

відповідний рік.

Поряд з цим, законопроект розширює повноваження Національної

комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та

комунальних послуг (далі – Регулятор) у частині:

затвердження та оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора

звіту з оцінки достатності ресурсів;

розроблення плану заходів з усунення виявлених регуляторних

викривлень або ринкових збоїв;

визначення регуляторних викривлень або ринкових збоїв, які

спричинили або сприяли виникненню таких проблем;

підготовки та надання пропозицій щодо стандарту надійності;

затвердження параметрів, що визначають обсяг потужності, що

придбавається у межах механізмів забезпечення потужності;

здійснення моніторингу застосування механізмів забезпечення

потужності та перегляд необхідності їх застосування, тощо /шляхом внесення

змін до статей 19 та 19-1 Закону №2019-VIII/.

Реалізація зазначених положень законопроекту, зокрема у частині

розширення повноважень Регулятора, призведе до збільшення відповідних

видатків спеціального фонду державного бюджету, адже згідно зі статтею 11

Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне

регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» фінансове

забезпечення діяльності Регулятора, його центрального апарату і

територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до

спеціального фонду державного бюджету внесків на регулювання, які

сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах

енергетики та комунальних послуг.

Водночас, розширення повноважень Регулятора може призвести до

перегляду розмірів внесків на регулювання, що матиме наслідком зміну

фінансово-економічного стану та податкоспроможності платників таких

внесків – суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах

енергетики, що у результаті може впливати на сплату податків і зборів до

державного і місцевих бюджетів цими суб’єктами господарювання.

Крім того, законопроектом розширено зобов’язання оператора

системи передачі (НЕК «Укренерго», що знаходиться у власності держави)

та операторів системи розподілу (юридичних осіб – акціонерних товариств) з

метою здійснення оцінки всіх ризиків, пов’язаних з безпекою постачання

електричної енергії, при визначенні національних сценаріїв кризи в

електроенергетиці; оцінки достатності ресурсів для покриття прогнозованого

попиту на електричну енергію та забезпечення необхідного резерву

потужності /шляхом внесення змін до статей 16 та 19 Закону №2019-VIII/.

4Реалізація відповідної законодавчої ініціативи може потребувати

додаткових видатків зі сторони оператора системи передачі та операторів

системи розподілу, що у свою чергу може:

зменшувати розрахункову базу, з якої розраховується та сплачується

частина чистого прибутку НЕК «Укренерго», що може призвести до

зменшення надходжень до бюджету від дивідендів;

мати наслідком зміну фінансово-економічного стану та

податкоспроможності операторів системи розподілу, що у результаті може

впливати на сплату податків і зборів до державного і місцевих бюджетів

цими суб’єктами господарювання;

призвести до потреби перегляду вартості/ціни електричної енергії, що

матиме вплив на обсяг видатків державного та місцевих бюджетів у частині

сплати споживання електричної енергії бюджетними установами та на

виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-

комунальних послуг.

Також законопроектом розширюється перелік учасників, що є

суб’єктами ринку електричної енергії. Так, до переліку додано регіональний

координаційний центр у вигляді юридичної особи, у тому числі юридичної

особи, створеної відповідно до законодавства іншої держави, що виконує

завдання (функції) регіонального значення у межах відповідного регіону

функціонування енергетичних систем, зокрема щодо скоординованого

розрахунку пропускної спроможності, скоординованого аналізу операційної

безпеки мережі, створення загальних моделей мережі відповідно до

укладеного (укладених) договору (договорів) /шляхом внесення змін до

статті 44-1 Закону №2019-VIII/. За умови утворення нових суб’єктів

господарювання можливе збільшення надходжень державного і місцевих

бюджетів від сплачених ними податків і зборів. Водночас, при визначенні

повноважень регіонального координаційного центру необхідно забезпечити

уникнення дублювання функцій оператора системи передачі та інших

суб’єктів ринку електричної енергії у межах виконання завдань регіонального

значення, оскільки це може призвести до додаткових та необґрунтованих

видатків державного бюджету, а також неефективного використання коштів

державного бюджету у майбутньому.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27

Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України

суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого

призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-

економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та

пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат

бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення

збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу

5потреби у додаткових коштах держаного бюджету.

За узагальнюючим висновком Мінфін у межах компетенції не

підтримує зазначений законопроект та наголошує, що створення нових

органів з питань безпеки постачання електричної енергії та природного газу,

а також функціонування енергетичних систем потребує висновків

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах

енергетики та комунальних послуг, зокрема, в частині відповідності їх сфери

діяльності законодавству Європейського Союзу.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу

України, закони України або їх окремі положення, які впливають на

показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують

витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує

плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного

періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються

після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше

початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно

до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої

статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для

здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

За підсумками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект закону

про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо

запобігання кризам в електроенергетиці (реєстр. № 13171-1 від 29.04.2025),

поданий народним депутатом України Кучеренком О.Ю., матиме вплив на

показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів та

може впливати на надходження відповідних бюджетів залежно від практики

застосування положень законопроекту). У разі прийняття відповідного закону

він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті

27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту

22 розділу VІ цього Кодексу).

Додаток: на 2 арк.

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА